У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України, яке полягає у встановленні особливостей розповсюдження чорнощиру нетреболистого на різних категоріях необроблюваних земель, обґрунтуванні ефективних механічних, хімічних, інтегрованих і фітоценотичних заходів боротьби з ним та іншими бур'янами, що виявляється в наступному: 1.Досконалі біологічні особливості чорнощиру нетреболистого (висока насіннєва продуктивність, пластичність розвитку, універсальність способів розповсюдження), а також відсутність специфічних природних ворогів обумовлюють подальше розповсюдження цього злісного бур'яну-алергену на необроблюваних землях господарств лівобережного Лісостепу України, де він утворює великі потенційні запаси насіння в ґрунті (до 2,0 млрд. шт./га), що створює реальну небезпеку погіршення фітосанітарного стану довкілля, а також зниження культури і продуктивності вітчизняного землеробства. 2..Проведені обстеження дозволяють розділити всі необроблювані землі господарств цієї підзони з урахуванням функціонального використання та пред’явлених до них санітарно–гігієнічних вимог на такі категорії: першу - з дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (спортивні та дитячі майданчики, парки, землі поблизу жилої забудови, громадських споруд тощо); другу та третю - з високими санітарно–гігієнічними вимогами (пасовища, вигони, схили балок, землі відведені під біологічну консервацію, прифермські території); четверту і п'яту - з середніми санітарно-гігієнічними вимогами (узбіччя шляхів, смуги відчуження ліній зв'язку та електропередач, газо- та нафтопроводів, місця зберігання гною, смітники, звалища тощо). 3.Заходи боротьби з цим та іншими важковикорінюваними бур’янами необхідно впроваджувати з урахуванням їх біологічних особливостей, а також функціонального призначення необроблюваних земель. При цьому роль агротехнічних та фітоценотичних заходів контролювання бур'янів підвищується на ділянках з високими санітарно-гігієнічними вимогами, а хімічні прийоми боротьби з бур’янами доцільно використовувати при нижчих екологічних обмеженнях. 4.Чорнощир нетреболистий - однорічний ярий бур'ян з пізнім дозріванням насіння, який має тривалий вегетаційний період – від 150 до 170 днів. При появі його сходів у третій декаді липня він не встигає закінчити повний цикл розвитку і сформувати життєздатне насіння. 5.Триразове механічне знищення бур'янів (весняна оранка на 20-22 см або дискування у фазі повних сходів важкими дисковими боронами на 10–12 см з наступними культиваціями паровим культиватором з боронами на глибину 8–10 см) є ефективним заходом боротьби (гине 72,5-75,4% рослин) за умови проведення останньої культивації на початку липня, внаслідок чого чорнощир не встигає утворити життєздатного насіння і засмітити ґрунт. 6.Для попередження розповсюдження чорнощиру нетреболистого за допомогою насіння найбільш доцільно скошувати бур’ян у фазі бутонізації, внаслідок чого не відбувається відростання нових гілок. 7.Максимальне знищення чорнощиру нетреболистого (гине 94,1–96,1% рослин) за допомогою гербіциду загальновинищувальної дії раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або бакової сумішки його з мінералізованою (пластовою) водою - 2 л/га + 300 л/га МПВ досягається при проведенні хімічної прополки необроблюваних земель у фазі бутонізації цього бур'яну. При майже однаковій технічній ефективності позначених заходів застосування бакової сумішки є економічно більш доцільним. 8.Впровадження інтегрованих заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами, які включають внесення раундапу 48 % в. р. - 4 л/га або його бакової сумішки - 2 л/га + 300 л/га МПВ з наступним скошуванням забезпечує зниження загальної засміченості необроблюваних земель на 97,9 – 99,1%. 9.Максимальне біологічне пригнічення чорнощиру нетреболистого та інших бур'янів забезпечує трикомпонентна сумішка із злаково-бобових трав, яка знижує загальну засміченість необроблюваних земель на третьому році життя більше, ніж у 19 разів. 10.Кращим ваговим співвідношенням насіння трав у трикомпонентній сумішці є: кострецю безостого - 8,1 кг/га + костриці лучної - 8,0 кг/га + люцерни мінливої - 7,7 кг/га. Саме такий агроценоз м'ятликово-бобових трав забезпечує найбільш високу фітоценотичну конкурентноздатність. 11.Довгострокове залуження необроблюваних земель трикомпонентною сумішкою злаково-бобових трав дозволяє одержати 92 ц/га сіна і 778 грн./га чистого доходу при коефіцієнті окупності витрат 2,9. 12.Для призупинення засмічення ріллі чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами через підстилковий гній його необхідно зберігати в спеціальних гноєсховищах або буртах ущільненим способом протягом 4-6 місяців, що забезпечує втрату життєздатності насіння. 13.Впровадження в агропромислове виробництво заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях лівобережного Лісостепу України дозволить суттєво покращити фітосанітарний стан довкілля, попередити масове захворювання населення на поліноз, щорічні витрати на лікування якого лише на Полтавщині перевищують 5 млн. грн., підвищити загальну культуру і продуктивність землеробства цієї підзони. | 