Анотація до роботи:

Гордійчук Іван Йосипович. Обґрунтування технології та розробка пристроїв знезаражування вовни з використанням електромагнітних та пружних коливань. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.16 – електротехнології та електрообладнання в агропромисловому комплексі. – Харківський державний технічний університет сільського господарства. - Харків, 2002.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню технології при знезаражуванні вовни від патогенних мікроорганізмів із використанням електромагнітних і пружних коливань і розробці пристроїв, що реалізують цю технологію.

Теоретично обґрунтовані й побудовані пристрої для обробки вовни електромагнітним полем НВЧ діапазону й ультразвуком. Визначено розповсюдження електромагнітного поля НВЧ діапазону в камері, а також оптимальне розташування магнітострикційних випромінювачів в ультразвуковій ванні. Визначені експозиції обробки вовни й інтенсивності фізичних факторів впливу на мікроорганізми. Пристрої реалізовані в промислових зразках і впроваджені у виробництво.

Наведені дані ефективності використання розроблених пристроїв і в цілому технології.

1. Вовну при її первинній обробці необхідно знезаражувати, тому що в ній можуть знаходиться хвороботворні мікроби і навіть такі, котрі приводять до летального випадку людини (сибірська виразка, лихоманка Ку).

2. Замість існуючих дезінфектантів для знезаражування вовни, що викликають ушкодження волокон, необхідно застосовувати нові технології знезаражування на основі НВЧ електромагнітних полів і пружних коливань.

3. Застосування ЕМП і пружних коливань для знезаражування вовни дозволить скоротити час технологічних циклів у 20-25 разів; зменшити енерговитрати до 60 %; зменшити технологічні площі в 3-5 разів; зберегти міцність і розривне навантаження вовни; виключити негативний вплив технологічного процесу знезаражування на навколишнє середовище; автоматизувати технологічний процес; виключити втрати вовни при її знезаражуванні.

4. Для знезаражування вовни НВЧ енергією варто використовувати об'ємний резонатор зі змінним перетином, що поряд із знезаражуванням забезпечує автоматичне завантаження й вивантаження вовни.

5. Для розрахунку конструктивних параметрів резонатора можна використовувати результати, отримані при розв’язанні електродинамічної задачі, пов'язаної з розподілом електромагнітного поля в об’ємі резонатора.

6. Знезаражування вовни варто проводити на хвилі типу Е₃₁, що забезпечує рівномірний розподіл електромагнітної енергії по об’єму резонатора.

7. Для проведення дезінфекції волокон вовни і стічних вод варто вибирати магнітострикційні перетворювачі з параметрами:

- частота 20-40 кГц;

- інтенсивність коливань 0,5-5 Вт/см².

8. Для ванни з розмірами 1,4 м х 1,4 м х 1 м необхідно використовувати 4 перетворювачі, розташовані попарно на протилежних сторонах ванни з координатами:

два випромінювачі на одній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м; =0,25 м; 2-го випромінювача - у=1,04 м; = 0,75 м;

два випромінювачі на протилежній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м; = 0,75 м; 2-го випромінювача у=1,04 м; = 0,25 м.

9. Для знезаражування вовни в технологічному циклі первинної обробки варто використовувати НВЧ пристрій на частоті 2,45 ГГц потужністю 3 кВт з об’ємом 2 м³ і пристрій пружних коливань на частоті

22 кГц із щільністю потоку потужності 2 Вт/см².

10. Для повного знищення мікроорганізмів вовни рекомендуються наступні умови: експозиція 120 с для НВЧ енергії і 180 с для впливу ультразвуку при концентрації формаліну у водяному розчині 0,05 %.

Публікації автора:

1. Гордійчук І.Й., Свергун Ю.Ф. Використання електромагнітного поля НВЧ діапазону при первинній обробці вовни в процесі миття // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. – Вип.3. – 2000. – С.199-203.

2. Черенков А.Д., Свергун Ю.Ф., Сметанкин В.А., Стрельникова Е.А., Сметанкина Н.В., Гордийчук И.И. Исследование акустических полей гидродинамических излучателей // Сб.науч.тр.ХГТУСХ “Питання електрифікації сільського господарства”. – Харків, 1999. – С.11-21.

3. Свергун Ю.Ф., Сметанкина Н.В., Черенков А.Д., Гордийчук И.И. Исследование влияния конструктивных параметров гидродинамической излучающей системы на характеристики звукового поля // Вісник Харківського державного політехнічного університету. – Вып.103.- 2000. – С.102-106.

4. Гордійчук І.Й., Свергун Ю.Ф. Теоретичне обгрунтування конструктивних параметрів НВЧ камери для знезаражування вовни //Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства “Проблеми енергозабезпечення в АПК України”. – Вып. 10. - Харьков, 2002. – С.121-130.

5. Тевяшев А.Д., Черенков А.Д., Свергун Ю.Ф., Гордийчук И.И. Автоматическая система управления технологическим процессом первичной обработки шерсти // Материалы Межд.конф. «Автоматизация производственных процессов в сельском хозяйстве». - Минск-Москва, 2000. – С.182-184.

6. Свергун Ю.Ф., Андрійчук Є.І., Гордійчук І.Й., Ванькевич В.В., Кріщук М.І., Черенков О.Д., Столяров В.І., Туринський В.М. Спосіб промивання вовни / Патент України № 35834 від 16.04.2001. Бюл. № 3.