Анотація до роботи:

Губін М.В. Обґрунтування судово-медичних діагностичних критеріїв визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 - судова медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню судово-медичних діагностичних критеріїв визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на основі їх комплексного клінічного вивчення, з використанням сучасних аудіологічних та вестибулометрічних досліджень для проведення судово-медичних експертиз. Узагальнюючи отримані дані, визначено, що діагностичними критеріями посттравматичних кохлеарних невритів, на яких повинно ґрунтуватись визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень слід вважати: ступінь зниження слухової функції; наявність та тривалість позитивної (з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення) або негативної (з повною, або неповною втратою слуху) динаміки зміни слухової функції від моменту травми. Для виявлення цих критеріїв необхідно провести обсяг досліджень слуху, згідно розробленого алгоритму послідовності судово-медичної діагностики, за таких методів - мовою, тональною пороговою аудіометрією в динаміці; надпороговою тональною, мовною аудіометрією, імпедансометрією та отоневрологічне дослідження в гострому і підгострому періоді травми. Встановлено, що судово-медична оцінка посттравматичних кохлеарних невритів повинна враховувати характер травми та топіку ураження слухового і вестибулярного аналізатора.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в обґрунтуванні судово-медичних діагностичних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень в осіб з посттравматичними кохлеарними невритами (ПКН).

1. Експертизи (обстеження) із приводу ПКН за даними Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, становлять на рік - 0,3-2,3% від загального числа експертиз (обстежень); кількість хворих в спеціалізованому отоларингологічному стаціонарі - 0,2% від загальної їх кількості. В судово-медичній та клінічній практиці, за характером травми слухового аналізатора, переважають ПКН від опосередкованої механічної травми (відповідно, 69,6% і 45,9%, випадків) та комбінованої травми (відповідно, 29,8% та 23,5%, випадків). Опосередкована механічна травма в 90,2% випадків виникає внаслідок ЧМТ без перелому скроневої кістки і основи черепа (у формі струсу, або забою головного мозку легкого, чи середнього ступеня), та у всіх випадках внаслідок ЧМТ з переломом скроневої кістки і основи черепа. Комбінована травма слухового аналізатора виникає в 64% випадків при локальній дії тупих предметів в скроневу ділянку.

2. Діагностичними критеріями ПКН, які необхідно враховувати при проведенні судово-медичної експертизи із приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, слід вважати: 1) ступінь зниження слухової функції (підвищення порогів сприйняття тонів, одного або двох вух на 16-80 дБ і вище); 2) наявність та тривалість (до 21 дня включно, понад 21 день, до 3 міс., понад 3 міс.) динаміки зміни слухової функції від моменту травми: а) позитивної динаміки - з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення (зниження середніх показників кістково- та повіятрянопроведених тонів після лікування, на частотах 125-8000 Гц, відповідно, на 6,8-14,7 дБ та 8,7-22,9 дБ); б) негативної динаміки - з повною, або неповною втратою слуху (підвищення середніх показників, кістково- та повітрянопроведених тонів після лікування, на частотах 125-8000 Гц, відповідно, на 4,0-6,4 дБ та 1,7-7,5 дБ).

3. Оцінка за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень легких форм ЧМТ, що супроводжуються розвитком ПКН, здійснюється з урахуванням слухових та вестибулярних порушень, що виявлені при проведенні комплексного аудіологічного та отоневрологічного дослідження у постраждалих.

4. Діагностичні критерії тяжкості ПКН виявляються при дотримані наступного оптимального обсягу досліджень слуху: мовою та за допомогою тональної порогової аудіометрії в динаміці; надпорогової тональної аудіометрії, мовної аудіометрії, імпедансометрії та отоневрологічного дослідження в гострому і підгострому періодах травми.

5. Прогнозування кінцевих результатів ПКН повинно враховувати характер травми слухового аналізатора та ступінь зниження слухової функції: 1) у осіб з комбінованою травмою - частіше спостерігається повне відновлення слухової функції (24,3% випадків). При цьому рівень підвищення порогів сприйняття кістковопроведених тонів одразу після травми, в 62,5 % випадках, не перевищує 20-29 дБ; 2) у осіб з опосередкованою механічною травмою - частіше спостерігається позитивна динаміка слуху без повного його відновлення (47,8% випадків), негативна динаміка слуху (14,5% випадків), та повна його втрата (1,5% випадків). У випадках такої травми важкі ураження слухового аналізатора одразу після її виникнення (підвищення порогів сприйняття кістковопроведених тонів, на рівень 50-59 дБ і вище), переважають у осіб зі стійким зниженням слуху без динаміки та негативною динамікою слуху (69% спостережень), ніж у осіб з позитивною динамікою слуху з повним або неповним його відновленням (51% спостережень); 3) у осіб з баротравмою - частіше (57,2% випадків) спостерігається стійке зниження слуху без динаміки.

6. Кінцеві результати ПКН у осіб з опосередкованою механічною травмою слухового аналізатора, а також кінцеві результати у випадках комбінованої, прямої механічної, акустичної та баротравми, не залежать від віку постраждалих. Повне відновлення слуху у осіб з опосередкованою механічною травмою, можливо тільки у молодому віці (від 6 до 22 років).

7. Оцінка ПКН у осіб з комбінованою та баротравмою слухового аналізатора за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, згідно діагностичних критеріїв, повинна надаватися переважно за критерієм «тривалість розладу здоров’я «Правил…». Це обґрунтовується значною кількістю однобічних уражень слухового аналізатора (82,5% спостережень) та ступенем зниження слуху після лікування. При комбінованій травмі середні показники кістково- та повітрянопроведених тонів (у діапазоні 125-8000 Гц) на боці з більше вираженими слуховими порушеннями, становлять, відповідно, 10,4+1,8 дБ і 24,2+3,4 дБ; на боці з менше вираженими слуховими порушеннями - відповідно, 8,7+2,4 дБ і 15,3+2,6 дБ. При баротравмі середні показники кістково- та повітрянопроведених тонів у тому ж діапазоні, становлять, відповідно, 17,7+7,3 дБ і 27,5+9,3 дБ.

8. При судово-медичній оцінці ПКН доцільним є визначення топіки ураження слухового та вестибулярного аналізатора. При однобічних ПКН ураження периферійного відділу слухового та вестибулярного аналізатора підтверджує, що він утворився внаслідок локальної дії в скроневу ділянку тупих предметів; центральне ураження слухового аналізатора підтверджує, що ПКН утворився внаслідок ЧМТ у формі струсу, або забою головного мозку легкого чи середнього ступеня.

9. Розроблений та запропонований алгоритм послідовності судово-медичної діагностики постраждалих з ПКН дозволить на практиці виявити діагностичні критерії їх тяжкості, обґрунтувати прогнози кінцевих результатів ПКН, та підвищить доказову цінність експертних висновків.

Публікації автора:

1. Гуров А.М., Губин Н.В., Губин В.Н. Судебно-медицинская диагностика посттравматических кохлеарных невритов на современном этапе // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - № 3. - С. 68-70. (Здобувачем проведено пошук літературних джерел, аналіз та систематизацію отриманих даних).

2. Губін М.В. Нові методичні підходи в судово-медичній діагностиці при визначені ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів // Український судово-медичний вісник. - 2006. - № 2. - С. 17-20.

3. Губін М.В. Судово-медична експертиза осіб у випадках посттравматичних кохлеарних невритів // Український судово-медичний вісник. - 2007. - № 2. - С. 28-32.

4. Губін М.В. Особливості судово-медичної діагностики посттравматичних кохлеарних невритів під час встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – Київ, 2007. – Вип.16, Т. 2. - С. 467-471.

5. Губин Н.В. Обоснования судебно-медицинских диагностических критериев определения степени тяжести телесных повреждений у лиц с посттравматическими кохлеарными невритами // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. - № 4. – С. 65-69.

6. Патент на корисну модель № 24381, Україна, МКП (2006) А61В1/227. Спосіб визначення механізму утворення посттравматичних кохлеарних невритів / М.В. Губін, В.О. Ольховський, Ю.М. Кравченко; Заявл. 05.03.2007; Опубл. 25.06.2007; Бюл. № 9. (Автору належить ідея запропонованого способу, особисто виконано аналіз літератури та оформлено всю необхідну документацію, збір матеріалу та його узагальнення).

7. Патент на корисну модель № 24030, Україна, МКП (2006) А61В10/00. Спосіб судово-медичного визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів / М.В. Губін, В.О. Ольховський, Г.І. Гарюк, В.М. Губін; Заявл. 16.03.2007; Опубл. 11.06.2007; Бюл. № 8. (Автору належить ідея запропонованого способу, особисто виконано аналіз літератури, оформлено всю необхідну документацію, збір матеріалу та його узагальнення).

8. Гуров A.M., Губін Н.В. Судебно-медицинская оценка посттравматических кохлеарных невритов по данным специализированного стационара // Актуальні питання та перспективи ровитку судової медицини та криміналістики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 14-16 верес. 2005 р. - X.: Гриф, 2005. - С. 176. (Здобувачем проведено набір матеріалу, його аналіз, оформлення тез).

9. Посттравматические кохлеарные невриты в судебно-медицинском отношении / В.Н. Губин, Г.И. Гарюк, A.M. Гуров, A.M. Шевченко, Н.В. Губин, В.Л. Чуваков, М.С. Ковтун, Н.А. Головко // Зб. тез допов. 10-го з'їзду отоларингологів України (Судак) 22-25 травня 2005 р. - Судак, 2005. - С. 431. (Здобувачем зібрано та проаналізовано матеріал, підготовлено тези до друку).

10. Ольховський В.А., Губин Н.В. Судебно-медицинские диагностические критерии посттравматической сенсоневральной тугоухости // Теорія та практика судової експертизи та криміналістики. Зб. наук.-практ. м.-лів. Вип. 5. - X.: Право, 2005. - С. 491-496. (Здобувачем проведено набір матеріалу, його узагальнення).

11. Губін М.В. Можливості судово-медичної експертизи у випадку вибору додаткових методів дослідження при діагностиці посттравматичної нейросенсорної приглухуватості // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених - X.: ХДМУ, 2006. - С. 14-15.

12. Губін Н.В., Кравченко Ю.Н., Дубовой И.В. Новое в судебно-медицинской диагностике посттравматических нейросенсорных нарушений слуха // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених - X.: ХДМУ, 2006. -С. 6-7. (Здобувачем обстежено постраждалих при проведені експертиз, узагальнено отримані результати, оформлення тез).

13. Ольховский В.А., Кравченко Ю.Н., Губин Н.В., Дубовой И.В. Диагностические подходы к судебно-медицинскому определению степени тяжести посттравматических кохлеарных невритов // Актуальные вопросы зволюционной, возрастной и экологической морфологии: м.-лы Всерос. научн. конф. с междунар. участием, посвященной 10-летию медицинского факультета и кафедри анатомии и гистологии человека БелГУ / под. ред. Е.Н. Крикуна. - Белгород: БелГУ, 2006. - С. 126. (Здобувачем проведено обстеження постраждалих, узгальнення матеріалу, оформлення тез).

14. Ольховський В.О., Губін М.В. Значення надпорогової аудіометрії при судово-медичному визначенні механізму утворення посттравматичних кохлеарних невритів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Т. 5, № 2. - 2006. - С. 95. (Здобувачем проведено експертизи, обстеження постраждалих, узагальнення даних, підготовку статті до друку).

15. Губин Н.В. Судебно-медицинское значение различных методов исследования при диагностике посттравматических кохлеарных невритов // Бокаріусовські читання: Зб. м-лів першої міжнародної наук.-практ. конф. судових медиків і криміналістів, присвяч. 75-річ. з дня смерті Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Харків, 8-9 груд. 2006 р. - X., 2006. - С. 54.

16. Губин Н.В. Значение аудиологического и отоневрологического исследования при судебно-медицинской диагностике черепно-мозговой травмы // Бокаріусовські читання: Зб. м-лів першої міжнародної наук.-практ. конф. судових медиків і криміналістів, присвяч. 75-річ. з дня смерті Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Харків, 8-9 груд. 2006 р. - X., 2006. - С. 55.

17. Диагностические критерии определения степени тяжести посттравматических кохлеарных невритов при судебно-медицинской экспертизе / Н.В. Губин, Г.И. Гарюк, В.А. Ольховский, В.Н. Губин, A.M. Шевченко, В.Л. Чуваков, М.С. Ковтун, Е.И. Гетманцева / Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - № 3-с. - 2006. - С. 23-24. (Здобувачем проведено експертизи, обстежено постраждалих, узагальнення даних).

18. Особенности судебно-медицинской диагностики посттравматических кохлеарных невритов при оценке их по степени тяжести / Н.В. Губин, Г.И. Гарюк, В.Н. Губин, М.С. Ковтун, В.Л. Чуваков, Т.Р. Матковская / Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - № 3-с. - 2007. - С. 75-76. (Здобувачем проведено експертизи, обстежено постраждалих, узагальнення даних).

19. Губин Н.В., Кравченко Ю.Н., Дубовой И.В. Судебно-медицинская оценка посттравматических кохлеарных невритов с использованием диагностических критериев их тяжести // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених - X.: ХНМУ, 2008. - С. 11-12. (Здобувачем проведено набір матеріалу та узагальнення даних).