Анотація до роботи:

Мурзіна Е.О. Обгрунтування шляхів корекції аутофлори шкіри дітей хворих на атопічний дерматит. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступені кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20. - шкірні та венеричні хвороби. — Національний медичний університет ім. акад. Богомольця О.О., Київ, 2002р.

Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування атопічного дерматиту з урахуванням показників, які характеризують стан мікрофлори шкіри дітей хворих на атопічний дерматит. Вперше визначені закономірності змін складу мікробіоценозу шкіри у дітей з атопічним дерматитом у період загострення та ремісії хвороби, в різних ділянках шкіри, в залежності від віку хворого, ступеня активності і ступеня тяжкості захворювання, наявності та відсутності бактеріальних ускладнень шкіри. Вивчено біологічні властивості мікрофлори шкіри у дітей хворих на атопічний дерматит. Отримані в результаті досліджень дані про стан мікрофлори шкіри у хворих на АД розширюють уявлення про роль умовно-патогенної мікроорганізмів у складних патологічних механізмах розвідку атопічного дерматиту. Встановлено взаємозв^язки цих змін з показниками стану імунної системи. Вивчені зміни стану мікрофлори шкіри при різних методах лікування. При введенні в загальну терапію і зовнішнє лікування хворих на АД препаратів, здатних справляти антибактеріальну дію, якісно і кількісно нормалізує мікрофлору шкіри пацієнтів та сприяє значному видужанню хворого, що відбито в якісній оцінці тяжкості перебігу атопічного дерматиту SCORAD, яка вірогідно нижча, ніж у пацієнтів інших груп, більш високий відсоток клінічного одужання (83,33% проти 76,19% та 73,33%), відсутність рецидивів протягом півроку.

У дисертації наведене теоретичне та практичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на атопічний дерматит дітей шляхом застосування в загальній терапії препаратів здатних справлять антимікробну дію на основі виявлених особливостей змін у складі мікрофлори шкіри обстежених дітей.

1. В результаті клінічного дослідження 113 дітей хворих на атопічний дерматит встановлено поширене ураження шкіри у 97 (85,8 %) пацієнтів в помірному та високому ступенях активності процесу (у 83,2 % хворих) з середньоважким (у 43,4 % хворих) та важким (у 41,6 % хворих) перебігом АД, на тлі хронічної патології внутрішніх органів (ураження шлунково-кишкового тракту в 75,2 %).

2. У дітей хворих на атопічний дерматит виявлені достовірні зміни складу мікробіоценозу шкіри в порівнянні з контрольною групою, які проявляються не тільки в кількісному збільшенні числа мікроорганізмів як у патологічних вогнищах (617,14 ± 100,48 КУО/см² шкіри, р0,05), так і поза ними (27,26 ± 5,58 КУО/см² шкіри, р0,05), але і в порушенні якісного складу аутофлори шкіри, коли превалює золотистий стафілокок (60,01 % ± 6,11 %); встановлені зміни асоційовані із ступенями активності та тяжкості процесу і найбільше проявлені при еритематозно-сквамозній з ліхеніфікацією (643,77 ± 159,79 КУО/см², р0,05) та ліхеноїдній формі (625,86 ± 124,73 КУО/см², р0,05).

3. Встановлено, що при відсутності ускладнень в перебігу атопічного дерматиту на шкірі значно збільшена кількість золотистого стафілокока (461,36 ± 109,81 КУО/см², р0,05), а при наявності бактеріального ускладнення шкіри у перебігу атопічного дерматиту — збільшено мікробне число умовно-патогенних мікроорганізмів (S. epidermidis (154,88 ± 20,32 КУО/см², р0,05), Micrococcus spp. (165,78 ± 53,76 КУО/см², р0,05), Bacillus spp.(222,80 ± 44,37 КУО/см², р0,05)).

4. Показано, що у період ремісії у хворих на атопічний дерматит дітей зберігаються виявлені зміни аутофлори шкіри в бік збільшення загальної кількості мікроорганізмів (78,78 ± 14,78 КУО/см² шкіри передпліччя і 10,32 ± 1,51 КУО/см² шкіри живота, р0,05) та порушення якісного складу мікрофлори, коли виявляються гемолітичні форми мікроорганізмів (S. aureus 19,25 ± 1,59 КУО/см² шкіри передпліччя і 0,80 ± 0,05 КУО/см² шкіри живота, р0,05).

5. Атопічний дерматит супроводжується змінами імунологічних показників, що в першу чергу виявляється дефіцитом Т-лімфоцитів, дисімуноглобулінемією за рахунок підвищення IgЕ, IgМ, IgG та зниженням IgА, паралельно зі зниженням кількості В-клітин; характер зв’язків між системою імунітету та станом мікрофлори шкіри залежить від особливостей мікрофлори шкіри.

6. Обгрунтовано застосування в комплексній терапії дітей хворих на атопічний дерматит антимікробної мазі «Тримістин-Дарниця», яка сприяє якісній нормалізації аутофлори шкіри та кількості її мікроорганізмів, що приводить до клінічного одужання хворих (у 83,33 % пацієнтів), знижує рецидиви атопічного дерматиту, на відміну від традиційної та загальної антибактеріальної терапії атопічного дерматиту, коли зберігаються виявлені зміни в аутофлорі шкіри.