В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове, експериментально та клінічно обґрунтоване, вирішення актуального наукового і практичного завдання - підвищення ефективності лікування гіперестезії зубів і профілактики її ускладнень. 1. Запропоновано комплексний, поетапний метод лікування гіперестезії зубів, що включає для пролонгування його дії та стабілізації результатів сполучення фізичних факторів впливу адаптогенного характеру (ВД, ПЕСФВ) з адаптогенами (Біотрит-Дента) і кальцій-фосфат-фтор вмісними препаратами, які застосовувалися екзогенно і системно. При цьому індекси поширеності та інтенсивності гіперестезії знизилися за 1,5 року спостережень з 36,6±2,7 % у вихідному стані до 12,3±0,5 % і з 1,9±0,15 балів до 1,1±0,1 балів відповідно, а практично всі основні пародонтальні індекси покращилися в кілька разів. 2. На моделі гіперестезії у тварин показано, що глибоке фторування зубів і використання препарату "Біотрит-Дента" незначно гальмує резорбцію альвеолярної кістки і поліпшує біохімічні параметри ротової рідини, крові та пульпи. В той же час додаткове до цієї терапії використання ВД стабільно нормалізує зазначені параметри, наближаючи їх до параметрів моделі "дієта віварію". 3. Показано методами спектроколориметрії, що застосування запропонованої комплексної адаптогенної терапії для лікування гіперестезії зубів дозволяє швидко і, головне, стабільно нормалізувати порушені при цьому мінералізаційні процеси в твердих тканинах зубів (grad R зменшувався в 2,5-3 рази), знизити до норми підвищену барєрну проникність слизової ясен, концентрацію в них глікогену, підвищити, знижену при цьому, концентрацію оксигемоглобіну в мікрокапілярному руслі. 4. Встановлено, що застосування в запропонованому комплексі терапевтичних засобів лікування гіперестезії методу вакуум-дарсонвалізації, який являє собою місцевий сильний, але короткочасний стрес, прискорює перехід адаптаційних реакцій в порожнині рота на стабільний нормальний фізіологічний рівень. При цьому нормалізувався зарядовий стан КБЕ, відношення амплітуд зміщення плазмолем і ядер КБЕ стабільно наблизились до фізіологічної норми (1,71), середньоквадратичні відхилення величини рН ротової рідини в окремих її пробах (рН) зменшилися з 0,27±0,02 до 0,11±0,1. В той же час використання для терапії при гіперестезії зубів тільки методу дарсонвалізації приводило лише до короткочасного поліпшення зазначених показників. 5. Показано, що при гіперестезії зубів спостерігається зростання в ротовій рідині активності лужної фосфатази, еластази, рівня неорганічного фосфору та іонізованого кальцію, концентрації білка, вмісту малонового диальдегіду і зниження активності каталази, що свідчить про низьку ефективність мінералізаційних процесів в твердих тканинах зубів і високий рівень, найчастіше схованих, запальних процесів в ротовій порожнині, які стабільно нормалізуються під дією запропонованого комплексного методу лікування цієї патології. При цьому, відповідно, знизилися: активність ЛФ - в 2,7 рази, еластази - в 2,4 рази, вміст неорганічного фосфату - з 6,3±0,8 ммоль/л до 2,6±0,4 ммоль/л, іонізованого кальцію - майже в 3 рази, концентрація білка - більш ніж в 2 рази, вміст малонового діальдегіду - з 3,90±0,42 мкмоль/л до 0,88±0,13 мкмоль/л. Активність каталази збільшилася з 35,9±4,0 мкат/л до 69,3±8,0 мкат/л. 6. Отримані результати експериментальних і лабораторно-клінічних досліджень ефективності різних методів лікування гіперестезії зубів свідчать про те, що кожний з них окремо дає лише тимчасовий ефект і дозволяють рекомендувати запропонований комплексний метод для широкого впровадження в стоматологічну практику для підвищення ефективності лікування і збільшення строків ремісії. |
