1. В роботі на основі наукового обгрунтування, розробки та впровадження нової системи спеціалізованої медичної допомоги дорослому населенню великого промислового міста вирішена актуальна медична проблема забезпечення міського дорослого населення доступною та якісною спеціалізованою допомогою за рахунок ефективного та раціонального використання наявних матеріально-технічних, кадрових та фінансових ресурсів. 2. Аналіз стану системи надання спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню показав необхідність проведення комплексних, цільових перетворень цієї системи. Одержані результати наукового дослідження стали підставою для розробки та впровадження в практику діяльності охорони здоров'я науково обгрунтованої, якісно нової організаційно-функціональної системи спеціалізованої допомоги, в основу якої покладено принципи системності та функціональної єдності. Вказане дозволило, зберігаючи наявні елементи існуючої системи, ввести до неї якісно нові, як на догоспітальному (поліклініки трьох рівнів), так і на госпітальному (лікарні чотирьох типів, стаціонарозамінюючі форми) етапах та функціонально поєднати їх між собою. 3. Пропонується функціонально-структурна модель організації спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню великого міста побудована за територіальним принципом, основою якої є поетапне її надання на трьох рівнях. На першому рівні надається первинна медико-санітарна допомога в поліклініці, яка обслуговує населення мікрорайону чисельністю 9 -12 тисяч чоловік. На другому рівні здійснюється лікувально-діагностична та профілактична допомога, де обслуговується населення житлового району чисельністю 36-48 тисяч чоловік за спеціальностями: терапія, хірургія, неврологія, офтальмологія, отоларингологія, травматологія, кардіологія, іфекційні хвороби. На третьому рівні надається консультативно-діагностико-лікувально-експертна допомога за всіма профілями в поліклініці, яка обслуговує все населення міста та проводить організаційно-методичну роботу по відношенню до поліклінік нижчих рівнів. Все це дозволяє надавати основні види спеціалізованої медичної допомоги та наблизити її до населення. 4. Визначена потреба в забезпеченості дорослого населення в посадах лікарів-спеціалістів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги з диференціацією за окремими лікарськими спеціальностями. В цілому вона нижче до 0,75 (3,04 проти 3,79) на 10 тисяч дорослого населення від існуючих нормативів, з зміною структури нормативів за спеціальностями. Потребує розширення переліку посад лікарів-спеціалістів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги за рахунок нефрологів, гематологів, геріатрів, комбустіологів, нейрохірургів. При цьому потреба в лікарях-спеціалістах урологах, сурдологах, інфекціоністах залишається без змін, в лікарях-спеціалістах гастроентерологах, отоларингологах, офтальмологах, пульмонологах, проктологах, невропатологах, хірургах потребує зменшення, а в лікарях-спеціалістах алергологах, імунологах - збільшення. 5. Особливістю функціонально-структурної моделі стаціонарної спеціалізованої допомоги дорослому населенню великих міст є виділення чотирьох типів лікарень. Перший тип лікарні призначений для переважно інтенсивного короткотривалого лікування та догляду хворих з гострими захворюваннями з термінами лікування 7-12 днів; другий - для довготривалого лікування хронічних хворих, з перебуванням їх у стаціонарі 12-20 днів. Третій тип - лікарні мають реабілітаційну спрямованість. Покази та терміни переводу в дані лікарні та терміни перебування в них визначаються станом здоров’я хворого та клінічним і експертним прогнозом Четвертий тип - лікарні медико-соціальної допомоги. 6 Розрахована необхідність в спеціалізованому ліжковому фонді для населення великого промислового міста, яка становить: гастроентерологічний - 0,97; кардіологічний - 3,36; нефрологічний - 0,84; пульмонологічний - 1,80; отоларингологічний -1,56; офтальмологічний - 1,61; неврологічний - 3,60; нейрохірургічний - 1,0; ортопедотравматологічний - 3,28; урологічний - 1,53; ревматологічний - 0,60; хірургічний - 3,83; комбустіологічний - 1,0; торакальний - 0,20 на 10 тис. дорослого населення.. 7. Підтверджено, що денні та домашні стаціонари є ефективною стаціонарозамінюючою та амбулаторно-поліклінічною формою надання спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню, де одержують спеціалізовану медичну допомогу до 14,8% хворих, що сприяє більш раціональному використанню ліжкового фонду та скороченню фінансових витрат на лікувально-діагностичний процес до 9,3%. 8. Запропонована корпоративна система інформаційного забезпечення спеціалізованої медичної допомоги на рівні великого міста, яка дозволяє проводити моніторінг стану здоров’я населення, використання кадрового, фінансового та матеріально-технічного потенціалу. Особливістю системи є визначення міського центру медстатистики та АСУ в якості головного терміналу з можливістю підключення до інтернету з системою внутрішнього та зовнішнього кодування, що забезпечує конфеденційність інформації. Підтверджена низька забезпеченність лікувально-профілактичних закладів електроно-обчислювальною технікою (11,8±10,9% від потреби); комп’ютерними програмами (26,8±9,1%); спеціалістами для їх обслуговування (25,4±9,4%). 9. Розроблена модель консолідованого фінансування спеціалізованої медичної допомоги згідно до якої фінансування спеціалізованої медичної допомоги забезпечується за рахунок бюджетних асигнувань (44-46%), страхових внесків від обов’язкового медичного страхування (12-14%), страхових внесків від добровільного медичного страхування (8-10%), внесків фондів соціального медичного страхування на випадок професійних захворювань та виробничих травм (5,0-6,5%), лікарняних кас (10-15%), інших джерел не заборонених законодавством (10-12%). Доведено, що в умовах обмеженого бюджетного фінансування спеціалізованої медичної допомоги (до 37,4% від потреби) витрати на неї можуть бути скорочені за рахунок приведення мережі кадрового та ліжкового потенціалу до нормативу до 7,1%; запровадження запропонованої етапності до 2,2%, стаціонарозамінюючих форм лікування хворих до 9,3%; галузевих стандартів медичних технологій до 5,7%; відмовлення від експлуатації технічно недосконалих будівель та споруд до 3,4%; компенсування витрат на медичну допомогу хворим на професійні хвороби та виробничі травми до 2,2%. 10. Ефективність нової системи надання спеціалізованої медичної допомоги міському населенню доведена підвищенням рівня фінансування ЛПЗ на придбання ліків (на 58,4%) та харчування хворих (на 46,3%); скороченням ліжкового фонду (на 48,3%) та забезпеченням раціонального його використання (скорочення рівня госпіталізації на 32,4%, терміну перебування хворих в стаціонарі на 2,7 дня); широким використанням лікування в стаціонарозамінюючих формах (17,2 на 10000 дорослого населення) та виконанням нормативу функції посади лікарями-спеціалістами поліклінік. Нова система надання спеціалізованої медичної допомоги повністю відповідає критеріям ВООЗ. 11. Доказана життєздатність нової організаційно-функціональної системи спеціалізованої медичної допомоги дорослому міському населенню, яка стала підгрунтям для аргументованих медико-організаційних пропозицій щодо нормативного забезпечення кадрового потенціалу та ліжкового фонду, упорядкування мережі лікувально-профілактичних закладів, визначення етапності та обсягу надання спеціалізованої медичної допомоги, фінансового та інформаційного забезпечення, критеріїв оцінки діяльності лікувально-профілактичних закладів в умовах нової організаційної системи, скерованої на покращання проблемно-тактичного, ситуаційного та стратегічного управління системою надання спеціалізованої медичної допомоги з метою підвищення її якості і може бути запроваджена в містах країни з чисельністю населення 100-500 тис. чоловік . |
