Анотація до роботи:

Пацеля М.В. Обгрунтований підхід до доцільності профілактичного лікування вагітних жінок, що хворіли на сифіліс. – Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України». - Харків, 2008.

Дисертація присвячена розробці обгрунтованого диференційованого підходу до доцільності профілактичного лікування вагітних жінок, що хворіли на сифіліс із врахуванням терміну лікування.

Проведено клініко-серологічне обстеження 117 вагітних жінок, що хворіли на сифіліс. Вивчено особливості перебігу вагітності та її результат під впливом сифілітичної інфекції. Використано розширений спектр методів лабораторної діагностики сифілісу у вагітних жінок. Проведено аналіз УЗ-обстеження та патоморфологічного стану плаценти у жінок, що хворіли на сифіліс. Визначали вміст ДНК Treponema pallidum у сироватці крові вагітних жінок, пуповинній крові, зразках плаценти. Проаналізовано стан та серологічна картина у немовлят в залежності від терміну проведеного лікування матері. На підставі проведених досліджень сформовані показання до проведення профілактичного лікування вагітним жінкам.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає у розробці диференційованих показань до проведення профілактичного лікування вагітним жінкам, що хворіли на сифіліс, в залежності від терміну лікування сифілітичної інфекції.

1. У зв’язку з тим, що закономірно збільшилась кількість вагітних жінок із перенесеним в анамнезі сифілісом, які на момент пологів залишаються носіями позитивних результатів специфічних серологічних реакцій, незважаючи на те, що отримали повний курс специфічної терапії, поглиблене вивчення особливостей перебігу вагітності та її результат у жінок є актуальною проблемою та являє собою практичний та теоретичний інтерес для сучасної дерматовенерології.

2. Встановлено, що серед 117 обстежених вагітних жінок, що хворіли на сифіліс, найбільшу частку склали вагітні з раннім прихованим сифілісом (68,5 %) та вторинним рецидивним сифілісом (13,7 %). З них 74 (63,3 %) хворіли сифілісом під час вагітності та 43 (36,7 %) жінки з перенесеним в анамнезі сифілісом. МРП та РЗК з кардіоліпіновим антигеном, серед жінок, що отримали повноцінне специфічне лікування до початку вагітності, в більшості випадків була негативною чи слабкопозитивною (44,2 %; 83,7 %). Показано, що у всіх обстежених жінок на момент пологів у сироватці крові не було виявлено ДНК Tr. Pallidum методом ПЛР, за виключенням одного випадку у жінки, що не отримала лікування з приводу раннього прихованого сифілісу. У жінок, що отримали специфічне та профілактичне лікування під час вагітності, встановлено задовільне зниження титрів антитіл протягом перших місяців після пологів.

3. Показано, що ускладнення під час вагітності у жінок, що хворіли на сифіліс, в більшості випадків реєструвались у II половині вагітності та характеризувались пізнім гестозом, загрозою невиношування, загрозою передчасних пологів, анемією вагітних, і дана вагітність завершилась народженням живих дітей. У 13,0 % жінок, хворих на сифіліс, які не отримали лікування під час гестації, вагітність закінчилась мертвонародженням.

4. Доведено, що зміни з боку плаценти при УЗ-обстеженні вагітних жінок, що хворіли на сифіліс, відзначались з високою частотою серед жінок, які отримали лікування в другій половині вагітності, чи взагалі не лікувались. Якщо плацентарну недостатність встановлено у 25,0 % випадків при наявності сифілісу до вагітності, то при лікуванні у другій половині вагітності у 66,1 %, у 40,0 % - при відсутності лікування. Внутрішньоутробну гіпоксію плода встановлено у 44,4 % випадків лікування в другій половині вагітності та в 40,0 % випадків без лікування, і, відповідно, затримку внутрішньоутробного розвитку у 11,2 % і 40,0 % випадків.

5. При вивченні патоморфологічної картини плаценти у породіль, що хворіли на сифіліс, встановлено, що плацентарна недостатність зустрічалась у 50,0 % зразків від жінок, що отримали лікування до початку вагітності, у 63,6 % зразків від жінок, що отримали лікування під час вагітності та у 70,0 % зразків від жінок, що не отримали відповідного лікування, а плацентарна недостатність в більшості випадків була обумовлена запальними змінами, розладом кровообігу з наростанням процесів фібриноїдного некрозу та фіброзних змін ворсин. Різко виражені патологічні зміни спостерігаються в плацентах при відсутності специфічної терапії, що може пояснити випадки антенатальної загибелі плодів з цієї групи.

6. Встановлено, що немовлята народжені матерями, які хворіли на сифіліс до початку вагітності, мали задовільний стан при народженні. Під час серологічного обстеження МРП, РЗК з кардіоліпіновим антигеном, були в переважній більшості негативними (69, 7 %; 81,4 %). Результати трепонемних реакцій РІФ-абс та РІФ-200 у немовлят дозволили підтвердити відсутність сифілітичної інфекції. Отримані дані показали, що ступінь позитивності МРП, РЗК з кардіоліпіновим антигеном, не мав суттєвих відмінностей, як у немовлят, матері яких отримали ПЛ, так і у немовлят, матері яких не отримали такого лікування.

7. Показано, що ускладнення в неонатальному періоді та найбільш висока частота позитивних результатів під час серологічного обстеження, реєструвалась серед дітей народжених матерями, що розпочали лікування у другому триместрі вагітності, чи взагалі не отримали лікування. У пуповинній крові всіх немовлят цієї групи специфічний протисифілітичний IgМ до Тr. pallidum та ДНК Тr. pallidum не було виявлено, в сироватці крові специфічний протисифілітичний IgМ не було виявлено у жодної дитини протягом усього періоду спостереження, а до 6 місяців життя у всіх дітей настала негативація КСР. Протягом періоду спостереження за обстеженими немовлятами дані об’єктивного обстеження не носили ознак, що характерні для природженого сифілісу.

8. Враховуючи, що жінкам, які хворіли на сифіліс від 2-х років і більше до початку вагітності, специфічне лікування, незважаючи на клінічні та серологічні ускладнення під час вагітності, було достатнім і профілактичне лікування не впливало на сформований сприятливий прогноз для новонароджених, і за період спостереження вони не мали патогномонічних ознак для природженого сифілісу, можна стверджувати, що дана категорія жінок може не отримувати профілактичного лікування. Враховуючи позитивні серологічні реакції на сифіліс у частини жінок, що хворіли на сифіліс за 2 роки до початку вагітності, та такі, що захворіли під час її, доцільним є проведення загалом в цих групах профілактичного лікування.

Публікації автора:

1. Пацеля М.В. Сифілітична інфекція та її наслідки у вагітних жінок / М.В Пацеля // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. № 1 (30). – С. 222-224.

2. Пацеля М.В. Особливості сифілітичної інфекції у вагітних, перебіг пологів, морфологічний аналіз стану плаценти / М.В Пацеля // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Киів. – 2007. – вип. 16, книга 4. – С. 731-739.

3. Використання ІФА–IgM-тесту типу „захоплення антитіл” у клініко-серологічній оцінці немовлят від матерів з позитивними серологічними реакціями на сифіліс / Н.М. Пономаренко, Л.А. Дерев’янко, Г.Є. Раєвська, М.В. Пацеля, М.Я Співак // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2004. – № 3-4 (7). – С. 252-255.

4. Пацеля М.В. Вроджений сифіліс у новому тичячолітті / Л.А. Дерев’янко, Н.М. Пономаренко, М.В Пацеля // Современная педиатрия. – 2005. – № 3 (8). – С. 179-181.

5. Клінічні маніфестації раннього уродженого сифілісу / Л.А. Дерев’янко, Л.Д. Калюжна, Н.В. Турик, Н.І Савкіна, Н.М. Пономаренко, М.В. Пацеля // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. № 2 (17). – С. 102-104.

6. Сифіліс вагітних: труднощі профілактики вродженого сифілісу, аналіз проведеного лікування / Л.Д. Калюжна, М.В. Пацеля, В.В. Коноплянко, О.І. Барефельд // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Киів. - 2007. – вип. 16, книга 2. – С. 523-528.

7. Клінічний аналіз випадків вродженого сифілісу із симптомами / Л.Д. Калюжна, Н.В. Турик, Л.А. Дерев’янко, М.В. Пацеля // Матеріали науково-практичної конференції “Шкіра та внутрішні хвороби, дерматологічні синдроми”, Київ, 2005. – С. 34.

8. Пацеля М.В. Сучасні особливості раннього вродженого сифілісу / Л.Д. Калюжна, Л.А. Дерев’янко, М.В. Пацеля // „Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю”, Чернівці, 2005. – С. 121-123.

9. Пацеля М.В. Серореверсія серологічних реакцій у немовлят, що народжені від матерів хворих на сифіліс / М.В Пацеля // Матеріали науково-практичної школи „Розробки молодих вчених дерматовенерологів”, Київ, 2005. - С. 56-57.

10. Пацеля М.В. Ранній вроджений сифіліс: клініка та діагностика / М.В Пацеля // Наукова конференція молодих вчених: тези доповідей. Київ, 2006. – С. 65.

11. Ранній уроджений сифіліс після неонатального періоду / Л.Д. Калюжна, Н.В. Турик, Л.А Дерев’янко, М.В Пацеля // Матеріали науково-практичної конференції „Дерматовенерологія в практиці сімейного лікаря”, Київ, 2006. – С. 38.

12. Пацеля М.В. Сифіліс і вагітність / Л.Д. Калюжна, М.В. Пацеля // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева (тези), Донецк, 2006. - № 1-2 (12). – С. 245-246.

13. Пацеля М.В. Перебіг вагітності та її вихід у жінок хворих на сифіліс / М.В. Пацеля, Н.В. Турик, Л.А. Дерев’янко // Матеріали науково-практичної конференції „Досягнення молодих вчених дерматовенерологів”, Київ, 2006. – С. 93-94.

14. Сучасні особливості сифілітичної інфекції у вагітних / Л.Д. Калюжна, М.В. Пацеля, Н.В. Турик, М.В. Карпович // Матеріали науково-практичної конференції „Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та організаційно-правові аспекти”, Київ, 2007. – С. 52-53.

15. Пацеля М.В. Особливості сифілітичної інфекції у вагітних / Л.Д. Калюжна, М.В. Пацеля // „TORCH інфекції: діагностика, лікування та профілактика: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції”, Тернопіль, 2007. – С. 64-65.

16. Пацеля М.В. Патоморфологічні зміни в плаценті під впливом сифілітичної інфекції / М.В. Пацеля // Матеріали науково-практичної конференції „Розробка молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти”. – Київ, 2007. – С. 61-62.

17. Pacelya M.V. Influence of syphilitic infection on course of pregnancy and condition of newborns / M.V. Pacelya, L. D. Kaliuzhna // 16^th congress Europаn Academy of Dermatology and Venerology, Vienna, Austria. 16-20 may 2007. - P 1206.

18. Pacelya M.V. Congenital syphilis in Ukraine: implications of European and CDC guidelines / L.A. Derevyanko, N.Y. Zhylka, M. V. Pacelya // Healthy skin for everyone – our aim, BADV 7^th Congress, 6-8 sep. - 2007, Riga, Latvia. – А. 43.

19. Пацеля М.В. Сифіліс і вагітність: поглиблений комплекс обстеження / М.В Пацеля, С.В. Степанюк // „Медична наука: сучасні досягнення та інновації” - Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. Харків, 2007. – С. 58.

20. Пацеля М.В. Випадок завмерлої вагітності у жінки з раннім прихованим сифілісом / М.В. Пацеля, Л.Д. Калюжна, Н.В. Турик // Матеріали науково-практичної конференції „Захворювання шкіри обличчя, волосистої частини голови та дерматози, асоційовані з ураженням слизової оболонки”, Київ, 2008. – С. 70.

21. Оптимізація профілактики, діагностики та лікування раннього вродженого сифілісу / Л.Д. Калюжна, Л.А. Дерев’янко, В.Є. Дзюбак, Т.С. Шкробот, М.В. Пацеля, Ю.А. Кригін – Метод. рекомендації, К., 2006. – 34 с.