Анотація до роботи:

Верховцев В.Г. Новітні платформні геоструктури України та динаміка їх розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна і регіональна геологія. – Інститут геологічних наук НАН України. – Київ, 2008.

В роботі узагальнено результати вивчення активних на новітньому етапі розвитку платформних геоструктур України, виконаного на основі структурно-геоморфологічних і аерокосмічних методів з використанням традиційних геолого-геофізичних даних при інтерпретації отриманих матеріалів. Охарактеризовано виявлені лінійні і кільцеві геоструктури, а також сумарні амплітуди вертикальних новітніх рухів земної кори як всієї території України (мілкомасштабні дослідження: 1:500 000-1:1 000 000), геологічних регіонів (середньомасштабні дослідження: 1:200 000-1:500 000), так і окремих еталонних (деталізаційних) ділянок (середньо-, крупномасштабні роботи: 1:200 000-1:5 000). Викладено методичні, термінологічні, класифікаційні, динамічні (тектонофізичні) аспекти дослідження. Розглянуто прикладні питання (пошукові, інженерно-геологічні, екологічні).

– Застосований комплекс методів, разроблена методика комплексного дешифрування ТМ и АКМ и неоструктурно-геологичної інтерпретації отриманих даних обеспечують достовірне та економічно високоефективне мілко-, середньо- і великомасштабне картування новітніх платформних геоструктур України – лінеаментів і КС та сумарних амплітуд новітніх вертикальних рухів земної кори.

– Активні розломи відображаються в орогідрографії двома основними спосібами. З одного боку, – це аномальні концентрації зпрямлених ділянок елементів ерозійної сітки (“ерозійні” індикатори), з іншого – анологічні концентрації вододілів і уступів в рельєфі (“вододільні” індикатори). Активні розломи (лінеаменти), що виділені за аномальними згущеннями ерозійних елементів пов’язані з зонами відносного розтягання. Навпаки, розломи, що відображені в особливостях будови і розміщення вододілів і градієнтних уступів, формувались в умовах відносного стиснення. В випадку ж приблизно рівної кількості індикаторів вказаних двох основних груп лінеаменти утворювались при перевазі сковзання (здвигу, зрізу або сколювання). Природно, ця ознака є побічною і дозволяє розділити виявлені активні розломи за механізмом утворення і способом прикладання тектонічних сил (навантаження) тільки в першому наближенні.

– Головні особливості будови платформ України визначають розломи двох основних азимутальних систем – діагональної (переважно здвиги) й ортогональної (скиди і підкиди), тісно зв'язані з ранньодокембрійською структурою фундаменту. На новітньому етапі лінеаменти також розвивалися спряжено, утворюючи єдину динамічну систему супідрядно пов'язаних і стійко поєднаних порушень. У процесі еволюції вони є активним регіональним структуроформуючим фактором. Лінеаментний план має консервативний малюнок, перехресну ("ґратчасту") матрицю: лінеаменти поєднуються в спряжені і взаємно перпендикулярні регматичні динамопари (0^90, 10-20^280-290, 20-30^290-300, 30-35^300-305, 40-45^310-325, 60-65^330-335, 70-75^340-345). Вони створюють прямолінійні домінуючі (0^90, 40-45^310-325), проміжні (10-20^280-290, 70-75^340-345) і пригнічені (30-35^300-305, 60-65^330-335, 20-30^290-300) напрямки і системи, головні розходження яких полягають у кількості і ролі в будові .

– Зіставлення структурних планів виділених лінеаментів і відомих розривів, показує, що крім безпосереднього збігу їхнього місця розташування, є подібність по закономірностях розміщення й особливостям будови. Їм властиві: прямолінійність форм, збіг напрямків простягання, рівновіддаленість однопорядкових лінеаментів і розломів, спільний розвиток сполучених і взаємно перпендикулярних систем. Є і розходження: лінеаменти мають, як правило, більшу довжину, часто поєднуючи окремі відомі розломи, вибудовані в створі один одного, чи нарощуючи їх; лінеаментні зони звичайно трохи ширші, ніж зони розломів. Зони, що входять в одну систему (ґрати), очевидь, одновікові і характеризуються спільним розвитком (парагенезисом). Самі ж системи мають як різний час закладення, так і незбіжні в часовому відношенні періоди активізацій (але час останньої з них укладається в неотектонічний етап). Передбачається, що лінеаменти системи 0⁰^90⁰ претерпіли активізацію у пізньокімерійський час і на рубежі пліоцен-плейстоцен, систем 10-20⁰^280-290⁰ та 70-75⁰^340-345⁰ – на рубежі пліоцен-плейстоцен, інші – у плейстоцені.

– Виявлені КС у генетичному відношенні є тектоногенними, метаморфогенними і магматогенними утвореннями, у структурно-геологічному – це гнейсові овали, гранітогнейсові і мігматитові куполи, інтрузії різного складу, склепіннєво-брилові підняття, ізометричні блоки фундаменту, осередкові, діапірові і плікативні структури, накладені западини. КС формуються переважно під впливом вертикальних рухів, але відомі і зв'язані з горизонтальними. Основний механізм утворення, принаймні великих за розмірами КС, обумовлений явищем діапіризму. КС поділяються на сукупності, що характеризуються середніми радіусами, рівними глибині їх закладення. Упевнено фіксуються закономірності у площадному розподілі КС і їхній взаємозв'язок з лінійними структурами і сумарними амплітудами вертикальних новітніх рухів. Чітко простежуються такі три види просторового розміщення КС: груповий; лінійний; одиночний.

– Пізньопліоцен-четвертинні вертикальні рухи земної кори мають різко диференційований по площі характер прояву і досить значну інтенсивність: значення сумарних амплітуд змінюються від -80 м в районі кіс північного узбережжя Азовського моря до +700 м в Гірському Криму, а безпосередньо в межах платформ України – від -80 м до +150-200 м (передгір’я Криму і Карпат, Донбас).

– До рудоконтролюючих структур, що виділені на основі застосованих методів, відносяться: 1) склепіннєво-брилові підняття підкорового закладення; 2) осередкові структури внутрікорового закладення; 3) трансрегіональні і регіональні активні на новітньому етапі лінеаментні зони, у тому числі наскрізного типу; 4) вузли перетинання трансрегіональних і регіональних зон, у першу чергу тих, що мають значну сферу впливу (до перших сотень км²). Критеріями для виділення перспективних у пошуковому відношенні локальних ділянок є особливості співвідношень таких ознак: наявність лінеаментних зон від регіонального до локального рівня й одиночних лінеаментів, а також вузлів їхніх перетинань; наявність локальних (в більшості випадків позитивних) КС (найбільш сприятливі успадковані, неуспадковані і проміжні); збіг з КС підвищених (рідко щодо знижених) значень сумарних амплітуд вертикальних новітніх рухів земної кори. При цьому для окремих видів корисних копалин відзначаються досить істотні відмінності характеру їхніх взаємин.

– Результати досліджень створюють наукову основу для виявлення і вивчення новітніх геоструктур України, більш раціонального ведення пошукових робіт, оцінки екогеологічної безпеки промислових об'єктів, виявлення шляхів міграції різноманітних забруднювачів як у межах дослідженого регіону, так і територій з аналогічною будовою.

Публікації автора:

Монографії:

1. Блоковая тектоника кристаллического фундамента Днепровско-Донецкого авлакогена (в связи с нефтегазоносностью) / Чебаненко И.И., Чекунов А.В., Клочко В.П., Крот В.В., Кабышев Б.П., Мясников В.И., Пономаренко М.И., Окрепкий Р.Н., Павленко П.Т., Дворянин Е.С., Забелло Г.Д., Галецкий Л.С., Беланов В.М., Колосовская В.А., Почтаренко В.И., Верховцев В.Г., Варичев С.А., Ляшкевич З.М., Малюк Б.И., Рябчун Л.И., Калюжная Л.Т., Галабуда Н.И., Пашкевич И.К., Кучма В.Г. / Под. ред. Чебаненко И.И., Гавриленко Н.М., Клочко В.П.- К.: Наук. думка, 1991. – 156 с. (Особистий внесок – картування, аналіз новітніх лінійних і кільцевих структур, визначення їх співвідношень з родовищами вуглеводнів).

2. Геотектоника Волыно-Подолии / Чебаненко И.И., Вишняков И.В., Власов Б.И., Великанов В.А., Верховцев В.Г., Воловник Б.Я., Дулуб В., Знаменская Т.А., Кирьянов В.В., Коренчук Л.В.,Марковский В.М., Медведев А.П., Палиенко В.П., Полкунов В.Ф., Помятовская Г.М., Сеньковский Ю.Н., Фильштинский Л.Е., Цегельнюк П.Д., Шульга В.Ф., Яценко Г.М. / Под ред. И.И. Чебаненко.- К.: Наук.думка. – 1990. – 244 с. (Особистий внесок – неотектоніка на основі структурно-геоморфологічних і аерокосмічних методів).

3. Тектоника Северного Причерноморья / Чебаненко И.И., Довгаль Ю.М., Знаменская Т.А., Клочко В.П., Кудрявцева М.Н., Потапчук И.С., Радзивил В.Я., Слензак О.И., Токовенко В.С., Трипольская М.И., Верховцев В.Г., Шаталов Н.Н. / Под ред. И.И. Чебаненко.- К.: Наук. думка, 1988. – 164 с. (Особистий внесок – дослідження новітніх геоструктур).

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Верховцев В.Г. Опыт проведения крупномасштабных аэрокосмотектонических исследований (на примере Мариупольско-Стародубовского эталонного участка) // Тектоника и стратиграфия.-1989.-Вып. 30. – С. 6-12.

5. Верховцев В.Г., Веремьев П.С., Шаталов Н.Н. Кольцевые структуры Приазовского блока Украинского щита по данным дешифрирования космических снимков // Исслед. Земли из космоса.-1989.-№6. – С. 15-22. (Особистий внесок – обробка космоматеріалів).

6. Верховцев В.Г. О классификации кольцевых структур по латеральным размерам и глубине заложения // Тектоника и стратиграфия.-1992.-Вып. 32. – С. 3-5.

7. Верховцев В.Г., Потапчук И.С., Краснобрыжев В.Г., Постнов В.В. Методика и результаты выявления суммарных амплитуд четвертичных движений земной коры в пределах 30-км зоны Чернобыльской АЭС // Тектоника и стратиграфия.-1993.-Вып. 33. – С. 33-37. (Особистий внесок – побудова карт сумарних амплітуд).

8. Верховцев В.Г., Потапчук И.С., Верховцева Л.Ф., Краснобрыжев В.Г., Постнов В.В. Линейные и кольцевые морфоструктуры междуречья Припять-Уж-Тетерев (в пределах 30-км зоны Чернобыльский АЭС // Там же. – С. 37-41. (Особистий внесок – карти морфоструктур).

9. Верховцев В.Г., Знаменская Т.А., Чебаненко И.И. Системы разломов платформенной части территории Украины (опыт тектонофизическей интерпретации) // Геол. журн.-1994.-№4-6. – С. 115-127. (Особистий внесок – динаміка новітніх розломів).

10. Верховцев В.Г. Неотектонические аспекты поиска зон взаимосвязи поверхностных и подземных вод в Центральном районе Донбасса // Геол. журн.-1995.-№1. – С. 88-92.

11. Верховцев В.Г. Динамика развития активных на новейшем этапе платформенных геоструктур Украины // Геол. журн.-2004.-№2. – С. 66-72.

12. Верховцев В.Г. Активные на новейшем этапе развития линейные геоструктуры Украины (результаты исследований масштабов 1:500 000-1:1 000 000) // Геол. журн.-2004.-№3. – С. 59-66.

13. Верховцев В.Г. Активные на новейшем этапе развития кольцевые макро-, мезо- и министруктуры Украины (результаты исследований масштабов 1:500 000-1:1 000 000) // Геол. журн.-2004.-№4. – С. 78-85.

14. Верховцев В.Г. Прикладные (поисковые и инженерно-геологические) аспекты изучения платформенных геоструктур Украины // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності.-2005.-№3. – С. 80-92.

15. Верховцев В.Г. Суммарные амплитуды позднеплиоцен-четвертичных вертикальных движений земной коры платформенной части территории Украины // Геол. журн.-2005.-№3. – С. 36-41.

16. Верховцев В.Г., Задорожна Н.В., Верховцева О.В. Особливості розвідки газових покладів на малих глибинах на основі неотектонічних досліджень (на прикладі Приазовського родовища) // Тектоніка і стратиграфія. – 2005.- Вип. 34.– С. 56-66. (Особистий внесок – побудова карт новітніх геоструктур).

17. Верховцев В.Г. Пошук підземних вод тріщинного типу на основі неотектонічних досліджень (на прикладі Нікопольської еталонної ділянки) // Геол. журн.-2006.-№4. – С. 68-81.

18. Верховцев В.Г., Євдощук М.І., Клочко В.П., Максимчук П.Я., Чебаненко І.І., Задорожна Н.В. Нафтогазоносність Приазовської частини південного схилу Українського щита: напрямки пошуків, перспективи приросту запасів та відкриття нових родовищ // Доп. НАН України. – 2007. – №6. – С. 112-116. (Особистий внесок – неотектоніка Приазовського родовища та прилеглих територій, оцінка перспектив пошуків).

19. Верховцев В.Г., Євдощук М.І., Клочко В.П., Максимчук П.Я., Задорожна Н.В. Перспективи нафтогазоносності Приазовської частини Південноукраїнської монокліналі (в межах України) // Мінеральні ресурси України. – 2007. – №2. – С. 27-34. (Особистий внесок – картування новітніх геоструктур, виділення перспективних ділянок).

20. Верховцев В.Г., Євдощук М.І., Клочко В.П., Максимчук П.Я., Чебаненко І.І., Верховцева О.В., Задорожна Н.В., Довбиш Н.С. Порівняльна характеристика газових родовищ приазовської частини південного схилу Українського щита як додатковий фактор до поновлення пошукових робіт // Геол.. журн. – 2007. – №2. – С. 30-38. (Особистий внесок – картування новітніх геоструктур, оцінка перспектив пошуків вуглеводнів).

21. Знаменская Т.А., Верховцев В.Г. Системы разломов Северного борта Днепровско-Донецкой впадины // Геол. журн.-1995.-№2. – С. 89-94. (Особистий внесок – картування активних розломів).

22. Чебаненко И.И., Дмитриева Б.И., Верховцев В.Г., Клочко В.П., Трофимов Д.М. К проблеме юго-западной границы Восточно-Европейской платформы // Геол. журн. -1989.-№3. – С. 40-50. (Особистий внесок – обробка матеріалів космозйомок).

23. Чебаненко І.І., Верховцев В.Г., Потапчук І.С. Про співвідношення сучасних і неотектонічних вертикальних рухів Північного Приазов’я // Геол. журн.-1996.-№3-4 – С. 35-38. (Особистий внесок – карта новітніх рухів за морфометричними даними).

24. Шаталов Н.Н., Верховцев В.Г., Сиренко В.А., Шаталов А.Н. О возможности использования геоботанических данных при крупномасштабном картировании активных разломов // Доп. НАНУ.-2000, №1. – С. 128-131. (Особистий внесок – аналіз АКМ, неотектоніка).

Збірники наукових праць:

25. Верховцев В.Г., Веремьев П.С., Шаталов Н.Н. Кольцевые структуры Приазовского блока Украинского щита // Космические исследования геологических объектов литосферы.- Ташкент: Фан.-1988. – С. 37-47. (Особистий внесок – аналіз ТМ- і АКМ).

26. Верховцев В.Г. Новітні вертикальні рухи земної кори території України, їх взаємовідношення з лінійними та кільцевими геоструктурами // Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково-практичне використання: Зб. наук. праць.- К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський ун-т», 2006. – С. 129-137.

27. Чебаненко И.И., Шаталов Н.Н., Борисенко Л.С., Верховцев В.Г., Новик Н.Н., Потапчук И.С. Использование аэрокосмических снимков для выявления разломов и неотектонических движений Крыма и Приазовья // Аэрокосмичеекое изучение современных и новейших тектонических процессов.-М.: Наука,-1988. – С. 12-16. (Особистий внесок – дешифрування АКМ та інтерпретація отриманих даних).

28. Чебаненко И.И., Бобров В.П., Верховцев В.Г., Русаков Н.Ф., Потапчук И.С., Шаталов Н.Н. Тектонические аспекты развития сквозных глубинных рудоконцентрирующих структур юго-восточной части УССР // Сквозные рудоконцентрнрующие структуры: Сб. научн. тр.-М.: Наука,-1989. – С. 104-110. (Особистий внесок – неотектонічні аспекти дослідження).

29. Чебаненко И.И., Шаталов Н.Н., Верховцев В.Г., Потапчук И.С. Основные структуры Приазовского блока Украинского щита по аэрокосмическим данным // Тектоносфера Украины: Сб. научн. тр.-К.: Наук. думка, 1989. – С. 80-86. (Особистий внесок – дешифрування ТМ- і АКМ та інтерпретація отриманих даних).

30. Чебаненко И.И., Клочко В.П., Верховцев В.Г. Соотношение структурных планов, разломно-блоковой тектоники Днепровско-Донецкого авлакогена с нефтегазоносностью // Проблемы нефтегазоносности кристаллических пород фундамента Днепровско-Донецкой впадины: Сб. научн. тр.-К.: Наук. думка, 1991. – С. 60-64. (Особистий внесок – побудова карти новітніх геоструктур та вивчення їх співвідношень з родовищами вуглеводнів).

Статті, депоновані у наукових журналах:

31. Верховцев В.Г. Классификация кольцевых структур по латеральным размерам и глубине заложения (анализ современных представлений) // Теория и практика классифицирования в геологии и палеонтологии. – Ин-т геол. наук АН УССР, 1992. – С. 13-17.- Деп. в ВИНИТИ 15.01.92, №133-В92.

32. Верховцев В.Г., Конаков В.В. Использование структурно-геоморфологической информации для выявления разнотипных погребенных тектоновулканических структур (на примере Кировоградского блока Украинского щита)// Там же. – С. 18-21. (Особистий внесок – структурно-геоморфологічні побудови та їх аналіз).

Матеріали нарад (статті):

33. Бышук М.С., Верховцев В.Г., Нечаев Ю.А., Потапчук И.С. Анализ характера проявлений основных неотектонических параметров при выборе мест строительства подземных хранилищ углеводородов для оценки их экологической безопасности // Мат-ли міжнар. наук.-техн. наради "Екологія в нафтогазовій промисловості" (Київ, 14-17.12.98).- К.: 1998. – С. 14-15. (Особистий внесок – неотектонічні дослідження).

34. Верховцев В.Г., Потапчук І.С., Спица Р.О. Результати неотектонічних досліджень Керченського півострова в зв'язку з прогнозом землетрусів // Проблеми геологічної науки та освіти в Україні: Мат-ли наук. конф. (Львів, 19-21.10.95).- Львів: Львівськ. держ. ун-т.-1995. – С. 325-326. (Особистий внесок – результуючі неотектонічні побудови та їх аналіз).

35. Верховцев В.Г. Прикладні аспекти неотектонічних досліджень на основі структурно-геоморфологічних методів // Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфології, неотектоніки, геології та палеогеографії. – Мат-ли конф. до 90-річчя проф. Заморія.- К.: ВПЦ Київськ. ун-т.- 1996. – С. 44-46.

36. Верховцев В.Г., Максимчук П.Я., Верховцева А.В. Неотектонические аспекты поисков месторождений газа на малых глубинах (на примере Локачинского и Приазовского месторождений) // Нафта і газ України: Матеріали 8-ї Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ України-2004” (Судак, 29.9-1.10.04).-Т.1.- Львів: “Центр Європи”, 2004. – С. 53-54. (Особистий внесок – неотектоніка районів розміщення газових родовищ та оцінка перспектив).

37. Верховцев В.Г. Оценка безопасности объектов газотранспортной системы на основе неотектонических критериев (на примере Керченского терминала по перевалке сжиженных углеводородов) // Розвиток геграфічної думки на півдні України: Мат-ли Всеукраїнської наук.-практ. конф., присвяченої 50-річчю Мелітопольського відділу Українського географіч. товариства (27-28.09.06).- Мелітополь: Вид-во «Мелітополь», 2006. – С. 36-42.

38. Верховцев В.Г. Оценка безопасности Керченского терминала по перевалке сжиженных углеводородов на основе неотектонических критериев // Матеріали наук.-практич. конференції «Сучасні проблеми будівельного освоєння територій зі складними інженерно-геологіч. та техногенними умовами (27.09-1.10.06, Гурзуф, АР Крим).- К.: НПЦ «Екологія Наука Техніка», 2006. – С. 51-55.

39. Потапчук И.С., Верховцев В.Г., Багрий И.Д. Определение возможных путей проникновения и миграции загрязнителей в подземных водах с помощью неотектонических и структурно-геологических методов исследования // Проблемы экологического мониторинга и охраны труда: Мат-лы 1-й Междунар. научно-техн. конф.- Севастополь: КМУ СПИ.-1993. – С. 86-88. (Особистий внесок – дослідження еталоних ділянок).

40. Шаталов Н.Н., Потапчук И.С., Верховцев В.Г., Шаталов А.Н. Оползневые процессы в Крымско-Карпатском регионе и возможная аварийность объектов нефтяной промышленности Украины // Мат-ли наук.-техн. наради "Екологія в нафтогазовій промисловості (Київ, 14-17.12.98).-К.-1988. – С. 77-78. (Особистий внесок – неотектоніка).

41. Znamienska T., Potapczuk I., Werchowcew W. Neotectonika Roztoczansko-Opolskiej strefy nskokowej // Neotektonika Polski: metodyka, datowania, przyklady regionalne. Konferencja komisji neotektoniki komitetu badan czwartorzedu pan (Krakow, 25-27.10.93).-Краков.-1993. – С. 36-37. (Особистий внесок – неотектоніка на основі аналізу ТМ- і АКМ).

Тези доповідей:

42. Верховцев В.Г. Линеаменты и кольцевые структуры Северного Приазовья (по данным комплексного структурного анализа дистанционных и традиционных геолого-геофизических материалов) // Структурный анализ кристаллических комплексов и геологическое картирование. Тез. докл. Ш Всесоюзн. школы (Киев, 3-8.05.90), ч.3.- К.: 1990. – С. 18-20.

43. Верховцев В.Г. Рудоконтролирующие структуры и типовые позиции взаимоотношений рудолокализующих структурных элементов Северного Приазовья (по материалам средне- и крупномасштабных дистанционных исследований) // Металлогения докембрия и метаморфогенное рудообразование. Тез. докл. ХП Всесоюзн. совещ. (Киев, 05.90), ч.1.- К.: 1990. – С. 89-90.

44. Верховцев В.Г. Позднеплиоцен-четвертичные движения земной коры территории Волыно-Подолии и их связь с разломно-блоковыми структурами // Изучение соврем. геодинамич. процессов для решения народно-хозяйств. задач. Тез. докл. Всесоюзн. симпозиума.- Баку.-1990. – С. 18-19.

45. Верховцев В.Г., Знаменская Т.А., Клочко В.П., Чебаненко И.И. Тектонофизический анализ разломов платформенной части территории Украины // Разломообразование в литосфере: тектонофизические аспекты. Тез. докл. Всесоюзн. совещ.- Иркутск: Изд-во ИЗК СО АН СССР.-1990. – С. 12-13. (Особистий внесок – неотектонічні карти, новітні розломи).

46. Верховцев В.Г., Потапчук И.С. Приазовская кольцевая структура // Кольцевые структуры и морфоструктуры (теоретические и прикладные аспекты). Тез. докл. Всесоюзн. совещ.- Владивосток: Изд-во ДВО АН СССР.-1991. – С. 30. (Особистий внесок – картування Приазовської КС).

47. Верховцев В.Г. Можливості використання неотектонічних досліджень при пошуках родовищ вуглеводнів на малих глибинах (на прикладі району розміщення Приазовського родовища газу // Тектонические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности: Тез докл. междунар. конф.- К.: ИГН НАНУ.-1996. – С. 27.

48. Верховцев В.Г. Карта новітньої тектоніки Криму (масштаб 1:200 000) та можливості ії використання при пошуках родовищ вуглеводнів // Там же. – С. 28.

49. Верховцев В.Г., Потапчук І.С. Можливості використання неотектонічних досліджень для попередження та прогнозування екологічних наслідків техногенних і природних катастроф // 0сновні напрями забеспечення безпеки населення та стійкості функціонування господарства України при загрозі виникнення природних та техногенних катастроф: Тез. доп. наук.-техніч. конф. (Київ, 10-12.12.96). – С. 115-117. (Особистий внесок – неотектонічне картування та аналіз).

50. Потапчук І.С., Верховцев В.Г. Оперативне виділення зон підвищеної міграції флюідів з допомогою морфоструктурних і неотектонічних досліджень // Приборы и методы для экспрессного исследования окружающей среды: Тез. докл. научно-техн. конф. (Киев, 12-13.12.96). – С. 35-36. (Особистий внесок – морфоструктурні дослідження еталонних ділянок).

51. Чебаненко И.И., Потапчук И.С., Верховцев В.Г. О соотношении современных и неотектонических вертикальных движений Северного Приазовья // Симпозиум КАПГ по изучению современных движений земной коры: Тез. докл.-Воронеж.-1988. – С. 252-254. (Особистий внесок – карта новітніх рухів за морфометричними даними).

52. Шаталов Н.Н., Потапчук И.С., Верховцев В.Г. Структурное положение и металлогеническая специализация сиенит-граносиенитовой группы формаций Украинского щита // Металлогения докембрия и метаморфогенное рудообразование: Тез. докл. XII Всесоюзн. совещ. (05.90), ч.1.-К.: 1990. – С. 81-82. (Особистий внесок – вивчення неотектоніки регіону).