Із закріпленням когнітивно-функціональної парадигми у сучасному гуманітарному пізнанні фокус дослідницького інтересу стрімко переміщується у бік міждисциплінарного наукового пошуку. Відповідно до цього все важливіше місце серед актуальних проблем сучасної лінгвістики займає вивчення концептуалізації, мовного забезпечення та когнітивної конденсації аксіологічного емоційного досвіду у мовних стереотипах різного характеру. Афект як емоція, виражена мовними засобами, тезаурус емоційного досвіду є концептуально-гнучкою поліфункціональною складовою реального мовного існування індивіда, соціума, нації. Це зумовлює розглядання афекту як синергетичної (під)системи. Інтегруючим началом дослідження афекту виступає концепт емоції. Необхідність розуміння природи, структури та механізмів виникнення та функціонування концептів визнається сьогодні представниками майже усіх наукових напрямків, пов’язаних так чи інакше з вивченням людської діяльності. Звідси – актуальність обраного об’єкту дослідження, загальної методології та конкретних методів його вивчення та опису, прийнятих в даній роботі. Узагальнення точок зору на концепт та його дефініції, що використовуються у різних лінгвістичних дисциплінах, дозволяє дійти до висновку, що концепт – це одиниця колективної свідомості/знання, яка має мовну реалізацію та характеризується етнокультурною специфікою. Модель концепту РАДІСТЬ, репрезентованого в американському варіанті англійської мови, є спробою когнітивно-лінгвістичного опису концепту. Радість тлумачиться як позитивна емоція, що відчувається мовцем як реакція на активізацію певного компонента його фонових знань та набуває відбиття у його концептуальній системі. У мовленнєвомислиннєвій діяльності представників різних лінгвокультур радість виражається у структурованих пропозиціях (вербалізованих ментальних аналогах ситуації переживання емоції). Останні об’єктивують аксіологічні складові національної свідомості, бо мають за вихідну точку скоріше когнітивні інтерпретації, що накладаються на зовнішню реальність, ніж безпосередньо саму реальність. Для більш адекватного опису сценарію переходу від концепту як одиниці структурованого знання до концепту як об’єкту вербалізації КР розглядаємо як утворення, що характеризується польовою структурою. Польовий аналіз проводився як у напрямку від обраного концепту до засобів його вербалізації, так і у напрямку від ключового слова до фактичних – реалізованих в узусі – контекстів його вживання з подальшою реконструкцією КР за виявленим набором семантичних ознак. Застосування інтеґративної методології та конкретних лінгвістичних прийомів і методів уможливило вирішення таких дослідницьких завдань: а) конкретизовано когнітивно-лінгвістичний, лінгвокультурологічний та синергетичний статус поняття „афект”; б) на матеріалі концептуально-метафоричного фонду англійської мови (американський варіант) розроблено принципи та дослідницька методика опису когнітивної структури вербалізованого КР; лінгвокогнітивну модель концепту представлено як многомірне функціонально-адаптивне культурно-евристичне ментально-афективне утворення синергетичної природи; в) виявлено лінгвокультурну специфіку КР, що висвітлює аксіологічну сутність афективних одиниць як співвідношення способів вербалізації КР з конкретною мовною особою – носієм національного менталітету. Прийнятий у роботі підхід до дослідження КР, об’єктивованого в англійської мови (американський варіант) сприяє систематизації лінгвоконцептологічного знання та поглибленню розуміння когнітивної семантики, емотіології, лінгвокультурології та лінгвосинергетики. Побудова і аналіз когнітивної мапи периферії КР разом з виділенням та описом конфігуративно-енергеального аспекту його лінгвокогнітивної моделі є внеском у дослідження афекту з точки зору когнітивної лінгвістики та теорії міжкультурної комунікації. Використана методологія є перспективною для подальшого вивчення проблеми лінгвокогнітивного моделювання у концептології та емотіології. Запропонована модель може бути використана як інструмент етносемантичного аналізу способів вербалізації концептів емоцій як позитивного, так і негативного спектрів. Подальша розробка, деталізація та удосконалення моделі із застосуванням методів когнітивної етносемантики та етнопсихолінгвістики складають перспективу запланованого на майбутнє дослідження. Основні положення відображені в наступних публікаціях автора: 1. A cognitive model of joy and its encoding in English and Russian/Ukrainian // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Сер. Филология. – 2000. – Т. 3, № 1. – С. 78-81. 2. A cognitive model of joy and its encoding in English // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Сер. Филология. – 2000. – Т. 3, № 4. – C. 60-63. 3. К построению когнитивной модели радости в английском, украинском и русском языках // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2000. – № 500. – С. 134-139. 4. On cognitive modelling of joy and its encoding in Ukrainian and Russian // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Сер. Филология. – 2001. – Т. 4, № 1 (4). – С. 63-65. 5. Бисоциативный аспект когнитивной модели радости в английском, украинском и русском языках // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2001. – № 537. – С. 193-198. 6. До когнітивного моделювання емоції радості: синергетичний підхід // Гуманітарний вісник. Число 6. Сер. Іноземна філологія. Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 228-230. 7.Этнокультурное своеобразие когнитивной модели радости в английском, украинском и русском языках // Нова філологія. – 2002. – №4 (15). – С. 142-148. 8. Афект як категорія когнітивної лінгвістики // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – №586. – С. 148 -151. 9. Конфигуративно-энергеальный аспект когнитивного моделирования языка эмоции в переводческой деятельности // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – № 609. – С. 61-63. 10. Когнітивна модель радості в англійській, українській та російській мовах // Тр. Міжнар. конф. „Іноземна філологія на межі тисячоліть”. – Харків: Константа, 2000. – С.312-313. 11. Когнітивна модель радості в англійській, українській та російській мовах // Мат-ли Міжнар. конф. „Мовні і концептуальні картини світу”. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2001. – С. 496-499. 12. Metaphoric language of joy as a mirror of a national picture of the world // The Second USSE Conf. „Pragmatics and Beyond”. – Kharkiv, 2001. – P. 73-74. 13. Когнитивная инфраструктура радости и ее этнокультурная маркированность в английском, украинском и русском языках // Мова і культура. Сер. Філологія. – К.: Видав. Дім Д. Бураго, 2002. –Т. 3, Ч. ІІ: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – Вип.4. – С. 184-191. 14. The Ethnospecific in a Cognitive Model of Joy in American English // Тр. конф. „Культурний потенціал мовного знака і концептосфера етноса”.– К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2001. – № 5. – С. 245-248. 15. Етнокультурний аспект когнітивного моделювання емоції радості // Тези 9-ої Всеукр. конф. “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧДТУ, 2002.– С.164-165. 16. Когнитивная модель эмоции радости как инструмент межкультурного взаимодействия // Мат-лы ІХ Междунар. конф. “Функциональная лингвистика: Итоги и перспективы”. – Симферополь: КрымФармТрейдинг, 2002. –– С. 287-288. 17. До питання про когнітивне моделювання емоцій // Мат-ли Всеукр. конф. “Другі каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. – Харків: Вид-во ХНУ, 2003. – С. 138. 18. К функциональному осмыслению когнитивной модели эмоций в естественном языке // Мат-ли Х Міжнар. конф. з функціональної лінгвістики «Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации». – Симферополь: Доля, 2003. – С. 359-361. 19. Конфігуративно-енергеальний аспект когнітивного моделювання емоції радості // Мат-ли Міжнар. наук.-метод. конф. „Треті каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Харків: Вид-во ХНУ, 2003. – С. 191-192. 20. Когнитивная модель эмоции радости: этнокультурній аспект // Мат-лы I Междунар. науч. конф. „Языки и транснациональные проблемы”. – Москва-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2004. – Т. 2. – С. 536-544. | 