Анотація до роботи:

1. Романчук М.Е., Хоанг Тхи Лан Ань. Об особенностях трансформации максимальных расходов воды паводков и половодий под влиянием времени руслового добегания // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2001.- Вип.44.- С.163-169.

2. Гопченко Е.Д., Хоанг Тхи Лан Ань, Романчук М.Е. Операторная структура формулы максимального стока с малых водосборов // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2002.- Вип.46.- С.412-419.

3. Гопченко Е.Д., Романчук М.Е., Хоанг Тхи Лан Ань. Операторная структура формулы максимального стока в рамках модели А.Н. Бефани // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2003.- Вип.47.- С.209-219.

4. Романчук М.Е., Хоанг Тхи Лан Ань. Расчетный слой стока весеннего половодья в бассейнах рек Приазовья // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2004.- Вип.48.- С.448-455.

5. Хоанг Тхи Лан Ань, Гопченко Е.Д. Расчетная продолжительность притока талых вод со склонов в русловую сеть на территории Приазовья // Матеріали IV наукової конференції молодих вчених. – Одеса, ОДЕКУ. - 2004. - С.70-72.

АНОТАЦІЇ

Хоанг Тхі Лан Ань. Нормування характеристик максимального стоку весняного водопілля річок Приазов’я. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук. – Спеціальність 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія. – Одеський державний екологічний університет, Одеса, 2005.

Автором продовжені теоретичні дослідження формування максимального стоку, започатковані Г.А.Алексеєвим, А.В.Огієвським, А.М.Бефані, Й.А.Желез-няком. На підставі дещо видозміненого диференційного рівняння стоку, запропонованого А.М.Бефані (1981), обґрунтований варіант операторної структури формули максимального стоку. Її основу становлять модуль схилового припливу і дві трансформаційні функції – розпластування і русло-заплавного регулювання. Свого часу Є.Д.Гопченком і М.Є.Романчук (2000) аналогічна структура розрахункової формули була одержана в рамках так званої розгорнутої моделі руслових ізохрон. Операторна структура була реалізована на даних 29 річкових водозборів, що находяться в межах території Приазов’я. По цих же матеріалах були визначені характеристики припливу води зі схилів до руслової мережі (коефіцієнти нерівномірності і тривалість схилового припливу). Причому, тривалість схилового припливу визначалась шляхом обернених розрахунків в рамках двох типів формул – А.М.Бефані і об’ємної. Одержані практично співпадаючі результати. Визначено також ступінь впливу на максимальний стік ефектів русло-заплавного регулювання.

В дисертації знайшли подальший розвиток теоретичні дослідження в рамках моделі руслових ізохрон з метою удосконалення наукової бази для нормування характеристик максимального стоку весняного водопілля річок Приазов’я.

При цьому відзначається, що:

1.При відсутності матеріалів спостережень по невеликих водозборах не можна визнати обґрунтованими для території Приазов’я методики, розроблені на структурній базі редукційних формул (включаючи і діючий в Україні нормативний документ СНіП 2.01.14-83), граничної інтенсивності та об’ємного типу.

2.Автором шляхом узагальнення математичної моделі А.М.Бефані (1981) обґрунтовано варіант операторного рівняння стосовно максимальних витрат води, яке раніше було запропоноване Є.Д. Гопченком і М.Є. Романчук (2000), але виходячи з дещо інших вихідних передумов. Основу цього рівняння становлять модулі схилового припливу q_m і дві трансформаційні функції – розпластування y(t_p/T₀) і русло-заплавного регулювання e_F.

3.Статистичний аналіз часових рядів максимальних витрат води і шарів стоку вказує на їх високу мінливість (C_v досягають по окремих водозборах 1,0-1,5 і більше), співвідношення між C_s і C_v прийняте на рівні 2,0. Середня квадратична похибка вихідних даних по максимальних витратах води (при p=1%) на 5%-му рівні значущості становить 21,3%. Шари стоку Y_1% по території узагальнені у вигляді карти і змінюються у напрямку з півночі і північного сходу на південь і південний захід від 120-140 до 50 мм.

4.Характеристики гідрографів схилового припливу (коефіцієнтів часової нерівномірності і тривалості схилового припливу T₀), стосовно до розрахунку повеней 1%-ої ймовірності перевищення установлені по даних мережі гідрологічних постів, які розташовані на території Приазов’я.

4.1.Коефіцієнт схилового припливу одержаний шляхом екстраполяції на вісь ординат залежності коефіцієнта нерівномірності від площі водозборів, і він дорівнює 11,5. Для контролю цього значення в роботі автором використана методика, в якій використовуються , і співвідношення між миттєвими і середньодобовими максимумами стоку.

4.2.Тривалість схилового припливу T₀ визначалась двома методами – чисельним шляхом в рамках формули А.М. Бефані і в структурі об’ємної формули, запропонованої Є.Д. Гопченком. В обох випадках одержані практично співпадаючі результати при T₀ =100 год.

5.При розробці розрахункової методики максимального стоку весняного водопілля:

5.1.Вперше для території Приазов’я обґрунтовані модулі схилового припливу q_1%, які змінюються від 4,57 до 1,52 м³/скм². Прослідковується чітка широтна закономірність в зміні q_1% при градієнтах близько 2 м³/скм² на

1^о півн. ш.

5.2.Трансформаційна функція y(t_p/T₀) при n=0,095 характеризується дуже високою асиметричністю зі зниженням її значень до 0,35-0,30 вже при t_p/T₀=0,05-0,10. В діапазоні t_p/T₀ від 0,1 до 0,6 вони знижуються з 0,30 до 0,17.

5.3.Русло-заплавне регулювання в діапазоні площ річок F<1500 –

2000 км² впливає на трансформацію максимального стоку весняного водопілля дещо більше, ніж руслове розпластування. Узагальнення коефіцієнтів русло-заплавного регулювання e_F здійснено в залежності від гідроморфологічного фактору .

6.Перевірні розрахунки по сукупності 29 водозборів на території Приазов’я свідчать про задовільну збіжність розрахункових модулів q_1% і вихідних. Середнє відхилення склало при середній квадратичній похибці 21,3%. Все це дозволяє розроблену дисертантом методику рекомендувати для розрахунків максимального стоку весняного водопілля річок Приазов’я замість застарілих регіональних формул і СНіП 2.01.14-83.

7.Для переходу від опорної 1%-ої ймовірності перевищення до інших (забезпеченістю p%) запропонована таблиця відповідного коефіцієнта l_p.