Анотація до роботи:

Лактіонова А.В. Нормативність в конституюванні лінгвістичних одиниць: філософський аналіз. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.01 – онтологія, гносеологія, феноменологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню онтологічного й епістемологічного аспектів здійснення лінгвістичних сутностей у вигляді лінгвістичних одиниць як фактів мовлення, де особливим предметом інтересу є епістемологічний статус останніх, а також притаманна їм нормативність (імпліцитні норми), якою забезпечується їхнє конституювання. У розумінні представленого дослідження, "норма" — це фундаментальна гіпотеза про можливість лінгвістичної одиниці, яка уможливлює лінгвістичну одиницю разом зі всіма іншими нормами про неї і здійснюється у певному прагматичному контексті, що регулює її слушність зовнішнім чином і, в свою чергу, забезпечує можливість її інтерпретації. У дослідженні розглядається роль понять факту, норми, оцінки в формуванні концепту лінгвістичної одиниці, на прикладах з історії філософії переосмислюється співвідношення між нормативністю й оцінюванням, аналізується роль соціальних актів визнання в формуванні нормативності мовлення на основі аналізу комунікативної філософії, обгрунтовується необхідність і дається варіант відповіді на фундаментальне питання про епістемологічний статус лінгвістичних одиниць у його зв’язку з їх імпліцитною епістемічною нормативністю, дається формальне визначення норми лінгвістичної одиниці у вигляді правила "свідчення". У дисертації висвітлюються проблеми нормативного регулювання практичного застосування лінгвістичних одиниць.

Представлене дослідження є спробою філософського осмислення онтологічних й епістемологічних фундацій мови як системи лінгвістичних одиниць, які є мовленнєвими виразами наших уявлень і являють собою факти мови. Такими фундаціями виступають імпліцитні епістемічні норми лінгвістичних одиниць, внутрішнім чином притаманні їм як свідчення їх слушності, яку ми схоплюємо на фоні інших норм мови у визначеному прагматично-комунікативному контексті. Такі норми, фундуючи здійснення лінгвістичних одиниць методологічно, є необхідними конститутивними умовами їх можливості, як внутрішньо притаманні цим одиницям правила. Інші норми і загальний контекст є необхідним супроводжувальним фоном для здійснення лінгвістичної одиниці, але принципову можливість лінгвістичної одиниці забезпечується саме її імпліцитною нормативністю.

Дослідження проведено з урахуванням досвіду і результатів розробки його предметного поля у різних філософських традиціях (зокрема, у філософії мови) та суміжних дисциплінах з метою обгрунтованого формулювання фундаментальних методологічних засад для оцінювання лінгвістичних сутностей. У якості такої засади експлікується норма, яка є конститутивним правилом для того, що розглядається, і критерієм його оцінювання. Основна інтуїція, яка є підставою для такого тлумачення, полягає у тому, що наша чутливість до хибності як неправильності лінгвістичної одиниці (хоча через хибність вона й не втрачає своєї ідентичності) вимагає своєю передумовою її нормативність, якою лінгвістична одиниця принципово конституюється як така. Тобто, лінгвістична одиниця конституюється своєю імпліцитною нормою, яка у підсумку виявляється також і критерієм для її оцінювання.

Принципові результати дослідження містяться у загальних висновках роботи, сформульованих у положеннях, які виносяться на захист. Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненій експлікації визначальної ролі і місця нормативності для здійснення лінгвістичних одиниць у мовленні, їх конституювання і оцінювання.

Одержані результати можуть використовуватися як методологічні засади аналізу лінгвістичних одиниць, результатом якого має стати уточнення їх значення як засобів вираження наших уявлень, а також типологічна експлікація лінгвістичних одиниць.

Практичне значення представлених результатів поширюється на сфери сучасних розробок штучного інтелекту в межах комп’ютерних наук, семантичних досліджень в межах лінгвістики, побудови логічних систем природної та штучних мов, розвитку комунікативної теорії мови, а також розв’язання онтогносеологічних ускладнень в межах філософської логіки.

Публікації автора:

Лактіонова А.В. Знання як норма для твердження // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. — вип. 36. — К.: Український центр духовної культури, 2003. — C. 144–159. (0,8 д.а.).

Лактіонова А.В. Фактуальна та нормативна оцінки як складові мови // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. — вип. 37. — К.: Український центр духовної культури, 2003. — C. 214–224. (0,6 д.а.).

Лактіонова А.В. Аналіз проблемних аспектів значення лінгвістичних одиниць // Практична філософія. — № 3(13). — К.: Парапан, 2004. — C. 144–150. (0,5 д.а.).

Лактіонова А.В. Верно ли обвинять Канта в агностицизме // Практична філософія. —№ 4(14). — К.: Парапан, 2004. — C. 202–205. (0,4 д.а.).

Лактіонова А.В. Норма при аналізі лінгвістичних одиниць // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (до 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Матеріали міжнародної наукової конференції "Людина–Світ–Культура" (20–21 квітня 2004 р., м. Київ). — К.: Центр навчальної літератури, 2004 p. — C. 171–172. (0,1 д.а.).

Лактіонова А.В. Язык и природа: практические импликации философии языка // Материалы конференции "Философия природы и практическая философия", жовтень, 2004 р., Центр практичної філософії, м. Київ. — К.: Центр практической философии, 2004 p. — C. 67–68. (0,1 д.а.).