На підставі здійсненого дослідження сформульовано ряд висновків концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що забезпечують вирішення основних завдань відповідно до поставленої мети дослідження.
Зазначається, що похідні позови є ефективним засобом захисту інтересів міноритарних учасників та кредиторів юридичних осіб і широко застосовуються в США, Великій Британії, Японії, Франції, Італії, Ізраїлі та більшості інших країн з розвиненою ринковою економікою. На підставі зарубіжного досвіду формулюється висновок, що похідні позови є важливим фактором у покращанні якості корпоративного управління, встановлення принципу рівного підходу до всіх акціонерів. Наявність їх у законодавстві є фактором, який впливає на загальний рівень правового захисту інвесторів, а звідси - впливає на ступінь розвитку фондового ринку держави.
Позови учасників господарських товариств до третіх осіб в інтересах таких товариств, які мають ознаки похідних, не мають на сьогодні можливостей для широкого застосування в Україні в силу відсутності правових норм, які дозволяли б їх, та через те, що Конституційним Судом України у справі про охоронюваний законом інтерес було серйозно обмежено судову практику подання та розгляду таких позовів, яка існувала до прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України. Розвиток інституту похідного позову учасників юридичних осіб в Україні є можливим у разі внесення відповідних змін до матеріально-правового законодавства, які передбачали б передумови для подання таких позовів, а також до Цивільного процесуального кодексу України щодо особливостей подання та розгляду таких позовів. Як і в законодавствах деяких інших країн, в Україні є можливим подання позовів кредиторів про визнання недійсними певних угод боржника, які призводять до зменшення розміру активів боржника і таким чином позбавляють кредитора можливості звернути стягнення на такі активи. Такі позови мають ознаки похідних (непрямих) позовів та розглядаються як похідні позови в законодавствах деяких зарубіжних держав, зокрема США і Канади. Враховуючи важливість похідного позову як різновиду позову в розвиненій ринковій економіці як засобу захисту прав інвесторів, є необхідним вивчення зазначеного різновиду позову в науці цивільного процесуального права, незважаючи на обмежені можливості для застосування зазначеного різновиду позову за чинним законодавством України. Враховуючи все це, сформульовано рекомендацію про включення проблематики непрямих позовів до предметів навчальних курсів та підручників з теорії цивільного процесуального права. Обґрунтовується необхідність включити норми, які регулювали б питання про право на подання непрямих позовів в акціонерних товариствах до проекту Закону України «Про акціонерні товариства». При цьому, однак, важливо встановити обмеження на право пред'явлення таких позовів. Зокрема, аргументується необхідність передбачити заходи, які дозволили б подання таких позовів лише тим акціонерам, які мають значний економічний інтерес у товаристві: 1) варто
передбачити, що позов може бути подано акціонером лише до членів органів управління акціонерного товариства, які своїми діями заподіяли шкоди товариству. Такий позов не може бути поданий акціонерами до третіх осіб; 2) за прикладом Російської Федерації необхідно встановити мінімальний розмір частки у товаристві чи іншій юридичній особі, якою має володіти учасник для подання такого позову. Такий мінімальний розмір може складати 1% акцій; 3) за прикладом Японії встановити достатньо значний проміжок часу (наприклад, 6 місяців), протягом якого позивач має бути акціонером до моменту пред'явлення позову; 4) встановити вимогу, що позивач за похідним позовом має бути акціонером на момент вчинення дій чи правочинів, які є підставою для подання позову; 5) варто включити до проекту Закону також диспозитивні норми, які давали б можливість засновникам передбачати в документі про заснування акціонерного товариства, що акціонери такого акціонерного товариства не мають права на подання похідних позовів.
Висувається рекомендація передбачити в Цивільному кодексі України право учасників юридичних осіб подавати позови про відшкодування шкоди, завданої таким юридичним особам особами, які входять до складу органів управління такої юридичної особи, зокрема шляхом вчинення невигідних для юридичної особи угод в інтересах самих керуючих або третіх осіб. У такому положенні Цивільного кодексу України бажано відобразити право засновників юридичних осіб виключити можливість подання таких позовів при прийнятті документа про заснування юридичної особи. Сформульовано пропозицію про включення до Цивільного кодексу України загальної норми про право кредиторів юридичної або фізичної особи звернутися до суду з позовом про визнання недійсними будь-яких рішень органів юридичної особи — боржника чи будь-яких правочинів боржника фізичної або юридичної особи, які призводять до неплатоспроможності боржника чи до неможливості звернення стягнення на його майно (як у випадках, коли було порушено провадження про банкрутство, так й у випадках, коли таке провадження не було порушено). Враховуючи викладені вище пропозиції, до Цивільного процесуального кодексу України рекомендується включити норми, які регулювали б особливості процедури подання похідних позовів учасниками юридичних осіб, зокрема акціонерами: 1) встановлення жорстких вимог до підсудності таких спорів за місцезнаходженням юридичної особи, в інтересах якої учасник або кредитор подає похідний позов; 2) встановлення вимоги для позивачів попередньо, наприклад не менш як за 30 днів до подання позову, пред'явити письмову вимогу самій юридичній особі звернутися до суду з аналогічним позовом; 3) заборонити або обмежити застосування заходів забезпечення позову за похідними позовами; 4) обмежити можливість подання позовів лише для компаній, що мають певну мінімальну кількість учасників (наприклад, більше 5 учасників). |
