Анотація до роботи:

Калатур К.А. Нематодні та грибні хвороби сходів цукрових буряків та заходи обмеження їх шкідливості в умовах Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню нематодофауни ризосфери цукрових буряків та встановленню її ролі в ураженні сходів коренеїдом і зниження врожайності. Уточнено видовий склад нематод цукрових буряків в умовах нестійкого та достатнього зволоження Лісостепу України. Проаналізовано фактори динаміки чисельності нематод різних екологічних угруповань, серед яких визначальними є агротехнічні прийоми та погодні умови впродовж вегетації цукрових буряків. Наведені дані відносно впливу комплексу паразитичних нематод та його окремих видів на розвиток коренеїда і продуктивність культури. Розраховані пороги шкідливості фітогельмінтів на посівах цукрових буряків. За результатами досліджень розроблені моделі для короткострокового прогнозу чисельності фітопаразитичних нематод в грунті та врожайності цукрових буряків. Досліджено вплив хімічних заходів (передпосівна обробка насіння фунгіцидами і інсектицидами) на чисельність фітонематод в грунті, ступінь ураження рослин коренеїдом та продуктивність посівів цукрових буряків.

1. За результатами проведених досліджень в бурякосіючих господарствах зони достатнього (УЛДСС) і нестійкого (БЦДСС) зволоження виявлено 32 види нематод ризосфери цукрових буряків, які належать до 4 рядів, 13 родин, 17 родів. Всі виявлені види належать до 3 еко-трофічних груп: фітогельмінтів специфічного патогенного ефекту (6 видів), мікогельмінтів (11 видів) та сапробіонтів (15 видів). Високий ступінь подібності нематодокомплексів різних грунтово-кліматичних умов (коефіцієнт схожості Жаккарда становить 0,81) свідчить про існування близькоспорідненого комплексу видів нематод, характерного для ранніх стадій розвитку цукрових буряків.

2. При збільшенні насиченості сівозміни цукровими буряками з 16,7-25% до 66,7% у 9 разів зростає чисельність паразитичних нематод у грунті та в 2 рази - ураженість буряків коренеїдом. При цьому врожайність коренеплодів знижується на 18,8%, а збір цукру – на 21,5%.

3. Внесення під цукрові буряки науково обґрунтованих норм органічних і мінеральних добрив обмежує поширеність коренеїда в 1,5-1,8 рази, а ступінь розвитку хвороби в 1,3-1,6; зменшує інтенсивність заселення рослин фітонематодами в 1,2-3,7 рази; підвищує врожайність коренеплодів в 1,7-2 рази, а збір цукру – в 1,8-1,9.

4. При застосуванні для обробітку грунту плоскорізу в 2,1-2,2 рази збільшується чисельність фітогельмінтів у грунті, на 4,1-6,4% посилюється розвиток коренеїда, на 1,7 т/га та 0,22 т/га знижується відповідно врожайність цукрових буряків та збір цукру порівняно з оранкою на глибину 28-30 см.

5. Встановлена позитивна кореляційна залежність між розвитком коренеїда і сумарною чисельністю паразитичних нематод (r=0,41…0,96) та окремими видами фітогельмінтів, а саме Heterodera schachtii (r=0,80…0,88), Pratylenchus pratensis (r= 0,18…0,94), Ditylenchus dipsaci (r=0,28…1,0), Paratylenchus nanus (r=0,89…0,99), Helicotylenchus dihystera (r=0,95), Tylenchorhуnchus dubius (r=0,39…0,90).

6. Комплекс паразитичних нематод грунту негативно впливає на масу рослин на початку вегетації та врожайність цукрових буряків. Виявлена зворотна кореляційна залежність між масою рослин та загальною чисельністю фітогельмінтів (r= -0,37…-0,69), а також чисельністю P. pratensis (r=-0,33…-0,55), P. nanus (r= -0,61), D. dipsaci (r= -0,57…-0,62), H. schachtii (r=-0,55). На врожайність культури суттєво впливають популяції пратиленхів (r= -0,39…-0,71), паратиленхів (r= -0,50; -0,57), дитиленхів (r= -0,55), бурякової нематоди (r=-0,63) та сумарна чисельність фітогельмінтів (r=-0,42…-0,64).

7. Поріг шкідливості, при якому спостерігається втрата 5% маси рослин, для P. pratensis становить 35 особин в 100 см³ грунту, P. nanus- 5 особин в 100 см³ грунту, D. dipsaci – 34 особин в 100 см³ грунту, H. dihystera – 14 особин в 100 см³ грунту, T. dubius – 18 особин в 100 см³ грунту, а для комплексу нематод -114 особин в 100 см³ грунту. Втрати врожаю цукрових буряків мають достовірно виражену різницю, коли загальна чисельність фітогельмінтів в грунті становить 292 особин в 100 см³ грунту, P. nanus -13 особин в 100 см³ грунту, H. dihystera- 28 особин в 100 см³ грунту, T. dubius – 102 особин в 100 см³ грунту. Для популяцій P. pratensis та D. dipsaci поріг шкідливості становить відповідно 74 та 85 особин в 100 см³ грунту.

8. Застосування для обробки насіння цукрових буряків інсектицидів: Промету, 40% мк.с., Фурадану, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., Круізеру, 35% т.к.с. знижує чисельність бурякової нематоди у грунті на 29,1-41,9%.

9. Передпосівна обробка насіння цукрових буряків фунгіцидами Тачигареном, 70% з.п., Сульфокарбатіоном-К, 90% п. і інсектицидами Фураданом, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., а також їх сумішами (Фурадан +

Сульфокарбатіон-К, Фурадан + Тачигарен, Гаучо + СульфокарбатіонК, Гаучо +

Тачигарен) в рекомендованих нормах витрати знижує заселеність рослин паразитичними нематодами в 2 рази, розвиток коренеїда в 1,3-1,4 рази, що дає можливість підвищити врожайність на 2,3-3,7 т/га, а збір цукру- на 0,54-0,87 т/га.

10. Застосування для обробки насіння Фурадану в суміші з Сульфокарбатіоном-К забезпечує більш надійний захист сходів цукрових буряків від коренеїда і фітогельмінтів та дає змогу збільшити врожайність коренеплодів на 2,0 т/га порівняно із застосуванням Фурадану окремо. Чистий прибуток від використання суміші цих препаратів становить 292,77 грн/га, а рентабельність виробництва складає 17,3%.

11. За результатами досліджень розроблені моделі для короткострокового прогнозу чисельності фітопаразитичних нематод в грунті та врожайності цукрових буряків, які визначаються відповідними рівняннями регресії:

Y=-357,105+26,028Х₁+1,551Х₂ та Y= 499,899+0,59Х₁-2,35Х₂-0,22Х₃-0,01Х_4.

Публікації автора:

1. Калатур К.А. Динаміка чисельності нематод цукрових буряків в період вегетації // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах.-К.: Вид. ІЦБ.- 1998.-Книга 2.-С. 12-15.

2. Калатур К.А. Видовий склад, екологічні угруповання, статус домінування фітонематод в ризосфері цукрових буряків // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах.- К.: Вид. ІЦБ.- 1998.-Книга 2.-С. 15-19.

3. Федоренко В.П., Калатур К.А. Вплив удобрення на ураження сходів коренеїдом, нематодами та продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки.-2004.-№5 (41).-С. 18-19. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформульовано висновки).

4. Калатур К.А. Ураження сходів коренеїдом та інтенсивність заселення фітопаразитичними нематодами залежно від насичення сівозміни цукровими буряками // Карантин і захист рослин.-2004.-№8.-С.21-22.

5. Калатур К.А. Обробка насіння інсектофунгіцидами і ураження сходів цукрових буряків коренеїдом та інтенсивність заселення фітопаразитичними нематодами // Карантин і захист рослин.-2004.-№9.-С.39-40.