540. Никитюк Галина Петрівна. Нейтрофільно-ендотеліальні механізми при хронічній гіперімунокомплексній патології та деякі підходи до їх корекції: дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Тернопільська держ. медична академія ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2004.
Анотація до роботи:
Никитюк Г.П. Нейтрофільно-ендотеліальні механізми при хронічній гіперімунокомплексній патології та деякі підходи до їх корекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського, МОЗ України. – Тернопіль, 2004.
Робота присвячена вивченню нейтрофільнозалежних механізмів залучення фагоцитозу in vivo та in vitro у мікст-культурі нейтрофілів з ендотеліоцитами в розвиток хронічного імунокомплексного процесу та їх корекції корвітином. Встановлено, що хронічний імунокомплексний процес у щурів характеризувався ростом всіх показників циркулюючих імунних комплексів, зниженням активності системи комплементу, захоплювальної функції нейтрофілів і активацією в них ферментативних процесів. Доведено, що корвітин приводить до зменшення рівня патогенних циркулюючих імунних комплексів і стабілізації нейтрофілозалежних процесів фагоцитозу у щурів з хронічним імунокомплексним процесом, а також нормалізує захоплюючу та ферментативну функції нейтрофілів при їх інкубації з ендотеліоцитами, виявляючи при цьому кращу ефективність ніж плацентарний полібіолін. Результати проведених досліджень розширюють існуючі уявлення про патогенез імунокомплексних уражень, роль в цих механізмах захоплювальної та ферментативної активності нейтрофілів, кисневозалежних та кисневонезалежних показників фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів при інкубації їх in vitro з клітинами ендотелію і вплив на ці процеси корвітину.
У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і по новому вирішено наукове завдання, що віддзеркалено у встановленні нейтрофільно-ендотеліальних механізмів у розвитку хронічного імунокомплексного процесу. Описані механізми впливу циркулюючих імунних комплексів, ендотеліоцитів на нейтрофільні гранулоцити, морфологічні зміни в нейтрофілах за умов хронічного імунокомплексного процесу in vivo та in vitro.
Запропоновані нові підходи до корекції порушень, викликаних хронічним імунокомплексним процесом, за допомогою плацентарного полібіоліну та корвітину.
В результаті вирішення наукового завдання зроблено такі висновки:
За умов експериментального хронічного імунокомплексного процесу зростають показники циркулюючих імунних комплексів – великих розмірів від 70,50±3,69 до 161,50±25,00 (Р<0,005); середніх – від 103,00±2,13 до 189,00±4,99 (Р<0,001); малих – від 161,50±5,00 (Р<0,001) та активність системи комплементу (Р<0,05). Нейтрофільний статус характеризується послабленням захоплювальної функції та активацією ферментативних процесів у лізосомах нейтрофілів, що сприяє розвитку запального процесу.
Під час інкубації нейтрофілів з клітинами ендотелію зменшується процентний вміст нейтрофілів, здатних до фагоцитозу з 89,30±2,83% до 80,00±3,47% (Р<0,05), і кількість захоплених частинок одним нейтрофілом, відповідно знижується швидкість фагоцитозу з 1,15±0,05 до 0,94±0,03 (Р<0,005). Одночасно активуються ферментативні процеси в лізосомах нейтрофільних гранулоцитах.
За умов хронічного імунокомплексного процесу методом електронної мікроскопії виявлені структурні зміни в ядрі та кількісного складу гранул нейтрофільних гранулоцитів, які корелюють з показниками ферментативної активності фагоцитів і свідчать про їх активацію.
Плацентарний полібіолін за умов хронічного імунокомплексного процесу знижує рівень показників циркулюючих імунних комплексів великих та середніх розмірів та посилює захоплювальну здатність нейтрофільних фагоцитів і стабілізує ферментативні процеси в них.
Корвітин виявляє виражений коригуючий вплив на встановлені функціонально-морфологічні порушення, які виникають під час хронічного імунокомплексного процесу та інкубації нейтрофілів з ендотеліальними клітинами. Зменшується рівень патогенних циркулюючих імунних комплексів (середніх та малих розмірів), стабілізуються нейтрофілозалежні процеси фагоцитозу і менш вираженішими є структурні зміни в нейтрофільних гранулоцитах.
Публікації автора:
Бідюк М.М., Чоп’як В.В., Любінець Л.А., Павлович С.І., Никитюк Г.П., Пороховська З.С. Участь нейтрофільних механізмів у патогенезі хронічної гіперімунокомплексемії // Фізіологічний журнал. – 1997. – Т. 43, № 3-4. – С. 11-18. (Автором самостійно проведено дослідження нейтрофільних механізмів при хронічній імунокомплексній патології у тварин, проаналізовано та узагальнено виявлені зміни).
Никитюк Г.П., Бідюк М.М. Вплив кверцетину на фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів при експериментальній імунокомплексній патології // Клінічна та експериментальна патологія. – 2003. – Т. ІІ, № 1. – С. 47-50. (Автором самостійно проведено дослідження нейтрофільних механізмів фагоцитозу при хронічній імунокомплексній патології у тварин, проаналізовано та узагальнено виявлені зміни, написано статтю).
Никитюк Г.П., Бідюк М.М., Угрин О.М. Характеристика фагоцитарних процесів в умовах інкубації нейтрофілів з ендотеліоцитами у тварин з хронічним імунокомплексним процесом // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. ІІІ, № 2. – С.357-358. (Автором самостійно проведено дослідження нейтрофільних механізмів фагоцитозу при хронічній імунокомплексній патології у тварин в умовах інкубації нейтрофілів з клітинами ендотелію, проаналізовано та узагальнено виявлені зміни, написано статтю).
Никитюк Г.П. Функціональні та морфологічні особливості селезінки в імунній відповіді організму // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1998. – № 2. – С.118-122. (Автором самостійно здійснено аналіз літературних джерел, їх узагальнення та представлено власний погляд, написано статтю).
Угрин О.М., Никитюк Г.П. Церулоплазміновий статус та фагоцитоз за умов впливу хронічної гіперімунокомплексемії // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. – 1996. – № 1. – С.150.
Бідюк М.М., Чоп’як В.В., Любінець Л.А., Угрин О.М., Вовк В.В., Никитюк Г.П., Пороховська З.С., Любінець М.О., Ямпольська С.О. Хронічна гіперімунокомплексемія. Вплив імунотропних препаратів // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, № 4. – С. 57-58. (Автором самостійно проведено дослідження механізмів при хронічній імунокомплексній патології у тварин, проаналізовано та узагальнено виявлені зміни).
Угрин О.М., Бідюк М.М., Казановська Н.Ф., Никитюк Г.П. Ферментативна активність, антиалергічний вплив препарату церулоплазміну при анафілактичному шоці // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, № 4. – С. 120-121.
Бідюк М.М., Чоп’як В.В., Качмарська М.О., Любінець Л.А., Никитюк Г.П. Обмін L–аргініну за умов хронічної гіперімунокомплексемії // Фізіологічний журнал. – 2000. – Т. 46, № 2. – С. 50-51.
Никитюк Г.П., Бідюк М.М., Угрин О.М. Фагоцитарна активність нейтрофілів при експериментальній хронічній гіперімунокомплексній патології // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 4. – С. 100.
