Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення важливої для нейрорадіології, неврології та нейрохірургії наукової проблеми - підвищення ефективності діагностики, прогнозу та моніторингу перебігу порушень мозкового кровообігу із застосуванням сучасних нейровізуалізуючих методів дослідження (мультиспіральна комп’ютерна томографія з ангіографією та перфузіографією; магнітно-резонансна томографія). 1. Деформації сонних та хребетних артерій, незамкнене артеріальне коло спостерігаються у здорових осіб у 14,52%, 6,45% і 43,55% випадків відповідно. 2. В нормі у віковому періоді 21-59 років мозковий кровотік у басейнах передньої мозкової артерії та середньої мозкової артерії становить 59,9±0,5 та 66,5±0,5 мл/хв/100г відповідно. Залежне від віку зниження перфузії складає 0,26 та 0,36 мл/хв/100г/рік. Деформації внутрішньої сонної артерії достовірно (Р<0,05) впливають на показники кровотоку в басейні передньої мозкової артерії. 3. У пацієнтів із ризиком розвитку інсульту (артеріальна гіпертензія, аневризми внутрішньомозкових судин, ішемічна хвороба серця, дисциркуляторна енцефалопатія) деформації внутрішніх сонних артерій візуалізуються у 29,27-58,62% (Р<0,05) спостережень, хребетних – у 24,39-46,55% (Р<0,05) випадків. Частота помірних та виражених стенозів найбільша при наявності ішемічної хвороби серця (57,60%, 52,80%, Р<0,05) та дисциркуляторної енцефалопатії (70,69%, 65,52% відповідно, Р<0,05). 4. При поєднанні атеросклерозу із артеріальною гіпертензією атеросклеротичні бляшки в екстракраніальному відділі сонної артерії виявляються у 36,6% випадків. Їх денситометрична щільність перевищує 130 од.Х. У хворих на ішемічну хворобу серця та дисциркуляторну енцефалопатію зростає число атеросклеротичних бляшок в екстракраніальному відділі сонної артерії (57,6%, 70,6%, Р<0,05) та їх щільність (195-260 од.Х). 5. За даними МСКТ „Calcium Scoring” 83,10% від усіх осіб групи ризику розвитку інсульту мають атеросклеротичне враження вінцевих артерій серця. При ішемічній хворобі серця та дисциркуляторній енцефалопатії вони виявляються в коронарних судинах відповідно на 42,4% та 29,2% частіше ніж в каротидному басейні (Р<0,05). 6. Певне місце в патогенезі захворювань, що підвищують вірогідність ризику гострих порушень мозкового кровообігу, посідають атрофічні зміни епіфізу та судинних сплетінь бічних шлуночків головного мозку, що візуалізуються за допомогою МСКТ у вигляді кальціфікатів. Їх число, об’єм та щільність збільшуються з віком в нормі й суттєво перевищують контрольні показники при артеріальній гіпертензії (33,3-66,7%, Р<0,05), ішемічній хворобі серця (34,3-70,7%, Р<0,05) та дисциркуляторній енцефалопатії (36,8-73,7%, Р<0,05). 7. Кісти верхньощелепних пазух виявляються у 8,1% здорових осіб. Їх частота перевищує 50% від усіх спостережень артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, геморагічних інсультів і досягає найбільшого числа (72,5%) при гострих порушеннях мозкового кровообігу за ішемічним типом (Р<0,05). 8. Розімкнене артеріальне коло наявне у 55,66% хворих на артеріальну гіпертензію; 53,49% пацієнтів з аневризмою судин головного мозку; 58,40% - з ішемічною хворобою серця; в 63,79% - з дисциркуляторною енцефалопатією (Р<0,05). 9. В групах ризику при нормальній анатомії судин шиї перфузія головного мозку при дисциркуляторній енцефалопатії достовірно нижча за таку при артеріальній гіпертензії (Р<0,05) на 10-20мл/хв/100г. Асиметрія перфузії (Р<0,05) виникає при однобічних патологічних деформаціях судин. 10. Застосування гістографічного аналізу МСКТ зображень об’єктивізує візуалізацію інтактної тканини головного мозку (+33,9±1,9 од.Х), осередків ішемії (+19,5±1,7 од.Х) та ішемічної напівтіні (+9,5±1,9 од.Х) із достовірною різницею їх денситометричної щільності (Р<0,05). Додаткову текстурно-чутливу інформацію надає кольорове картування зображення. 11. МСКТ перфузіографія дозволяє візуалізувати зону ішемічного ураження, починаючи з 125-ї хвилини від старту захворювання в 100% спостережень. Кровотік в центральній частині осередку інфаркту достовірно нижчий за кровотік в ішемічній напівтіні (4,8±0,3 мл/хв/100г проти 15,3±0,4 мл/хв/100г; Р<0,05). 12. МСКТ перфузіографія об’єктивно констатує ефективність лікування хворих з артеріальною гіпертензією: у 70% пацієнтів із І-ІІ стадією після монотерапії вазо- протектором реєструється вірогідне збільшення мозкового кровотоку. Монотерапія нейропротектором після одноразового транзиторного ішемічного нападу та асимптомного ішемічного порушення мозкового кровообігу призводить до достовірного збільшення кровотоку тільки в лобових та тім’яних частках (Р<0,05). 13. Визначення фрактальної розмірності звивитості екстракраніальної частини сонних артерій дозволяє розподілити її на компенсовану (Х>0,8) та декомпенсовану (Х<0,6), котра потребує хірургічного лікування. 14. Ступінь гідратації вогнища ішемії (Д) може бути представлена як відношення різниці інтенсивності МР-сигналу від осередку та від інтактної тканини до інтенсивності ліквору (Т2ЗЗ). При Д<0,38 вірогідність повного відновлення неврологічного статусу наближається до 100%. Для лівопівкулевих інсультів точність прогнозу за критерієм Д становить 93,9%; для правопівкулевих – 84,6%. 15. МСКТ перфузіографія об’єктивно констатує зміни мозкового кровотоку. При лівопівкулевих ураженнях результати лікування кращі, ніж при правопівкулевих (кровотік в осередку ішемії достовірно нижчий ніж в симетричній ділянці як до, так і після втручання). |