Родинський Олександр Георгійович. Нейрофізіологічний аналіз функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості та можливості її корекції : Дис... д-ра наук: 14.03.03 - 2008.
Анотація до роботи:
Родинський О.Г. Нейрофізіологічний аналіз функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості та можливості її корекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Донецький національний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2007.
У дисертації вирішується наукова проблема, яка полягає у знаходженні шляхів та розкритті механізмів розвитку принципово нового рівня зростання збудливості спинного мозку (СМ), гіперрефлексії – спінальної суперрефлексії (СР) – стану, за якого амплітуда рефлекторних розрядів близька до порога дії найбільш збудливих нервових волокон та вивчення закономірностей функціонування СМ у цих умовах. При дослідженні механізмів функціонування СМ в умовах особливо високої збудливості з’ясовано, що маніпуляції з аферентним входом сегментарних рефлекторних дуг (денервація, блокада аксотоку, тетанізація) або системна дія гуморальних чинників (блокатора потенціалзалежних калієвих каналів – 4-амінопіридину (4-АП) чи L-тироксину) характеризують механізми, які можуть лежати в основі підвищення рефлекторної активності СМ, але окремо кожен із цих факторів забезпечує збільшення моносинаптичних рефлекторних відповідей не більше ніж на 250-300%. Лише поєднання денервації з дією блокатора потенціалзалежних калієвих каналів – 4-АП дозволило створити стан особливо високої збудливості СМ – суперрефлексію (СР). У цьому випадку амплітуда моносинаптичних рефлекторних розрядів вентрального корінця (МР ВК) на 800-900% перевищувала аналогічний показник у інтактних тварин та сягала порогу збудження волокон ВК. Показано, що в умовах СР виникає другий компонент МР ВК, який відображає збудження волокон, що не задіяні в рефлекторному розряді.
Вивчені сегментарні та супраспінальні впливи на нейрони СМ в умовах особливо високої збудливості – СР та можливості корекції цих станів за допомогою нейропротектора – рилузола. Зроблено висновок про порушення закону ізольованого проведення в нервовому стовбурі в умовах СР, чому сприяє збудження більшості волокон ВК, велика амплітуда їх сумарного потенціалу, зростання синхронізації.
У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті нейрофізіологічних механізмів розвитку принципово нового рівня зростання збудливості спинного мозку, гіперрефлексії – спінальної суперрефлексії – стану, за якого амплітуда рефлекторних розрядів досягає порогу дії найбільш збудливих нервових волокон. Вивчені механізми сегментарних та супраспінальних впливів на нейрони спинного мозку в цих умовах та можливості корекції стану особливо високої збудливості спинного мозку.
Під час дослідження механізмів функціонування спинного мозку в умовах особливо високої збудливості з’ясовано, що маніпуляції з аферентним входом сегментарних рефлекторних дуг – переріз нерва, блокада в ньому аксонного транспорту, приплив надмірної аферентної імпульсації характеризують механізми, які можуть лежати в основі підвищення рефлекторної активності спинного мозку, але окремо кожен із цих факторів забезпечує збільшення (p<0,001) моносинаптичних рефлекторних відповідей не більше ніж на 250-300%.
Формування стану особливо високої збудливості спинного мозку в різних ділянках рефлекторної дуги за допомогою гуморального чинника – блокатора потенціалзалежних калієвих каналів – 4-амінопіридину показало, що в умовах окремої дії цієї речовини можна підвищити (p<0,001) амплітуду сегментарних рефлекторних реакцій не більш ніж на 200-300%.
Поєднання денервації кінцівки з системною дією блокатора потенціалзалежних калієвих каналів – 4-амінопіридину дозволило створити стан високої збудливості спинного мозку – суперрефлексію, коли амплітуда моносинаптичних рефлекторних відповідей майже на порядок (у 8,5 ВІ 7,39,7 раза) перевищувала (p<0,001) цей показник у інтактних тварин та сягала порога збудження волокон вентрального корінця, від яких відводили рефлекторний розряд.
При активації сегментарних моносинаптичних рефлекторних дуг в умовах суперрефлексії зменшується (p<0,001) латентний період виникнення МР ВК, надзвичайно (більше ніж у вісім разів) зростає його амплітуда, з’являється другий компонент МР ВК, суттєво зменшується тривалість першого компонента моносинаптичної відповіді. Показано, що виникнення другого компонента МР ВК не є артефактом, а виступає певною закономірністю. Зменшується міжсегментарна взаємодія аферентних впливів, практично зникає часова сумація. Збільшується частота фонової імпульсної активності окремих інтернейронів та аферентних волокон, значно полегшуються сегментарні викликані відповіді інтер- та мотонейронів в умовах суперрефлексії.
При вивченні процесів гальмування на рівні спинного мозку показано, що в умовах особливо високої збудливості спинного мозку – спінальної суперрефлексії достовірно (p<0,05) зменшується ступінь антидромного гальмування мотонейронів. Це може бути пов’язано з підвищенням порога збудливості аксонів мотонейронів в умовах дії блокатора потенціалзалежних калієвих каналів – 4-АП. Реципрокне гальмування змінюється незначною мірою, що свідчить про певне збереження координаційних відношень у спинному мозку в стані суперрефлексії.
При активації екстрапірамідних або вестибулоспінальних шляхів в умовах суперрефлексії майже втричі зменшується поріг виникнення відповіді, майже вдвічі – її латентний період, спостерігається зростання амплітуди відповідей в 3-4 рази, виявлена значна синхронізація відповіді. Зменшується латентний період відповіді окремих інтер- і мотонейронів, у 2-3 рази зростає ступінь сегментарної та супраспінальної конвергенції на них. Показано, що абсолютний розмір відповідей на супраспінальні подразнення навіть в умовах суперрефлексії (до 3-х мВ) не призводить до взаємодії волокон у вентральному корінці, як це показано для сегментарних відповідей.
Рилузол – блокатор глутаматної трансмісії – суттєво (p<0,001) зменшує явища особливо високої збудливості спинного мозку. При цьому його дія як у інтактних тварин, так і тварин із особливо високою збудливістю спинного мозку більшою мірою (p<0,001) стосується порушення синаптичного передавання до мотонейронів, дещо меншою (p<0,05) – блокади проведення збудження пресинаптичними терміналями швидких аферентних волокон, дуже незначною (p<0,05) – блокади аферентних і еферентних волокон рефлекторної дуги. Це може мати значення для застосування препарату при нейродегенеративних захворюваннях, судомних станах, нейропатичних болях.
В умовах суперрефлексії при сегментарному подразненні виникає другий компонент моносинаптичної рефлекторної відповіді, який відображає збудження волокон, що не були задіяні в рефлекторному розряді. Зроблено висновок, що в цих умовах порушується закон ізольованого проведення в нервовому стовбурі: збудження від активованих волоконець вентрального корінця розповсюджується на незбуджені волокна (ефаптичне передавання). Цьому сприяє збудження більшої частини волокон вентрального корінця, велика (p<0,001) амплітуда їх сумарного потенціалу та зростання ступеня синхронізації збудження в нервових волокнах вентрального корінця.
Публікації автора:
Макий Е.А., Родинский А.Г. Структурно-функциональные основы феномена суперрефлексии и аномально повышенных ответов в спинном мозге у крыс // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002. – Т.11, №1. – С. 81-85. Автором особисто проведено аналіз сучасних даних щодо феномену спінальної гіперрефлексії, вперше введено поняття про спінальну суперрефлексію.
Вызванная активность афферентных и эфферентных волокон седалищного нерва у крыс в условиях экспериментального гипертиреоза / Е.А. Макий, П.А. Неруш, А.Г. Родинский, В.А. Мякушко // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2002. – T.34, №1. – С. 51-59. Автором особисто проведено аналіз та обговорені можливості відтворення за умов гіпертиреоїдного стану основ для розвитку спінальної суперрефлексії при суттєвому підвищенні збудливості еферентного нервового стовбура, можливості виникнення ефаптичних взаємодій у нервовому стовбурі.
Макій Є.А., Мозгунов О.В., Родинський О.Г. Ефаптичне збудження в нервовій системі та умови його виникнення при патологічних станах // Медичні перспективи. – 2003. – Т.VІІІ, №1. – С. 37-42. Автором особисто проведено аналіз сучасних даних про можливості та механізми ефаптичного збудження в нервовій системі та його ролі в розвитку патологічних процесів.
Родинський О.Г. Вплив блокатора К+-каналів – 4-амінопіридину на викликану біоелектричну активність сідничного нерва in vitro // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, №1-2. – С. 135-136.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Вызванная активность в нервных проводниках крысы: модификации под воздействием 4-аминопиридина // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2003. – T.35, №5. – С. 402-409. Автором особисто вивчена активність дорсальних та вентральних корінців спинного мозку щурів за умов дії 4-АП; досліджені механізми відтворення спінальної гіперрефлексії під час дії 4-АП.
Родинський О.Г. Віковий аналіз механізмів функціонування нервово-м’язової системи білих щурів за умов системної дії 4-амінопіридину // Медичні перспективи. – 2003. – Т.VІІІ, №4. – С. 10-15.
Макій Є.А., Родинський О.Г., Мозгунов О.В. Особливості антидромної біоелектричної активності нервово-м’язових синапсів білих щурів за умов системної дії прозерину і 4-амінопіридину // Одеський медичний журнал. – 2004. – Т.81, №1. – С.13-15. Автором особисто встановлено, що прозерин і 4-амінопіридин взаємодіють із Н-холінорецепторами пресинаптичної ділянки нервового волокна; розкрита роль антидромної активності в розвитку гіпер- та суперрефлексії.
Родинский А.Г. Особенности биоэлектрической активности нервно-мышечного комплекса белых крыс в условиях системного действия 4-аминопиридина // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Т.7, №1. – С. 113-117.
Макій Є.А., Родинський О.Г. Модифікований апарат штучного дихання для дрібних лабораторних тварин // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – Вип.I. – С. 30-33. Автором розроблено безконтактний апарат штучного дихання для дрібних лабораторних тварин, який дозволяє одночасно із забезпеченням ШВЛ використовувати вогненебезпечні газові суміші, зменшувати рівень перешкод при реєстрації біопотенціалів.
Макій Є.А., Родинський О.Г. Особливості моносинаптичних рефлекторних реакцій спинного мозку за умов тривалої тетанізації дорсального корінця та при системній дії 4-амінопіридину // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.ІІІ, №2, Ч.1. – С. 242-243. Автору належить ідея, що головним механізмом у посттетанічній потенціації виступає процес підвищення ефективності синаптичного передавання в центральних синапсах; продемонстрована здатність 4-амінопіридину викликати тривалу постсинаптичну депресію моно- та полісинаптичних відповідей.
Родинський О.Г. Характеристика моносинаптичних відповідей спинного мозку білих щурів після впливу на сідничний нерв колхіцином // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – №8. – С.495-498.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Влияние длительной афферентной активации на сегментарные рефлекторные ответы у белых крыс и модификация этих эффектов тироксином и 4-аминопиридином // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2004. – T.36, №3. – С. 214-221. Автором особисто досліджені механізми тривалої активації сегментарних відповідей у формуванні гіпер- та суперрефлексії; розкриті можливі механізми посттетанічних змін сегментарних відповідей за цих умов та модифікація цих реакцій тироксином та 4-амінопіридином.
Макій Є.А., Родинський О.Г., Гузь Л.В. Характер моносинаптичних рефлекторних реакцій спинного мозку білих щурів за умов системної дії тироксину та 4-амінопіридину // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – №2. – С. 16-20. Автором особисто розкриті механізми системної дії надмірних концентрацій тироксину та 4-амінопіридину та встановлена роль цих речовин у механізмах формування стану гіпер- та суперрефлексії.
Родинський О.Г. Характер змін викликаної біоелектричної активності вентральних корінців білих щурів після впливу на сідничний нерв колхіцину // Одеський медичний журнал. – 2004. – №6. – С. 14-16.
Макій Є.А., Родинський О.Г., Ткаченко В.П. Вікові особливості збудливості м’яза після передавлювання сідничного нерва у щурів // Фізіологічний журнал. – 2004. – Т.50, №6. – С. 56-61. Автор особисто встановив ранні постденерваційні зміни збудливості нервово-м’язового комплексу в геронтогенезі; автор показав домінуючу роль аксоплазматичного транспорту в динаміці постденерваційних змін.
Родинський О.Г. Підвищення збудливості мотонейронів спинного мозку білих щурів після перерізу сідничного нерва має постсинаптичну природу // Медичні перспективи. – 2004. – Т.ІХ, №4. – С. 13-17.
Вплив блокаторів глутаматергічної трансмісії на активацію пресинаптичних терміналей та інтернейронів спинного мозку у щурів / В.Й. Мамчур, О.Г. Родинський, О.В. Мозгунов, К.О. Кравченко // Медичні перспективи. – 2005. – Т.Х, №1. – С. 24-28. Автором особисто проведені досліди; продемонстровані механізми дії блокатора глутаматергічної трансмісії – рилузолу на біоелектричну активність пресинаптичних терміналей та інтернейронів спинного мозку.
Родинський О.Г. Особливості потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку за умов спінальної суперрефлексії різного ґенезу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2005. – №1. – С. 24-29.
Вплив блокаторів глутаматергічної передачі на моносинаптичні розряди вентральних корінців у щурів / Є.А. Макій, В.Й. Мамчур, О.Г. Родинський, А.С. Шаламай, К.О. Кравченко // Одеський медичний журнал. – 2005. – №2. – С. 30-33. Автором особисто проведені електрофізіологічні досліди; продемонстровані механізми дії блокатора глутаматергічної трансмісії – рилузолу – на динаміку моносинаптичних рефлекторних реакцій спинного мозку.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Два способа моделирования спинальной суперрефлексии у крыс // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2005. – T.37, №2. – С. 157-163. Автором розкрито закономірності змін моносинаптичних реакцій спинного мозку за умов гіперрефлексії, індукованої поєднанням хронічної денервації і спіналізації та за умов поєднання хронічної денервації та системного введення в гострому досліді 4-амінопіридину; на основі останньої комбінації факторів гіперрефлексії автором запропонована модель суперрефлексії.
Действие рилузола на проведение возбуждения в периферических нервных волокнах, афферентных пресинаптических терминалях и в моносинаптической рефлекторной дуге спинного мозга / Е.А. Маккий, В.И. Мамчур, А.Г. Родинский, К.А. Кравченко // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т. 1, №1. – С. 40-42. Автором особисто проведені електрофізіологічні досліди; розкрито механізми дії рилузолу на проведення збудження в нервових волоконцях.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Снижение анормально повышенной возбудимости моносинаптических рефлекторных дуг спинного мозга под действием рилузола // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2005. – T.37, №5/6. – С. 416-423. Автором особисто встановлено можливості корекції надзвичайно високої за умов гіпер- та суперрефлексії збудливості спинного мозку шляхом застосування блокатора глутаматергічної трансмісії – рилузолу.
Родинський О.Г. Збудження та гальмування в моносинаптичних рефлекторних дугах білих щурів за умов спінальної суперрефлексії // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т.52, №1. – С. 94-100.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Экстрапирамидные нисходящие влияния на нейроны спинного мозга, находящегося в состоянии суперрефлексии // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2006. – T.38, №2. – С. 140-149. Автором особисто розкрито закономірності екстрапірамідних впливів на нейрони спинного мозку, який знаходиться в стані суперрефлексії; показана роль супраспінальних впливів у механізмах розвитку суперрефлексії.
Макій Є.А., Родинський О.Г. Характер активності окремих нейронів спинного мозку в стані суперрефлексії // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2006. – №2. – С. 21-25. Автором особисто досліджено біоелектричні властивості окремих нейронів спинного мозку за умов суперрефлексії.
Родинський О.Г. Механізми взаємодії волоконець нервового стовбура за умов модельного стану спіральної суперрефлексії // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2007. – Т.143, Ч.І. – С. 105-108.
Динамика постденервационных изменений спинальной рефлекторной активности у белых крыс / Е.А. Макий, А.Г. Родинский, А.Н. Гниненко, В.Н. Белоконь // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2007. – T.39, №1. – С. 37-46. Автором досліджено роль механізмів постденерваційних змін збудливості мотонейронів спинного мозку та автору належить ідея про оптимальний засіб сегментарної активації мотонейронів за умов денервації.
Деклараційний патент 60906 А, МПК А 61 В 5/00. Спосіб діагностики регенерації аферентних нервових волокон / І.Я. Сердюченко, Є.А. Макій, О.Г. Родинський: Дніпропетровська державна медична академія. – № 2003032769; Заявл. 31.03.2003; Опубл. 15.10.2003, Бюл. №10. – 6 с.
Деклараційний патент 67610 А, МПК А 61 В 5/00. Спосіб отримання високоамплітудних біоелектричних відповідей спинного мозку / Є.А. Макій, О.Г. Родинський: Дніпропетровська державна медична академія. – № 20031110077; Заявл. 10.11.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. №6. – 6 с.
Деклараційний патент 5652, МПК А 61 В 5/00. Спосіб збудження нервових волокон нервового стовбура / Є.А. Макій, О.Г. Родинський: Дніпропетровська державна медична академія. – № 20040706248; Заявл. 27.07.2004; Опубл. 15.03.2005, Бюл. №3.– 8 с.
Вплив блокатора К+-каналів 4-амінопіринида на функціонування нервово-м’язових з’єднань у білих щурів різного віку / О.Г. Родинський, О.В. Мозгунов, А.В. Суптеля, М.А. Штанько // ІV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса: Тези доповідей, 24 січня 2003 р. – Київ, 2003. – С. 200-201.
Родинский А.Г., Суптеля А.В. Действие блокатора К+-потенциалуправляемых каналов 4-аминопиридина на возбудимость нервных волокон, нервно-мышечных синапсов и мышечных волокон у белых крыс // Вестник РГМУ. – 2003. –№2(28). – С. 202.
Макий Е.А., Родинский А.Г., Мозгунов А.В. Моделирование гипервозбудимости в периферических отделах соматической и вегетативной нервной системы с помощью 4-аминопиридина // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т.12, №1(Приложение). – С. 40.
Родинский А.Г., Макий В.А. Сравнительная оценка возможности взаимодействия нервных волокон в вентральном корешке спинного мозга белых крыс в условиях системного действия 4-аминопиридина и тетрайодтиронина // Медицина – здоров’я ХХІ сторіччя: IV міжнародна конференція студентів і молодих вчених, 18-20 вересня 2003 р. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 12-13.
Родинський О.Г., Владимірова А.М. Характеристика зворотних зв’язків в нервово-м’язовому синапсі білих щурів за умов інтраперитонеального введення 4-амінопіридину // Динаміка наукових досліджень ‘2003: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 20-27 жовтня 2003 р. – Дніпропетровськ, Луганськ, Чернівці, 2003. – Т.15. – С. 41-43.
Родинський О.Г., Суптеля А.В., Ткаченко О.Ю. Електрофізіологічні показники порушення нервово-м’язової передачі у зрілих та старих щурів після пошкодження сідничного нерва // V Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса: Тези доповідей, 23 січня 2004 р. – Київ, 2004. – С. 153-154.
Родинский А.Г. Динамика изменения моносинаптических рефлекторных реакций спинного мозга в условиях воздействия колхицина на смешанный нерв // Карповські читання: Перша Всеукраїнська наукова конференція, 18-21 травня 2004 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 39-42.
Родинський О.Г., Владимірова А.М. Аналіз механізмів формування моносинаптичних рефлекторних відповідей за умов поєднання пошкодження сідничного нерву та спинного мозку // Динаміка наукових досліджень ‘2004: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 21-30 червня 2004 р. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.59. – С. 8-10.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Особенности моносинаптических рефлекторных ответов спинного мозга белых крыс в условиях действия факторов, индуцирующих суперрефлексию // І.М. Сєченов та Одеська школа фізіологів: Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченій 175-річчю з дня народження І.М.Сєченова, 13-14 вересня 2004 р. – Одеса, 2004. – С. 64-67.
Родинський О.Г. Шляхи формування моделей спінальної суперрефлексії в експериментах на білих щурах // Молодь – медицині майбутнього: V Міжнародна конференція студентів і молодих вчених, 16-18 вересня 2004 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 19-20.
Макий Е.А., Родинский А.Г., Гниненко А.Н. Процессы постсинаптической потенциации сегментарных моносинаптических рефлекторных ответов спинного мозга белых крыс при системном действии 4-аминопиридина и экспериментальном гипертиреозе // Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. – 2004. – Т.90, №8. – С. 498.
Родинский А.Г. Постсинаптический характер динамики повышения возбудимости мотонейронного пула спинного мозга белых крыс в результате перерезки седалищного нерва // Санкт-Петербургские научные чтения: Материалы VI научно-практической конференции с международным участием, 1-3 декабря 2004 г. – Санкт-Петербург, 2004. – С. 81.
Родинський О.Г. Динаміка дії блокаторів глутаматергічної трансмісії на моносинаптичні рефлекторні відповіді вентральних корінців у статевозрілих білих щурів // Актуальні проблеми старіння: Тези доповідей наукової конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса, 28 січня 2005 р. – Київ, 2005. – С. 142-143.
Родинський О.Г., Мозгунов О.В., Ілінчук І.В. Механізми функціонування інтернейронних пулів спинного мозку за умов спінальної суперрефлексії хімічного, травматичного або комплексного походження // Наука і освіта ‘2005: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17-21 лютого 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т.26. – С. 21-23.
Макий Е.А., Родинский А.Г. Гиперрефлексия, вызванная пре- или постсинаптическими изменениями в дугах сегментарных рефлексов: коррекция с помощью рилузола // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т.1, №1 (Додаток). – С. 69.
Родинський О.Г. Аналіз механізмів змін збудливості нервово-м’язової системи білих щурів у геронтогенезі за умов травматизації сідничного нерва // Проблемы старения и долголетия. – 2005. – Т.14 (Приложение). – С. 48.
Родинский А.Г., Владимирова А.М., Рябцева Л.И. Процессы возбуждения и торможения в моносинаптических рефлекторных дугах в условиях спинальной суперрефлексии // Санкт-Петербургские научные чтения: Тезисы Международного молодежного медицинского Конгресса, 7-9 декабря 2005 г. – Санкт-Петербург, 2005. – С. 117-118.
Родинський О.Г., Рябцева Л.І. Мікроелектродний аналіз біоелектричної активності окремих нейронів спинного мозку білих щурів за умов спінальної суперрефлексії // Наука та освіта – ‘2006: Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції, 23-31 січня 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. –Т.16. – С. 17-18.
Родинський О.Г., Владимірова А.М. Механізми гальмування моносинаптичних рефлекторних реакцій спинного мозку білих щурів за умов спінальної суперрефлексії // Сучасні наукові дослідження – ‘2006: Матеріали IІ Міжнародної науково-практичної конференції, 20-28 лютого 2006 р. – Дніпропетровськ, 2006. – Т.12. – С. 7-9.
Макій Є.А., Родинський О.Г. Збудження та гальмування в моносинаптичних рефлекторних дугах за умов спінальної суперрефлексії // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т.52, №2. – С. 46.
Возможность взаимодействия волокон нервного ствола в условиях спинальной суперрефлексии при активации мотонейронов от афферентов 1а или супраспинальных структур / Е.А. Макий, А.Г. Родинский, А.В. Мозгунов, В.Н. Белоконь, Т.В. Машко // IV з’їзд Українського біофізичного товариства: Тези доповідей, 19-21 грудня 2006 р. – Донецьк, 2006. – С. 204-205.
Родинский А.Г., Гниненко А.Н., Белоконь В.Н. Анализ активности отдельных нейронов спинного мозга при супраспинальной стимуляции в условиях суперрефлексии // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т.3, №1 (Додаток). – С. 37.
