Анотація до роботи:

Голованчук Л.П. Навчання учнів основної загальноосвітньої школи культурно-країнознавчої компетенції на уроках англійської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми навчання культурно-країнознавчої компетенції учнів основної загальноосвітньої школи на уроках англійської мови. У роботі теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику навчання культурно-країнознавчої компетенції.

Виявлено місце і роль культурно-країнознавчого аспекту спілкування. Визначено компоненти і структуру культурно-країнознавчої компетенції. Уточнено загальні вимоги до навчальних матеріалів культурно-країнознавчого характеру; сформульовано спеціальні вимоги до текстів-полілогів, до текстів для навчання аудіювання і читання та творів пісенно-поетичного жанру.

Виділено критерії відбору автентичних матеріалів культурно-країнознавчого характеру. Теоретично обґрунтовано і розроблено систему вправ для навчання культурно-країнознавчої компетенції в основній загальноосвітній школі. Розроблена система вправ знайшла практичне застосування в НМК English through Communication для 8-го і 9-го класів. Ефективність запропонованої системи вправ перевірено та підтверджено в ході експериментального навчання. Сформульовано методичні рекомендації щодо використання системи вправ у процесі навчання культурно-країнознавчої компетенції в основній загальноосвітній школі.

1. Досягти основної мети навчання іноземної мови – формування іншомовної комунікативної компетенції – неможливо без паралельного оволодіння іншомовною культурою, тобто без формування соціокультурної компетенції. Культурно-країнознавчі (фонові) знання є важливим фактором взаєморозуміння при міжкультурному спілкуванні. Іншими словами, необхідно засвоїти культурно-країнознавчу інформацію та сформувати навички і вміння використовувати певну інформацію в іншомовному спілкуванні в усіх видах мовленнєвої діяльності, що в сукупності складає культурно-країнознавчу компетенцію учнів.

2. Культурно-країнознавча компетенція була визначена як багатоком-понентне утворення, яке включає 1) культурно-країнознавчі знання історико-культурного, соціокультурного, етнокультурного і семіотичного фонів; знання із сфер літератури, мистецтва та знання про видатні особистості країни; 2) навички розуміння (на слух і при читанні) та вживання у говорінні й письмі лексичних одиниць культурно-країнознавчого характеру; 3) вміння використовувати куль-турно-країнознавчу інформацію в усіх видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні й письмі.

3. Аналіз вимог, які висуваються до навчальних матеріалів, дозволив уточнити загальні вимоги до навчальних матеріалів культурно-країнознавчого характеру, а саме: автентичність; інформативність; врахування вікових особливостей та національної ментальності учнів; відповідність програмі; культурна і країнознавча цінність; загальновідомість включених до навчальних матеріалів реалій серед носіїв мови.

4. Як спеціальні вимоги до текстів-полілогів визначено такі: текст-полілог повинен відображати реальні, типові ситуації спілкування українських школярів зі своїми англомовними однолітками; сюжет тексту-полілогу повинен відображати реалії країн виучуваної мови; частина учнів має виступати від власного імені, решта учнів – грати ролі своїх зарубіжних однолітків. Серед спеціальних вимог до пізнавально-інформаційних текстів для аудіювання та читання культурно-країнознавчого характеру висуваються дві: відповідність загальнодіяльнісному фону та тематична цільність. Щодо творів пісенно-поетичного жанру, серед спеціальних вимог виділено вплив на емоційну сферу особистості.

5. На основі вищезазначених вимог до навчальних матеріалів обґрунтовано і сформульовано такі критерії відбору навчальних матеріалів культурно-країнознавчого характеру: загальновідомість серед носіїв мови, культурологічна і країнознавча цінність, автентичність, врахування адресата відбору, інформативність та змістовність і тематичність. Одиницею відбору обрано текст.

6. Сформульовано вимоги до вправ для навчання культурно-країнознавчої компетенції за навчально-методичним комплексом English through Communication для основної загальноосвітньої школи: культурологічна спрямованість, вмотивованість, комунікативність, наявність адресата мовлення і врахування стосунків між адресантом та адресатом; ступінь керування мовленнєвими діями учнів у залежності від етапу формування навичок і вмінь використовувати культурно-країнознавчі знання у різних видах мовленнєвої діяльності; забезпечення вправ природними і спеціально створеними опорами, зокрема вербальними (останні поступово знімаються); наявність елемента новизни у вправах.

7. Сформульовані вимоги враховано при створенні системи вправ для навчання культурно-країнознавчої компетенції. Ця система складається з чотирьох підсистем відповідно до основних видів мовленнєвої діяльності: 1) під-система для навчання аудіювання культурно-країнознавчих текстів; 2) підсистема для навчання читання культурно-країнознавчих текстів; 3) підсистема для нав-чання говоріння в навчально-комунікативних ситуаціях культурно-країнознавчої тематики; 4) підсистема для навчання письма в навчально-комунікативних ситуаціях культурно-країнознавчої тематики.

8. Розроблена система вправ для навчання культурно-країнознавчої компетенції є невід’ємною складовою загальної системи вправ у двох НМК English through Communication для 8-9-х класів. На прикладі циклу 3 НМК English through Communication для 9-го класу створено модель навчального процесу з використанням розробленої системи вправ для навчання культурно-країнознавчої компетенції.

9. Результати експериментального навчання показали ефективність запропонованої методики навчання культурно-країнознавчої компетенції учнів 8-9-х класів основної загальноосвітньої школи.

Основні положення дослідження висвітлено в таких публікаціях:

1. Місце і роль культурно-країнознавчого аспекту в іншомовному спілкуванні // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. – К.: Вид. центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 2. – С. 36– 41.

2. Культурно-країнознавча компетенція як одна з цілей навчання іноземних мов у середній школі (за навчально-методичним комплексом English through Communication) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. – К.: Вид. центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 3. – С. 43–50.

3. Вимоги до англомовних культурно-країнознавчих матеріалів // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. – К.: Вид. центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 12. – С. 124–131.

4. Експериментальна перевірка методики формування культурно-країнознавчої компетенції учнів 8-9-х класів // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. – К.: Вид. центр КДЛУ. – 2001. – Вип. 4. – С. 169–178.

5. Канада у навчально-методичному комплексі English through Communication // Іноземні мови. – 2002. – № 1. – С. 8–11 (у співавторстві зі Скляренко Н.К.).

6. Англійська мова у спілкуванні: Підручник для 8 кл. серед. шк./ Н.К.Скляренко (кер.), Н.І.Бичкова, С.В.Гапонова, С.Ю.Ніколаєва, О.М.Ніцецька, Л.П.Смєлякова, Л.М.Яценко (за участю Л.П.Голованчук). – К.: Освіта, 2000. –

335 с.

7. Англійська мова у спілкуванні: Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н.К.Скляренко (кер.), Н.І.Бичкова, С.В.Гапонова, Л.П.Голованчук, А.О.Кукліна, С.Ю.Ніколаєва, О.М.Ніцецька, Л.П.Смєлякова, Л.М.Яценко. – К.: Освіта, 2002. – 319 с.

8. Навчання спілкування англійською мовою на основі національних культур англомовних країн // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л.Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 1998. – С.34–37 (у співавторстві зі Н.К.Скляренко ) .

9. Обучение культурно-страноведческому аспекту иноязычного общения на среднем этапе средней образовательной школы // Актуальные проблемы обучения иностранным языкам на современном этапе: Материалы международной научно-методической конференции. – Минск, 1999. – С. 38–40.