У нашому дослідженні була обґрунтована методика навчання студентів-філологів мовних вищих навчальних закладів ПС засобами ЕП. Отримані теоретичні та практичні результати дозволяють зробити такі висновки: 1. Спираючись на наше дослідження психологічних та психолінгвістичних передумов навчання електронного ПС, аналіз комунікативної, інтерактивної та перцептивної сторін спілкування українських студентів з викладачем та з німецькомовним партнером на заняттях різних типів (АЗ, ЗКК та ЗІК), зроблено висновок про доцільність уведення до системи практичних занять з німецької мови ЗКК та ЗІК, які розвивають й мотивують самоконтроль та самоорганізацію студентів. Аналіз результатів пробного навчання, особливостей і труднощів спілкування у режимах offline та online дозволив зробити припущення про позитивний вплив вправ для розвитку творчого писемного мовлення на розвиток умінь ПС засобами ЕП. 2. Проведений лінгвістичний аналіз 250 автентичних неофіційних ЕЛ і 150 КО 51 німецького комуніканта дозволив розробити типологію і визначити позамовні, мовні і мовленнєві стандарти оформлення цих жанрів електронного ПС, оволодіння якими є важливою передумовою досягнення цілей навчання. Дослідження міжкультурного аспекту електронного ПС, здійснення порівняльної характеристики німецькомовних ЕЛ українських та німецьких комунікантів підтвердили необхідність формування й розвитку у навчанні ПС засобами ЕП соціокультурних навичок і умінь, оволодіння українськими студентами знаннями про норми взаємодії, цінності та уявлення німецькомовного партнера по листуванню. 3. На підставі проаналізованих психологічних, психолінгвістичних і лінгвістичних передумов навчання електронного ПС, аналізу міжкультурного аспекту спілкування українських та німецьких комунікантів, вимог Типової програми з практики усного та писемного мовлення (2004) визначено зміст навчання електронного листування, який складається з 1) предметно-змістового, 2) функціонально-комунікативного, 3) лінгвістичного (мовного і мовленнєвого) та 4) інструментального (факультативного) компонентів, які визначені у загальнокультурному та соціокультурному аспектах. Високий рівень мотивації навчання забезпечується введенням до предметно-змістового компонента особистісно-орієнтованих тем і проблем. У функціонально-комунікативний мінімум увійшли типові комунікативні ситуації електронного ПС, соціально-комунікативні ролі його учасників та їхні комунікативні наміри. Відібраний у результаті аналізу автентичних ЕЛ і КО конкретний мовний і мовленнєвий матеріал складає основу лінгвістичного компонента змісту навчання. 4. На основі нашого дослідження теоретичних передумов навчання майбутніх філологів ПС засобами ЕП, досвіду пробного навчання, аналізу результатів анкетування та опитування німецьких та українських студентів визначені етапи навчання написання КО та ЕЛ: нульовий – з інструментальною домінантою, перший – підготовчий – з лінгвістичною та другий – основний – з предметно-змістовою домінантою. Підготовчий і основний етапи охоплюють по два підетапи. 5. З урахуванням результатів дослідження психологічних і психолінгвістичних передумов навчання, аналізу лінгвістичних характеристик КО та ЕЛ, визначеного змісту та етапів навчання електронного листування нами створено комплекс вправ для навчання написання КО та ЕЛ. Комплекс представлений п’ятьма групами вправ: – для формування і розвитку інструментальних навичок і вмінь (на всіх етапах); – для формування та вдосконалення навичок коректного використання позамовних і мовних стандартів оформлення КО та ЕЛ (на підготовчому етапі); – для формування і вдосконалення навичок коректного використання мовленнєвих стандартів оформлення КО та ЕЛ (на підготовчому етапі); – для формування й розвитку вмінь написання КО та ЕЛ (на підготовчому та основному етапах); – для розвитку творчого писемного мовлення (на основному етапі). 6. На основі визначених етапів та розробленого комплексу вправ створено дві моделі навчання, які реалізуються на трьох типах занять: АЗ, ЗКК, ЗІК. За першою моделлю на основному етапі студенти листуються з німецькомовними партнерами, за другою – з німецькомовними партнерами та з викладачем. Спілкування з викладачем за другою моделлю є двоплановим: рольовим і нерольовим. Міжособистісний зворотний зв’язок (обмін думками, ідеями, враженнями) супроводжується навчальним, зокрема у вигляді виправлень, коментаря до мовного і мовленнєвого оформлення ЕЛ викладачем. 7. Ефективність запропонованої методики та двох моделей навчання перевірено в процесі пробного та експериментального навчання. Відповідно до типологічних особливостей ЕЛ визначено основні (відповідність змісту ситуації спілкування, модальність, дотримання норм німецькомовного писемного етикету, зв’язність і логічність висловлювання, наявність ознак діалогічного мовлення, коректне використання позамовних і мовних стандартів оформлення ЕЛ) і додаткові (мовна правильність та обсяг висловлювання) критерії оцінювання рівня сформованості вмінь написання ЕЛ. 8. Значний приріст навичок і вмінь ПС засобами ЕП після завершення експериментального навчання засвідчив ефективність обох моделей навчання. Зокрема в ЕГ-1, навчання в якої проводилось за першою моделлю, абсолютний приріст склав 11,75 (27,8%), в ЕГ-2, студенти якої навчалися за другою моделлю, –19,3 бала (61,3%). Достовірність результатів експериментального навчання підтверджена методами математичної статистики. 9. Як показало проведене нами дослідження, розроблена методика має позитивний вплив на розвиток писемної мовної компетенції студентів-філологів. Виконання наступних методичних рекомендації сприяє досягненню сформульованих у Типовій програмі з практики усного та писемного мовлення (німецька мова) цілей навчання: – Навчання написання КО та ЕЛ доцільно проводити на основі створеної методики за визначеними етапами навчання на заняттях типів АЗ, ЗКК, ЗІК з використанням розробленого комплексу вправ. Кількість етапів навчання зменшується від циклу до циклу. Інструментальний етап є факультативним у навчанні ПС засобами ЕП. Перший цикл навчання включає три етапи: інструментальний (при низькому рівні сформованості інструментальних навичок та умінь), підготовчий і основний. Другий цикл проводиться в два етапи: підготовчий й основний. Третій і наступний цикли занять складаються з двох підетапів основного етапу навчання ПС засобами ЕП, на яких студенти листуються з німецькомовними партнерами й з викладачем. – Для врахування індивідуально-психологічних характеристик і мотивації студентів у навчанні необхідно використовувати вправи для розвитку творчого писемного мовлення, що мотивують студентів висловлювати власні думки і почуття. – У навчальному процесі доцільно використовувати обидві моделі навчання, вибір яких зумовлюється рівнем сформованості мовленнєвих навичок і вмінь студентів. Зокрема при низькому рівні сформованості мовленнєвих навичок і вмінь рекомендоване навчання за другою моделлю (листування студентів на основному етапі з викладачем, який переймає на себе корективну та консультативну функції). – Організація навчання повинна забезпечувати використання резервів самостійної і самокерованої роботи студентів, зокрема при роботі в ЗКК та ЗІК. 10. Основні положення запропонованої методики можуть бути використані в подальших дослідженнях, а саме: – у розробленні вправ для розвитку соціокультурної компетенції на наступних етапах навчання в межах опрацювання різних тем відповідно до Програми, особливо тем з соціокультурною та професійною домінантами; – у подальших дослідженнях соціокультурних аспектів електронного ПС українських та німецьких комунікантів; – у дослідженні інших жанрів електронного ПС. |