Узагальнення результатів проведеного дослідження, кількісний і якісний аналіз результатів експерименту дали підстави для таких висновків. 1. Актуальні процеси, пов’язані зі становленням та розвитком правової освіти школярів в Україні, обумовлюють суспільну потребу формування в учнів правової компетентності. Сучасне визначення нашою країною своїх стратегічних орієнтирів у справі інформатизації освіти передбачає системне використання ІКТ на уроках основ правознавства, що відкриває нові можливості у підвищенні ефективності навчання в цілому та пізнавальної діяльності учнів зокрема. 2. Застосування ІКТ у навчанні основ правознавства, повне використання їх властивостей, дидактичних та функціональних можливостей (інтерактивності, комунікативності, гіпертексту, мультимедіа тощо) є важливим фактором впливу на розвиток правової компетентності дев’ятикласників. На цій основі створюються додаткові умови для активізації пізнавальної діяльності учнів, індивідуалізації та диференціації навчання, цілеспрямованого формування знань, умінь та навичок, ставлень учнів у процесі самостійної роботи, підвищення ефективності навчального процесу в цілому. Для організації навчання основ правознавства з використанням ІКТ доцільним є розробка кількох навчальних блоків: юридичних понять та термінів, нормативно-правових документів, інформаційного блоку, ситуаційних задач, тестування, „Конструктора” та забезпечення можливості виходу учнів в Інтернет. 3. Для ефективного формування правової компетентності учнів необхідним є дотримання в процесі навчання таких умов: ІКТ мають використовуватись у навчальному процесі системно, на уроках різних типів з урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев’ятикласників; використання ІКТ має спрямовуватись на формування правової компетентності дев’ятикласників; їх застосування повинно поєднуватись з інтерактивним навчанням. На підставі результатів понятійно-термінологічного аналізу понять сфери компетентнісної освіти, складовими правової компетентності учнів та відповідної терміносистеми є аксіологічно-правова, логічна, юридично-мовленнєва, інформаційно-правова та практико-орієнтована складові (предметні компетентності дев’ятикласників з основ правознавства). 4. Необхідність розробки оригінальної методики використання ІКТ у процесі навчання основ правознавства зумовлена невідповідністю вимогам компетентнісної освіти сталої практики навчання. Статистичний аналіз результатів спостережень та анкетування вчителів засвідчує нерозв’язаність проблеми в масовій практиці навчання, що підтверджує припущення про необхідність удосконалення методики викладання правознавства, шляхом спрямування педагогічних зусиль на використання ІКТ для формування предметної компетентності учнів. Основами відбору й структурування змісту програмних електронних засобів навчання основ правознавства є визначення в змісті курсу «Основи правознавства» таких елементів, які забезпечують формування в учнів правових цінностей, орієнтацій, сприйняття ідеалів вироблення ставлень і мотивів діяльності, умінь і навичок, пов’язаних із застосування правових знань у житті. Ці елементи мають бути організовані та представлені у вигляді різноманітних програмно-педагогічних засобів (презентацій, навчальних програм). Відповідно до обґрунтованих методичних умов ефективного застосування ІКТ і загальних дидактичних принципів методична система їх запровадження у навчальний процес повинна містити: систему опрацювання правових понять, термінів, навчальну інформацію, нормативно-правові документи, пізнавальні завдання, юридичні задачі, життєві ситуації, формативні тести тощо. 5. Методика організації пізнавальної діяльності учнів на уроках основ правознавства з використанням ІКТ, побудована на основі інтерактивного навчання, дає можливість, реалізовуючи компетентнісний підхід через активну різноманітну діяльність учнів у проблемних ситуаціях, формувати необхідні знання, уміння і навички, ставлення. У такому випадку результат навчання основ правознавства полягає вже не в передачі учням інформації правового змісту, а в розвитку в них готовності діяти в житті з позицій правосвідомості та громадянської відповідальності. 6. Констатувальним та формувальним етапами експерименту підтверджено ефективність методичної системи організації процесу навчання основ правознавства з використанням розроблених автором електронних засобів навчання. Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Напрямами подальших досліджень можуть бути методичні засади формування в учнів галузевих та ключових компетентностей у процесі навчання з використанням ІКТ як в основній, так і в старшій школі, запровадження ІКТ в організацію науково-проектної, самостійної роботи школярів, методика використання ІКТ у вивченні „Практичного курсу правознавства” у 12-річній школі. |