Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню і практичній розробці методики навчання аудіювання англомовних драматичних творів студентів старших курсів та експериментальній перевірці запропонованої методики, що відображено у висновках. Аналіз літературознавчої, лінгвістичної, психолінгвістичної і методичної літератури з проблеми дослідження дозволив сформулювати теоретичні передумови навчання аудіювання автентичних АДТ студентів третіх-четвертих курсів мовних спеціальностей. Під час дослідження було визначено поняття "аудитивний драматичний твір" – драматичний твір, що призначений для реалізації у формі позбавленої зорових компонентів вистави, який є складовою частиною аудіодраматургії. Первинний аналіз природи АДТ дозволив розглянути можливості їх використання у навчальному процесі. У ході аналізу було з’ясовано, що робота з АДТ не тільки формує навички і вміння в аудіюванні, а й збагачує лексико-граматичний тезаурус студентів, поглиблює літературознавчі, соціокультурні знання про народ, мова якого вивчається, розширяє кругозір студентів, розвиває їх мислення, творчу уяву, сприяє розвитку загальнокультурного рівня. Це дало нам підставу вважати використання цих творів у навчальному процесі доцільним. З урахуванням особливостей проаналізованих АДТ була розроблена їх типологія. На основі ознак подібності й розбіжності проаналізовані твори були класифіковані за такими параметрами: за метою створення (оригінальні й адаптовані), за способом літературного відображення дійсності (первинні і вторинні), за способом викладу (прозові і віршовані), за умовами створення (основні і допоміжні). За результатами аналізу праць, присвячених аудіюванню як психофізіологічному процесу, та досвідом використання АДТ у навчанні аудіювання були визначені особливості роботи механізмів їх сприймання та розуміння. Було з’ясовано, що розуміння АДТ є багаторівневим процесом. Виходячи з їх жанрово-композиційних особливостей та вимог чинної Програми, ми виділили глобальний, детальний та критичний рівні розуміння цих творів. Причому розуміння змісту/ сюжету твору відбувається на глобальному і детальному рівнях, а його смислу – на рівні критичного розуміння. Виділені рівні розуміння АДТ знайшли відображення у розробці вправ, спрямованих окремо на перевірку розуміння змісту і смислу прослуханого. Розроблена типологія факторів впливу на ефективність формування компетенції в аудіюванні включає дві групи: суб’єктивні та об’єктивні фактори. Причому перші пов’язані з психофізіологічними особливостями протікання цього процесу і віковими індивідуально-психологічними особливостями студентів, а другі – зумовлюються труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного планів. Результати аналізу цих особливостей знайшли свій вияв під час визначення принципів відбору та розробки системи вправ на матеріалі автентичних АДТ. Розроблена нами типологія АДТ, визначені суб’єктивні та об’єктивні фактори впливу на процес їх аудіювання стали підґрунтям для формулювання принципів відбору й організації АДТ у навчальному процесі: принцип автентичності текстового матеріалу; принцип автентичності оформлення текстового матеріалу; принцип доступності АДТ, який є комплексним принципом і передбачає доступність способу викладу, доступність мовного оформлення, доступність характеристик акторського мовлення і доступність обсягу матеріалу для разового пред’явлення; принцип послідовної організації навчального матеріалу. Виділені принципи відбору і організації були реалізовані у сімох вимогах до АДТ, відповідно до яких з проаналізованого 21 твору було вибрано шість АДТ для опрацювання на третьому курсі і чотири твори для опрацювання на четвертому курсі. На основі розроблених теоретичних положень було створено науково обґрунтовану методику навчання аудіювання АДТ, яка передбачає засвоєння студентами літературознавчих і соціокультурних знань, формування навичок та розвиток відповідних умінь в аудіюванні. Теоретично обґрунтовано і практично розроблено систему вправ для навчання студентів третього курсу мовних спеціальностей аудіювання автентичних англомовних АДТ. Система базується на трьох етапах роботи з АДТ – вступному, основному і завершальному. Перший і третій етапи стосуються роботи з цілим твором. На основному етапі має місце робота з окремим актом АДТ. Для кожного етапу роботи з твором були створені групи вправ відповідно до цілей кожного етапу. З метою реалізації розробленої системи вправ у навчальному процесі нами була побудована модель навчання аудіювання АДТ з урахуванням особливостей використання цих творів в рамках кредитно-модульної системи. Модель має циклічну організацію. Опрацювання одного твору охоплює один цикл. Кількість занять у циклі залежить від кількості актів у творі. Оскільки заняття для навчання аудіювання АДТ є невід’ємною частиною практичних занять з англійської мови, окремо взятий АДТ, що корелює з окремо взятим циклом, опрацьовується в межах одного тематичного модуля. Модель передбачає аудиторні заняття, індивідуальну і самостійну роботу в умовах кредитно-модульної системи. Ефективність розробленої методики навчання аудіювання на матеріалі АДТ перевірено у ході методичного експерименту, проведеного у Київському національному лінгвістичному університеті. Результати експериментального нвчання підтвердили загальну ефективність запропонованої методики, встановили перевагу варіанта, за яким передтекстова робота проводиться з метою зняття фонологічних, лексичних і граматичних труднощів аудіювання АДТ. Проведене дослідження та результати експериментальної перевірки дають підставу рекомендувати розроблену методику навчання аудіювання драматичних творів у звукозапису для використання на заняттях з англійської мови на мовних факультетах ВНЗ. Як перспектива подальшого дослідження може розглядатися можливість використання запропонованої методики для розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності, а також її адаптацію для навчання інших іноземних мов. Розроблена методика може використовуватися на практичних заняттях з англійської мови і для організації самостійної роботи студентів з формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні. | 