Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – формування в Україні конкурентоспроможної туристично-рекреаційної галузі. Вона узагальнює і розвиває науково-методичні засади функціонування ТРК в регіоні та питання стимулювання його розвитку шляхом створення ТПР туристично-рекреаційного спрямування. Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки. 1. У процесі дисертаційного дослідження було з’ясовано, що туристично-рекреаційний комплекс – це комплекс, що об’єднує систему туристично-рекреаційних закладів, обслуговуючих їх підприємств інфраструктури та інших галузей, які мають тісні виробничі та економічні зв’язки, спільно використовують ресурси з метою задоволення різноманітних оздоровчих, пізнавальних, культурних та інших потреб населення. Його дослідження дозволяє запропонувати трьохсферну модель побудови ТРК, яка складається з наступних основних структурних підрозділів: функціонально-галузевого, територіального та організаційно-управлінського. 2. Туристично-рекреаційний комплекс, як і будь-який господарський комплекс, виконує суспільно необхідні функції, основною з яких є максимальне задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровлені, лікуванні, духовному та фізичному розвитку. До групи інших функцій, які виконує ТРК відносяться: медико-біологічна, соціально-культурна, економічна, екологічна, міжнародна, містоутворююча тощо. 3. Встановлено, що при розгляді передумов розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону за основу потрібно приймати систему таких складових туристично-рекреаційного процесу як: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби та економічні можливості суспільства
(або певного регіону). Важливим фактором, що впливає на систему передумов розвитку ТРК регіону, є вдале залучення інвестицій. Для цього потрібно впроваджувати нові сучасні форми стимулювання господарської діяльності суб’єктів підприємництва, в тому числі нетрадиційні ринкові механізми у формі СЕЗ та ТПР. 4. В сучасних умовах посилення світогосподарських зв’язків та збільшення ролі невиробничої сфери, провідні країни світу цілеспрямовано орієнтують власне господарство на розвиток міжнародного (в першу чергу – іноземного) туризму. Обґрунтування і реалізація в Україні власних довгострокових проектів, із задіянням нових форм територіальної організації на основі формування ТПР туристично-рекреаційного спрямування, визначає доцільність ознайомлення із світовим досвідом організації туристично-рекреаційної діяльності. 5. Дослідження понятійного апарату, загальноприйнятих визначень та класифікаційних ознак територій пріоритетного розвитку дозволяє сформувати поняття території пріоритетного розвитку туристично-рекреаційного спрямування – це спеціально визначена частина території держави, межі якої, найчастіше збігаються з межами адміністративно-територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, орієнтований на залучення інвестицій, розвиток туризму, надання рекреаційних послуг та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Передумовою створення ТПР є багатий природний рекреаційний та історико-культурний потенціал, метою – активізація рекреаційно-туристичної діяльності. 6. На основі проведеного дослідження сучасного стану соціально-економічного розвитку Хмельницької області, встановлено, що економіка області характеризується багатогалузевою структурою індустріально-аграрної спрямованості, але рівень індустріалізації в цілому нижчий від середнього по Україні. Таке положення пояснюється тим, що у галузевій структурі економіки області значна частка припадає на сільськогосподарське виробництво. В економіці області продовжуються позитивні зрушення. Це підтверджується тим, що у Хмельницькій області, як і в Україні в цілому за останні роки досягнута стабілізація виробництва продукції промисловості та сільського господарства. Цим фактом засвідчується, що економіка області поступово виходить з глибокої кризи, і як наслідок супроводжується підйом продуктивних сил, зменшується рівень безробіття, покращується рівень життя суспільства. 7. На основі системного аналізу здійснено оцінку природних та історико-культурних ресурсів регіону за такими напрямами: рівень забезпеченості області закладами оздоровлення та відпочинку, стан готельного господарства регіону, ресурсне забезпечення (водні ресурси, природно-лісові ресурси, природно-заповідний фонд, мінералогічні ресурси), забезпеченість області історико-культурними ресурсами тощо. Це дало підстави для висновків про можливість та необхідність пріоритетного розвитку на території Хмельницької області цілісного регіонального туристично-рекреаційного комплексу. Цьому сприяють галузевий склад господарства області, природнокліматичні умови, вигідне транспортно-географічне розташування, наявний потенціал туристично-рекреаційних та трудових ресурсів, великі запаси мінеральних лікувальних вод, що сприяють розвитку санаторно-курортної рекреації, сталі зовнішньоекономічні і етно-культурні зв’язки. 8. В процесі дослідження на основі запропонованих критеріїв було проведено рекреаційне районування території Хмельницької області, згідно з яким було виділено 4 рекреаційні райони (Північний, Хмельницький, Придністровсько-Збручанський, Віньковецький) та 8 рекреаційних підрайони. Проведене рекреаційне районування відображає сформовану, з перспективою на подальший розвиток, функціонально-територіальну структуру рекреаційно-туристичної системи Хмельницької області. 9. Враховуючи те, що на сучасному етапі розвитку особливих територіальних утворень існує потреба у єдиних методичних рекомендаціях щодо розробки техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування СЕЗ та ТПР туристично-рекреаційного спрямування, нами запропоновано вдосконалені методичні рекомендації. Дані рекомендації включають наступні основні розділи: вивчення туристично-рекреаційного потенціалу регіону, визначення рівня промислового та інфраструктурного розвитку регіону розташування СЕЗ чи ТПР, а також оцінка фінансово-інвестиційних показників та ресурсної забезпеченості проекту. 10. Для кожної ТПР визначається найбільш прийнятний спеціальний режим інвестиційної діяльності, який включає до свого складу сукупність пільгових податкових, митних, валютних та інших умов. Виходячи зі світового досвіду та для стимулювання інвестиційної діяльності як національних, так і іноземних інвесторів необхідно запровадити особливий режим оподаткування прибутку суб’єктів підприємницької діяльності, пільгову ставку у розмірі 50% тієї ставки, що діє на всій території держави тощо. Митний режим, що застосовується у ВЕЗ, як правило, забезпечує створення оптимальних умов для зовнішньоекономічної діяльності зони та її суб’єктів на світовому ринку. Для реалізації цілей та задач ТПР запропоновано наступну систему управління, яка містить такі органи управління як Рада з питань територій пріоритетного розвитку, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. 11. В процесі розробки проекту доведено, що в разі створення ТПР сукупні підприємницькі інвестиції за період з 2004р. по 2009р. становитимуть 91000 тис.дол. США, у тому числі частка національних складатиме 68250 тис. дол. США або 75%,
іноземних – 22750 тис. дол. США або 25%. Окрім того, в ТПР до 2009р. буде створено додатково 30500 місць для лікування та оздоровлення і
13150 робочих місць. Відповідно, чистий прибуток складе 401,78 млн.грн., відрахування до бюджету – 136,65 млн.грн. |
