Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Геофізика


Серженьга Оксана Володимирівна. Науково-методичні засади оцінки характеру насичення пластів і положення газонафтового контакту з використанням геоелектричної моделі присвердловинної зони (на прикладі нафтогазоконденсатних родовищ Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції) : дис... канд. геол. наук: 04.00.22 / Івано- Франківський національний технічний ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2007. — 189арк. — Бібліогр.: арк. 175-189.



Анотація до роботи:

Серженьга О.В. Науково-методичні засади оцінки характеру насичення пластів і положення газонафтового контакту з використанням геоелектричної моделі присвердловинної зони (на прикладі нафтогазоконденсатних родовищ Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.22 – Геофізика. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Міністерства освіти і науки України, Івано-Франківськ, 2007.

У дисертації висвітлюються актуальні питання визначення положення газонафтового і водонафтового контактів на “водоплавних” нафтогазоконденсатних покладах за результатами геофізичних досліджень у відкритому стовбурі свердловини. Такі поклади є об`єктами з дуже складними електричними властивостями присвердловинної зони і потребують підвищення інформативності комплексу методів ГДС.

Теоретично обґрунтовано і доведено фактичними дослідженнями в свердловинах переваги методу ВІКІЗ для визначення параметрів геоелектричної моделі порід-колекторів, які виповнюють теригенні відклади юрського комплексу ЗСНГП. Методологічні властивості методу зумовлюють достовірнішу оцінку геоелектричних параметрів зони проникнення і дають можливість виявити облямовуючу зону. На базі геофізичної інформації під час дослідження розрізу свердловин та інформації по визначенню фізико-хімічних властивостей пластового флюїду, створено фізико-геологічну модель присвердловинної зони, яка характе-ризує залежність електричних параметрів присвердловинної зони від геологічних властивостей порід-колекторів з різним типом пластового флюїду. Свердловинні дослідження методом ВІКІЗ на Кинському і Харампурському нафто-газоконденсатних родовищах показують що зміна параметрів геоелектричного розрізу свердловини відбувається під час проходження свердловиною через ГНК і ВНК. Створена фізико-геологічна модель присвердловинної зони для «водоплавних» нафтогазоконденсатних покладів має можливість не тільки виділяти інтервал продуктивних колекторів, але і розділяти їх на нафтонасичені і газонасичені. Запропонована уніфікована схема використання порівняння газонасичених інтервалів, виділених за методом ВІКІЗ і способом ПНК, яка дає можливість визначити положення ГНК як на етапі оперативного висновку, так і на етапі побудови флюїдальної моделі покладу.

У дисертаційній роботі науково обгрунтовано створення фізико-геологічної моделі зони проникнення порід-колекторів для визначення положення газонафтового (ГНК) і водонафтового (ВНК) контактів на «водоплавних» нафтогазоконденсатних покладах. Це пов`язано з вирішенням актуального питання впливу фізико-хімічних властивостей пластового флюїду на геоелектричні параметри присвердловинної зони.

Результати дисертаційних досліджень і реалізація практичних рекомендацій сприяють підвищенню інформативності результатів інтерпретації методів ГДС на етапі пошукового і розвідувального буріння. Впровадження даних результатів на етапі експлуатаційного буріння підвищить рівень прогнозування очікуваного припливу з пласта після перфорації.

Найважливіші наукові та практичні результати дисертаційної роботи такі:

  1. На основі аналізу розвитку методики визначення міжфлюїдальних контактів і проблем, що виникають на етапі геомоделювання під час побудови флюїдальної моделі покладу з багатокомпонентним складом пластового флюїду, до яких відносяться «водоплавні» нафтогазоконденсатні поклади, встановлено, що використання стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК забезпечує виділення продуктивних порід-колекторів, тобто визначення положення ВНК за граничними значеннями опору () і коефіцієнта водонасичення (). Ідентифікація продуктивних колекторів на нафтонасичені та газонасичені за даною методикою неможлива.

  2. Доведено, що спосіб повторного нейтронного каротажу (ПНК) не може забезпечити достовірне визначення положення ГНК на етапі оперативного висновку в умовах тонкошаруватих теригенних відкладів юрського горизонту ЗСНГП. Це зумовлено складною тектонічною будовою родовищ даної провінції, а також тим, що для розформування зони проникнення в породах-колекторах юрського горизонту, які характеризуються низькою проникністю і пористістю, потрібен час від 6 місяців – до 1.5 року, в залежності від фільтраційно-ємнісних властивостей.

  3. З метою оцінки можливостей стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК і методу ВІКІЗ під час дослідження теригенних відкладів юрського горизонту на родовищах ЗСНГП, проведено порівняльний аналіз структури і параметрів геоелектричної моделі порід-колекторів, побудованої за результатами дослідження стандартним комплексом БКЗ-БК-ІК і методом ВІКІЗ. Доведено, що за результатами методу ВІКІЗ достовірніше оцінюються електричні параметри техногенних неоднорідностей присвердловинної зони в тонкошаруватих розрізах під час дослідження покладів з багатокомпонентним складом пластового флюїду.

  4. Аналіз теоретично обґрунтованих петрофізичних взаємозв`язків, що утворюються в присвердловинній зоні в процесі проникнення фільтрату бурового розчину, дав можливість визначити вплив фізико-хімічних властивостей пластового флюїду на величину електричних параметрів техногенних неоднорідностей присвердловинної зони породи-колектора. Дослідження відповідності параметрів геоелектричної моделі, побудованої за результатами інтерпретації даних методу ВІКІЗ, і геологічних характеристик породи-колектора показали, що впродовж перших 5-10 годин після розкриття розрізу за електричними параметрами присвердловинної зони з високим рівнем достовірності можна визначити тип флюїдонасичення колекторів.

  5. Вперше розроблено принципово новий спосіб розподілу продуктивних колекторів на газонасичені і нафтонасичені, який ґрунтується на залежності параметрів геоелектричної моделі пласта-колектора від фізико-хімічних властивостей пластового флюїду. Доведено, що напрямок геолого-геофізичного моделювання присвердловинної зони, який використовує фактор залежності геоелектричних параметрів від типу пластового флюїду, дає можливість визначати положення ГНК на етапі оперативного висновку і підвищує достовірність інтерпретації геофізичних даних у визначенні положення ВНК.

  1. Вперше доведено, що нафтонасичені і газонасичені колектори характеризуються певним видом радіального розподілу ПЕО в присвердловинній зоні. Ґрунтуючись на результатах інтерпретації даних метода ВІКІЗ було проведено модулювання розподілу опору в присвердловинній зоні, який в значній мірі залежить від часу проведення каротажу, тобто від процесу формування зони проникнення.

  2. Ґрунтуючись на результатах аналізу порівняння даних інтерпретації методу ВІКІЗ і ПНК під час визначення інтервалів газонасичених колекторів, доведено високу інформативність комплексування результатів даних методів для визначення положення ГНК як на етапі оперативного висновку в окремій свердловині, так і на етапі побудови флюїдальної моделі покладу.

  3. Запропонована методика визначення положення ГНК за геоелектричними параметрами розрізу свердловини є високоперспективною для дослідження «водоплавних» газонафтових покладів, приурочених до теригенних відкладів різних нафтогазових провінцій.