Дисертаційна робота спрямована на розв‘язання важливої економічної проблеми - наукового обґрунтування теоретичних основ, передумов і прогнозних параметрів процесу активізації інвестиційної діяльності в регіонах. Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки. 1. Важливість і складність проблеми вирішення створення нових та удосконалення діючих форм, методів та способів залучення інвестицій в регіони визначається особливостями сучасного етапу трансформаційних процесів в Україні, пов‘язаних із забезпеченням економічного зростання і прискоренням процесу інтеграції нашої держави у світовий інвестиційний простір. 2. Регіональний аспект інвестиційної діяльності розкривається через аналіз таких категорій як “регіон”, “регіональний інвестиційний комплекс”. На наш погляд, сучасне трактування категорії “регіон” повинно враховувати, по-перше, внутрішньорегіональну єдність соціально-економічних процесів, історичну та культурну самобутність, по-друге, тенденцію до регіоналізації економіки. Регіональний інвестиційний комплекс запропоновано розглядати як сукупність юридичних та фізичних осіб-інвесторів, підприємств і організацій регіону, органів місцевого самоврядування, які беруть участь в реалізації регіонального інвестиційного процесу. 3. Інвестиційний ринок – це абстрактна ділянка інвестиційної сфери, що сприяє упорядкованому руху потоків інвестиційних ресурсів, трансформує тимчасово вільні кошти у інвестиції. Економічна роль ринку інвестицій полягає в його здатності акумулювати інвестиційні ресурси та спрямовувати їх у об‘єкти інвестування. Це визначає роль і місце ринку інвестицій у процесах інвестування. 4. Проведений аналіз дозволяє віднести до основних джерел інвестиційних ресурсів на сучасному етапі розвитку економіки України такі: амортизаційні відрахування, заощадження населення, іноземні інвестиції. Складовими комплексного підходу, який дозволить створити сприятливі передумови активізації інвестиційної діяльності в регіонах, є: оптимізація системи нарахування амортизації; запровадження програм модернізації та ремонту основних фондів; пріоритетний розвиток галузей регіонального господарського комплексу, спроможних забезпечити науково-технічний прорив та одержання прибутку. 5. Регіональна інвестиційна програма являє собою комплекс заходів, що може бути реалізований при активній підтримці держави і регіональних структур влади, спрямованих на регулювання інвестиційної діяльності в регіоні, вирішення регіональних проблем. Розроблена методика обґрунтування доцільності та можливості вирішення регіональних проблем за допомогою програмно-цільового методу включає визначення сукупності критеріїв відбору проблем; розрахунок інтегрального критерію пріоритетності; ранжування проблем. Структуру програми доцільно формувати з трьох взаємопов‘язаних блоків: аналітичного, стратегічного та прогнозного. Аналітичний блок містить аналіз стану розвитку продуктивних сил регіону на початок прогнозного періоду. У стратегічному визначаються основні цілі і завдання на майбутнє. Прогнозний блок включає розрахунки майбутнього стану системи, які використовуються при складанні регіональних програм та обґрунтовують систему основних показників, їх динаміку в короткостроковому та середньостроковому періодах. 7. Пріоритетність регіональної інвестиційної програми доцільно, на нашу думку, здійснювати на основі розрахунку таких показників: бюджетної та регіональної ефективності. Система визначення ефективності інвестиційних проектів регіональної інвестиційної програми включає прості методи та методи на основі дисконтування. 8. Важливим етапом розробки регіональної інвестиційної програми є прогнозування обсягу надходження інвестицій в регіональну економіку. Розробка прогнозу обсягу залучення інвестиційних ресурсів в економіку регіону потребує адекватних методів. Такі можливості в сучасній економічній науці мають методи математичного моделювання економічних систем. |