Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Плахотник Максим Леонідович. Науково-методичні основи взаємоув'язки програмних і бюджетних показників розвитку економіки : Дис... канд. наук: 08.02.03 - 2002.



Анотація до роботи:

Плахотник М.Л. Науково-методичні основи взаємоув’язки програмних і бюджетних показників розвитку економіки.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з спеціальності 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. Київ: Науково-дослідний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002.

Робота присвячена розробленню науково-методичних основ взаємного узгодження основних макроекономічних показників, що характеризують соціально-економічний розвиток України, та показників зведеного бюджету на різних стадіях їх розробки.

Розглянуто теоретичні засади державного регулювання розвитку економіки в частині бюджетної та податкової політики та інструментів програмного характеру. Здійснено аналіз методологічних засад відокремленої розробки Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету.

Розроблена поетапна схема узгодження програмних та бюджетних показників в процесі їх розробки. Запропоновано методи прогнозування взаємного впливу бюджетних та макроекономічних параметрів розвитку економіки.

1. Проведене в дисертаційній роботі дослідження дієвості державного впливу на економіку України в період її трансформації в ринкову свідчить, що два основних інструменти державного регулювання, а саме державна програма та бюджет, потребують вдосконалення частково за змістом, частково – за технологією їх розробки. Вирішення цього завдання є однією з передумов вдосконалення державної політики в бюджетній сфері та в системі оподаткування, підвищення обґрунтованості урядових рішень за рахунок кількісної оцінки їх наслідків для бюджету та економічного розвитку в цілому.

2. Неузгодженість програми та бюджету простежується з динаміки співвідношення планових та фактичних показників виконання бюджету. Оскільки саме доходи бюджету, недонадходження яких спостерігається впродовж кількох років, є джерелом фінансування більшості заходів програми, то це є однією з головних причин її недовиконання. З іншого боку прагнення за будь-яку ціну наповнити бюджет за рахунок перевиконання окремих податкових статей призводить до надмірного та, як свідчить практика, подекуди незаконного податкового тиску, що в свою чергу суттєво гальмує розвиток економіки.

3. Взаємоув’язка показників Державної програми економічного і соціального розвитку та доходної частини бюджету має здійснюватись на основі пріоритетності стимулювання економічного розвитку країни. Відповідно, податкова політика повинна будуватись з умовою заподіяння якнайменшої шкоди економічному розвитку. Збереження пріоритетності розвитку окремих галузей чи виконання інших завдань, поставлених в цій програмі та інших документах, також можуть бути досягнуті частково за рахунок внесення певних змін в податкову систему таким чином, щоб їх реалізація не призводила до додаткових негативних наслідків соціального характеру та не порушувала ринкові механізми.

4. Виходячи з необхідності досягнення відповідності між податково-бюджетною та економічною політикою в цілому, доцільним є послідовне усунення неузгодженостей між бюджетом та програмою на окремих етапах їх розробки. З цією метою пропонується схема поетапного узгодження показників. Підставою для її складання є схема і стадії автономної розробки ДП та ДБ. Обов’язковість дотримання цієї схеми всіма учасниками процесу розроблення програми та бюджету, що включає обмін між ними відповідною інформацією, що є результатами кожного етапу, дозволить суттєво підвищити узгодженість цих документів.

5. Узгодження показників при розробці найважливіших державних документів макроекономічного характеру доцільно здійснювати на основі розроблених в дисертації схеми та методичних основ. З цією метою доцільно поєднати в часі та частково за змістом процеси розробки Державного бюджету та Державної програми економічного й соціального розвитку, в тому числі з метою подальшого використання для цілей коротко- і середньострокового планування.

6. Взаємоув’язка програмних та бюджетних показників має здійснюватися за умови дотримання певних принципів процесу їх розробки та затвердження, а саме комплексного характеру оцінки очікуваних результатів від заходів, що пропонуються кожним учасником цього процесу, з визначенням впливу даних заходів як на соціально-економічний розвиток, так і на обсяг та структуру бюджету; а також узгодженості основних параметрів бюджету та програми соціально-економічного розвитку на всіх етапах розроблення на прогнозний рік та середньострокову перспективу. При цьому також мають співпадати припущення щодо умов протікання макроекономічних процесів, що лежать в основі прогнозу.

7. Необхідно послідовно зменшувати значний негативний вплив на економічне зростання з боку дефіциту бюджету та загального рівня доходів зведеного бюджету. Про невідповідність бюджетної політики сучасній економічній ситуації свідчить порівняння динаміки реального індексу ВВП та питомої ваги в ньому надходжень до зведеного бюджету, а також розрахунок оптимального рівня такого перерозподілу. Досягти позитивних зрушень можливо за допомогою зміни структури бюджету та підвищення ефективності бюджетної політики як важеля державного регулювання. З цією метою наголошується на необхідності розробки стратегії динаміки частки доходів бюджету у ВВП, як балансу між потребами у видатках та стимулюючим характером податкової системи.

8. Із залученням розроблених у дисертаційній роботі методів узгодження макроекономічних та бюджетних показників здійснено прогноз загальних доходів та видатків зведеного бюджету, а також в розрізі окремих його статей на 2002 рік. На основі отриманих результатів зроблено висновок про наближення обсягу доходів зведеного бюджету до оптимального рівня та деяке уповільнення зміни ролі головних податків в наповненні бюджету. Зазначені методи було також використано в прогнозних розрахунках показників, зведеного бюджету України, в рамках виконання науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України при безпосередній участі автора.

Публікації автора:

1. Плахотник М.Л. Роль Державного бюджету України в формуванні макроекономічних пропорцій у порівнянні з іншими країнами. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник статей молодих учених. Вип.8 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 1999. с. 3 – 11;

2. Плахотник М.Л. Особливості прогнозування бюджетних показників на основі прогнозів економічного і соціального розвитку. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип.10 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2000. с. 134 – 138;

3. Плахотник М.Л. Взаємоузгодження показників Державного бюджету і Державної програми економічного і соціального розвитку України. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип.11 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2000. с. 189 – 194;

4. Плахотник М.Л. Прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип.12 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2001. с. 96 – 101;

5. Плахотник М.Л. Вплив бюджетного процесу на економічну ситуацію та пропозиції до його вдосконалення. // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип.13 / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2001. с. 270 – 276.