Моклячук Лідія Іванівна. Науково-методичні основи екотоксикологічного моніторингу і ремедіації забруднених органічними ксенобіотиками ґрунтів : Дис... д-ра наук: 03.00.16 - 2008.
Анотація до роботи:
Моклячук Л.І. Науково-методичні основи екотоксикологічного моніторингу і ремедіації забруднених органічними ксенобіотиками ґрунтів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології УААН, Київ, 2008.
У роботі теоретично обґрунтовано і розроблено науково-методичні основи екотоксикологічного моніторингу органічних ксенобіотиків, який є складником системи АЕМ, результатом якого є виявлення забруднених стійкими органічними ксенобіотиками зон і розробка екологічно безпечних методів ремедіації забруднених ґрунтів. Розроблено спосіб біоремедіації ґрунтів з тривалим забрудненням ХОП, в основі якого лежить підвищення біодоступності ХОП для мікроорганізмів під дією карбонатних меліорантів СаО, Са(ОН)2, СаСО3. Показано, що під впливом тривалого полікомпонентного забруднення ґрунту залишками пестицидів та їх метаболітів формується специфічний мікробіоценоз з потенційно здатними до біодеградації СОЗ мікроорганізмами. На основі експериментальних досліджень теоретично обґрунтовано науково-методичні підходи до ремедіації забруднених пестицидами ґрунтів. Розроблено методику фітотестування ґрунтів з метою впровадження фітотехнологій. Визначено зростання небезпечності гербіцидів при застосуванні в умовах беззмінного вирощування сільськогосподарських культур. Тривале забруднення високими дозами гербіцидів не лише негативно впливає на ріст рослин, але й становить загрозу забруднення підземних вод внаслідок їхньої вертикальної міграції.
У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і розроблено науково-методичні основи екотоксикологічного моніторингу органічних ксенобіотиків, у межах системи агроекологічного моніторингу. Результатом проведеного моніторингу є виявлення забруднених стійкими органічними забруднювачами едафотопів на території природних зон – Лісостепу, Степу, перехідної між Поліссям та Лісостепом та перехідної між лісостеповою та передгірною зонами і розробка еколого безпечних методів ремедіації забруднених ґрунтів.
Розроблено науково-методичні основи та проведено локальний кризовий моніторинг ґрунтів забруднених стійкими пестицидами едафотопів в умовах різних природнокліматичних зон. Встановлено, що у ґрунтах едафотопів складів отрутохімікатів рівні вмісту хлорорганічних пестицидів у 10–17 разів перевищують гігієнічні нормативи, ці едафотопи є джерелом забруднення довкілля органічними ксенобіотиками.
Виявлено, що вміст неметаболізованого 4,4'-ДДТ у високозабруднених ґрунтах сягає 30% від загальної суми ізомерів та метаболітів ДДТ, що свідчить про уповільнений перебіг мікробної деградації пестициду. Залежності ступеня забруднення ґрунтів від географічного положення забруднених едафотопів не спостерігається.
Розроблено спосіб анаеробної біоремедіації ґрунтів з тривалимзабрудненням хлорорганічними пестицидами, в основі якого лежить підвищення біодоступності ХОП для мікроорганізмів під дією карбонатних меліорантів (СаО, Са(ОН)2, СаСО3).
Встановлено, що для нейтралізації хлорорганічних пестицидів у ґрунті меліоранти необхідно використовувати у кількостях, що забезпечують наявність незв’язаного СаСО3 (2% від маси ґрунту). Внесення у забруднений хлорорганічними пестицидами ґрунт меліорантів у запропонованих дозах призводить до зниження вмісту даних ксенобіотиків до безпечних рівнів.
Виявлено, що у забруднених зонах відбувається значне пригнічення ферментативної активності ґрунту. У чорноземі опідзоленому активність пероксидази (EC1.11.1.7) щодо контролю зменшується в 1,6 раза, поліфенолоксидази (EC 1.10.3.1) – у 2,5 раза; в дерново-середньопідзолистому ґрунті: пероксидази – в 1,9 раза, поліфенолоксидази – в 3 рази. У процесі біоремедіації ґрунту відбувається підвищення активності як пероксидази так і поліфенолоксидази, які каталізують окисно-відновні процеси деструкції пестицидів майже у 2 рази. Отже показники активності оксидоредуктаз можуть слугувати біоіндикатором забруднення ґрунтів хлорорганічними пестицидами.
Показано, що під впливом тривалого полікомпонентного забруднення ґрунту залишками пестицидів та їх метаболітів формується специфічний мікробіоценоз, пестицидне забруднення ґрунту (6 ГДК ДДТ) не значно впливає на загальну чисельність бактерій, але спричинює збільшення кількості бактерій роду Pseudomonas та стрептоміцетів і зменшення мікроміцетів.
Ремедіація забрудненого ДДТ ґрунту за допомогою карбонатних меліорантів сприяє зниженню концентрації ДДТ, при цьому загальна чисельність мікроорганізмів майже не змінюється, але зменшується чисельність стрептоміцетів та мікроміцетів. Реакція мікроорганізмів різних таксономічних груп ґрунтового біоценозу під впливом ремедіаційних заходів різноманітна, що і забезпечує лабільність такої складної системи як ґрунтовий мікробіоценоз до дії різних антропогенних факторів.
Рослини родини Cucurbitaceae (кабачки, гарбузи) активно накопичують ізомери та метаболіти ДДТ з дерново-підзолистого ґрунту. У перерахунку на суху речовину коефіцієнти переходу ДДТ з ґрунту із забрудненням 1500 мкг/кг (15 ГДК) становлять 4,1 для рослин гарбузів і 5,1 для рослин кабачків.
На прикладі дерново-підзолистого супіщаного ґрунту із давнім забрудненням пестицидами розроблено метод фітотестування, який дає можливість оцінити перспективи впровадження фіторемедіаційних технологій.
Показано, що кількість ботанічних родин дикорослих рослин забрудненої території зростає зі збільшенням відстані від складу. Переважними видами рослин є деревій звичайний (Achillea millefolium), полин гіркий (Artemisia absinthium), полин звичайний (Artemisia vulgaris), пирій повзучий (Elytrigia repens),підмаренник чіпкий (Gallium aparine), розрив-трава дрібноквіткова (Impafiens parviflora), куничник наземний, (Calamagrostis epigeioes), шпергель звичайний (Spergula arvensis), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), фіалка польова (Viola arvensis), осот городній (Sonchus oleraceus) таовес персидський (Avena persica).
Проведено дослідження з накопичення ДДТ толерантними до гербіцидів видами дикоростучих рослин: підмареннику чіпкого, полину гіркого, шпергелю звичайного, кульбаби лікарської, пирію повзучого. Виявлено, що рослини кульбаби лікарської здатні накопичувати ДДТ до 1605,6±1,7 мкг/кг, у корені і 1605,6±1,7 мкг/кг у наземній частині, при вмісті ДДТ у ризосферному ґрунті – 6377,0± 45,7 мкг/кг. Рослини полину гіркого та пирію повзучого не нагромаджують ДДТ у вегетативних органах.
На прикладі ацетохлору – д.р. 16 гербіцидів, у т.ч. і харнесу показано небезпеку застосування пестицидів за беззмінного вирощування кукурудзи впродовж 8 років. Однорічне застосування гербіциду харнес з нормою витрат 3,0 л/га не призводить до забруднення глибоких горизонтів ґрунту залишковими концентраціями ацетохлору, тоді як при восьмирічному беззмінному застосуванні харнесу у нормах 1,5 і 3,0 л/га відбувається накопичення гербіциду на глибині 60–80 см (68 мкг/кг при нормі внесення 3 л/га) і створюється небезпека надходження гербіциду у водні джерела.
Досліджено накопичення та міграцію стійких гербіцидів симазину, атразину, прометрину, трефлану, 2,4-Д та дикамби у профілі сірого лісового ґрунту. Тривале забруднення високими дозами гербіцидів не лише негативно впливає на ріст рослин, але і становить загрозу забруднення підземних вод внаслідок їхньої вертикальної міграції.
Покращання фітосанітарного стану посівів, забезпечене використанням пестицидів, збільшувало врожай зерна гороху на 7,8 – 11,9%, порівняного з варіантами ощадливого захисту, що відповідно становить 2,5 – 3,6 ц/га.
Визначено константи швидкості розкладу (k, діб-1) та період напіврозкладу (Т50) бентазону, д.р. гербіциду базагран, у ґрунті, при різноенергонасичених технологіях вирощування озимих зернових культур – пшениці, жита, тритікале які відповідно становлять: для пшениці озимої – k = 0,14, Т50 = 4,9; для жита озимого – k = 0,24, Т50 = 2,8; для тритікале озимого – k = 0,26, Т50 = 3,8. Для озимих пшениці та жита константи швидкості розкладу максимальні та періоди напіврозпаду бентазону мінімальні на варіанті з енергонасиченою технологією, а для озимого тритікале – з базовою.
Публікації автора:
Монографії
Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів. Патика В.П., Макаренко Н.А., Моклячук Л.І. та ін. – К.: Основа, 2005. – 300 с. (написання розділу 2. Пестициди в агроекосистемах).
Статті у наукових виданнях
Макарчук Т.Л., Моклячук Л.І., Демченко В.Ф. Успіхи хімії пестицидів //Вісник аграрної науки. – 1996. – № 8. – С.61–71. (аналіз літературних джерел, участь у формуванні висновків і написанні статті).
Прістер Б.С., Саженюк А.Д., Шинкаренко В.К., Моклячук Л.І., Макарчук Т.Л. та ін. Оцінка екотоксикологічної ситуації полігону Богуслав. Стан ґрунтів //Агроекологія і біотехнологія: Зб. наук. пр. – К.: Аграрна наука, 1996. – С.20-24. (аналіз літературних джерел , наукове обґрунтування та участь у проведенні аналітичних досліджень, аналіз та узагальнення експериментальних даних, формуванні висновків і написання статті).
Моклячук Л.І., Макарчук Т.Л. Методологічні аспекти агроекологічного моніторингу пестицидів //Зб. наук. пр. Уманської сільськогосподарської академії УААН. – К.: Нора-прінт, 1997. – С. 233-235. (аналіз літературних джерел, участь у формуванні висновків і написанні статті).
Макарчук Т.Л., Моклячук Л.І. Заєць О.Г. Науково-методичні підходи до агроекологічного моніторингу пестицидів //Фізіологія і біохімія культурних рослин. – 1998. – № 2. – С.124-130. (аналіз літературних джерел, формування висновків і написання статті).
Моклячук Л.І., Кавецький В.М., Піскунова Л.Е. Екотоксикологічна оцінка небезпечності вмісту поліхлорованих диоксиноподібних сполук у агроландшафтах України //Агроекологія і біотехнологія. Зб. наук. пр. ІАБ УААН.– К.: Аграрна наука, 1998. – Вип.2. – С.91–95. (аналіз літературних джерел, формування висновків і написання статті).
Макаренко Н.А., Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Методи обстеження території агроландшафту при проведенні екологічної експертизи. //Агроекологія і біотехнологія: Зб. наук. праць ІАБ УААН, 1999. – Вип. 3. – К.: Аграрна наука, 1999. – С. 40 – 45. (наукове обґрунтування обстеження агроландшафтів за забрудненням пестицидами, участь у формуванні висновків та написанні статті).
Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Методи знешкодження засобів хімізації сільського господарства – новий курс лекцій для підготовки спеціалістів-екологів у Національному аграрному університеті //Науковий вісник НАУ. – 2000. – Вип. 32. – С. 371-374. (аналіз літературних джерел, розроблення програми курсу лекцій, формування висновків, написання статті).
Кавецький В.М., Моклячук Л.І., Піскунова Л.Е., Каленська С.М. Вплив технологій вирощування зернових культур на швидкість деструкції базаграну в умовах Лісостепу України //Зб. наук. пр. ІЗ УААН. – Київ, 2000.– Вип. 3–4. – Ст. 72–76. (наукове обґрунтування хіміко-аналітичних досліджень, аналіз літературних джерел, аналіз та узагальнення результатів досліджень, формування висновків та написанні статті).
Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Методологічні основи курсу лекцій Методи знешкодження засобів хімізації //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2000. – №1–2. – С.112–113. (аналіз літературних джерел, розроблення програми курсу лекцій, формування висновків і написання статті)
Моклячук Л.І., Кавецький В.М., Бахмацька І.М. Агроекологічний моніторинг зон негативного антропогенного впливу. //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001.– спец. вип. 3(12). Т 2.– С.254-257. (аналіз літературних джерел, наукове обґрунтування та участь у проведенні аналітичних досліджень, аналіз та узагальненні експериментальних даних, формування висновків і написання статті).
Коломієць Н.Д., Матусевич Г.Д., Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Дослідження персистентності гербіцидів Півот та Стомп у ґрунті та рослинах // Вісник аграрної науки Причорномор’я. –2001. – Т 2. спец.вип. 3 (12).– С. 89–95. (аналіз літературних джерел, наукове обґрунтування та участь у проведенні аналітичних досліджень, аналіз та узагальненні експериментальних даних, формування висновків і написання статті).
Моклячук Л.І. Моніторинг агроландшафтів за вмістом токсичних органічних сполук //Агроекологічний журнал.– 2002. – №3. – С.9–13.
Патика В.П., Макаренко Н.А., Моклячук Л.І. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів //Вісник аграрної науки Причорномор’я.–2003.–Т.1.– Вип.3(23).– С.137–143. (аналіз та узагальнення літературних джерел з агроекологічної оцінки пестицидів, формування висновків, написання статті).
Моклячук Л.І. Моніторинг забруднення ґрунтів Степової зони України стійкими органічними забруднювачами – поліхлорованими дифенілами //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2003. –Т.1. –Вип. 3(23).– С.127–133.
Моклячук Л.І. Критерії оцінки кумулятивного ризику впливу суми органічних токсикантів на живі організми //Агроекологічний журнал. – 2003.– №3.– С.38–42.
Борона В.П., Задорожний В.С., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Андрієнко В.О. Міграція та накопичення гербіциду Харнес у сірому лісовому ґрунті в умовах Правобережного Лісостепу України //Корми і кормовиробництво. – 2003. – Вип.51. – С. 97-99. (планування хіміко-аналітичних досліджень, аналіз результатів, участь у формуванні висновків та написанні статті).
Моклячук Л.І. Фоновий та кризовий моніторинг органічних полютантів у ґрунтах України // Вісник аграрної науки. – 2004.– №8.– С.57–60.
Матусевич Г.Г., Моклячук Л.І. Метаболізм фундазолу у рослинах гороху //Агроекологічний журнал. – 2004. –№1.– С.54–57. (постановка задачі, планування дослідів, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Моклячук Л.І, Андрієнко Г.Г., Андрієнко В.О. Агроекологічна оцінка забрудненої гербіцидами ділянки сірого лісового ґрунту в умовах Правобережного Лісостепу України //Вісник ХНАУ. Сер. ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія. – 2004. – №6. – С.333–337. (постановка задачі, планування дослідів, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Тертична О.В., Андрієнко Г.Г., Моклячук Л.І. Агроекологічна оцінка впливу високих концентрацій персистентних пестицидів на мікробний ценоз ґрунту //Наукові праці Полтавської державної академії. – 2005.– Т.4(23). – С.175–178. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Moklyachuk L., Patyka V. Determination of soil contaminated with organochlorine pesticides /in the Forum book of the 7th International HCH and pesticides Forum.– Kyiv, Gopak, 2005.– P.165-166. (наукове обґрунтування напряму досліджень, проведення експериментів, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Городиська І.М., Слободенюк О.А. Кризовий моніторинг дерново-підзолистих ґрунтів, забруднених залишковими кількостями пестицидів // Наукові праці Полтавської державної академії. – 2005.– Т.4(23). – С.203–207. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Моклячук Л.І., Городиська І.М., Андрієнко Г.Г., Грибіниченко В.М. Кризовий моніторинг ґрунтів, забруднених стійкими хлорорганічними ксенобіотиками //Агроекологічний журнал. – 2005. – №4. – С.29–32. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Літвінов Д.В., Корсун С.Г., Свидинюк І.М., Моклячук Л.І., Матусевич Г.Д. Агроекологічна оцінка впливу тривалого застосування добрив і пестицидів на агрофітоценоз / Зб. наук. пр. К.: ІЗ УААН, 2005.– Вип. 4. – С. 3–9. (участь у проведенні досліджень, узагальнення матеріалу).
Фурдичко О.І., Возняк Р.Р., Моклячук Л.І. та ін. Екологобезпечні методи трансформації та консервації сільськогосподарських неугідь //Агроекологічний журнал. – 2006.– №1. – С. 7–14. (аналіз літературних джерел з фіторемедіаційного відновлення ґрунтів, формування висновків написання статті).
Андрієнко В.О., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Тертична О.В., Городиська І.М. Формування мікробіоценозу чорнозему опідзоленого в зоні забруднення стійкими пестицидами //Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвід. темат. наук. зб. Спец. випуск до VII з’їзду УТГА. – К. 3.– Харків, 2006.– С. 172-174. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Андрієнко В.О., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Тертична О.В., Городиська І.М. Вплив забруднення ґрунту стійкими пестицидами на формування мікробного ценозу //Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006. – Вип. 100. С.281-287. (постановка задачі, аналіз результатів, участь у формуванні висновків та написанні статті).
Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Слободенюк О.А., Недашківська О.Ю. Фітоекстракція та фітодеградація ДДТ рослинами кабачків (Cucurbita pepo) та квасолі (phaseolus vulgaris) //Вісник Державного агроекологічного університету. – 2006.– Вип. №1 (16). С.27-31. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Ліщук А.М. та ін. Моніторинг та екотоксикологічну оцінка ґрунтів з тривалим полікомпонентним забрудненням // Агроекологічний журнал. – 2007. – №1. – С. 18-24. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).
Моклячук Л.І. Оцінка забруднених ґрунтів за критеріями екотоксичності //Агроекологічний журнал. – 2007. – №3. – С. 67-71.
Слободенюк О.А., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г. Накопичення хлорорганічних пестицидів рослинами родини гарбузових з дерново-підзолистого ґрунту //Зб. наук. пр. К.: ННЦ ІЗ УААН, 2007.– Вип. 1. – С. 66–71. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).
Патенти
Пат. № №3415 Україна, МПК7 G 01 N 1/10. Спосіб визначення залишкових кількостей гербіциду Стомп в об’єктах довкілля та продукції сільськогосподарського виробництва; Пат. № №3415 Україна МПК7 G 01 N 1/10 Моклячук Л.І., Кавецький В.М., Макаренко Н.А. та ін.: заявл. 16.06.1999; опубл. 15 03.2001, Бюл. № 3. - 2005.
Пат. № 50678 Україна, МПК7 BOG C 1/08. Спосіб очистки ґрунту від залишкових кількостей ДДТ; Пат. № 50678 Україна, МПК7 BOG C 1/08; Патика В.П., Моклячук Л.І., Макаренко Н.А., Бахмацька І.М.: заявл. 07.05.2002; опубл. 15.02.2005, Бюл. № 2.
Деклараційний патент на винахід № 53530А. Спосіб очистки ґрунту від залишкових кількостей гексахлорциклогексану; Патика В.П., Моклячук Л.І., Макаренко Н.А., Бахмацька І.М.: заявл. 11.07.2002; опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1.
Патент на корисну модель № 2245. Установка для автоматизованого нанесення екстрактів пестицидів на хроматографічні пластини; Грибіниченко В.М., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г. та ін.: заявл. 16.11.2006; опубл. 24.04.2007, Бюл. № 5.
Методичні рекомендації
Кавецький В.М., Моклячук Л.І., Макаренко Н.А., Піскунова Л.Е. Методичні вказівки по визначенню пендиметаліну у насінні та волокні бавовни методами тонкошарової та газорідинної хроматографії. Затверджено Укрдержхімкомісією13.01.2000. №186-2000
Патика В.П., Моклячук Л.І., Грибіниченко В.М., Городиська І.М. Методичні рекомендації з агроекологічної оцінки хімічно деградованих ґрунтів. / За науковою ред. академіка УААН В.П. Патики. Затв. Міністерством агрополітики України (пр. №4 від 14.04.05)
Матеріали наукових з’їздів конгресів та конференцій
Moklyachuk T.L., Makarchuk T.L., Rudenko V.O. Аgroecological monitoring of pesticides // Sustainable development: System Analysis in Ecology: 2nd International Conference, 9–13 September, Sevastopol, Ukraine. – 1996.– - Part 2.– P.101-102.
Moklyachuk L.I., Makarchuk T.L., Sazhenyuk A.D., Shinkarenko V.K., Analytical control on pollution of agricultural production and agrolandscape by radionucleades, pesticides and heavy metals // International Congress on Analytical Chemistry, 15–21 June, Moscow, Russia, – 1997.- Part 2, R-9.
Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Моніторинг диоксиноподібних сполук у системі агроекологічного моніторингу України //Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення: Матеріали науково-методичної конференції, 26–29 жовтня, 1998. – Київ, Україна. – С.208.
Моклячук Л.І., Піскунова Л.Е., Кавецький В.М. Удосконалення методики визначення гербіциду Стомп //Там же С.210.
Моклячук Л.І., Піскунова Л.Е., Кавецький В.М., Каленська С.М., Екологічна оцінка небезпечності застосування пестицидів у сучасних технологіях вирощування зернових культур. //Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення: Матеріали науково-практичної конференції, 8–10 червня 1999.– Київ, Чабани. – С.117.
Моклячук Л.І., Городиська І.М. Моніторинг ґрунту зони негативного антропогенного впливу на території біосферного заповідника „Асканія Нова” // Сталий розвиток агроекосистем: Міжнар. наук. конф., 17–20 вересня, 2002. – Вінниця, Україна. – С. 38-40.
Моклячук Л.І. Застосування методів хроматографічного аналізу при проведенні моніторингу токсичних органічних сполук в агро ландшафтах України // Матеріали 3-го Західноукраїнського симпозіуму з адсорбції та хроматографії, 25-28 травня, 2003. – Львів, Україна. – С. 195–196.
Моклячук Л.І., Городиська І.М. Застосування методів хроматографічного аналізу для виявлення зон забруднення стійкими хлорорганічними пестицидами //Матеріали 3-го Західноукраїнського симпозіуму з адсорбції та хроматографії, 25-28 травня, 2003. – Львів, Україна. – С. 204-205.
Moklyachuk L., Gorodiska I. Method of remediation soils contaminated with organochlorine pesticides //7th International HCH and pesticides Forum, 5-7 June, 2003. – Kyiv, Ukraine. – P.92.
Patyka V., Moklyachuk L. Decrease of the risk of pollution of ecosystem of Askaniya-Nova preserve by HCH and pops // 7th International HCH and pesticides Forum, 5-7 June, 2003. – Kyiv, Ukraine. – p.97.
Тертичная О.В., Андриенко Г.Г., Моклячук Л.И. Влияние высоких концентраций персистентных гербицидов на микрофлору почвы в зоне расположения склада ядохимикатов //Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии: Международная конференция, 26 –28 мая, 2004. – Минск, Беларусь.– С. 377-378.
МоклячукЛ.И., АндриенкоГ.Г., СлободенюкЕ.А. Фиторемедиационные технологии – метод восстановления загрязненных пестицидами почв //Сотрудничество для решения проблемы отходов: 2-я Международная конференция. – 9–10 февраля, 2005. – Харьков, Украина, (www. Waste.com.ua/ cooperation/2005/theses/moklyachuk.html).
Моклячук Л.И., Андриенко Г.Г., Городиская И.Н., Слободенюк Е.А., Недашкивская Агроэкологическая оценка степени химической деградации почв территорий санитарно-защитных зон складов ядохимикатов //Планета без стійких органічних забруднювачів (СОЗ): Збірник наукових матеріалів науково-практичного семінару в рамках Всесвітнього дня дій проти СОЗ. – 20 травня 2005. – Київ, Україна. – С.147-152.
Moklyachuk L.I., Patyka V.P., Kulakow P.A., Sorochinsky B.V., Phytotechnologies for management of radionuclide and obsolete pesticide contaminated soil in Ukraine // 3rd International Phytotechnologies Conference, 19–22 April, 2005.– Atlanta, Georgia, USA.– P. 31–32.
Moklyachuk L. Preliminary assessment potential for phytoremediation in Ukraine //Phytotechnologies to promote sustainable land use and improve food safety: 1st Scientific Workshop COST Action 859. – 14-16 June, 2005. – Pisa, Italy. – P.180-181.
Moklyachuk L., Andrienko G., Gorodiska I., Slobodenyuk O. Field research of sites polluted with pesticides //Phytotechnologies lessons from pilot and field scale: WG4 meeting of COST Action 859, 27 – 29 April, 2006. – Sintra, Portugal. – P.16.
Moklyachuk L., Andrienko G., Slobodenyuk O., Petryshyna V. Using plants for biotesting of soil polluted with pesticides //Fate of pollutants in the plant/rhizosphere system: Fundamental aspects and their significance for field applications – Prospects and research needs: Scientific Workshop COST Action 859, 30 May – 1 June, 2007. – Vilnius, Lithuania. – p.129.
Moklyachuk L., Slobodenyuk O., Petryshyna V. The problem of the locally polluted sites in a context of a sustainable development of agroecosystems //Application of the phytotechnologies for cleanup of industrial, agricultural and wasterwater contamination: NATO advanced research workshop, 4–7 June, 2007. – Kamenetz-Podilsky, Ukraine. – p.16.
Moklyachuk L., Slobodenyuk O., Petryshyna V., Nedashkivska O. The ecotoxicological estimation of the sites polluted with obsolete pesticides // Obsolete pesticides in Central and Eastern European, Caucasus and Central Asia Region: Start of clean up : 20-22 September 2007, Chisinau, Republic of Moldova. – p. 76.