Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Денисенко Микола Павлович. Науково-методичні основи активізації інвестування в Україні: Дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2002. - 383 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 366-378.



Анотація до роботи:

Денисенко М.П. Науково-методичні основи активізації інвестування в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.

В роботі розкрита економічна сутність інвестицій, обороту капітальних вкладень, їх взаємозв'язок з макроекономічними показниками економіки. Розглядаються проблеми забезпечення інвестиційного партнерства, скорочення інвестиційного циклу, шляхи підвищення ефективності інвестицій на стадіях проектування та будівництва. Відповідна увага приділяється аналізу інституційних перетворень, діяльності фондового ринку та їх вплив на ефективність інвестицій. Аналізується діяльність банків України в цій сфері та способи залучення капіталу. Висвітлюється роль міжнародних фінансово-валютних організацій як джерела інвестування.

Важлива увага приділена засобам спрямування державної економічної політики на активізацію інвестиційної діяльності та визначення шляхів її втілення в реальний сектор економіки України. Висвітлені особливості інвестування в регіонах, планування та оцінка привабливості інвестицій.

1. Забезпечення сталого економічного розвитку можливе лише при проведенні активної інвестиційної політики за умови врахування як інтересів суб'єктів цього процесу, так і усвідомлення ними відповідальності про долю держави та її місця у світовій співдружності. Тому в основу здійснення процесів інвестування необхідно покласти принцип "інвестиційного партнерства", тобто активізація інвестування можлива лише при формуванні в країні своєрідного консенсусу між суб'єктами інвестиційного процесу на основі сприятливого інвестиційного клімату та проведення ними узгодженої виваженої політики.

2. Необхідно посилити державне регулювання інвестування, стимулювати взаємодію фінансового, промислового, венчурного й інших капіталів у інвестиційній сфері і забезпечити формування й розвиток ринкових механізмів їх дії. Слід посилити інтеграцію банківського та промислового капіталу, стимулювання створення корпоративних структур холдингового типу та ПФГ.

3. Формування сприятливого інвестиційного клімату визначають такі фактори, як політична стабільність, стан економіки і перспективи її розвитку, ступінь державного регулювання, податки і стимули для інвесторів, вартість робочої сили і сировини, свобода руху капіталів і прибутку, валютні ризики, наявність інфраструктури тощо. Для створення сприятливого інвестиційного клімату необхідно реформувати податкову систему в напрямку стимулювання і накопичення капіталу; скасування пільг, які не мають інвестиційної спрямованості; стимулювання інвестиційної діяльності підприємств за рахунок удосконалення умов оподаткування (особливо малого бізнесу); звільнення від оподаткування прибутку на умовах його реінвестування в оновлення ОФ.

4. Для активізації інвестування у регіонах необхідно:

створення системи координації діяльності органів державного управління, суб'єктів підприємництва, фінансово-банківських установ та їх асоціативних органів з усуненням нераціональних та незаконних перешкод у залученні іноземних інвестицій;

дерегулювання в раціонально допустимих межах інвестиційної діяльності на місцевому рівні;

здійснення заходів щодо вдосконалення уніфікованих форм типових контрактів з іноземними інвесторами;

створення недержавних та змішаних інституційних органів сприяння іноземним інвестиціям, включаючи формування фінансово-економічних і правових механізмів їх взаємодії з суб'єктами інвестиційного процесу й органами державного управління.

5. Найважливішим аспектом здійснення інвестиційної політики є створення сприятливих умов для інвестування в основний капітал і формування підприємствами необхідних коштів, а також підтримка стійкої кон'юнктури на ринках капіталу та інвестиційних ресурсів. Необхідно активніше використовувати нові підходи в державній інвестиційній діяльності, зокрема участь у спільному фінансуванні проектів, надання кредитів за зниженими обліковими ставками, фінансування проектів за рахунок випуску цінних паперів. Для посилення вимог до використання державних інвестицій доцільно: запровадити порядок укладання контрактів на спорудження об'єктів тільки за результатами конкурсів (тендерів); забезпечити відповідальність за порушення умов контракту (договору підряду) на будівництво об'єктів; перейти, як правило, від безповоротного бюджетного фінансування до кредитування.

6. На макроекономічному рівні слід розробляти прогнозні обсяги інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування. Розрахунки обсягу інвестицій доцільно здійснювати, виходячи з: уточнення переліку пріоритетних галузей економіки для реалізації інвестиційних проектів, а також науково-технічних програм та основних напрямів фундаментальних і пошукових досліджень, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів; концентрації та спрямування інвестиційних ресурсів бюджетів усіх рівнів, а також кредитних коштів, що залучаються під гарантії уряду, у розвиток пріоритетних галузей економіки.

7. При розробці програми розвитку інвестиційної діяльності на прогнозний період слід передбачити:

переорієнтацію інвестицій у пріоритетні високотехнологічні, наукоємні галузі, забезпечення державної підтримки виробництва високотехнологічної продукції та розвитку малого і середнього бізнесу за рахунок відшкодування з державного бюджету частини ставок за банківськими кредитами;

посилення фінансової надійності банківської системи та подальшої її орієнтації на потреби реального сектора економіки;

стимулювання ринку капіталів шляхом подальшого розвитку фондового ринку, підвищення його ліквідності, запровадження ефективної системи страхування інвестицій, активізація діяльності інституційних інвесторів, зокрема пенсійних і страхових фондів.

8. Для стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну сфери необхідно забезпечити:

створення системи пільгового рефінансування комерційних банків у разі надання ними пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях і виробництвах;

звільнення від оподаткування частини прибутків комерційних банків, що інвестується у високотехнологічні виробництва;

зниження ставки обов'язкового резервування коштів комерційними банками, які здійснюють пільгове довгострокове кредитування інноваційних проектів;

розширення практики пільгового кредитування під заставу майна та форм кредитування шляхом здійснення лізингових, факторингових та інших операцій;

створення пайових інвестиційних фондів для реалізації великих інноваційних проектів.

9. Для активізації інвестиційній діяльності необхідно підвищити надійність банківської системи та відновити до неї довіру населення України, а також забезпечити сприятливі умови для її розвитку. Слід посилити зацікавленість комерційних банків у збільшенні обсягу інвестицій, перш за все, шляхом довгострокового їх кредитування, передбачити гнучкий порядок встановлення резервних вимог Національного банку України щодо коштів, які спрямовуються комерційними банками на довгострокове кредитування.

10. Для зміцнення банківської системи доцільно: забезпечити перехід на кредитний механізм інвестування, який дасть змогу створити надійну самовідтворну ресурсну базу; створити Український державний банк реконструкції та розвитку для довго- та середньострокового фінансування і кредитування інвестиційних проектів пріоритетного значення та селянський (іпотечний) банк; збільшити обсяги кредитування реального сектора економіки; продовжити проведення політики зниження облікової ставки; забезпечити стимулювання залучення грошових вкладів населення; стимулювати надходження іноземного капіталу в банківську сферу.

11. Фондовий ринок ще не перетворився на інструмент залучення коштів у реальний сектор. Необхідно забезпечити взаємодію зацікавлених у позиковому капіталі і тих, хто може його дати, тобто емітентів і інвесторів. Цьому сприяє перерозподіл ресурсів на найбільш ефективні напрямки на основі ринкових механізмів. Слід запровадити такі фінансові інструменти, як опціони, ф'ючерси тощо, розвивати ринок облігацій внутрішньої державної позики. При цьому потрібні законодавчі обмеження на прибутковість відповідних запозичень. Їх рівень не повинен перевищувати середню відсоткову ставку за кредитами комерційних банків, що надаються суб'єктам господарювання.

12. Важливим є реформування амортизаційної системи та забезпечення її орієнтації на: лібералізацію формування і використання суб’єктами господарювання амортизаційного фонду; створення умов для накопичення у суб’єктів господарювання додаткових інвестиційних ресурсів за рахунок збільшення податкових пільг; обмеження державного впливу на економічні процеси, пов’язані з нарахуванням та використанням амортизаційних відрахувань підприємств; здійснення моніторингу амортизаційної системи як для коригування її параметрів, так і формування бази даних для об’єктивної оцінки стану і руху основного капіталу.

13. Необхідно посилити інвестиційну спрямованість приватизації, ширше застосовувати продаж акцій на некомерційних конкурсах під інвестиційні зобов’язання; посилити контроль за їх виконанням; переорієнтувати використання коштів на цілі інвестування; вирішити питання погашення заборгованості та рефінансування виробництва за рахунок частини доходів від приватизації; надавати новим власникам податкові пільги та кредити.

14. Для вдосконалення управління інвестуванням необхідно зосередження всієї проектної, координаційно-постачальницької, експедиторської, будівельно-монтажної і пусконалагоджувальної діяльності в руках однієї організації, що сприяє високій оперативності і кваліфікованості рішення цілого комплексу організаційних, управлінських і технологічних проблем, які виникають, як правило, на всіх стадіях інвестиційного циклу. Доцільним є запровадження в будівельних організаціях служб і систем управління якістю продукції та забезпечення їх тісного зв’язку зі службами стандартизації. Стандартизація сприяє скороченню термінів проектування і підготовки будівельного виробництва. Використання каталогів стандартизованих конструкцій і устаткування істотно прискорює і полегшує проектування та забезпечення будівництва комплектуючими. Такі системи відкривають шлях до бездефектної розробки і реалізації інвестиційних проектів. Слід поширити практику розробки "гнучких" проектів, що передбачає можливість полегшення майбутньої реконструкції будівель, пристосування до зміни поколінь устаткування, а також проектування обладнання, що легко монтується і демонтується.

Публікації автора:

1. Денисенко М. Організаційно-економічний механізм інвестування. – К.: Науковий світ, 2001. – 414с.

2. Федоренко К., Нагорный В., Денисенко Н. Эффективность использования капитальных вложений при реконструкции предприятий. – К.: "Будівельник", 1983. – 97 с. (Особистий внесок автора: проведено аналіз технологічної структури інвестицій, запропоновані шляхи удосконалення проектування та здійснення реконструкції підприємств).

3. Денисенко Н., Зайцев В., Лукашевский В., Ревуцкий С.Ф. Снижение стоимости строительства и банковский контроль. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 128 с. (Особистий внесок автора: висвітлена роль банків у підвищенні ефективності інвестицій).

4. Денисенко Н., Довгалов Ю. Экономика проектирования в условиях ускорения научно-технического прогресса. – К.: "Будівельник", 1989. – 288с. (Особистий внесок автора: проведено аналіз організації інвестиційного процесу, внесені пропозиції щодо удосконалення фінансування проектно-вишукувальних робіт).

5. Денисенко Н., Ревуцкий С., Марценюк П., Тимко И. Пути снижения сметной стоимости строительства в Украинской ССР. – К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР, 1982. – 15с. (Особистий внесок автора: проведено аналіз вартості будівництва, запропоновані напрями її зниження).

6. Тимко И., Денисенко Н. Эффективность капитальных вложений при реализации целевых комплексных программ. – К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР, 1982. – 19с. (Особистий внесок автора: запропоновані шляхи вирішення питань фінансування цільових комплексних програм).

7. Денисенко Н. Пути совершенствования экономической работы в проектных организациях. – К.: "Знание" Украинской ССР, 1984. – 17с.

8. Денисенко Н., Лазепко И. Совершенствование управления, планирования, финансирования и экономического стимулирования в проектно-сметном деле. – К.: "Знание" Украинской ССР, 1985. – 16с. (Особистий внесок автора: запропоновані напрями удосконалення проектно-кошторисної справи).

9. Зайцев И., Сторчак В., Ревуцкий С., Денисенко Н. Организационно-экономические проблемы строительства при реконструкции и техническом перевооружении предприятий. – К.: "УкрНИИНТИ", 1987. – 28 с. (Особистий внесок автора: внесені пропозиції щодо удосконалення проектування оновлення виробництва).

10. Денисенко Н. Экономические проблемы проектирования в условиях ускорения НТП. – К.: "Знание" Украинской ССР, 1987. – 17с.

11. Денисенко Н. Полный хозяйственный расчет в научных организациях: опыт и проблемы. – К.: "Знание" Украинской ССР, 1989. – 19с.

12. Кухленко О., Денисенко М., Ревуцький С. Інвестиції в Україні: Сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку. – К.: Ваклер, 1998. – 36 с. (Особистий внесок автора: запропоновані шляхи інвестиційного забезпечення програм розвитку населених пунктів та активізації інвестування в Україні).

13. Кухленко О., Денисенко М.., Ревуцький С. Проблеми розвитку інвестиційного процесу в Україні. – К.: Кий, 1999. – 40 с. (Особистий внесок автора: внесені пропозиції щодо збереження і розвитку інвестиційного потенціалу як основи розвитку країни).

14. Денисенко М., Денисенко О. Банківська система, промислово-фінансові групи та фондовий ринок як фактори активізації інвестиційної діяльності. – К.: Наук. світ, 2001. – 56 с. (Особистий внесок автора: висвітлена участь банківської системи в інвестиційному процесі, обгрунтована роль ПФГ в управлінні інвестиціями).

15. Денисенко М. Планування – важлива складова інвестування. – К.: МАУП, 2001. – 46с.

16. Денисенко Н. Ускорение оборота капитальных вложений // Экономика Советской Украины, 1982.– № 4. – С. 63-67.

17. Денисенко Н., Гончарук Д., Ревуцкий С. Обновление ОФ – важный фактор повышения эффективности производства. – Сб.: Эффективность капвложений и основных фондов в Украинской ССР. – К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР, 1983. – С. 46-51. (Особистий внесок автора: внесені пропозиції щодо оновлення і удосконалення обліку ОФ та визначення розмірів амортфонду).

18. Денисенко Н. Роботы служат человеку // Правда Украины, 1984. 22 мая. – С.2.

19. Денисенко Н. Банковский контроль за капиталовложениями // Деньги и кредит, 1984. – №7. – С.33-35.

20. Денисенко Н. Фактор времени и оборот капитальных вложений. – Сб.: Организация и планирование отраслей народного хозяйства. – К.: Вища школа, 1984. – Вип. 76. – С.28-36.

21. Денисенко Н. Повышать экономичность проектных решений // Промышленное строительство и инженерные сооружения, 1985. – №1. – с. 10-12.

22. Денисенко Н., Гончарук Д. Экономическая эффективность капитального ремонта // Финансы СССР, 1985. – №8. – С.52-54. (Особистий внесок автора: визначено місце і роль фінорганів та банківських установ у фінансуванні капітального ремонту).

23. Денисенко Н., Штанько И. О некоторых резервах улучшения проектно-сметного дела // Экономика Советской Украины, 1985. – №9. – С.64-67. (Особистий внесок автора: проаналізовані недоліки виготовлення проектно-кошторисної документації, внесені пропозиції щодо її удосконалення).

24. Денисенко Н. О совершенствовании проектирования технического перевооружения в промышленном производстве. – Сб.: Совершенствование планирования научно-технического прогресса. – М.: НИИПиН при Госплане СССР, 1985. – С.88-94.

25. Ревуцкий С., Гончарук Д., Денисенко Н., Эффективность технического перевооружения и реконструкции предприятий пищевой промышленности в условиях экономического эксперимента. – Сб.: Эффективность капитальных вложений и ОФ в Украинской ССР. – К.: ЭНИИ Госплана УССР, 1985 – С.163-171. (Особистий внесок автора: проведено аналіз фінансування капітального будівництва за рахунок банківських кредитів).

26. Денисенко Н. Улучшение проектирования технического перевооружения и реконструкции предприятий // Экономика Советской Украины, 1986. – №5. – С.64-66.

27. Денисенко Н. Роль банков в повышении эффективности проектных решений // Проектирование и инженерные изыскания, 1986. – №5. – С.12-14.

28. Денисенко Н., Палывода К. Совершенствование экономического стимулирования в проектно-изыскательских организациях. – Сб.: Организация и планирование отраслей народного хозяйства. – К.: Вища школа, 1987. – Вып. 89. – С.69-76. (Особистий внесок автора: внесені пропозиції щодо стимулювання праці у проектно-вишукувальних організаціях).

29. Момот И., Денисенко Н. Совершенствование строительного проектирования производственных объектов в условиях ускорения научно-технического прогресса. – Сб.: Пути повышения эффективности капитальных вложений и ОФ в УССР. – К.: ЭНИИ Госплана УССР, 1987. – С.76-84. (Особистий внесок автора: розглянуті пропозиції з удосконалення проектування, підвищення його якості і ефективності в інституті "УкрдіпроНДІнафта").

30. Денисенко Н., Лимаренко В., Нечитайло Е. Опыт института "Киевский Промстройпроект" как территориальной организации // Проектирование и инженерные изыскания, 1988. – №2. – С.11-12. (Особистий внесок автора: узагальнено досвід територіальних проектних організацій).

31. Денисенко Н. Знания решают все // Нефтяник, 1989. – №7. – С.25.

32. Денисенко Н., Федоренко К. Ресурсосбережение при проектировании // Промышленное строительство и инженерные сооружения, 1990. – №2.- С.24-25. (Особистий внесок автора: виконано аналіз проектів систем водозабезпечення та каналізації, внесені пропозиції щодо зниження матеріалоємності будівництва).

33. Денисенко М. Досвід ефективної діяльності відкритого акціонерного товариства “Хімнафтомашпроект” в умовах ринкової економіки. // Економіст, 2001. – №11. – С.36-39.

34. Денисенко М. Активізація інвестиційної діяльності в прогнозованому періоді. // Проблеми науки, 2002. – №1. – С.27-35.

35. Денисенко М. Вплив інновацій на прискорення розвитку економіки. // Проблеми науки, 2002. – №2. – С.14-21.