Анотація до роботи:

Шувар І. А. Наукові основи підвищення продуктивності сівозмін та родючості ґрунту в традиційному і біологічному землеробстві західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.

Теоретично обґрунтовано і практично реалізовано шляхи поліпшення родючості темно-сірого опідзоленого грунту західного Лісостепу України та збільшення продуктивності сівозміни за умов біологічного землеробства.

Встановлено закономірності зміни родючості ґрунту на різних агрофонах під впливом різних систем обробітку ґрунту та захисту рослин, оптимальні рівні удобрення, комплексного впливу обробітку ґрунту на актуальну і потенційну забур’яненість, мікробіологічний і фітосанітарний стан поля, баланс поживних речовин ґрунту польової сівозміни, вміст нітратів, залишків важких металів, пестицидів у грунті та вирощеній продукції.

Розроблено моделі родючості на основі агрофізичних, агрохімічних і біологічних показників, які забезпечують продуктивність польової сівозміни 60-65 ц/га кормових одиниць, комп’ютерну програму регулювання продукційними процесами у сівозміні. Здійснено біоенергетичну і економічну оцінку продуктивності сівозмін біологічного землеробства

1. В дисертації сформульовано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у розробленні агроекологічних основ і закономірностей формування оптимальних параметрів родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту західного Лісостепу України в системі біологічного землеробства. Вона вирішується шляхом управління продукційними процесами з використанням ЕОМ та розроблених оптимізаційних моделей родючості ґрунту для досягнення продуктивності польової сівозміни 60-65 ц к.о., отримання дешевої екологічно чистої продукції, підтримання рівноваги в агроекосистемі.

2. За моделі біологічного землеробства кількість структурних частинок ґрунту на час збирання врожаю в орному (0-20 см) та підорному (20-40 см) шарах у середньому досягає 79,7 % (коефіцієнти структурності 2,59), або перевищує показники на господарському контролі відповідно на 3,3 і 3,7 % (коефіцієнт структурності на 8,8%).

Встановлено закономірності щодо збільшення кількості водотривких агрегатів в орному і підорному шарах темно-сірого опідзоленого ґрунту на обох фонах удобрення варіанту комбінованого обробітку над чизельним і загальноприйнятим.

Найбільша кількість водотривких агрегатів (62,6%) утворюється за біологічного ведення землеробства в умовах комбінованого обробітку ґрунту, що на 2,9 % перевищує господарський контроль.

3. За моделі біологічного землеробства при внесенні у середньому на 1 га сівозмінної площі 24 т гною + N₄₇Р₄₆К₂₀ – оптимально-мінімальні дози мінеральних добрив + 14 т сидератів +1,2 т соломи зернових культур та за господарського контролю – 24 т гною +N₈₆Р₆₄К₈₄, щільність зложення була в середньому нижчою на 2,4-2,9%, ніж на господарському контролі та найбільш наближена до оптимуму (1,1-1,3 г/см³). Найсприятливіші умови щодо зменшення щільності складаються в шарі 0-30 см за умов біологізації і на господарському контролі у варіанті комбінованого обробітку ґрунту – відповідно 1,22-1,32 і 1,25-1,36 г/см³. У варіантах захисту посівів відмінностей цього показника не встановлено.

4. Оптимальні параметри водно-повітряного режиму для росту й розвитку культурних рослин створюються у добре окультуреному темно-сірому опідзоленому ґрунті, якщо в орному (0-30 см) шарі за умов біологізації землеробства загальна шпаруватість становить – 51,8 % від об’єму грунту, капілярна – 31,9% , некапілярна – 19,8 %, тоді як на господарському контролі – відповідно на 1,6, 0,5 і 1,4 % менше. Найбільш чутливими до змін загальної шпаруватості виявилися верхні (0-10 і 10-20 см) горизонти орного шару за умов біологізації за загальноприйнятого і чизельного обробітку ґрунту.

5. Нормативні показники оптимізації будови ґрунту диференційовані в розрізі культур та орного і підорного шарів. У польовій сівозміні за умов біологізації землеробства порівняно до господарського контролю досягнено оптимальних параметрів при застосуванні різноглибинного основного обробітку ґрунту (загальноприйнятий обробіток грунту – контроль – оранка плугами ПЛН-4-35, чизельний – обробіток ПЧ-2,5, комбінований – оранка ПЯ-3-35). За умов біологізації землеробства у варіанті комбінованої системи обробітку грунту досягнено гомогенності його будови і перед збиранням врожаю культур тверда фаза становила у середньому 48,2%, загальна шпаруватість – 51,8% від усього об’єму грунту, тоді як на господарському контролі показник твердої фази на 2,2 % був меншим, а загальна шпаруватість на 2,0% більшою.

6. Запаси продуктивної вологи ґрунту на час сівби і збирання врожаю культур в зоні західного Лісостепу кожного року достатні для формування високих врожаїв. Проте, у післяжнивний та післяукісний періоди в окремі роки спостерігали тривалі посухи, які призводили до пересихання орного шару. У річному балансі нестача вологи компенсується акумулюванням її в осінній, зимовий та ранньовесняний періоди.

У варіанті моделі біологічного землеробства і загальноприйнятого обробітку ґрунту (контроль) в орному (0-30 см) шарі за період першої ротації сівозміни в середньому нагромаджується 58,6 мм продуктивної вологи, чизельного – 60,8 і комбінованого – 60,8 мм, а за роки другої ротації цей показник практично не змінився, а у метровому шарі ґрунту вони у варіантах обробітку в середньому за дві ротації сівозміни становлять відповідно 289, 304 і 304 мм, або на 5,4, 4,2 і 5,7% більші, ніж на господарському контролі.

7. На господарському контролі за хімічного захисту посівів від бур’янів в кінці другої ротації сівозміни в орному шарі налічувалось 23,9 тис. шт./м² насінин; за чизельного обробітку відповідно на 7,1% насінин бур’янів більше, де середньорічний темп зменшення – 4,5%. У варіанті біологічного захисту рослин цей показник займає проміжне місце між контролем та хімічним захистом. Кількість схожого насіння бур’янів на фоні комбінованого обробітку грунту та хімічного захисту посівів зменшилась на 37,1%, загальноприйнятого обробітку (контроль) – на 27,4%, за чизелювання – на 26,1%.

За моделі біологічного землеробства у варіанті комбінованого обробітку грунту і хімічного захисту посівів на кінець другої ротації сівозміни в орному шарі налічувалось на 55,6%, за загальноприйнятого (контроль) – відповідно на 49,0%, за чизельного 44,3% насіння бур’янів менше, ніж на початку дослідження (1989 р.).На контролі (без захисту посівів) та у варіанті біологічного захисту посівів від бур’янів цей показник був незначним.

Запровадження елементів біологічного землеробства на темно-сірому опідзоленому грунті західного Лісостепу України забезпечує зменшення актуальної забур’яненості посівів у сівозміні при застосуванні комбінованого обробітку грунту і хімічного захисту посівів на обох фонах удобрення – 28,8 і 26,8 шт./м². На органічному фоні удобрення поєднання біологічних методів із хімічними підсилює цей вплив, де в порівнянні між ротаціями показник зменшення становить 42,0-45,2%, а на господарському контролі – 37,6-40,0% .

За умов біологізації землеробства на фоні різних обробітків грунту та захисту рослин формується характерний агрофітоценоз, в якому переважають слаборозвинені біологічні групи малорічних бур’янів, порівняно до господарського контролю. Чисельність і маса окремих видів багаторічних і малорічних бур’янів зменшується залежно від досліджених чинників.

8. Вплив комплексу чинників у варіанті моделі біологічного землеробства приводить до зменшення фактичної забур’яненості на 30,8 %, на господарському контролі – на 31,8%. При цьому відбувається перегрупування гербоценозу, характерне для біологічного і інтенсивного землеробства.

В кінці ІІ-ої ротації польової сівозміни на господарському контролі у варіанті загальноприйнятого обробітку грунту та без захисту посівів бур’янів було в середньому на 15,7 %, біологічного захисту на 20,5% і хімічного на 32,7% менше порівняно до початкового рівня у 1989 р.; у варіантах чизельного і комбінованого обробітків встановлено аналогічну закономірність.

У варіанті моделі біологічного землеробства за цей час зменшення забур’яненості на фоні загальноприйнятого обробітку ґрунту у варіанті без захисту посівів (контроль) становило 14,0, біологічного захисту – 19,6 і хімічного – 32,6%, за чизельного обробітку відповідно – 11,9, 21,7 і 23,2 %, комбінованого обробітку – 0,5, 7,8 і 27,3% порівняно до рівня у 1998 р.

На господарському контролі і в моделі біологічного землеробства за комбінованого обробітку ґрунту та хімічного захисту посівів створюються найсприятливіші умови для зменшення кількості насіння і рослин бур’янів та їх сирої маси.

9. У п’ятипільній польовій сівозміні за умов біологізації землеробства до орного шару ґрунту за дві ротації надійшло 737 ц, або в середньому 147 ц органічних решток (гній +сидерати + солома зернових культур) на 1 га сівозмінної площі, що відповідно на 200 і 202% перевищує показник у сівозміні на господарському контролі.

У варіантах з елементами біологізації землеробства найбільша кількість органічних решток в орному шарі грунту на 1 га сівозмінної площі виявлено за комбінованого обробітку ґрунту і хімічного захисту рослин – 156 ц повітряно-сухої біомаси, тоді як на господарському контролі вдвічі менше.

За традиційної системи удобрення і загальноприйнятого обробітку ґрунту в польовій сівозміні у середньому за дві ротації в орному шарі на 1 га сівозмінної площі визначено післяжнивні + кореневі рештки у кількості на контролі (без захисту рослин) – 71,4, за біологічного захисту – 72,5, хімічного – 74,2 ц повітряно-сухої маси. За традиційної органо-мінеральної системи удобрення найбільша їх кількість за дві ротації зосереджувалась у варіанті комбінованого обробітку ґрунту і хімічного захисту рослин – 190 ц/га, що на 9,0 ц/га перевищила варіант без захисту посівів (контроль) і на 6,0 ц/га варіант біологічного захисту, за біологічної системи удобрення вона була – відповідно у 2,1, 2,9 і 2,3 рази вищою порівняно з попередньою.

10. За максимального використання вторинної продукції рослинництва на фоні низьких доз мінеральних добрив забезпечує не тільки зрівноважений, але й позитивний баланс гумусу.

За умов біологізації землеробства кількість гумусу в орному шарі ґрунту на 1 га ріллі щорічно на 0,028 % перевищує показник за традиційної системи удобрення (господарський контроль).

У варіанті біологізації землеробства за рахунок надходження соломи пшениці озимої, ячменю ярого та сидератів збільшився загальний вихід гумусу на 0,56 т/га. Загальна кількість гумусу, що утворилась у польовій сівозміні на кінець другої ротації, становила 16,2 т/га, мінералізувалось його – 7,5 т/га, баланс становить +8,7 т/га.

За роки другої ротації сівозміни порівняно до першої, загальна кількість новоутвореного гумусу на 1 га ріллі збільшилась на 0,24 т, а баланс перевищив на 0,24 т/га.

11. За традиційної органо-мінеральної системи ведення господарства (в середньому на 1 га сівозмінної площі внесено 24 т гною +N₈₆Р₆₄К₈₄) культури щорічно виносять із ґрунту азоту – 186, фосфору – 57,8 і калію – 136 кг/га. За умов біологізації землеробства надходження поживних елементів (NРК) за рахунок видозмінених ресурсів на 26% перевищувало господарський контроль за одночасного зменшення загальносівозмінної дози мінеральних туків на 48%.

За постійного дефіциту калію в зерно-просапних сівозмінах у загальноприйнятих органо-мінеральних системах удобрення на варіантах з елементами біологізації землеробства склався позитивний баланс калію з підвищенням його надходження до 80 кг/га.

Балансові розрахунки фосфору вказують на реальну досяжність розширеного відтворення фосфатної родючості ґрунту, тоді як регулювання азотним живленням потребує подальшого удосконалення.

Баланс азоту за умов біологізації землеробства не перевищував 58%, за фосфором і калієм становив відповідно 137 і 122 %.

Рівень відшкодування енергії, внесеної у грунт з елементами живлення та винесеної рослинами у польовій сівозміні за традиційного удобрення становив 83%, на моделі біологічного землеробства – 68%, що свідчить про умови оптимізації мінерального живлення при максимальному внесенні в сівозміні вторинної продукції рослинництва.

12. На темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті західного Лісостепу України врожайність основних культур за умов біологізації землеробства в середньому за дві ротації сівозміни складає, ц/га: вико-вівсяної сумішки – 329, пшениці озимої – 48,4, картоплі – 174, ячменю ярого – 42,5, кукурудзи на силос – 439. Зменшення їх врожайності порівняно до господарського контролю складає: вико-вівсяної сумішки 2,9%, пшениці озимої –1,2 %, ячменю ярого 0,9%, кукурудзи на силос 1,1%, а картоплі, навпаки, збільшення врожайності (+2,4%). Тобто середнє зниження продуктивності сівозміни за умов біологізації землеробства відбулось на 0,4 %, що є у межах статистичної похибки, за економії привнесеної енергії з добривами на 15 % і заощадженні мінеральних добрив майже на 50 %.

Капустяні культури проміжного вирощування (на сидерат) у варіанті моделі біологічного землеробства за умов оптимальних і задовільних значень ГТК забезпечували за роки дослідження у середньому такі врожаї зеленої маси, ц/га: ріпак озимий – 235, редька олійна – 230, гірчиця біла – 187. Врожайність основних культур польової сівозміни за обох систем удобрення у варіанті комбінованого обробітку ґрунту та хімічного захисту рослин була найвищою і становила на моделі біологічного землеробства і на господарському контролі: вико-вівсяної сумішки – 343 і 354, пшениці озимої –50,9 і 51,8, картоплі – 192 і 182, ячменю ярого – 45,2 і 45,4, кукурудзи на силос 459 і 464 ц/га; проміжних культур: ріпаку озимого – 252, редьки олійної – 234, гірчиці білої – 202 ц/га.

13. Способи і глибина основного обробітку ґрунту за різних систем удобрення в полях сівозміни не впливали на якісні показники вирощеної продукції.

За традиційної системи землеробства і за умов біологізації землеробства поліпшується поживність зерна ячменю ярого, зеленої маси кукурудзи та вико-вівсяної сумішки, збільшується крохмальність бульб картоплі; у зерні пшениці озимої збільшується кількість білка, сирої клейковини, склоподібність; збільшується маса 1000 зерен і натура зерна пшениці та ячменю.

Вміст нітратів у вирощеній продукції за умов біологізації землеробства на дату збирання врожаю культур сівозміни є меншим, ніж за традиційного органо-мінерального удобрення (контроль). Залишків пестицидів та важким металів, які б перевищували ГДК, у продукції рослинництва не виявлено.

14. Продуктивність 5-пільної польової сівозміни на темно-сірому опідзоленому грунті у варіанті біологізації землеробства за дві ротації становить 61,9 ц/га кормових одиниць, за традиційного органо-мінерального удобрення – 65,3 ц/га, перевищивши попередню на 5,5%. Проте, вихід перетравного протеїну виявився практично рівнозначним (5,4 і 5,3 ц/га), за забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном біологічна система землеробства перевищила традиційну на 2,3 г.

За продуктивністю польова сівозміна виявилась рівнозначною у варіантах загальноприйнятої і чизельної системи обробітку ґрунту – 61,1 ц/га к.о. За комбінованої намітилась тенденція до підвищення продуктивності (на 1,2 ц/га к.о.).

15. За традиційного і біологічного ведення землеробства підвищення продуктивності сівозміни на 4-6 ц/га к.о. забезпечується хімічним захистом рослин при застосуванні гербіцидів і фунгіцидів. За біологічного захисту рослин, при обробці насінного матеріалу біопрепаратами, продуктивність сівозміни збільшилась на 2,0 ц/га к.о., що свідчить про необхідність подальшого вдосконалення біологічного методу захисту рослин.

Найвищої прогнозованої продуктивності польової сівозміни досягнено на господарському контролі за комбінованого обробітку ґрунту і хімічного захисту рослин у 1996 р. – 77,9 ц/га к.о. при максимальній фактичній продуктивності 77,3 ц/га к.о. (R=0,718), за моделі біологічного землеробства – відповідно 76,0 і 73,0 ц/га к.о. (R=0,761).

За умов біологізації землеробства окупність одиниці діючої речовини NРК в мінеральних добривах за рахунок привнесення біогенних елементів з місцевими органічними ресурсами вторинної продукції рослинництва і сидератів та скорочення використання промислових туків, порівняно до господарського контролю, помітно зростає: по вико-вівсяній сумішці в 2,5 рази, пшениці озимій – 5,4, картоплі –2,0, ячменю ярому – 4,6 і кукурудзі на силос в 4,6 рази.

16. За умов біологізації землеробства у польовій сівозміні сумарна енергія врожаю у варіанті комбінованого обробітку ґрунту становила 117811 МДж/га, сумарні витрати енергії на вирощування врожаю – 51053 МДж/га, К_ее – 4,39. За традиційної органо-мінеральної системи удобрення ці показники були відповідно на 536 і 14057 МДж/га вищими, а К_ее виявився на 18% нижчим.

Сумарні витрати енергії на вирощування врожаю культур найменшими були за біологічного ведення землеробства у польовій сівозміні в усіх варіантах обробітку ґрунту і без захисту посівів (контроль) – 42881-44967 МДж/га та в аналогічному варіанті на господарському контролі – 30566-35960 МДж/га.

17. За традиційного і біологічного ведення землеробства у сівозміні при інтенсивному використанні хімічних препаратів показники економічної ефективності вищі, ніж на контролі (без захисту посівів).

При отриманні в середньому за дві ротації сівозміни за біологічної системи землеробства в кількості 61,3 ц/га к.о. собівартість 1 ц к. о. становила 29,1 грн., рівень рентабельності 55,1 %, за традиційної відповідно 65,2 ц/га к.о., 28,7 грн. і 57,0 % при перевищенні витрат сукупної енергії в добривах на 15 %.

Найвищі економічні показники були у варіанті комбінованого обробітку ґрунту за традиційної і біологічної системи удобрення – найнижча собівартість 1 ц к. о. відповідно 27,9 і 28,8 грн. та найвищий рівень рентабельності: 61,5 і 56,2 %.

За біологічного ведення землеробства найвищу собівартість 1 ц к. о. забезпечує хімічний захист рослин – 26,3 грн. та найвищий рівень рентабельності – 71,1 %, за традиційного – ці показники становили 24,8 грн. і 81,1 %.

Публікації автора:

Монографії, довідники, брошури, навчальні посібники

1. Шувар І. А. Наукові основи сівозмін інтенсивно-екологічного землеробства: Монографія. - Львів: Каменяр, 1998. - 224 с.

2. Гронська Н. С., Сушко І. І., Шувар І. А. Цільовий ринок сільськогосподарської техніки: Монографія. - Львів: ПП „Арал”, 2000. - 239 с.

3. Шувар І. А. Гірчиця біла в інтенсивному землеробстві. - Дрогобич: Дрогобицька районна друкарня, 1993.-27 с.

4. Шувар І. А. Зелені добрива: стан і перспективи використання. - Львів: Львівський ДСГІ, 1994.- 19 с.

5. Томашівський З.М., Шувар І. А. /За ред. І. А. Шувара. - Гербіциди: їх характеристика і застосування: Навч. посібник. - Львів: Інститут стратегічних досліджень, 1995.- 116 с.

6. Бегей С. В, Томашівський З. М., Бомба М. Я., Бегей С. С. Альтернативне рільництво: Навч. посібник. - Львів, 1996.- 75 с.

7. Шувар І. А. Сівозміни – основа інтенсифікації і біологізації землеробства. - .Львів, 1996.- 27 с.

8. Шувар І. А. Наукові і практичні основи використання культур проміжних посівів у ґрунтозахисному землеробстві. - Львів: ЛДСГІ, 1996.- 29 с.

9. Шувар І. А. Оптимізація поживного режиму ґрунту в інтенсивно-екологічному землеробстві. - Львів: ЛДАУ, 1997.-16 с.

Статті у наукових виданнях

10. Томашивский З. М., Шувар И. А., Мазур И. Б., Бинерт Б. И. Пожнивная горчица белая и урожай льна-долгунца // Земледелие. - 1992. - № 11-12. - С. 26-27.

11. Шувар І. А., Бінерт Б.І. Підвищення врожайності картоплі в західному регіоні України. - Зб. наук. праць Львівського с.-г. інституту. - Львів, 1992. -С.62-65

12. Шувар І. А., Бегей С.В. Агроекологічні аспекти інтенсивного землеробства західного регіону України // Проблеми екологічної освіти і виховання / Зб. наук.- методичних праць. - Львів, 1993.-Т.2.- С.181-183.

13. Томашівський З.М., Шувар І. А., Максимук Г.Ф. Продуктивність ярого ячменю залежно від удобрення, обробітку грунту та захисту рослин у сівозміні // Агротехнічні основи та шляхи удосконалення обробітку ґрунту, удобрення і захисту рослин у сівозміні /Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1995. - С.10-16.

14. Томашівський З.М., Шувар І. А., Романюк А. А. Вплив удобрення, обробітку ґрунту і захисту рослин на врожайність озимої пшениці // Агротехнічні основи та шляхи удосконалення обробітку ґрунту, удобрення і захисту рослин у сівозміні // Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1995. - С.17-21.

15. Шувар І. А. Агротехніка вирощування культур у післяжнивних посівах та використання їх врожаю // Ресурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур / Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1995.-С. 32-35.

16. Шувар І. А. Біологізація технології вирощування картоплі у західному регіоні України // Ресурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур / Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1995.- С. 68-70.

17. Шувар І. А. Екологічні аспекти плодозмінних сівозмін за умов земельної реформи // Сучасні проблеми реалізації земельної реформи в Україні. - Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1996.- С.111-113.

18. Шувар І. А. Сівозміни сучасного землеробства // Сільський господар. -1996.- №2-6.- С. 6-7.

19. Шувар І. А., Шувар А. М. Теорія і практика знищення та використання бур’янів // Сільський господар. -1996.- №2-6.- С.12-13.

20. Томашівський З.М., Періг Г.Т., Шувар І. А, Юрчишин О.Я. Продуктивність картоплі в сівозміні та деякі фізичні властивості ґрунту залежно від способів обробітку ґрунту, удобрення та захисту рослин // Сучасні напрямки інтенсифікації землеробства і тваринництва західного регіону України / Зб. наук. праць Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1996. - С.20-32.

21. Шувар І. А. Агроекологічні основи оптимізації продуктивності сівозмін західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - 1996.- №1.- С.146-148.

22. Шувар І. А. Проміжні посіви в біологізації землеробства західного Лісостепу України // Шляхи підвищення безпеки життєдіяльності /Зб. статей, присвячений 20-ти річчю кафедри „Безпека життєдіяльності” Львівського державного аграрного університету. Львів, 1997.- С.81-83.

23. Шувар І. А., Бінерт Б.І. Удосконалення сівозмін сучасного землеробства // Золотий колос. - Львів. -1997.- Вип. 2.- С.78-79.

24. Шувар І. А., Виговський О.П. Резерви збереження агроландшафтів західного регіону України // Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України. - Вісник Львівського державного аграрного університету. – Львів: Українські технології, 1997.- № 1.- С.266-270.

25. Шувар І. А. Проміжні культури як один із чинників ефективного функціонування сіяних агроценозів: Вісник Львівського державного аграрного університету. – Львів: Українські технології, 1997.- № 1. - С.320-327.

26. Шувар І. А. Продуктивність культур у сівозмінах за умов біологізації землеробства // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 1998.- № 3.- С.22-31.

27. Шувар І. А. Агроекологічні аспекти зменшення забур’яненості у полях сівозміни //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства // Зб. наук. статей. - Львів: Віче, 1998.- С.313-315.

28. Шувар І. А., Бінерт Б.І. Урожай починається з сівозміни // Сільський господар. - 1999. - № 1-2. - С.9.

29. Шувар І. А. Вплив систем удобрення та способів обробітку ґрунту у сівозміні на його пористість та об’ємну масу // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 1999. - №4.- С.90-97.

30. Шувар І. А., Погорецький А.В., Малєжик А.Є., Люта І.Т. Проектно-технологічний центр "Агрософт" на шляху розв’язання проблем фермерства // Сільський господар. -1999.- № 7-8. -С.20-21.

31. Шувар І. А. Економічна і екологічна оцінка сівозмін // Сільський господар. -2000.- № 1-2.-С.5-6.

32. Бегей С.В., Бомба М.Я., Шувар І.А. Бінерт Б.І., Періг Г.Т., Мазур І.Б., Бегей С.С. Енергоощадному рільництву немає альтернативи // Сільський господар. - 2000. - № 5-6. - С. 8-11.

33. Шувар І. А. Основні аспекти комплексної біологізації землеробства західного регіону України // Вісник державної агроекологічної академії України: Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції (спецвипуск). - Житомир, 2000. - С. 63-64.

34. Шувар І. А. Оптимізація продуктивності сіяних агроценозів західного Лісостепу України // Сільський господар. - 2000. - № 5-6. - С. 53-56.

35. Шувар І. А. Технологічно-організаційні основи оптимізації виробничих проектів у землеробстві // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агроінженерні дослідження. - 2000. - № 4. - С. 95-102.

36. Шувар І.А., Бінерт Б.І., Мазур І.Б., Хмиз В.Т. Технічний базис процесу вирощування картоплі за удосконаленою технологією // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агроінженерні дослідження. - 2000.- № 4.- С. 102-107.

37. Гронська Н.С., Сушко І.І. Шувар І.А. Проблеми підприємництва в АПК України // Вісник Нац. університету „Львівська політехніка” № 417 (Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку). - 2001. - С.77-82.

38. Шувар І.А., Бінерт Б.І. Адаптивна енергоощадна технологія вирощування картоплі // Сільський господар. - 2001. - № 1-2.- С. 26-28.

39. Бегей С.В., Бінерт Б.І., Шувар І.А. Моделювання продуктивності трав’яної ланки сівозміни // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2001.- № 5.- С.75-79.

40. Шувар І.А. Проблеми біологізації сучасного землеробства і забур’яненості сіяних агроценозів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів, 2001.- № 5.- С.90-97.

41. Шувар І.А., Бінерт Б.І. Особливості технології вирощування гречки в Західному регіоні України // Сільський господар. - 2001. - № 7-8. - С. 14-16.

42. Шувар І.А. Особливості біологізації землеробства в умовах достатнього зволоження // Вісник аграрної науки Причорномор’я: Соціально-екологічні проблеми природокористування та екології. - Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія, 2001. - Спецвипуск 3 (12). - Т.2. - С. 124-130.

43. Шувар І.А. Оптимізація параметрів родючості темно-сірого лісового грунту за умов біологізації землеробства західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія, 2002. - № 6. - С. 50-57.

44. Шувар І.А., Бінерт Б.І., Лихочвор В.В., Хмиз В.Т., Кіц О.П., Шувар А.М. Вдосконалення системи сівозмін у господарствах різних форм власності - вимога часу // Сільський господар. - 2002. - № 7-8. - С. 23-26.

45. Шувар І. А. Агроекологічні умови формування продуктивності сільськогосподарських культур у сіяних агрофітоценозах західного Лісостепу України // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 677-681.

46. Шувар І.А. Агроекологічні аспекти формування продуктивності сіяних агроценозів західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - 2003. - № 7. - С. 372-379.

47. Andruszkiv M., Szuwar A., Koszul H., Szuwar І. Wpyw rnych systemw nawoenia na plonowanie i jako lnu dugowknistego (стаття) Zeszyty naukowe Akademii Rolniczej im. H. Kotaja w Krakowie Nr 399 (Sesja naukowa.- Zeszyt 89) Gospodarowanie metodami ekologicznymi na tle zrwnowaonego rozwoju poudniowo-wschodniej Polski. - Krakw, 2003. - S.53-58.

48. Шувар І.А. Важливі резерви родючості лану у біологічному землеробстві // Сільський господар. - 2004. - № 1-2. - С.35-38.

49. Шувар І.А., Бінерт Б.І., Мазур І.Б.Особливості технології вирощування ячменю ярого у західному Лісостепу України //Сільський господар. - 2004.- № 5-6.- С.33-35.

50. Шувар І.А. Особливості формування продуктивності сіяного агроценозу за умов біологізації землеробства //Аграрний вісник Причорномор‘я. - Зб. Наук. праць: Біологічні та сільськогосподарські науки. –2004. - Вип. 26. – Ч. 1. – С. 106-111.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

51. Томашівський З.М., Шувар І.А., Бомба М.Я. Елементи біологізації землеробства в умовах ведення селянського /фермерського/ господарства // Проблеми українського села та шляхи їх вирішення / Тези доповідей науково-практичної конференції (8-9 липня, 1992 р.). - Стрий, 1992. - С.67-68.

52. Томашивский З.М., Бомба М.Я., Шувар И.А., Периг Г.Т., Ковальчук Ю.А., Мазур И.Б. Экологические аспекты возделывания сельскохозяйственных культур в западной Лесостепи Украины // Экологические проблемы аграрного производства: Эколого-ландшафтное районирование, развитие адаптивного растениеводства и производства экологически чистой продукции. Симпозиум 2 / Тезисы докладов межрегиональной научно-практической конференции. - Днепропетровск, 1992. - С.114.

53. Томашівський З.М., Шувар І.А. Біологізація землеробства фермерських господарств західного регіону України // Фермерство: вчора сьогодні, завтра / Тези доп. науково-практичної конференції. - Львів: Стожари, 1993.-С. 129-132.

54. Томашівський З.М., Шувар І.А. Інтродукція кормових культур для біологізації землеробства західного регіону України // Інтродукція харчових і кормових рослин /Матеріали наукової конференції. - Київ: ЦБС АНУ, 1994.- С.26-27.

55. Томашівський З.М., Шувар І.А. На шляху до біологізації землеробства // Сучасні методи досліджень в агрономії (8-10 червня 1993 р.) / Тези доповідей міжнародної конференції. - Умань, 1993.- С.38-39.

56. Шувар І.А. Агроекологічні аспекти підвищення продуктивності сівозмін в умовах західного Лісостепу України // Матеріали науково-практичної конференції викладачів і аспірантів агрономічного факультету за 1992 рік. - Львів: Львівський с.-г. інститут, 1993.- С.18-19.

57. Шувар И.А. Экологические аспекты плодосменных севооборотов // Биоконверсия органических отходов и охрана окружающей среды / Материалы международного симпозиума (28-30 ноября 1994 г.).- Киев, 1994. -С.17.

58. Томашівський З.М., Шувар І.А. Врожайність зернових культур за умов біологізації землеробства // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах / Тези міжнародної конференції (11-14 грудня 1995 р.).- Вінниця: Аграрна наука, 1995.- С.132-133.

59. Шувар І.А. Інтенсифікація і біологізація агроекосистем посівами проміжних культур // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах / Тези міжнародної конференції (11-14 грудня 1995р.).- Вінниця: Аграрна наука, 1995.- С.136-137.

60. Томашівський З.М., Шувар І.А. Вплив біологічної системи землеробства на продуктивність сівозмін і родючість грунту // Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи / Тези наук. конф., присвяченої 140-річчю заснування Львівського державного с.-г. інституту. - Львів, 1996.-С.54-55.

61. Томашівський З.М., Шувар І.А., Максимук Г.Ф., Романюк А.А. Врожайність зернових культур у сівозміні за умов біологізації землеробства /Тези міжнародної наукоко-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Подільської державної аграрно-технічної академії. - Чернівці: Буковина, 1996.- С. 98.

62. Шувар І.А. Біологізація землеробства: реалії і перспективи / Всеукраїнська науково-практична конференція 7-8 жовтня 1997 р.- Львів: Львівська комерційна академія, 1997. - С.22-23.

63. Гронська Н.С., Сушко І.І., Шувар І.А. Пріоритетні напрями реформування агропромислового комплексу України // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення / Матеріали міжнародної науково-практичної. конференції (21-22 березня 2000 р.). - Київ: Знання, 2000. - С. 148-149.

64. Шувар І.А., Періг Г.Т., Бінерт Б.І., Мазур І.Б.Оптимізація продуктивності сівозмін біологічного землеробства // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів /Тези всеукраїнської. науково-практичної конференції 4-7 липня 2000 р. - Київ: ДІА, 2000. - С.125-126.

65. Шувар І.А. Вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах сучасного землеробства // Вчені Львівського державного аграрного університету - виробництву. - Львів: Львівський державний аграрний університет. - 2002. - Вип. ІІ. - С.23-26.

66. Шувар І. А. Ресурси біологізації землеробства західного Лісостепу України // Еколого-економічні проблеми розвитку АПК / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку (25-27 вересня 2002р.). - Львів: Львівський державний аграрний університет, 2002.- Т 1.-С. 123-130.

67. Шувар І. А. Біологічне землеробство: проблеми ефективного використання орних земель і збереження енергії // Динаміка наукових досліджень „2003” / Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. Сільське господарство (20-27 жовтня 2003 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 12. - С.47-48.

68. Шувар І. А., Шувар А. І. Сівозміни короткої ротації у сучасному землеробстві // Динаміка наукових досліджень „2004” / Матеріали VІI міжнародної науково-практичної конференції. Сільське господарство (10-15 лютого 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 68. - С.68-69.

69. Шувар І. А. Адаптація бур’янів у сіяних агроценозах за умов біологізації землеробства західного Лісостепу України //Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти / Матеріали II міжнародної конференції 18-21 серпня 2004 р.- Львів, 2004. – С. 120.

70. Шувар І. А. Ефективність плодозмінної сівозміни сучасного біологічного землеробства // Динаміка наукових досліджень ’2004” /Матеріали ІII міжнародної науково-практичної конференції. Сільське господарство (21-30 червня 2004р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т.15.- С. 40-42.

Інформаційні листки

71. Шувар И. А. Элементы интенсивно-экологической системы земледелия. - Информационный листок № 2281-91.- Львов: Львовский МТЦНТИ,1991.- 3 с.

72. Томашивский З.М., Шувар И. А., Свитлык В.Г. Экологизация интенсивных севооборотов. - Информационный листок №206-92.- Львов: Львовский ЦНТЭИ, 1992.- 4 с.

73. Шувар И. А. Опыт использования горчицы белой в биологизации земледелия. - Информационный листок № 207-92. - Львов: Львовский ЦНТЭИ, 1992. - 4 с.

74. Томашівський З.М., Шувар І. А.Інтенсивна технологія вирощування картоплі. - Інформаційний листок №014-93.- Львів: Львівський ЦНТЕІ,1993.- 4 с.

75. Бегей С.В., Шувар І. А. Проміжні культури в біологізації землеробства. - Інформаційний листок №016-93.- Львів: Львівський ЦНТЕІ, 1993.- 4 с.

76. Томашівський З.М., Шувар І. А., Бінерт Б.І., Мазур І.Б. Нетрадиційні методи боротьби з бур’янами в ланці сівозміни. - Інформаційний листок №046-93.- Львів: Львівський ЦНТЕІ, 1993.- 5 с.

77. Шувар І. А. Ефективність сівозмін в інтенсивно-екологічному землеробстві. - Інформаційний листок №044-93. - Львів: Львівський ЦНТЕІ,1993.- 4 с.

Рекомендації

78. Проміжні культури як важливий елемент інтенсифікації і біологізації землеробства: Рекомендації / Томашівський З. М., Бегей С.В., Шувар І. А., Бінерт Б.І., Періг Г. Т., Дубковецька М. Д. - Львів: Львівський державний сільськогосподарський інститут, 1995. - 13 с.

79. Сівозміни в землеробстві України /С. М. Рижук, В. І.Сорока, В. А. Жилкін, О. Г. Тараріко, В.Ф.Сайко, П. І. Бойко, І. Т. Слюсар, В.Ф. Камінський, Л. І. Шиліна, В. О. Бородань, О. О. Артюшенко, Ю. І. Сологуб, І. П. Шевченко, І. М. Вергунова, Н. П. Коваленко, Є. М. Лебідь, Л. М. Десятник, В. Ф. Губенко, Л. А. Барштейн, І. С. Шкаредний, А. В. Волянський, В. А. Дишловий, М. С. Гаврилюк, І. С. Шаповал, Л. В. Чуприна, Д. С. Добряк, М. І. Шквар, М. Д. Волощук, Л. В. Дука, О. Й. Качмар, З. М. Томасівський, С. В. Бегей, Г. Т. Періг, М. Я. Бомба, І. А. Шувар, Б. І. Бінерт, Л. В. Пишнюк, М. М. Климчук, В. В. Гулковський, В. С. Бистрицький, В. А. Вишневський, А. А. Андрієнко, І. В. Аксьонов, А.Є.Мінковський, А. П. Коваленко, І. І. Андрусенко, А. М. Коваленко, І. І. Андрусенко, А. М. Коваленко, О. Д. Вітанов, В. А. Розторгуєв, І. В. Гриник, О. І. Бакун, М. М. Назаренко, О. В. Єгоров, І. І. Боднарчук, Г. І. Кунича, В. М. Польовий, В. В.Якубовська, М. Г. Панасюк, А. М. Пастух, Г. І. Савченко, В. І. Тараненко, А. В. Рибкін, І. П. Браженко, О. П. Райко, В. В. Гангур, Л. Г. Хоненко, М. М. Попов, О. С. Волошин, М. І. Черечукін, В. С. Шабатов, А. М. Гуща, В. М. Сінченко, А. Ю. Андрюшко / За ред. В. Ф. Сайка, П. І. Бойка: Рекомендації. - Київ: Аграрна наука. - 2002. - 147 с.

80. Агроекологічні основи високоефективного вирощування польових культур у сівозмінах біологічного землеробства: Рекомендації / І. А. Шувар, С. В. Бегей, З. М. Томашівський, М. І. Андрушків, А. М. Шувар, І. М. Стефанишин, І. Д. Мізерник, Б. М. Іваницький, І. Т. Мисак, Г. М. Івасишин; за ред. І. А. Шувара - Львів: Українські технології, 2003. - 36 с.

Авторські свідоцтва

81. А. С. № 9234. Україна. Комп’ютерна програма „Автоматизоване робоче місце агронома („АРМ” Агронома”). Люта І. Т., Малєжик А. Є., Погорецький А. В., Стефанишин І. М., Шира А. І., Шувар І. А. Зареєстровано Міністерством освіти і науки та Державним департаментом інтелектуальної власності України від 15.01.2004 р.