1. Серед горіхоплідних рослин каштан їстівний (Castanеa sativa Mill.) має велику народногосподарську цінність як деревопродукуюча, плодова, медоносна, декоративна і гірсько-захисна порода. Найбільш сприятливими для розвитку культури каштана їстівного в Азербайджані є агроекологічні і економічні умови Шекі-Загатальської зони, де знаходяться природні і штучні дерево стани та велика різноманітність його сортів і форм. 2. У процесі експедиційного обстеження каштанових насаджень в Шекі- Загатальській зоні виявлено 10 сортів народної селекції і 72 нові форми. 3. Виявлені сорти і форми каштана їстівного розрізняються за морфобіологічними властивостями і агроекологічною характеристикою: термінами і тривалістю цвітіння та масового дозрівання плодів, динамікою росту однорічних пагонів і плодів, загальним періодом вегетації, врожайністю і смаковими якостями плодів, розмірно-масовою характеристикою плодів, рівнем біохімічних показників горіхів і ін. 4. Загальна тривалість періоду вегетації у досліджених сортів і форм каштана їстівного коливається в межах 155-188 днів. За термінами цвітіння виділені ранньо- (22-30/IV), середньо- (2-7/V), і піздньоквітуючі (8-17/V), а за термінами масового дозрівання плодів – ранньостиглі (8-15/IX), середньостиглі (16-28/IX), середньопіздньостиглі (1-19/X) і пізньостиглі (22-28/X) форми. 5. У всіх досліджених сортів і форм ріст надземної частини (пагонів) і активних коренів починалося в квітні (при температурі ґрунту вище 6,5 С) в період набубнявіння генеративних бруньок, а закінчувався в листопаді-грудні, після листопаду. В період зупинки росту пагонів, перед дозріванням плодів і листопадом ріст активних коренів знижувався, а в період росту пагонів і після збору урожаю – підвищується. Середня довжина пагонів сортів і форм каштана їстівного (в середньому, за 7 років дослідження) склала 30,4-36,6 см, діаметр – 24,6-40,5 мм. 6. Неоднорідність чинників середовища на схилах різної експозиції впливає на розвиток культури каштана. Корені каштана добре розвиваються на північному схилі, де поєднання термічного і водного режимів відповідає вимогам каштана. За загальною довжиною, кількістю скелетних і напівскелетних коренів рослини північних схилів значно перевищують рослин південних схилів. Довжина горизонтальних коренів у 5-10-річних дерев каштана склала відповідно 309,6-317,3 м і 549,6 - 563,3 м (80-82 % від загальної довжини), вертикальних – 0,084-0,076 м і 0,254 - 0,102 м (20-18 %). На південному схилі довжина горизонтальних коренів у 5-10-річних дерев каштана склала відповідно 213,0-221,7 м і 396,0-411,8 м (75-78 % від загальної довжини) і вертикальних – 0,127-0,112 м і 0,337-0,297 м (25-22 %). 7. Форма пилкових зерен у досліджених сортів і форм каштана їстівного округла. Істотних відмінностей у морфології пилкових зерен майже не знайдено. Фертильність пилкових зерен складає, в середньому, 92,2-94,7%. Найбільший ступінь проростання пилкових зерен у досліджених форм і сортів спостерігався при посіві їх на штучному середовищі (1%-вий розчин цукрози) при +30 С і експозиції 24 години (40,4 - 68,4 %). 8. Форми F-49, F-55, F-66, F-305, F-77, F-210, F-235, F-125, F-134 каштана їстівного найбільш імунні до шкідників і хвороб. Решта досліджених форм і сортів проявляє різну стійкість (1-5 балів) до тих чи інших захворювань і шкідників каштана їстівного. 9. Урожай горіхів з дерева у досліджених сортів і форм каштана їстівного, в середньому за 7 років, коливається в межах 89,7-114,7кг. Кращими за врожайністю виявилися форми F-210 (113,5 кг); F-125 (114,7 кг); F-134 (112,4 кг). Високою врожайністю характеризуються форми F-235, F-77 та сорт Гара Ханлиг, у яких середній урожай з дерева коливався в межах 107,8-109,2 кг. У середньоврожайних форм F-12, F-103, F-156, F-157, F-295, F-314 з кожного дерева збирали, в середньому, по 103-106 кг плодів. Найнижча врожайність за 7 років виявлена у форм F-49, F-181, F-305, відповідно – 99,1; 99,3; 99,6 кг. При площі живлення 10х10 м, 10х15 м, 10х20 м кращими виявилися форми F-210, F-77, F-125, F-134, F-295, с. Гара Ханлиг. Ці форми відрізняються одина від іншої, головним чином, розмірами (8,7-27,8 см3) і масою плодів (8,3-17,8 г), якісними показниками горіхів (вміст вітаміну С – 50,3-61,6 мг%, вмістом загальних цукрів – 17,7-19,2 %, крохмалю – 64,0-65,3 %, білка – 6,9-8,8 %), тривалістю і термінами цвітіння і масового дозрівання врожаю. 10. Встановлено, що біологічна активність плодів каштана їстівного в звичайних умовах зберігається до 10-11,5 місяців. Після цього їхня лабораторна схожість втрачається. Серед трьох випробуваних фракцій (крупної, середньої, дрібної) кращу схожість і енергію проростання має насіння крупної фракції. Найкращим терміном висіву насіння є лютий і березень (схожість 73-76 %). Для всіх фракцій оптимальною глибиною висіву є 10 см, допустимою – 15 см. Найбільший вихід саджанців отриманий із крупного насіння, висіяного на глибину 10 см (50-73 %), найменший – із дрібного насіння, висіяного на глибині 20 см (24-35 %). Одно- і дворічні саджанці, вирощені з крупного насіння, як правило, мають більшу довжину стебла і діаметр кореневої шийки. 11. Кращі результати щодо застосування окуліровки отримані при зворотному Т-подібному зрізі. Середня приживлюваність вічок складає 81 % під час серпневої окуліровки, 52 % – під час липневої і 67 % – під час вересневої. При застосуванні Т-подібної окуліровки приживлюваність вічок у липні дорівнювало 47 %, у серпні – 67 %, у вересні – 55 %. 12. Встановлено, що обробка щеплених вічок каштана 3 % розчином цукрози сприяє кращому зростанню щеплених компонентів. Обробка коренів, обрізаних на одну третину 2,4-дихлорфеноксіоцтовою кислотою концентрацією 0,01 % сприяє кращій приживлюваності саджанців. 13. Рівень рентабельності культури каштана в господарствах Шекі-Загатальської зони досягає 149,8 %. |