Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісові культури та фітомеліорація


СЕЙІДОВ АЛЛАХВЕРДІ КАМИЛ огли. Наукові основи каштанорозведення в Азербайджані : Дис... д-ра наук: 06.03.01 - 2004.



Анотація до роботи:

Сейідов А.К. Наукові основи каштанорозведення в Азербайджані – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01- лісові культури і фітомеліорація. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

В дисертації розроблено новий напрямок рішення проблеми каштанорозведення в Азербайджане. Проаналізовано сучасний стан та надана комплексна оцінка природних і штучних каштанових насаджень Азербайджана, існуючих технологій вирощування різних сортів і форм каштана їстівного в республіці із врахуванням агроекологічних умов розвитку і продуктивності каштанових насаждень. В результаті обстеження провідної промислової садівницької зони Азербайджана – Шекі – Загатальскої виявлені та описані перспективні високоврожайні із якісними плодами 10 сортів народної селекції і 72 форми каштана їстівного серед яких детально вивченими є 28. Серед досліджуваних форм є рано-, середньо- та піздньоквітуючі; ранньостиглі, середньостиглі, середньопізньостиглі та пізньостиглі.

Вперше складена і опублікована карта «Природний ареал каштана їстівного та перспективи його розповсюдження».

Вперше на основі розробки оптимальних строків і прийомів вегетативного розмноження каштана розроблені наукові основи технології виращування саджанців каштана та створення високопродуктивних стійких насаджень, а також визначена окупність виробництва посадкового матеріала та економічна ефективність певних сортів і форм.

Встановлена еколого-економічна ефективність каштанорозведення у господарствах Шекі-Загатальскої зони, рівень рентабельності культури каштана у господарствах досягає 149,8%.

1. Серед горіхоплідних рослин каштан їстівний (Castanеa sativa Mill.) має велику народногосподарську цінність як деревопродукуюча, плодова, медоносна, декоративна і гірсько-захисна порода. Найбільш сприятливими для розвитку культури каштана їстівного в Азербайджані є агроекологічні і економічні умови Шекі-Загатальської зони, де знаходяться природні і штучні дерево стани та велика різноманітність його сортів і форм.

2. У процесі експедиційного обстеження каштанових насаджень в Шекі- Загатальській зоні виявлено 10 сортів народної селекції і 72 нові форми.

3. Виявлені сорти і форми каштана їстівного розрізняються за морфобіологічними властивостями і агроекологічною характеристикою: термінами і тривалістю цвітіння та масового дозрівання плодів, динамікою росту однорічних пагонів і плодів, загальним періодом вегетації, врожайністю і смаковими якостями плодів, розмірно-масовою характеристикою плодів, рівнем біохімічних показників горіхів і ін.

4. Загальна тривалість періоду вегетації у досліджених сортів і форм каштана їстівного коливається в межах 155-188 днів. За термінами цвітіння виділені ранньо- (22-30/IV), середньо- (2-7/V), і піздньоквітуючі (8-17/V), а за термінами масового дозрівання плодів – ранньостиглі (8-15/IX), середньостиглі (16-28/IX), середньопіздньостиглі (1-19/X) і пізньостиглі (22-28/X) форми.

5. У всіх досліджених сортів і форм ріст надземної частини (пагонів) і активних коренів починалося в квітні (при температурі ґрунту вище 6,5 С) в період набубнявіння генеративних бруньок, а закінчувався в листопаді-грудні, після листопаду. В період зупинки росту пагонів, перед дозріванням плодів і листопадом ріст активних коренів знижувався, а в період росту пагонів і після збору урожаю – підвищується. Середня довжина пагонів сортів і форм каштана їстівного (в середньому, за 7 років дослідження) склала 30,4-36,6 см, діаметр – 24,6-40,5 мм.

6. Неоднорідність чинників середовища на схилах різної експозиції впливає на розвиток культури каштана. Корені каштана добре розвиваються на північному схилі, де поєднання термічного і водного режимів відповідає вимогам каштана. За загальною довжиною, кількістю скелетних і напівскелетних коренів рослини північних схилів значно перевищують рослин південних схилів. Довжина горизонтальних коренів у 5-10-річних дерев каштана склала відповідно 309,6-317,3 м і 549,6 - 563,3 м (80-82 % від загальної довжини), вертикальних – 0,084-0,076 м і 0,254 - 0,102 м (20-18 %). На південному схилі довжина горизонтальних коренів у 5-10-річних дерев каштана склала відповідно 213,0-221,7 м і 396,0-411,8 м (75-78 % від загальної довжини) і вертикальних – 0,127-0,112 м і 0,337-0,297 м (25-22 %).

7. Форма пилкових зерен у досліджених сортів і форм каштана їстівного округла. Істотних відмінностей у морфології пилкових зерен майже не знайдено. Фертильність пилкових зерен складає, в середньому, 92,2-94,7%. Найбільший ступінь проростання пилкових зерен у досліджених форм і сортів спостерігався при посіві їх на штучному середовищі (1%-вий розчин цукрози) при +30 С і експозиції 24 години (40,4 - 68,4 %).

8. Форми F-49, F-55, F-66, F-305, F-77, F-210, F-235, F-125, F-134 каштана їстівного найбільш імунні до шкідників і хвороб. Решта досліджених форм і сортів проявляє різну стійкість (1-5 балів) до тих чи інших захворювань і шкідників каштана їстівного.

9. Урожай горіхів з дерева у досліджених сортів і форм каштана їстівного, в середньому за 7 років, коливається в межах 89,7-114,7кг. Кращими за врожайністю виявилися форми F-210 (113,5 кг); F-125 (114,7 кг); F-134 (112,4 кг). Високою врожайністю характеризуються форми F-235, F-77 та сорт Гара Ханлиг, у яких середній урожай з дерева коливався в межах 107,8-109,2 кг. У середньоврожайних форм F-12, F-103, F-156, F-157, F-295, F-314 з кожного дерева збирали, в середньому, по 103-106 кг плодів. Найнижча врожайність за 7 років виявлена у форм F-49, F-181, F-305, відповідно – 99,1; 99,3; 99,6 кг. При площі живлення 10х10 м, 10х15 м, 10х20 м кращими виявилися форми F-210, F-77, F-125, F-134, F-295, с. Гара Ханлиг. Ці форми відрізняються одина від іншої, головним чином, розмірами (8,7-27,8 см3) і масою плодів (8,3-17,8 г), якісними показниками горіхів (вміст вітаміну С – 50,3-61,6 мг%, вмістом загальних цукрів – 17,7-19,2 %, крохмалю – 64,0-65,3 %, білка – 6,9-8,8 %), тривалістю і термінами цвітіння і масового дозрівання врожаю.

10. Встановлено, що біологічна активність плодів каштана їстівного в звичайних умовах зберігається до 10-11,5 місяців. Після цього їхня лабораторна схожість втрачається.

Серед трьох випробуваних фракцій (крупної, середньої, дрібної) кращу схожість і енергію проростання має насіння крупної фракції. Найкращим терміном висіву насіння є лютий і березень (схожість 73-76 %). Для всіх фракцій оптимальною глибиною висіву є 10 см, допустимою – 15 см. Найбільший вихід саджанців отриманий із крупного насіння, висіяного на глибину 10 см (50-73 %), найменший – із дрібного насіння, висіяного на глибині 20 см (24-35 %). Одно- і дворічні саджанці, вирощені з крупного насіння, як правило, мають більшу довжину стебла і діаметр кореневої шийки.

11. Кращі результати щодо застосування окуліровки отримані при зворотному Т-подібному зрізі. Середня приживлюваність вічок складає 81 % під час серпневої окуліровки, 52 % – під час липневої і 67 % – під час вересневої. При застосуванні Т-подібної окуліровки приживлюваність вічок у липні дорівнювало 47 %, у серпні – 67 %, у вересні – 55 %.

12. Встановлено, що обробка щеплених вічок каштана 3 % розчином цукрози сприяє кращому зростанню щеплених компонентів. Обробка коренів, обрізаних на одну третину 2,4-дихлорфеноксіоцтовою кислотою концентрацією 0,01 % сприяє кращій приживлюваності саджанців.

13. Рівень рентабельності культури каштана в господарствах Шекі-Загатальської зони досягає 149,8 %.

Публікації автора:

Монографії

  1. Сейидов А.К. Рекомендации по выращиванию культуры каштана в Азербайджане. - Баку, Агропромиздат, 1988, -103 с.

  2. Сейидов А.К. Научные основы каштаноразведения в экологических условиях Азербайджанской республики. – Баку, «Нурлан», 2003, -266 с.

Статті у журналах і збірниках наукових праць

  1. Сейидов А.К. Перспективные сорта и формы каштана съедобного и их экономическая эффективность // Вестник с/х науки. – Баку, 1987. - № 5. – С. 93-95.

  2. Сейидов А.К. О некоторых особенностях биологии каштана съедобного в условиях Шеки-Загатальской зоны Азерб. ССР // Субтропические культуры. – Махарадзе, Анасеули, 1988. – № 1 (213). – С. 118-128.

  3. Сейидов А.К. О морфологии, жизнеспособности и фертильности пыльцы каштана съедобного // Субтропические куль-туры. – Махарадзе, Анасеули. – 1988. – № 2 (214). – С. 163-168.

  4. Сейидов А.К. Сроки и способы окулировки каштана съедобного в летне-осенний период // Лесное хозяйство. – М., 1988. - № 8. – С. 63.

  5. Сейидов А.К. Каштан // Элм ве хаять. - Баку, 1989. –№ 4. – С.29-30.

  6. Сейидов А.К. Влияние внешних факторов на рост однолетних побегов и плодов каштана // Вестник с/х науки. – Баку, 1990. – № 2. – С. 57-60.

  7. Сейидов А.К., Алиева Е.Д. Морозоустойчивость и зимостойкость генеративных почек орехоплодных культур п процессе их развития // Информационный листок. АзНИИТЭИИ, Баку, 1991.- 3 с.

  8. Ахунд-заде И.М., Сейидов А.К., Касумова Ф.Н. Значе-ние сохранения генофонда каштана в Азербайджане // Субтропические культуры. – Махарадзе, Анасеули, 1991. – № 3 (234). – С. 88-94.

  9. Сейидов А.К. Физиолого-биохимическое обоснование процесса срастания подвоя с привоем и стимулированием приживаемости глазков при окулировке // Информационный листок ГЦНиТ. – Гянджа, 1996. – № 6. – 3 с.

  10. Сейидов А.К., Идрисов Г.А., Гейдаров Р.М., Гасымов Т.С. Фотосинтетическая деятельность листьев каштана в зависимости от площади питания в питомнике // Сборник трудов Гянджинский региональный научный центр НАН Азербайджана. –Гянджа, 2000. – № 3. – С. 24-25.

  11. Сейидов А.К. Касумов Т.С., Садыхова Г.И. Почвенный покров естественного ареала каштана съедобного в Шеки-Загатальской зоне Азербайджана // Труды общества почвоведов Азербайджана. - Баку, 2001. – Т. VIII. – С. 101-105.

  12. Сейидов А.К. Экологические условия произрастания каштана съедобного в Шеки - Загатальской зоне // Сборник научных трудов ГГУ. – Баку, 2001. – Вип. 1. – С. 167-169.

  13. Сейидов А.К. Экологические особенности каштана съедобного на южном склоне Большого Кавказа // Труды общества почвоведов Азербайджана. - Баку, 2001. – Т. VIII. - С. 127-128.

  14. Сейидов А.К. Признаки хозяйственной ценности сортов и форм каштана съедобного // Сборник научных трудов ГГУ. – Баку, 2001. – Вип. 1. – С. 177-178.

  1. Сейидов А.К. Некоторые статистические данные о мировых масштабах разведения каштана съедобного // Сборник научных трудов ГГУ. – Баку, 2001. – Вип. 2. - С. 132-135.

  2. Сейидов А.К. Каштан – единственная порода среди плодовых культур, дающая муку на Кавказе // Известия педагогического университета (серия естественного знания). - Баку, 2002. – № 1. - С. 38-39.

  3. Сейидов А.К. Селекция каштана съедобного на бысроту роста // Известия педагогического университета (серия естественного знания). – Баку, 2002. – № 1. – С. 40-41.

  4. Сейидов А.К. Вредители и болезни каштана съедобного и защита от них урожая плодов // Сборник научных трудов ГГУ. – Баку, – 2002. – Вип. 3. – С. 123-129.

  5. Сейидов А.К., Гадимова А. Экологические и геохимические характеристики горно-мезофильное ландшафты лесы на южном склоне Большого Кавказа // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2002. – Вип. 3. – С. 163-175.

  6. Сейидов А.К. Особенности фотосинтеза каштана съедобного в зависимости от условий произрастания // Сборник научных трудов ГГУ. – Баку, 2002. – Вип. 4. – С. 120-127.

  7. Сейидов А.К. Оценка формового состава каштана съедобного в Азербайджане // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2003. – Вип. 5. – С. 80-88.

  8. Сейидов А.К. Самофертильность лучших сортов и форм опылителей каштанов. // Известия педагогического университета (серия естественного знания). – Баку: АГПУ, 2003. – № 4. – С. 480-484.

  9. Сейидов А.К. Классификация перспективных сортов и форм каштана съедобного в экологических условиях Азербайджана // Сборник научных трудов ГГУ. – Баку, 2003. – Вип. 6 – С. 86-89.

  10. Сейидов А.К. Каштан // Природоведение. – Баку: Наука, 2003. - С. 200-202.

  11. Сейидов А.К. Экономическая эффективность возделывания каштана съедобного и перспективы его распространения в Азербайджане // Известия педагогического университета (серия естественного знания). – Баку, 2004. –№ 2. – С. 411-415.

  12. Сейидов А.К. Архитектоника корневой системы каштана съедобного в Азербайджане // Научно-тех. инфор. материалы по соц. экон. разв. регионов республики. – Баку, 2004. –№ 2. – С. 13-16.

  13. Сейидов А.К. Стимулирование корнеобразования саженцев каштана съедобного // Научно-тех. инфор. материалы по соц. экон. разв. регионов республики. – Баку, 2004. –№ 2. – С. 17-19.

Нормативні документи

  1. Сейидов А.К. Методические рекомендации по технологии создания промышленных плантаций каштана съедобного в Шеки-Загатальской зоне Азерб. ССР (для опытно-производственной проверки). – М.: ВНИИЛМ, 1986. –13 с.

  2. Сейидов А.К. Рекомендации по технологии возделывания каштана съедобного в Азербайджане. – Баку: Нурлан, 2004. – 45 с.

Тези доповідей

  1. Сейидов А.К. Естественный ареал каштана съедобного и перспективы его распространения в Азербайджане // Тезисы докладов конф. молодых ученых и специалистов «Ускорение научно-технического прогресса в цветоводстве и горном садоводстве». - Сочи, ВО «Союзплодопитомник», НПОПЦиГС, ВНИИЦиГС, 1988. - С. 33-34.

  2. Сейидов А.К. Разнообразие форм съедобного каштана в Азербайджане. //Тезисы докладов межвуз. н.-п. конф. «Вклад молодых ученых и специалистов в научно-техннический прогресс в с/х производстве». – Фрунзе, КирСХИ, 1990. – Часть І. – С. 22-24.

  3. Сейидов А.К., Гаджиева А.Р., Касумова Ф.Н. Формовое разнообразие форм каштана в Азербайджане // Тезисы всес. конф. Студентов, молодых ученых и специалистов. – Гянджа, АзСХА, 1991. - С. 244-245.

  4. Сейидов А.К. Агроэкологические проблемы в зоне возделывания каштана съедобного в Азербайджане // Материалы ІІІ респ. н.-м. конф. посвящено 95-летия со дня рождения Гасана Алиева «Проблемы прикладной экологии». – Баку: БГУ, 2002. – C. 115-116.

  5. Сейидов А.К. Проблема научных основ разведения каштана съедобного в Азербайджане // Материалы международной конф. «Азербайджан - после независимости». – Баку: ГУ, 2003. – С. 162 - 163.