Анотація до роботи:

Носова І.О. “Наукове обґрунтування змісту та проведення лабораторного практикуму з “Технології конструкційних матеріалів” у вищих педагогічних закладах”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика трудового навчання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячене вдосконаленню змісту та проведенню лабораторного практикуму з курсу “Технологія конструкційних матеріалів”.

У роботі теоретично обґрунтовано підходи до відбору змісту лабораторного практикуму, визначено дидактичні функції та запропоновано методику його проведення у вищих педагогічних закладах освіти. Встановлено доцільність застосування оновленого методичного забезпечення лабораторного практикуму з курсу “Технологія конструкційних матеріалів”, що складається з тематичного плану, посібника та методичних рекомендацій до виконання лабораторних робіт та контролю якості знань студентів, робочих зошитів та комп’ютерних матеріалів.

Визначено педагогічні умови та шляхи підвищення ефективності проведення лабораторних робіт з курсу, що полягають у раціональному використанні різних форм організації навчальної діяльності студентів, впровадженні системи професійно орієнтованих навчально-пізнавальних задач та модернізації методичного забезпечення.

Основний зміст роботи викладено у 17 публікаціях.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Проблему фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання ще остаточно не розв’язано. Вона залишається актуальною як у педагогічній теорії, так і на практиці і, зокрема, ще не достатньо розроблена дисципліна “Технологія конструкційних матеріалів”, зміст якої недосконалий і має значну диференціацію у різних вищих педагогічних закладах.

2. Вивчення особливостей підготовки фахівців машинобудівного виробництва та вчителів трудового навчання, дало змогу зробити висновок про те, що їх професійна діяльність відрізняються за своїми виробничими функціями. Так, фахівці машинобудівного виробництва мають здійснювати управління виробництвом, підготовку обладнання для виготовлення конкурентноспроможної продукції, розробку технологічних процесів і техніко-технологічної документації, вирішувати проблеми охорони праці. Вчитель трудового навчання, крім вище названих функцій, повинен ще на високому рівні вирішувати загальноосвітні завдання навчання та виховання підростаючого покоління.

3. Аналіз стану підготовки майбутніх вчителів трудового навчання за сучасних умов, переконує в тому, що їх професійно-педагогічна підготовка є недостатньо результативною. Такий висновок пояснюється тим, що остаточно не визначено критерії, за якими належить добирати навчальний матеріал. Недосконалим є змістовне наповнення лабораторного практикуму з курсу “Технологія конструкційних матеріалів” для вищих педагогічних закладів освіти, де неповно відображено професійну спрямованість змісту дисципліни, відсутня системність та спостерігається структурна невизначеність.

4. На основі теоретичного і експериментального дослідження нами доведено, що фахова підготовка майбутніх учителів трудового навчання в процесі проведення лабораторного практикуму з курсу “Технологія конструкційних матеріалів” буде результативнішою за умови:

науково обгрунтованого змісту навчання, відповідно до перспектив розвитку машинобудівного виробництва та завдань предмету “Трудове навчання”;

впровадження у навчальний процес системи навчально-пізнавальних задач, які будуть мати професійно-педагогічну спрямованість, сприяти засвоєнню техніко - технологічних понять, розвивати аналітико-синтетичне мислення, мати творчий характер.

5. Творчо-дослідницьке спрямування навчання та розширення теоретичної бази знань, формування навичок пошуку, аналізу та опрацювання інформації, лягло в основу розробленої нами системи навчально-пізнавальних задач, які ми класифікували за чотирма типами (теоретично-інформаційні, практично-прикладні з професійним спрямуванням, матеріально-прикладні і критеріальні) і сприяло активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню творчих рис особистості, підвищенню професійної майстерності.

6. Відомо, що у центрі будь-якої педагогічної системи перебуває особистість, яка виступає не тільки об’єктом цілеспрямованих педагогічних впливів, а й суб’єктом становлення свого гармонійного розвитку. Як показали результати експериментального дослідження, впровадження розробленого нами методичного забезпечення курсу “Технологія конструкційних матеріалів” яке складається з методичного посібника, методичних рекомендацій для студентів до виконання лабораторних робіт, методичних рекомендацій для викладачів з контролю знань студентів, робочих зошитів із системою навчально-пізнавальних задач та компьютерних програм для обробки результатів лабораторних робіт, дозволяє адаптувати зміст навчання до індивідуальних особливостей студентів, скорегувати мотивацію їх навчання, алгоритмізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів та керівну діяльність викладачів.

7. Отримані результати дослідження дають підстави стверджувати що, професійно-педагогічна спрямованість змісту лабораторного практикуму, побудова дидактичного процесу на основі раціональної організації навчальної та активізації пізнавальної діяльності студентів з використанням системи професійно-орієнтованих задач та модернізованого методичного забезпечення, створює умови для підвищення ефективності фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Виконана робота не претендує на вичерпний розгляд всіх аспектів проблеми фахової підготовки майбутніх вчителів. Подальшого дослідження потребують питання методики навчання студентів із застосуванням комп’ютерного моделювання лабораторних робіт.

Основний зміст дисертації викладено у 17 публікаціях автора основними з яких є:

1. Носова І.О. Самостійні спостереження учнів у трудовому навчанні //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: Айлант, 1999. –– Випуск Х. - С.302-310.

2. Носова І.О. Дидактичні особливості вирішення студентами навчально-пізнавальних завдань у процесі виконання лабораторних робіт з “Технології конструкційних матеріалів” //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: Айлант, 2000. – Випуск XVIII. – С.110-115

3. Носова І.О. Дидактичні особливості використання комп’ютерних технологій у проведенні лабораторного практикуму з “Технології конструкційних матеріалів” //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Випуск XXVII. – Херсон: ХДПУ, 2002. – С.228-231.

4. Гедвілло О.І., Ковальова Г.В., Носова І.О. Індивідуальний підхід у навчанні з практикуму в майстернях. /Трудова підготовка в закладах освіти. Науково-методичний журнал. - №2 (3), 1996. – С. 44-47.(60%)

5. Носова І.О., Носов П.С. Організація пізнавально-творчої діяльності студентів при вивченні технічних дисциплін //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: Айлант, 1998. – Випуск VI. – С.17-20.(90%)

6. Носова І.О. З досвіду використання робочих зошитів у процесі виконання лабораторних робіт з технології конструкційних матеріалів //Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький: ТУП, 2001. –С.286-288.

7. Носова І.О. Робочий зошит з виконання лабораторного практикуму з “Технології конструкційних матеріалів” (для студентів спеціальності 7.010103 “ПМСО. Трудове навчання”). Частина І. Херсон: ХДПУ. - 2000.- 38с.

8. Носова І.О. Робочий зошит з виконання лабораторного практикуму з “Технології конструкційних матеріалів” (для студентів спеціальності 7.010103. “ПМСО. Трудове навчання”). Частина 2. Херсон: ХДПУ, 2000. – 34с.

9. Гедвілло О.І., Носова І.О. Методичний посібник до вивчення дисципліни “Технологія конструкційних матеріалів” для студентів спеціальності 7.010103 “ПМСО. Трудове навчання” Херсон: ХДПУ, 2001.- 87с.(70%).