Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. Провідною ідеєю розбудови державності України стало відродження національної культури, народних традицій. Як показало дослідження літературних джерел, прилучення підростаючого покоління до духовних та матеріальних надбань українців минулого в практиці життя узгоджується з національною спрямованістю освіти. 2. Теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволив виявити основні протиріччя між вимогами до підготовки учнів і фактичним станом організації вивчення основ технології обробки харчових продуктів на уроках трудового навчання. На основі аналізу змісту шкільних програм трудового навчання, підручників та навчально-методичних посібників виявлено відсутність можливостей для розв’язання таких питань: прилучення школярів до надбань національної культури, зокрема її складової – української кухні, та формування в учнів засад правильного харчування як вагомого компоненту здорового способу життя. 3. Проведене дослідження засвідчує, що зміст навчання учнів основам технології обробки харчових продуктів в умовах сьогодення вимагає його оновлення шляхом українізації та валеологізації. Механізм реалізації зазначеного полягає в інтеграції знань з народознавства та валеології в змісті навчального матеріалу з технології обробки харчових продуктів, що дозволяє всебічно, цілісно розглянути певні поняття, теорії, об’єкти праці, які виступають інтегруючими факторами. Визначені шляхи та механізми удосконалення змісту навчального матеріалу лягли в основу розробки навчальної програми “Українська народна кухня” для учнів 5-7 класів. 4. Результати експериментальної перевірки розробленої програми у навчальному процесі показали, що зміст теоретичного матеріалу і дібрані об’єкти праці (страви української кухні) є доступними для засвоєння учнями 5-7 класів. 5. На основі теоретичного і експериментального дослідження нами доведено, що позитивних зрушень у розвитку самостійності учнів можна досягти при поєднанні таких факторів: формування у школярів знань про технологічну послідовність приготування страв як цілісний завершений процес; цілеспрямованого добору об’єктів праці; використання відповідного дидактичного забезпечення; акцентування уваги на функції самоконтролю; впровадження розробленого варіанту поточного графіку робіт навчальної праці учнів; виконання учнями у навчальному процесі творчих завдань. 6. В ході дослідження підтверджено необхідність формування в учнів засад правильного харчування. Ефективність формування у школярів основ правильного харчування, як вагомого компоненту здорового способу життя, залежить від мотивованого обґрунтування доцільності вибору раціональних способів обробки харчових продуктів і шляхів задоволення потреби людини у харчуванні. При цьому в основу має бути покладена національна система харчування із врахуванням загальнолюдських надбань в даній сфері діяльності. 7. За результатами експериментального дослідження зроблено висновки, що зміст запропонованої нами навчальної програми "Українська народна кухня" для учнів 5-7 класів дозволяє: поповнити словниковий запас учнів предметними словами, словами-символами, включити у навчальний процес зразки усної народної творчості, розширити науковий світогляд учнів про народну медицину, розкрити сутність календарних та сімейних свят, побутових звичаїв, обрядів та ін., що є дієвими засобами формування національно свідомої особистості. Ми цілком усвідомлюємо, що поставлені та розв’язані в процесі дослідження завдання не вирішують усіх проблем всебічного розвитку особистості учнів на заняттях з основ технології обробки харчових продуктів. Надалі слід детально вивчати передумови розвитку значимих для даної сфери діяльності якостей особистості, що може стати основою наступних наукових досліджень. Основний зміст дисертації викладено у 16-ти публікаціях автора, серед яких основними є: 1. Тхоржевський Д., Кудря О. Виховання національної самосвідомості учнів засобами трудового навчання // Імідж сучасного педагога. - Полтава, 1999. – С. 3-5. 2. Кудря О. Науково-методичні аспекти формування здорового способу життя молодого покоління українців засобами змісту трудового навчання // Збірник наукових праць. Педагогічні науки.- Херсон, 2000. – С. 95-101. 3. Кудря О. Формування засад здорового способу життя на традиціях української системи харчування // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2000.- №4. – С. 16-19. 4. Кудря О. Новий підхід до змісту розділу “Технологія обробки харчових продуктів” // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - №3. – С. 7-10. 5. Навчальна програма “Українська народна кухня”, 5-9 клас, (90 годин) // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів “Трудове навчання”, 5-9 клас.-К.: Шкільний світ, 2001. – С. 189-199. 6. Кудря О. До проблем фахової підготовки вчителів обслуговуючої праці // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2000. – С. 108-111. 7. Кудря О. Заняття з кулінарії для 5-7 класів як засіб формування здорового способу життя // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2000. – С. 167-169. 8. Кудря О. До питання методики формування в учнів умінь, навичок виконання технологічних операцій при кулінарних роботах // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2001. – Випуск 41.- С.82-84. 9. Кудря О., Шаповал З. Особливості організації та здійснення практичної діяльності на уроках з кулінарії // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Випуск 6. Педагогічні науки: Збірник. - Чернігів, 2001. – С. 57-60. 10. Кудря О. Виховання фізично здорової особистості з високим рівнем розвитку національної самосвідомості в умовах школи // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми// Зб. наук. пр. - Київ-Вінниця, 2000. – С. 83-84. | 