Ковтун Катерина Петрівна. Наукове обґрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях Лісостепу : Дис... д-ра наук: 06.01.12 - 2006.
Анотація до роботи:
Ковтун К.П. Наукове обґрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях Лісостепу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, Вінниця, 2006.
У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені напрямки інтенсифікації лучного кормовиробництва на орних землях на основі добору багаторічних злакових і бобово-злакових травосумішок з різними строками скошування, підвищення їх продуктивності при застосуванні комплексних агротехнологічних заходів.
Науково обґрунтовані норми мінеральних добрив на злакових і бобово-злакових травостоях в умовах природного забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні, строки внесення азотного добрива на бобово-злакових травостоях та подовження довголіття бобових трав у сумісних посівах із злаковими компонентами.
Встановлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності.
Розроблені технологічні прийоми застосування бактеріальних препаратів і біостимуляторів росту рослин для підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні бобових і злакових трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності бобово-злакових травостоїв, якості корму.
Доцільність розроблених прийомів створення і використання різночасно достигаючих травостоїв підтверджуються високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.
На основі багаторічних досліджень розроблені технологічні прийоми формування високопродуктивних різночасно достигаючих бобово-злакових агрофітоценозів адаптованих до грунтово-кліматичних умов Лісостепу. Оптимізовані норми мінеральних добрив за природного забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні, визначені умови для високої азотфіксуючої активності бульбочкових і асоціативних бактерій при обробці насіння ризоторфіном, діазобактерином та біостимуляторами росту рослин, що сприяє ефективному підвищенню кормової продуктивності та подовженні строків використання зеленого корму при конвеєрному виробництві на орних землях.
Встановлено, що на сірих опідзолених ґрунтах в умовах природного зволоження азотні добрива підвищують урожайність злакових травосумішок, покращують їх енергетичну та протеїнову поживність. Щорічне внесення азотного добрива в дозах N180-240-360 на фоні Р90К120 на рано достигаючу травосумішку із грястиці збірної і лисохвосту лучного забезпечило вихід з 1 га 6,39-8,54 т/га сухої маси, в 1 кг якої містилось 0,66 корм. од. з вмістом в ній 114,7-127,7 г перетравного протеїну і 59,9-80,7 ГДж ОЕ. Внесення цих же добрив на середньо достигаючу травосумішку із стоколосу безостого і костриці очеретяної забезпечило вищу ефективність, відповідно 7,70-10,9 т/га сухої маси, 118,6-133,0 г перетравного протеїну в 1 корм. од. і 70,5-104,5 ГДж. Пізньо достигаюча травосумішка із тимофіївки лучної і мітлиці велетенської дещо поступалась середній сумішці за згаданими показниками, відповідно – 7,40-10,43 т/га і 120 г перетравного протеїну. 79,9-95,4 ГДж/га.
Бобово-злакові різночасно достигаючі травосумішки мали значно вищу урожайність сухої маси, її протеїнову і енергетичну поживність. Рано достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, грястиці збірної і лисохвосту лучного при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 забезпечила вищу урожайність сухої маси на 1,48 –0,86 т/га та 13,8-16,8 ГДж/га ОЕ порівняно із внесенням на злаковій N180-240. В 1 кг сухої маси містилось 0,77-0,78 корм. од., на яку припадало 151,6-154,9 г перетравного протеїну. Середньо достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, стоколосу безостого і костриці очеретяної мала вищу урожайність сухої маси на 2,0-2,29 т/га, а обмінної енергії 17,0-25,1 ГДж/га, в 1 кг сухої маси містилось 0,79-0,80 корм. од. і 152,0-161,4 г перетравного протеїну. Пізньо достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, тимофіївки лучної, мітлиці велетенської забезпечила збільшення виходу сухої маси на 1,65 т/га, обмінної енергії на 2,4-18,0 ГДж/га порівняно із злаковою, на якій вносили азотне добриво в дозі N180, в 1 кг сухої маси містилось 0,77-0,78 корм. од. і 141-161,4 г перетравного протеїну.
Встановлено, що на формування раньо, середньо та пізньо достигаючих травостоїв впливав рівень азотного живлення та умови вологозабезпеченості. При внесенні на злакових травосумішках підвищених і високих доз азотного добрива диференціація видів за конкурентною здатністю посилюється, що призводить до істотного послаблення їх біологічної сумісності в ценозах. Лисохвіст лучний і костриця очеретяна в сумісних посівах із грястицею збірною були більш конкурентноздатні порівняно з кострицею лучною, частка яких в травостої становила відповідно 30-33% і 33-42%, а костриці лучної – 5,7-13,1%. Виявлено переваги травосумішки грястиці збірної з лисохвостом лучним і кострицею очеретяною. Костриця очеретяна порівняно з кострицею лучною також була більш конкурентноздатна в травосумішці із стоколосом безостим. Фітоценотичні відносини тимофіївки лучної з мітлицею велетенською та кострицею очеретяною мало змінювались від впливу доз азотного добрива. Частка тимофіївки лучної від загальної маси становила 51-58%, мітлиці велетенської - 45-40%, а в сумісному посіві з кострицею очеретяною відповідно – 50-59, 50-41%.
Вміст бобових трав в бобово-злакових травосумішках при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 (по N30 після першого і другого укосів) збільшувався від 21% першого до 48% п’ятого року використання в рано достигаючих травостоях, від 33 до 54% в середньо достигаючих. В пізньо достигаючих травосумішках співвідношення злакових і бобових компонентів у травостої першого року використання було однакове – 50%, а на п’ятому – бобових 47%. Із бобових компонентів в травостої переважала люцерна посівна. Бобово-злакові травосумішки, до складу яких включалась люцерна посівна сорту Вінничанка, за вмістом бобових трав за масою переважали аналогічні травосумішки з люцерною Веселоподолянська 11 – на 11%.
В умовах зрошення ефективність застосування мінеральних добрив на різночасно достигаючих злакових травостоях обумовлена в значній мірі видовим складом. Так, внесення фосфорно-калійних добрив з розрахунку Р90К120 на ранньостиглих травостоях на фоні гною і дефекату забезпечило приріст сухої маси 0,86-1,0 т/га, а при поєднані їх з азотними в дозі 180-270 кг/га поживних речовин сприяло підвищенню урожайності - на 5,04-6,30 і 6,88-9,58 т/га сухої маси, а приріст сухої маси на 1 кг азоту становив відповідно – 28,0-35,0 і 25,5-36,5 кг. Внесення фосфорно-калійних добрив на середньо достигаючих травостоях забезпечило приріст сухої маси 0,60-1,61 т/га, а при поєднанні їх з азотними в дозах 180-270 кг – на 4,65-8,68 т/га. На 1 кг поживних речовин фосфорно-калійних добрив одержано 2,9-7,7 кг сухої маси, на 1 кг їх азотного добрива – 25,8-32,2 кг. Пізньостиглі травосумішки за ефективністю використання азоту поступалися ранньо- і середньостиглим травосумішкам. Приріст урожайності від застосування N180 складав 3,59-3,87, а від N270 – 5,57-5,73 т/га, а на 1 кг азоту відповідно – 19,9-21,2 кг.
Внесення фосфорно-калійних добрив в дозах Р90К120 забезпечило приріст сухої маси в двокомпонентних середньо достигаючих бобово-злакових травосумішках – 2,96-4,31 т/га, трикомпонентних – 3,61-3,19 і чотирикомпонентних – 4,59-4,49 т/га. У пізньо достигаючих – 2,50-2,47 т/га. При внесенні 60 кг/га азоту приріст сухої маси середньо достигаючих травостоїв становив 2,85-3,70 т/га, пізньо достигаючих – 2,75-2,83 т, окупність 1 кг азоту складала відповідно – 9,5-23,2 і 8,5-9,5, а при внесенні 90 кг/га – 25,4-41,1 і 30,6-31,3 кг.
При зрошенні найбільшу врожайність і кормову якість забезпечили ті травосумішки, до складу яких включали кострицю очеретяну, особливо при застосуванні високої дози азотного добрива, яка виявилась більш конкурентноздатною порівняно з іншими злаковими травами, інтенсивніше використовувала високі дози азоту, і проявила більшу посухо- і зимостійкість. У середньому за чотири роки ранньостигла злакова травосумішка на фоні N270Р90К120 забезпечила одержання з 1 га 14,0 т/га сухої маси та 120,9 ГДж/га ОЕ, в 1 кг якої містилось 0,64 корм. од. і з вмістом в ній 164,8 г перетравного протеїну. В середньо і пізньо достигаючих сумішках ці показники становили, відповідно 15,0-15,2 і 14,31 т/га сухої маси, 120-134 і 130,1 ГДж/га обмінної енергії, 0,58-0,66 і 0,68 корм. од. з вмістом в ній 165,3-150,9 і 181,0 г перетравного протеїну. Із дво- і трикомпонентних середньо достигаючих бобово-злакових травосумішок найвищу врожайність і кормову якість мали ті, до складу яких включали люцерну посівну сорту Вінничанка. В середньому за чотири роки з 1 га отримано 13,3-14,5 т/га сухої маси і 122-142 ГДж/га ОЕ, а 1 кг їх містив відповідно 0,69-0,77 корм. од. на яку припадало 147,5-181,8 г перетравного протеїну. Пізньо достигаючі сумішки забезпечили вихід з 1 га 12,9-13,9 т/га сухої маси, 118,7-130,1 ГДж/га ОЕ, а 1 кг сухої маси містив 0,69-0,71 корм. од. з вмістом в ній 177,3-178,3 г перетравного протеїну.
Різниця в настанні збиральної стиглості для першого укосу між ранньостиглими сумішками з переважанням грястиці збірної і середньостиглими з переважанням стоколосу безостого, костриці лучної і очеретяної становила від 6 до 15 днів, а для отави від 14 до 21, між ранньо- і пізньостиглими з переважанням тимофіївки лучної відповідно від 14 до 21 і від 30 до 40 днів. Створення різних за скоростиглістю злакових і бобово-злакових травостоїв та проведення трьох укісного скошування на високих фонах мінеральних добрив (N60-90Р90К120 - на бобово-злакових і N180-270Р90К120 – на злакових) забезпечує безперебійне надходження зеленої маси з 12 травня по 15 жовтня, суттєво покращує використання кормо збиральної техніки.
Інокуляція насіння одновидових бобових трав перед сівбою активними штамами симбіотичних азотфіксаторів значно підвищує їх продуктивність та якість корму. Залежно від фону живлення, вихід кормових одиниць становив 5,66-11,27 т/га, перетравного протеїну – 1,02-2,63 т/га, ОЕ – 70-146 ГДж/га, що на 1,53-2,62 т і 0,28-0,31 т, 16,3-30,3 вище, порівняно з варіантом без інокуляції. Вміст перетравного протеїну в 1 корм. од. становив 171,3-229,4 г. Найвища ефективність інокуляції спостерігалась у люцерни посівної та малопоширених культур – козлятнику східного і лядвенцю рогатого. Суттєвим фактором, що впливає на активність симбіотичної фіксації для бобових трав, є гній, сидеральні і фосфорно-калійні добрива, внесені на цих фонах та сумісне застосування цих добрив і інокуляція насіння.
Застосування інокуляції насіння бобових трав в сумішках їх із злаковими сприяло більш інтенсивному росту і розвитку бобових компонентів, частка яких у фітоценозі значно підвищилась – люцерни посівної - на 6,9-9,4%, козлятнику східного - на 5,7-9,9%, лядвенцю рогатого - на 6,8-7,3%. Застосування двох препаратів симбіотичних для бобових і асоціативних для злакових трав сприяло збільшенню бобових у травостоях із стоколосом безостим на 5,8-7,6%, з грястицею збірною – на 1,5-12,4%. Особливо ефективна сумісна інокуляція для козлятнику східного, частка якого у фітоценозі збільшилась в середньому за 4 роки на 12,4%, і досягала 63,7% у травостої із стоколосом безостим і 54,7% - грястицею збірною.
Найбільший вихід кормових одиниць з 1 га – 5,67 т і перетравного протеїну 1,36 т забезпечила люцерно-злакова травосумішка із кострицею очеретяною. Ця сумішка мала найвищу енергетичну поживність – 70,2 ГДж/га. Із козлятниково-злакових травосумішок найвищий вихід кормових одиниць – 4,69 т/га, перетравного протеїну – 0,87 т та обмінної енергії – 95,8 ГДж/га забезпечила сумішка козлятнику східного із стоколосом безостим. Бобово-злакові травосумішки із лядвенцем рогатим порівняно із люцерною і козлятником мали найнижчу продуктивність. Інокуляція бобових трав по-різному впливала на продуктивність бобово-злакових травостоїв. У люцерно-злакових травостоях вихід кормових одиниць збільшився на 0,69-0,92 т/га, перетравного протеїну – на 0,16-0,48 т/га, обмінної енергії – на 10,6-16,1 ГДж/га. В травостої з козлятником східним відповідно – на 1,13-1,39 т, 0,23-0,34 т і 12,4-15,5 ГДж/га.
Відмічено, що біостимулятори активізують симбіотичну і асоціативну азотфіксацію як в разі передпосівного обробітку насіння, так і обробки рослин їх розчином, що ставить їх в розряд найефективніших факторів впливу на процес симбіотичної і асоціативної азотфіксації при вирощуванні бобово-злакових травосумішок. Застосування біостимуляторів для обробки насіння злакових і бобових трав сприяє збільшенню виходу кормових одиниць на 0,15-0,67 т/га, перетравного протеїну – на 0,07-0,18 т/га, обмінної енергії – на 6,3-18,7 ГДж/га, для обробки вегетативної маси відповідно на 0,79-1,97 т, 0,11-0,43 т і 3,1-19,3 ГДж/га. При сумісному застосуванні ризоторфіну і біостимуляторів вихід кормових одиниць підвищується на 0,32-1,17 т, перетравного протеїну – на 0,02-0,29 т, обмінної енергії – на 8,5-23,0 ГДж/га.
Найбільший умовно чистий прибуток - 1779 грн. при внесенні N180Р90К120 забезпечила пізньо достигаюча злакова травосумішка із тимофіївки лучної і мітлиці велетенської, а при N240Р90К120 і N360Р90К120 - середньо достигаючі – 2080-2098,2 грн. Рівень рентабельності при цьому становив відповідно 221, 180 і 196%. Різночасно достигаючі бобово-злакові травосумішки при внесенні N60Р90К120 збільшили умовно чистий прибуток, порівняно із злаковими на 533,6-1392 грн. Рівень рентабельності підвищився відповідно на 191-253%. При інокуляції насіння бобових трав умовно чистий прибуток збільшився на 122-404 грн., а при обробці біостимуляторами і ризоторфіном – на 322-512 грн. Рівень рентабельності підвищився відповідно на 33,4-45,5 і 33-55%. Багаторічні бобові трави в одновидових посівах забезпечили порівняно з вищезгаданими травостоями найбільший прибуток, особливо люцерна посівна, де на фоні сидерату гірчиці білої отримано його щорічно по 2991 грн. з 1 га.
Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування різночасно достигаючих злакових травостоїв в умовах природного забезпечення вологою ґрунту знижувався з підвищенням доз азотного добрива. При внесенні N180 він становив 2,2-2,96, N360 – 1,8-2,4, бобово-злакових травостоїв при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 коефіцієнт енергетичної ефективності підвищився до 4,3-5,2, а при додатковому внесенні Р30 К60 – до 4,5-6,0. При зрошенні коефіцієнт енергетичної ефективності різночасно достигаючих злакових травостоїв на фоні гною і дефекату становив 1,26-1,63, при внесенні N180 – 1,6-1,8 і N270 – 1,3-1,8, бобово-злакових травостоїв на загальному фоні становив 2,1-2,3, при внесенні Р90К120 – 2,2-2,3, N90Р90К120 – 2,2-2,5. Коефіцієнт енергетичної ефективності різних видів багаторічних бобових трав у одновидовому посіві на фоні гною, сидерату становив 4,7-9,9, при додатковому внесенні Р90К120 на цих фонах – 4,7-8,6, при внесенні N60Р90К120 на фоні дефекату – 3,0-5,9. Інокуляція насіння сприяла підвищенню даних показників на фоні гною і сидерату до 6,0-10,7, при внесенні Р90К120 – 5,7-10,3, N60Р90К120 - 3,8-6,4. Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування двокомпонентних бобово-злакових травостоїв з насиченням різних видів бобових трав становив 3,5-5,2, при інокуляції бобових він підвищився - до 4,1-6,8.
Публікації автора:
1. Статті у фахових виданнях
Макаренко П.С., Ковтун К.П., Кубик М.П. Забезпечення рівномірного надходження зеленої маси за рахунок підбору різночасно достигаючих травосумішок. // Вісник сільськогосподарської науки. – К.: Урожай, 1986. - №9. – С. 47-49. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Макаренко П.С., Ковтун К.П., Кубик М.П. Влияние удобрений на урожай и качество разновременно созревающих злаковых и бобово-злаковых травостоев.// Міжвідомчий науковий збірник "Корма и кормопроизводство". – 1986. – Вып. 22. – С. 30-32. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Ковтун К.П., Кубик М.П. Подбор сортов бобовых трав для неодновременно созревающих травосмесей // Міжвідомчий науковий збірник "Корма и кормопроизводство". – 1988. - Вып. 26. - С. 27-29.
Ковтун К.П., Дєдов О.В., Ковтун Л.І. Шляхи підвищення продуктивності злакових і бобово-злакових травостоїв при інтенсивному їх використанні // Міжвідомчий тематичний науковий збірник " Корми і кормовиробництво". - К.: Урожай, 1991. – Вип. 32. - С. 11-14. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Ковтун К.П., Бугайов В.Д., Дєдов О.В. і ін. Роль сортів люцерни в підвищенні продуктивності люцерно-злакових травостоїв. //Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Корми і кормовиробництво" - К.: Урожай, 1992. – Вип. 33. - С. – 47-50. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Макаренко П.С., Михайлов К.С., Осецький С.І., Ковтун К.П., Назаров С.Г. Інтенсифікація лучного кормовиробництва у Лісостепу України. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Корми і кормовиробництво". – 1993. Вип. 36. – С. 33-40. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Бабич А.О., Ковтун К.П., Дєдов О.В. Особливості формування травостою залежно від фонів мінерального живлення // Корми і кормовиробництво. – 1993. – Вип. 36. – С. 53-56. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Бабич А.О., Ковтун К.П., Дєдов О.В. Зелений конвеєр на основі інтенсивного використання лучних травостоїв // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Корми і кормовиробництво".– К.: Урожай, 1994. - Вип. 37. – С. 3-8. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Бабич А.О., Ковтун К.П. Дєдов О.В. Травосумішки і якість кормів // Корми і кормовиробництво. – 1994. - Вип. 38. – С. 52-55. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Ковтун К.П., Дєдов О.В. Продуктивність грястиці збірної і її сумішок залежно від рівня мінерального живлення // Корми і кормовиробництво. – 1994. Вип. 38. – С. 15-19. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Макаренко П.С., Ковтун К.П. Досліди на сінокосах і пасовищах. – Методика проведення дослідів по кормовиробництву. – Вінниця, 1994. – С. 33-40.
Ковтун К.П., Дєдов О.В., Романюк С.П. Хімічний склад і поживність зеленої маси трав залежно від фази їх росту і розвитку // Корми і кормовиробництво. – Київ, 1998. – Вип. 41. – С. 41-45. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Ковтун К.П. Продуктивність бобово-злакових травостоїв з різними сортами люцерни посівної. // Зб. Корми і кормовиробництво. – Київ, 1998. – Вип. 45. – С. 193-194.
Макаренко П.С., Ковтун К.П., Михайлов К.С., Назаров С.Г., Дєдов О.В., Романюк С.П. Наукове обґрунтування технологій в луківництві // Корми і кормовиробництво. – Київ., 1999. – Вип. 46. – С. 82-95. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Ковтун К.П. Вплив сидеральних добрив та біостимуляторів росту рослин на видовий склад бобово-злакових травостоїв та якість корму при укісно-пасовищному використанні // Корми і кормовиробництво. – Київ, 2001. – Вип. 47. – С. 220-222.
Бабич А.А., Макаренко П.С., Назаров С.Г., Ковтун Е.П., Векленко Ю.А., Полулях Н.Н. Пути интенсификации лугового кормопроизводства на Украине // Кормопроизводство. – 2002. - № 1. – С. 7-10. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Ковтун К.П. Вплив препаратів азотфіксуючих мікроорганізмів на активність азотфіксації в ґрунті під бобово-злаковими травостоями. // Зб. Корми і кормовиробництво. – Київ, 2002. – Вип. 48. – С. 72-74.
Ковтун К.П. Прийоми посилення процесу зв'язування біологічного азоту для підвищення продуктивності бобових трав. // Зб. Корми і кормовиробництво. – Вінниця:"Тезис", 2003. – Вип. 50. – С. 49-54.
Ковтун К.П. Продуктивність бобових трав на різних фонах добрив та при інокуляції. // Зб. Корми і кормовиробництво. – Вінниця: "Тезис", 2003. – Вип. 51. – С. 232-234.
Назаров С.Г., Макаренко П.С., Ковтун К.П., Романюк С.П., Векленко Ю.А., Деркач В.С. Наукові основи створення культурних пасовищ і сіножатей на різних типах лучних угідь Лісостепу // Вісник аграрної науки. Спеціальний випуск. – Київ, 2003. – С. 23-27. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
2. Авторські свідоцтва та патенти
Пат. № 22928 А. 1998.05.05. Средство для обработки семян, содержащее водный раствор физиологически активного компонента (роданида калия и цитрата калия) / Бабич А.А., Ковтун Е.П., Страхов В.Т., Седлецкий В.А.
3. Статті в журналах
Волкогон В.В., Ковтун Е.П. Миняйло В.Г. Влияние ростактивирующих веществ на азотфиксирующие микроорганизмы // Микробиол. Журнал. – 1994. – Том 56. - № 2. – С. 41. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Волкогон В.В., Дульнев П.Г., Ковтун Е.П., Носовец Е.И., Онищенко Л.И. Влияние фитогормонов и их синтетических аналогов на активность ассоциативной азотфиксации // Микробиология. – МАИК: Наука, 1996. – том. 65. - № 6. – С. 850-854. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
Волкогон В.В., Ковтун Е.П., Дедов А.В., Сальник В.П., Носовец Е.И., Шевчук Е.Н. Влияние синтетических стимуляторов роста растений на активность азотфиксации в корневой зоне люцерны посевной. // Микробиол. Журнал. – 1997. – Том. 59. - № 1. – С. 47-52. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).
4. Тези доповідей та рекомендацій виробництву
26. Ковтун Е.П., Кубик М.П. Разновременно созревающие травосмеси – резерв увеличения протеина. // Краткие тезисы докладов научно-технической конференции. "Пути увеличения производства кормов, кормового белка и их рационального использования в колхозах и совхозах". – Винница, 1987. – С. 35.
27. Ковтун Е.П., Дедов А.В. Резервы повышения содержания протеина в травяных кормах. //Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума. "Современные аспекты решения проблемы увеличения ресурсов и повышения эффективности использования растительного белка. – Винница, 1992. – С. 13-15.
28. Ковтун К.П., Дєдов О.В. Різночасно достигаючі травосумішки для організації зеленого та сировинних конвеєрів. // Тези доповідей координаційної наради. Інтенсифікація виробництва кормів і кормового білка в Західному регіоні. – Львів, 1993. – С. 46-47.
29. Ковтун К.П. Волкогон В.В., Дєдов О.В., Седлецький В.А. та ін. Біостимулятори росту рослин – важливий фактор підвищення продуктивності люцерни посівної. // Матеріали респ. Координаційної наради по інтенсифікації виробництва кормів і білка в гостро посушливому регіоні. – Вінниця, 1994. –– С. 49-50.
30. Волкогон В.В., Ковтун К.П. Застосування стимуляторів росту – ефективний прийом забезпечення рослин біологічним азотом. // Матеріали 1-ої Всеукр.(міжнародна) конф. по проблемі "Корми і кормовий білок". – Вінниця, 1994. – С. 241-243.
31. Ковтун К.П., Дєдов О.В., Романюк С.П. Сировинний конвеєр із високобілкових багаторічних бобових трав. // Матеріали 1-ої Всеукр. (міжнародна) конфер. по проблемі "Корми і кормовий білок". – Вінниця, 1994. – С. 276-277.
32. Бабич А.А., Ковтун Е.П., Дєдов А.В. Создание и использование травостоев сенокосов и пастбищ в хозяйствах по производству молока в Украине. // Материалы международ. конфер. "Создание образцовых луговодческих хозяйств, специализирующихся в производстве молока". - (Польша Фаленты), 1994. – С. 5-11.
33. Макаренко П.С., Ковтун Е.П., Назаров С.Г. Интенсификация лугового кормопроизводства в Украине. // Материалы межд. науч. конфер. - Польша. Фаленты, 1994. – С. 11-15.
34. Ковтун К.П., Жуков В.П., Дєдов О.В., Волкогон В.В., Міняйло В.Г. Козлятник східний – перспективна кормова культура. // Матеріали наукової конференції. "Інтродукція харчових і кормових рослин". – Київ, 1994. – С. 64-65.
35. Ковтун К.П., Дєдов О.В. Ефективність симбіотичної азотфіксації козлятнику східного при вирощуванні його в сумішках з злаковими травами. // Матеріали міжн. конф. "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах". Вінниця, 1995. – С. 425.
36. Ковтун К.П., Дєдов О.В., Волкогон В.В. Вплив передпосівної обробки насіння люцерни і стоколосу різними біостимуляторами на урожайність і якість корму люцерно-стоколосової травосумішки. // Матеріали міжн. конфер. "Україна в світових, земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах". – Вінниця, 1995. – С. 374.
37. Ковтун К.П. Вплив основних видів бобових трав і ризоторфіну на продуктивність лучних травостоїв. //Матеріали міжн. конф. Україна в світових, земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах. – Вінниця, 1995. – С. 34.
38. Бабич А.О., Ковтун К.П., Дєдов О.В. Біоенергетична оцінка технології вирощування сумішок багаторічних трав. // Матеріали міжнар. конф. "Україна в світових, земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах". – Вінниця, 1995. – С. 36.
39. Бабич А.О., Ковтун К.П., Дєдов О.В. Продуктивність злакових і бобово-злакових зрошуваних травостоїв в Центральному Лісостепу. // Матеріали респ. Координаційно-методичної Ради з проблеми ефективного використання зрошуваних земель для нарощування і стабілізації виробництва кормів і кормового білка. – 1995. – С. 36-37.
40. Ковтун К.П. Шляхи підвищення якості корму лучних травостоїв в умовах зрошення. // Матеріали республ. координаційно-методичної ради з проблеми ефективного використання зрошуваних земель для нарощення і стабілізації виробництва кормів і кормового білка. – Вінниця, 1995. – С. 52-53.
41. Ковтун К.П. Продуктивність бобово-злакових травосумішок в залежності від видів бобових трав та інокуляції. //Матеріали республ. координаційної ради з проблеми кормовиробництва. "Зернофуражні, зернобобові і кормові культури". – С. 63-64.
42. Рекомендации по системе удобрений сенокосов и пастбищ по сезонам страны. - 1984. – 30 с.
43. Рекомендации по интенсификации кормов и рациональному их использованию в животноводстве Украинской и Молдавской ССР. - 1984. – 63 с.
44. Макаренко П.С., Ковтун Е.П. Рациональное использование природных кормовых угодий. – Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. – К.: Урожай, 1987. – С.136-177.
