Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Соціальна медицина


Моісеєнко Раїса Олександрівна. Наукове обґрунтування системи медико-соціальної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування у державних інтернатних закладах. : Дис... канд. наук: 14.02.03 - 2004.



Анотація до роботи:

Моісеєнко Р.О. Наукове обґрунтування системи медико-соціальної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування у державних інтернатних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2004.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці та впровадженню нової функціонально-структурної моделі системи медико-соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування у державних інтернатних закладах. Визначено основні недоліки в організації медико-соціального забезпечення дітей у будинках дитини України та дитячих будинках та школах-інтернатах (на прикладі Харківської області).

Досліджено стан медико-соціального забезпечення та показники здоров'я вихованців будинків дитини у динаміці з 1992 по 2002 роки з використанням комп'ютерної бази даних моніторингу діяльності будинків дитини Міністерства охорони здоров'я України, офіційних даних державної статистичної звітності. На основі виявлених недоліків розроблена та протягом 1999-2002 років апробована у будинках дитини модель системи медико-соціальної допомоги дітям, яка пропонується для впровадження в інші державні інтернатні заклади. Ефективність запровадженої системи обґрунтована зниженням показників смертності дітей у будинках дитини з 2,2 у 1999 році до 1,1 у 2002 році на 100 дітей БД; рівня захворюваності на гострі кишкові інфекції з 2,3 до 0,9 відповідно; питомої ваги дітей, які переведено у будинки-інтернати у зв'язку з інвалідністю по досягненні 4-х річного віку, з 7,5 % до 4,8 % з числа вибулих.

Дослідженням доведена неадекватність існуючої системи надання медико-соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, у державних інтернатних закладах і науково обґрунтована та впроваджена якісно нова функціонально-структурна модель, яка довела свою ефективність.

  1. Встановлено, що низький рівень організації медичної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, пов'язаний із недостатнім нормативно-правовим забезпеченням діяльності інтернатних закладів з питань охорони здоров'я дітей, відсутністю моніторингу стану їх здоров'я, особливостями формування особистості, соціальної адаптації, відсутністю дієвої психологічної підтримки, сучасних методів реабілітації, недостатньою взаємодією з територіальними лікувально-профілактичними закладами та низькою доступністю до високоспеціалізованої медичної допомоги, браком медичного персоналу в інтернатних закладах та недостатнім рівнем його кваліфікації.

  2. Виявлено низький рівень здоров’я дітей-сиріт, які виховуються у державних інтернатних закладах, що перевищує популяційні показники. Поширеність захворювань серед дітей-сиріт становить: у будинках дитини - 5964,7 , у дитячих будинках – 4089,7 , у школах-інтернатах – 3641,7 . Серед вихованців перших чотирьох років життя не виявлено здорових дітей; у 80,0 % дошкільників переважає третя група здоров'я, у 74,5 % дітей раннього віку має місце дисгармонійний фізичний розвиток, питома вага якого зменшується з віком: у дошкільників – 52,2 %, молодших школярів – 42,8 %, старших школярів – 29,6 %. У дітей раннього віку переважає дефіцит маси тіла, а у подальших вікових періодах – низький ріст.

  3. Дослідження показали, що структура поширеності захворювань залежить від віку дітей-сиріт. У дітей до 3-х років найбільш поширеними є хвороби нервової системи (1466,7±51,8), ендокринної системи, розлади харчування та обміну речовин (1309,8±39,9), дихальної системи (811,8±26,9), розлади психіки та поведінки (690,2±29,0). У дошкільників – хвороби психіки та поведінки (1065,5±33,4), ендокринної системи, розлади харчування та обміну речовин (742,1±55,5), дихальної системи (725,8±56,7), нервової системи (678,4±59,9). У дітей шкільного віку перші місця у структурі поширеності займали хвороби дихальної системи (637,0±23,3), органів травлення (611,2±23,3), хвороби ендокринної системи, розлади харчування та обміну речовин (552,7±24,1). Розлади психіки та поведінки становили 482,44±24,2.

  4. Доведено, що соціальна адаптація і психічний розвиток дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу має специфічні особливості, зокрема, у дітей раннього віку відмічено порушення становлення таких психічних сфер, як інтелектуальна, мовна, емоційна, моторна. Найчастіше у дітей фіксувались порушення пізнавальної сфери: розвитку експресивної мови (82,0±4,6 %), функції мислення (65,6±5,7 %), уважності (64,1±5,7 %), затримки у формуванні ігрової діяльності (68,6±5,5 %). У 91,3 ± 3,3 % випадків коефіцієнт психічного розвитку дітей був низьким.

  5. Підтверджено негативний вплив на здоров'я вихованців-підлітків низького рівня гігієнічних навичок та нехтування здорового способу життя. Тютюнопаління відмічено у 36,1 % підлітків, вживання алкогольних напоїв у 23,1 %, наркотичних речовин у 4,6 %, розумову і фізичну роботу чергують лише 54,6 %, фізично малоактивний спосіб життя ведуть 17,6 %.

  6. Отримані результати щодо стану здоров’я досліджуваного контингенту та встановлення невідповідності існуючої системи медико-соціальної допомоги дітям у державних інтернатних закладах потребам викликали необхідність і стали підставою для наукового обґрунтування та впровадження якісно нової її моделі. Характерною особливістю якої є введення трьохетапної системи медичної допомоги дітям-сиротам та таких підрозділів, як центрів медичної, соціальної реабілітації, профілактики насильства в сім'ї, профілактики та боротьби зі СНІД, медико-генетичних центрів (відділень), центрів здоров'я, спеціалізованих кабінетів, а для дітей у дитячих будинках та школах-інтернатах – підліткових кабінетів, денних стаціонарів лікарень, центрів (кабінетів) підліткової та дитячої гінекології, планування сім'ї. Це сприяло зростанню чисельності медичного персоналу у будинках дитини, запровадженню у них комплексних заходів реабілітації дітей з обмеженими можливостями, залученню до організації медичної допомоги дітям територіальних лікувально-профілактичних закладів з наданням їм функцій координації.

  7. Розроблена і впроваджена нами модель системи медико-соціальної допомоги дітям-сиротам у будинках дитини дала можливість значно покращити показники їх здоров'я. Смертність дітей з 2,2 % у 1999 році знизилась до 1,1 % у 2002 році (р<0,01), кількість випадків гострих кишкових захворювань знизилась за цей період з 2,3 % до 0,9 % (р<0,01), на 13 % менше реєструвались відхилення у психічному розвитку дітей, з 7,5 % до 4,8 % (р<0,01) зменшилась кількість дітей-інвалідів, які потребують перебування в будинках-інтернатах системи соціального захисту населення.

  8. Впровадження розробленої та апробованої системи медико-соціальної допомоги дітям-сиротам у будинках дитини на території різних регіонів України, відмінних за географічним розташуванням, станом навколишнього середовища, рівнем соціально-економічного розвитку, показало її універсальність та свідчить про доцільність широкого втілення її у роботу дитячих інтернатних закладів на території всієї країни з відповідним адаптуванням до місцевих умов.

Публікації автора:

  1. Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей-сиріт / М.М. Коренєв, І.С. Лебець , Р.О. Моісеєнко – К.: Веллар, 2003. – 239 с. Дисертантом проведено аналіз літератури, підготовлено матеріали до 4-х розділів монографії, пропозиції до додатків, взято участь у узагальненні монографії.

  2. Гойда Н.Г., Дудіна О.О., Моісеєнко Р.О. Охорона здоров'я матері і дитини. Медико-соціальна допомога дітям-сиротам та дітям, які позбавлені батьківського піклування // Панорама охорони здоров’я населення України. – К.: Здоров'я, 2003. – С. 208–210.

  3. Моісеєнко Р.О. Реалізація національних і міжнародних задач в галузі охорони здоров’я дітей в Україні з 1990 по 2000 роки // Перинаталогія та педіатрія. – 2001. – №2. – С. 3–8.

  4. Моісеєнко Р.О. Роль акушерської та педіатричної служб в зниженні дитячої інвалідності в Україні // Ультразвукова перинатальна діагностика. – 2001. – №14. – С. 3–11.

  1. Моісеєнко Р.О. Сучасні проблеми стану здоров’я та медико-соціального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2002. – №1. – С. 10–14.

  2. Моисеенко Р.А. Профилактика передачи ВИЧ-инфекции от матери к ребёнку // Здоровье женщины. – 2002. – №4 (12). – С. 55-59.

  3. Моісеєнко Р.О. Здоров'я дітей шкільного віку та першочергові заходи з метою його поліпшення // Охорона здоров’я України. – 2002. – №3-4 (6–7). – С. 7–11.

  4. Моісеєнко Р.О. Стан медичного забезпечення дітей, позбавлених батьківського піклування // Здоровье женщины. – 2003. – №1 (13). – С. 71–77.

  5. Моісеєнко Р.О. Шляхи вирішення соціальних проблем дітей-сиріт в Україні // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №2. – С. 3–8.

  6. Коренев Н.М., Моисеенко Р.А., Лебец И.С., Булага Л.П. Медико-социальное обеспечение детей-сирот, детей, лишенных родительской опеки, и его оптимизация // Здоровье женщины. - 2003. – №2 (14). – С. 94–99.

  7. Коренєв М.М., Моісеєнко Р.О., Колотій Н.М., Бєляєва О., Лебець І.С. Особливості психологічного розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Укр. вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, Вип. 3 (32). – С. 37-39. Дисертантом проведено узагальнення отриманих даних психологічного обстеження дітей-сиріт Харківської області та їх статистична обробка.

  8. Моісеєнко Р.О. Надання хірургічної допомоги дітям в Україні у 1995-2000 роках // Український медичний часопис. – 2002. – №4 (30). – С. 50–53.

  9. Моисеенко Р.А. Охрана здоровья детей и матерей в Украине: проблемы и перспективы // Здоровье женщины. – 2003. – №3 (15). – С. 8–16.

  10. Моисеенко Р.А. Оценка эффективности системы медико-социального обеспечения детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки в домах ребёнка Украины // Современная педиатрия. – 2003. - №1. – С. 37–43.

  11. Моісеєнко Р.О., Гойда Н.Г., Мартинюк В.Ю. Оцінка сучасного стану та підходи до подальшого удосконалення медичної допомоги дітям з особливими потребами в Україні // Соціальна педіатрія. Розділ: “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи”. – К.: Фенікс, 2001. Вип. 1. – С. 13–22.

  12. Моісеєнко Р.О., Мартинюк В.Ю. Медико-організаційні технології в удосконаленні допомоги дітям з обмеженими можливостями здоров'я // Соціальна педіатрія. Збірник наукових праць. Вип. 2. - К.: Інтермед, 2003. – С. 4–11. Дисертантом проведено аналіз чинної нормативно-правової бази та статистичних даних щодо дітей-інвалідів.

  13. Моісеєнко Р.О. Шляхи оптимізації медико-соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування у державних інтернатних закладах // Матеріали науково-практичної конференції: Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. – Х.: ІОЗДП, 29-30 жовтня 2003 р. – С. 5–18.

  14. Моісеєнко Р.О. Організація медичної допомоги дітям і підліткам в Україні. Проблеми реформування // Матеріали науково-практичної конференції: Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків. – Х.: ІОЗДП, 2002. – С. 3–17.

  15. Організація медичної допомоги та догляду за ВІЛ-інфікованими дітьми у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах: Методичні рекомендації / Аряєв М.Л., Щербинська А.М., Котова Л.М., Моісеєнко Р.О. та інш. – Київ, 2002. – 16 с.