В дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу –визначено та проаналізовано показники смертності немовлят в АР Крим у порівнянні з ситуацією в Україні та проведено багатофакторний аналіз чинників, які впливають на формування смертності немовлят. Розроблено та науково обґрунтовано функціональну модель із запобігання і зниження смертності немовлят на різних рівнях надання лікувально-профілактичної допомоги матері й дитині. 1. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено, що смертність немовлят є проблемою, яка поєднує специфічний та неспецифічний аспекти, що залежать від регіональних особливостей формування здоров’я дитячого населення, клімато-географічних, соціально-економічних, клінічних чинників. На сучасному етапі багато аспектів цієї проблеми залишаються невирішеними: відсутні комплексні дослідження, не розроблено систему заходів щодо прогнозування шляхів зниження смертності немовлят на різних етапах надання медичної допомоги. 2. Виявлено, що демографічна ситуація в АР Крим, як і в Україні, характеризується негативним природним приростом населення, незважаючи на незначне збільшення народжуваності за останні роки. При цьому в АР Крим показники народжуваності та загальної смертності нижчі, ніж в Україні в цілому. До негативних тенденцій у АР Крим належить повільне зниження показника мертвонароджуваності, ранньої неонатальної, неонатальної та постнеонатальної смертності. За останні роки в усіх регіонах України відзначається зниження материнської смертності, а в АР Крим цей показник залишається досить високим та перевищує середньоукраїнський у 1,5 рази. 3. Встановлено, що в АР Крим серед дітей, померлих у віці до 1 року, переважає неонатальна смертність (73%), що відповідає типу А смертності немовлят. Основними причинами смертності немовлят в АР Крим є стани, що виникають у перинатальному періоді (66,8%), на другому місці вроджена патологія (21,8%), на третьому – захворювання органів дихання (6,8%), на четвертому – інші причини (4,6%). В останні роки в Україні на третю позицію виходять травми, отруєння та інші наслідки зовнішніх впливів, залишаючи позаду хвороби органів дихання та інфекційні захворювання, що свідчить про покращання роботи в педіатричній службі. Високий рівень перинатальної патології в АР Крим (по Україні в середньому 38,1-42,1%) свідчить про наявність суттєвих резервів вдосконалення акушерсько-гінекологічної допомоги. 4. Виявлено, що смертність немовлят у АР Крим має сезонний характер з максимумом у весняно-зимовий період, смертність вища у вечірній час та у вихідні, хлопчики становлять більше половини померлих дітей, що підтверджує положення про надто велику смертність хлопчиків у віці до одного року, серед померлих переважають немовлята з вагою до 2500 г, велику вагу мала кожна шоста дитина, довжина тіла частіше до 40 см або понад 56 см, дві третини померлих дітей народилося в стані асфіксії різного ступеня тяжкості. 5. Дослідження показало, що суттєвий вплив на показники смертності немовлят справляють такі соціально-економічні та медичні фактори: вік матерів, освітній рівень, незареєстрований шлюб, недостатньо упорядковане житло, недостатній час для відпочинку, надмірне фізичне навантаження, неповноцінне харчування й, особливо, незадовільне здоров’я матері. Так, у 84,4% вагітних жінок відзначалася гінекологічна та екстрагенітальна патологія, кожні другі пологи проходять з ускладненнями. Фактором ризику є також багатоплідна вагітність (15%). 6. Незважаючи на зростання рівня ранньої постановки вагітних на облік, лише 70% останніх перебували на обліку в жіночій консультації, що свідчить про недоліки організації диспансерного спостереження. Кожна шоста (16,6%) вагітна проходить стаціонарне лікування з приводу ускладнень вагітності або соматичної патології. Кожна друга госпіталізація пов’язана із загрозою переривання вагітності, пієлонефритом або суміщеною патологією. Збільшилася частота патологічних пологів: кожні другі – передчасні, кожні четверті – затяжні, кожні шості – стрімкі. 7. Впливають на смертність немовлят три групи факторів: соціально-економічні, біологічні й медико-організаційні. При цьому має значення ступінь епідеміологічної значущості параметрів. Факторним аналізом доведено, що біологічні й соціально-економічні фактори більшою мірою впливають на смертність немовлят, ніж медико-організаційні. Запропонований нами метод виділення рівнів епідеміологічної значущості параметрів дозволяє визначити пріоритетність заходів щодо запобігання втрат серед дитячого населення. 8. Розроблено функціональну модель прогнозування факторів ризику можливих майбутніх втрат дітей до 1 року, яка може бути варіантом вирішення цієї важливої соціальної проблеми. Прогнозування смертності немовлят здійснюється у два етапи: на першому етапі – до моменту народження дитини, коли надається первинна медико-санітарна допомога (жіноча консультація – лікар-гінеколог) і спеціалізована допомога (пологовий будинок – акушер-гінеколог), на другому етапі – після народження дитини, в умовах пологового будинку – спеціалізована допомога (лікар-неонатолог) і первинна медико-санітарна допомога (сімейний лікар і лікар-педіатр дитячої поліклініки). Було запропоновано рівні її реалізації: національний, регіональний, місцевий, особистісний, а також запропоновано найбільш раціональну та оптимальну стратегію з диспансеризації за вагітними та дітьми першого року життя. 9. Інструментом розробленої моделі є дискримінантне рівняння, яке дозволяє прогнозувати СН на різних рівнях надання медичної допомоги. Рівняння представлено лінійно-дискримінантними функціями, які першому етапі містить 28 показників дослідження, що характеризують анамнез життя батьків, відомості про цю вагітність, а на другому етапі з 46 показників, які складаються вже з перелічених 28 і 18, що характеризують пологи та новонароджену дитину. Відсоток співпадінь математичного прогнозування з фактичними даними, одержаними в результаті експерименту, становив на першому етапі – 83,9, на другому – 78,0. Розроблена математична модель прогнозування смертності немовлят має достатню розпізнавальну здатність (83,3-91,7%), що дозволяє рекомендувати її для впровадження у клінічну практику для запобігання й зниження рівня смертності немовлят. |