Анотація до роботи:

Піщан С.Г. Наукове обґрунтування технологічних прийомів підвищення функціональної активності вимені корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено вирішенню важливої науково-практичної проблеми підвищення активності рефлексу молоковіддачі та фізіологічної функції молочних залоз лактуючих корів. Дослідженнями встановлена постійність рефлексу молоковіддачі у тварин незалежно від способу виведення секрету з молочних залоз та тривалості „холостого” режиму доїння. Доведено, що у процесі експлуатації корови адаптуються до „холостого” режиму доїння, тому рефлекс молоковіддачі проявляється на високому рівні, проте гальмівне безумовно-рефлекторне подразнення рецепторного апарату вимені направлене на зменшення його функціональної активності від одного доїння до іншого та фізіологічної активності в онтогенезі лактації.

Розкрита динамічність функціональної активності молочних залоз навіть за стереотипних умов процесу машинного видоювання, тому відповідно до внутрішнього стану організму у корів проявляється декілька форм гальмування рефлексу молоковіддачі, яке відбувається на рівні вимені, що не призводить до зменшення удою. Доведено, що технофізіологічний „холостий” режим доїння менш продуктивних молочних залоз відбувається перед періодом власне доїння та додоювання, а також в кінці його, за цим тривалість гальмівних подразнень визначається рівнем продуктивності та функціональною активністю вимені, тоді як технологічний „холостий” режим залежить від технологічної дисципліни і направлений на всі залози, хоч корови можуть проявляти продуктивність більше 5800 кг 4%-ового молока за лактацію.

На основі наукових досліджень розроблені технологічні прийоми цілеспрямованої безумовно-рефлекторної стимуляції рецепторного апарату лакточутливих органів корів, які сприяють формуванню активного рефлексу молоковіддачі та високої фізіологічної функції молочних залоз. До таких прийомів належать: мануальний та пневматичний масаж вимені, а також пневмомеханічний масаж дійок нетелей на ранній стадії лактогенезу; умовно-рефлекторна адаптація нетелей до технології експлуатації корів; інтерорецепторний масаж вимені первісток у період між видоюваннями; екстерорецепторний масаж зовнішніх статевих органів корів під час видоювання; дворежимне видоювання лактуючих тварин. Встановлено, що лактуючі корови легко адаптуються до різноінтенсивного стимулюючого подразнення механорецепторів та виведення молока з передніх і задніх молочних залоз, що забезпечує підвищення їх фізіологічних та функціональних властивостей.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової проблеми, що виявляється у розробці та обґрунтуванні технологічних прийомів безумовно-рефлекторного стимулювання лакточутливого рецепторного апарату корів, які забезпечують підвищення функціональної активності молочних залоз в онтогенезі лактації, загального рівня продуктивності та високу економічну ефективність.

2. Інтенсивне безумовно-рефлекторне стимулювання рецепторного апарату тканин вимені на ранній стадії лактогенезу, незалежно від його якості (мануальний – одноразовий упродовж 65 діб, пневматичний одно- та дворазовий – 40 діб, пневмомеханічнй дійок – одноразовий 24 доби), викликає позитивний зв’язок у формуванні та закріпленні лактаційної домінанти у нетелей після отелення. Організм адаптованих первісток функціонує на більш високому рівні, що дає змогу краще реалізувати генетичний потенціал продуктивності за рівнем молочності від 8 до 17,9 % (Р<0,001).

3. За інтенсивної технології виробництва молока нетелі умовно-рефлекторно адаптуються до найважливішої ланки інженерно-біологічної системи, якою виступає „людина”. На цій основі створюються достатні передумови для реалізації продуктивного потенціалу: упродовж 305 діб лактації у первісток з подовженим адаптивним періодом до умов експлуатації (60-75 діб) продуктивність вища на 7,6 % (Р<0,05), ніж у тварин з коротким адаптивним періодом (15-20 діб).

4. Інтерорецепторна стимуляція тканин молочних залоз лактуючих первісток у період між видоюваннями (через 4 год. після першого доїння упродовж 50-60 с) дає додатковий ефект в їх успішній адаптації до умов експлуатації. У молодих тварин, молочні залози яких підпадають лише стимулюючим безумовно-рефлекторним подразненням, активність молоковіддачі та інтенсивність молоковиведення під час видоювання підвищується на 10,3 %, а фізіологічна активність вимені за лактацію зростає на 11,6 % (Р<0,001).

5. У процесі машинного видоювання тварини легко сприймають одночасне подразнення екстерорецепторів зовнішніх статевих органів (20-30 с) та екстеро- і інтерорецепторів тканин молочних залоз. Комплексне стимулювання рецепторного апарату лакточутливих органів має синергічний характер, тому сприяє підвищенню активності рефлексу молоковіддачі (середня та максимальна інтенсивність зростають майже на 10,5 %) та рівня молочної продуктивності за лактацію на 10,2 % (Р<0,05).

6. Лактуючі корови легко адаптуються до різної інтенсивності виведення секрету з молочних залоз та подразнення їх рецепторного апарату. У період власне видоювання як в передніх молочних залозах, так і в задніх послідовно проявляються активна та пасивна фази молоковіддачі, тривалість яких становить відповідно 93,5 і 96 % від періоду власне доїння. За цим зберігається перевага щодо тривалості активної фази в задніх залозах, як більш продуктивних, над передніми менш молочними (4,63 % або 10,8 с) та, навпаки, тривалості пасивної фази у передніх над задніми (36,6 % або 5,6 с).

7. Дворежимне видоювання корів (частота пульсацій для передніх залоз 1,08 Гц, а для задніх – 1,34 Гц) та його різноінтенсивні подразнення рецепторного апарату вимені, а також молоковиведення із передніх, менш продуктивних та задніх, більш продуктивних молочних залоз відповідає фізіології лактації, тому сприяє підвищенню її активності на 8,31 % (Р<0,05).

8. Нетривалі підготовчі безумовно-рефлекторні стимулюючі подразнення (16,5 с) рецепторного апарату тканин молочних залоз корів на доїльній установці „Тандем” у другій половині лактації недостатні для збудження рефлексу молоковіддачі, що спричиняє подовження латентного періоду та виникнення „холостого” доїння упродовж 21,3 с, яке клінічно легко сприймається тваринами. Проте попередження такого гальмівного ушкодження та проведення заключного інтерорецепторного масажу упродовж 10-20 с сприяють підвищенню лактаційної функції у корів навіть після її домінанти на 3,84 % (Р<0,05).

9. Для високопродуктивних корів (7200 кг) головним, що забезпечує високу фізіологічну активність молочних залоз, є сам процес видоювання, який може здійснюватися і без додоювання. Тварини здатні легко адаптуватися як до тривалого безумовно-рефлекторного стимулювання рецепторного апарату всього вимені (24,1 с) під час підготовчих операцій, так і до короткочасного та локального стимулювання (12,8 с), який обмежується тканинами дійок. Корови з генетично обумовленими високими продуктивними якостями чутливі до стимулюючих подразнень лактогенного апарату, тоді як низькопродуктивні (до 2993,3 кг), навпаки, – до гальмівних.

10. У лактуючих корів як різних генотипів, так і рівня продуктивності незалежно від способу виведення секрету з молочних залоз рефлекс молоковіддачі має один і той же характер, за якого послідовно проявляються дві фази – активна та пасивна, які в більш та менш продуктивних залозах мають неоднакову характеристику.

11. У процесі видоювання корів за постійного вакууму (49,8 кПа) та частоти пульсацій (1,25 Гц) доїльного апарата цистернальна порція молока, що виводиться у відкриту фазу з дійки, зростає від початку (2,4-3,7 г), набуває свого максимального значення у процесі (8,6-11,7 г) та невпинно зменшується під кінець видоювання (3,5-1,3 г), натомість жировиведення має вигляд постійно зростаючої кривої, з мінімальним значенням на початку доїння (1,82-1,43 %), та максимальним (8,48-9,11 %) в кінці.

12. Неідентичність функціональної активності суміжних молочних залоз спричиняє виникнення технофізіологічного „холостого” режиму доїння, гальмівна функція якого направлена на рецепторний апарат тканин менш продуктивних залоз. У високопродуктивних корів таке травмування відбувається відразу ж після підключення доїльних стаканів (упродовж 7,6 с), потім перед машинним додоюванням (25,2 с) та в його кінці (10 с).

13. Технофізіологічний „холостий” режим доїння менш продуктивних молочних залоз виявляє прямий гальмівний вплив на загальні лактопоезні властивості корів, що проявляється вже впродовж лактаційної доби, тому навіть за скорочення інтервалу між видоюваннями (від другого до третього) інтенсивність секреції та молоковиведення з передніх та задніх залоз знижуються.

14. За однорежимного видоювання виникненню технофізіологічного „холостого” режиму доїння сприяють особливості лактаційної функції корів. Анатомічні та фізіологічні процеси формування паренхіми та ємнісної системи вимені після другого отелення тварин такі, що передні молочні залози менш продуктивні, ніж задні, і в онтогенезі лактації таке співвідношення фізіологічної активності між ними дуже постійне. На початку лактації індекс вимені знаходиться біля 43,4 %, до 7 місяця опускається до рівня 40,6 %, а в кінці лактації зростає і становить 46,3 %.

15. За стереотипних умов експлуатації та процесу машинного видоювання у корів спонтанно проявляються декілька адаптивних форм реалізації рефлексу молоковіддачі. Перша – умовно-рефлекторне гальмування рефлексу, за якого „холостому” режиму доїння упродовж 26,4 с підпадають всі молочні залози. Проте рефлекс збуджується і його активність перевищує нормальний стан за інтенсивністю молоковиведення на 75,4 % (P<0,001). Друга – безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу – розпочинається після першої хвилини активного молоковиведення, триває майже 28,2 с, після чого знову відновлюється інтенсивна форма молоковіддачі. Третя – сумаційне гальмування рефлексу – характеризується низькими показниками інтенсивності молоковиведення впродовж всього періоду доїння, що призводить до подовження додоювання відносно норми у 2,31 раза, а додатково отриманого молока – у 2 рази (P<0,001).

16. Нормально функціонуючі та атрофовані молочні залози корів мають різну функціональну активність. Патологічно гіпогалактійні залози характеризуються декількома формами активності молоковіддачі, за яких інтенсивність молоковиведення може зростати (на 14,7 %), дещо знижуватися (10,9 %) та значно гальмуватися (42,6 %, P<0,001).

Публікації автора:

Монографії, брошури

1. Піщан С.Г. Ефективність розведення корів чорно-рябої породи в різних умовах кормового забезпечення / С.Г. Піщан, П.Г. Прокоф’єв // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання : кол. монографія у двох томах ; за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К. : ІАЕ, 2001. – Т. 1. – С. 500–503. (Здобувач брав участь у обґрунтуванні досліджень; самостійно провів виконання та аналіз експериментальної роботи).

Статті в фахових журналах та збірниках наукових праць

2. Агафонов Н. Влияние промежуточного массажа вымени первотелок на их молочную продуктивность / Н. Агафонов, С. Пищан, В. Радченко // Молочное и мясное скотоводство. – 1994. – № 4. – С. 15–18. (Здобувач брав участь у обґрунтуванні досліджень; самостійно провів виконання та аналіз роботи; сформулював висновки).

3. Агафонов Н.И. Определение количества доильных аппаратов по затратам времени на выдаивание молока / Н.И. Агафонов, В.В. Радченко, С.Г. Пищан // Вісник аграрної науки. – К. : Аграрна наука, 1995. – № 7 (507). – С. 52–57. (Здобувач брав участь у обґрунтуванні наукових положень; самостійно сформулював завдання та інтерпретував отримані результати; брав участь у їх обговоренні).

4. Агафонов Н.И. Влияние способа массажа вымени нетелей на продуктивность первотелок / Н.И. Агафонов, С.Г. Пищан, В.В. Радченко // Зоотехния. – 1995. – № 1. – С. 17–18.

5. Радченко В. Физиологические факторы определения числа аппаратов для доения коров / В. Радченко, С. Пищан // Молочное и мясное скотоводство. – 1995. – № 3. – С. 16–18. (Здобувач брав участь у обґрунтуванні наукових положень; самостійно сформулював завдання та інтерпретував отримані результати).

6. Агафонов Н.И. Реализация рефлекса молокоотдачи при работе доильного аппарата / Н.И. Агафонов, В.В. Радченко, С.Г. Пищан // Вісник аграрної науки. – Київ, 1996. – № 11. – С. 32–33. (Здобувач самостійно теоретично обґрунтував та розробив програму досліджень; самостійно провів експериментальну частину роботи; прийняв участь в аналізі та обговоренні отриманих даних експерименту).

7. Піщан С.Г. Стимуляція рефлексу молоковіддачі у лактуючих корів / С.Г. Піщан // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 1998. – № 1–2. – С. 109–114.

8. Пищан С.Г. Продолжительность содержания нетелей в стаде полоновозрастных коров и их молочная продуктивность после отела / С.Г. Пищан // Вісник аграрної науки ДДАУ. – Дніпропетровськ : Аграрна наука, 1998. – С. 74–78.

9. Піщан С.Г. Фази рефлексу молоковіддачі в передніх та задніх частках вим’я при двохрежимному видоюванні корів / С.Г. Піщан // Науковий вісник Львівської НАВМ імені С.З. Ґжицького. – Львів, 1999. – Вип. 3. – Ч. II. – С. 191–193.

10. Піщан С.Г. Травмування однорежимним апаратом тканин молочних залоз корів „холостим” доїнням упродовж доби / С.Г. Піщан // Науковий вісник Львівської НАВМ імені С.З. Ґжицького. – Львів, 1999. – Вип. 3. –Ч. II. – С. 193–195.

11. Піщан С.Г. Адаптація лактуючих корів до тривалого періоду „холостого” доїння / С.Г. Піщан // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб. наук. пр. ХЗІ. – Харків, 2000. – Вип. 6 (30). – Ч. 1. – С. 173–176.

12. Піщан С.Г. Інтерорецепторний масаж вим’я первісток у період між видоюваннями / // Тваринництво України. – 2001. – № 2. – С. 7–9.

13. Піщан С.Г. Дослідження рівня молоковиведення з передніх та задніх молочних залоз лактуючих корів / С.Г. Піщан // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2001. – № 1. – С. 97–101.

14. Піщан С.Г. Адаптація лактуючих корів до двохрежимного видоювання / С.Г. Піщан // Вісник Сумського ДАУ. – Суми : Науковий світ, 2001. – Вип. 5. – С. 166–170.

15. Піщан С.Г. Характеристика молоковіддачі у корів при однорежимному видоюванні / С.Г. Піщан // Вісник Сумського ДАУ. – Суми : Науковий світ, 2001. – С. 135–137.

16. Піщан С.Г. Адаптивні зміни функціональної активності патологічно гіпогалактійної та здорової молочних залоз корів / С.Г. Піщан // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2001. – № 2. – С. 149–152.

17. Адмін Є.І. Адаптація корів до подразнень рецепторного апарату молочних залоз / Є.І. Адмін, С.Г. Піщан // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2002. – № 1. – С. 137-140. (Здобувач самостійно теоретично обґрунтував та розробив програму досліджень; самостійно провів експериментальну частину роботи; прийняв участь в аналізі та обговоренні отриманих даних).

18. Піщан С.Г. Вплив якості видоювання на рівень продуктивності корів / С.Г. Піщан // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2003. – № 1. – С. 127–131.

19. Піщан С.Г. Функціональна активність молочних залоз корів на протязі доби / С.Г. Піщан // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2005. – Вип. 9–10 (9–10). – С. 217–222.

20. Піщан С.Г. Адаптація лактаційної функції корів до „холостого” режиму доїння / С.Г. Піщан // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2006. – № 2. – С. 130–134.

21. Піщан С.Г. Адаптація корів до технологічного „холостого” режиму доїння / С.Г. Піщан // Зб. наук. пр. Луганського НАУ. – Луганськ : Видавництво ЛАНУ, 2006. – С. 136–141.

22. Піщан С.Г. Спосіб доїння і реалізація рефлексу молоковіддачі у корів / С.Г. Піщан // Науковий вісник Львівської НАВМ імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2006. – № 1 (28). – Т. 8. – С. 107–122.

23. Піщан С.Г. Величина удою та активність молоковіддачі в молочних залозах корів / С.Г. Піщан // Аграрний вісник Причорномор’я. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса : СМИЛ, 2006. – Вип. 32. – С. 19–21.

24. Піщан С.Г. Умовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковіддачі у корів / С.Г. Піщан // Науковий вісник Львівської НАВМ імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8. – № 2 (29). – Ч. 4. – С. 128–132.

25. Піщан С.Г. Безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковіддачі у корів / С.Г. Піщан // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2006. – Вип. 2 (34). –– С. 167–173.

26. Піщан С.Г. Умовно-безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковіддачі у корів / С.Г. Піщан // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2006. – Вип. 46. – С. 52–57.

27. Піщан С.Г. Інженерно-біологічна система „Людина – машина – тварина” і адаптація первісток / С.Г. Піщан // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2006. – Вип. 43. – С.79–85.

28. Піщан С.Г. Інженерно-біологічна ланка „людина – тварина” і адаптація нетелей / С.Г. Піщан // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2006. – Вип. 44. – С. 97–103.

29. Піщан С.Г. Адаптація корів до тривалості безумовно-рефлекторної стимуляції рецепторного апарату вимені / С.Г. Піщан // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин : Зб. наук. пр. Харк. держ. зоовет. акад. – Харків, 2006. – Т. 16. – С. 243–254.

30. Піщан С.Г. Безумовно-рефлекторне стимулювання рецепторного апарату молочних залоз у процесі машинного видоювання корів / С.Г. Піщан // Науковий вісник Львівської НАВМ імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2007. – № 2 (33). – Т. 9. – Ч. 3. – С. 70–75.

31. Піщан С.Г. Функціональна активність гіпогалактійної лівої передньої молочної залози та адаптивні властивості корів / С.Г. Піщан // Зб. наук. пр. Харк. держ. зоовет. акад. – Харків : Золоті сторінки, 2007. – Вип. 15 (40). – Т. 2. – Ч. 1. – С. 24–32.

32. Піщан С.Г. Функціональна активність молочних залоз корів різного віку упродовж доби / С.Г. Піщан // Науково-технічний бюлетень інституту тваринництва УААН. –– Харків, 2007. – № 95. – С.187–191.

33. Піщан С.Г. Функціональна активність вимені корів при видоюванні однорежимним доїльним апаратом / С.Г. Піщан // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2007. – Вип. 54. – С. 125–129.

34. Піщан С.Г. Адаптація корів до режимів видоювання при зміні функціональної активності гіпогалактійної молочної залози / С.Г. Піщан // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2007. – № 3 (12). – С. 82–86.

35. Піщан С.Г. Функціональна активність молочних залоз корів при видоюванні однорежимним доїльним апаратом / С.Г. Піщан // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2008. – Вип. 56. – С. 93–99.

36. Піщан С.Г. Морфо-функціональний стан молочних залоз і адаптивні властивості корів / С.Г. Піщан // НТБ інституту тваринництва УААН. – Харків : ІТ УААН, 2008. – № 96. – С. 324–332.

Методичні рекомендації

37. Рекомендации по технологии подготовки нетелей к лактации с применением пневматического массажа вымени / В.И. Коваль, С.Г. Пищан, В.А. Чистик [и др.]. – Черкассы, 1987. – 17 с. – (Препринт / Черкас. комп. отдел НИИЖ Л. и П. УССР). (Здобувачем розроблено основні технічні та технологічні рішення пневматичного масажу вимені нетелей).

38. Методические рекомендации по технологии подготовки нетелей к лактации и машинному доению с использованием пневмомассажеров / Е.З. Петруша, С.Г. Пищан. – Харьков : НИИЖ Л. и П. УССР, 1988. – 29 с. (Здобувачем розроблено основні технічні та технологічні рішення підготовки нетелей до лактації).

39. Подготовка нетелей к лактации : Из опыта работы колхоза „Заповіт Леніна” / С.Г. Пищан. – Черкассы : Облполиграфиздат, 1988. – 4 с. – (Препринт / Черкасский отдел НТИ Укринформагропрома).

40. Агафонов Н.И. Интенсивное молочное скотоводство фермерських хозяйств США / Н.И. Агафонов, В.В. Радченко, С.Г. Пищан. – Днепроперовск : Зоря, 1996. – 42 с. (Здобувач провів дослідження та описав технологію експлуатації молочної худоби у фермерських господарствах США).

41. Рациональное использование голштинского скота в Приднепровском регионе Украины : Методическое пособие / Н.И. Агафонов, В.В. Радченко, В.И. Барабаш, Г.Б. Коровников, В.М. Короплясов, В.И. Левченко, А.А. Лоза, С.Г. Пищан [и др.]. – Днепропетровск, 1997. – 84 с. – (Методическое пособие). (Здобувачем доповнено розділи підготовки нетелей до лактації та технології машинного доїння корів).

42. Технологічні способи підготовки нетелей та підвищення лактаційної функції корів : Методичні рекомендації / С.Г. Піщан. – Дніпропетровськ, 2008. – 47 с.

Матеріали наукових конференцій

43. Пищан С.Г. Продуктивные качества симментальского и черно-пестрого скота в условиях разных технологий эксплуатации / С.Г. Пищан // Тезисы докл. 2-й респуб. научн.-производ. конф. молод. ученых и специалистов „Вклад молодых ученых Украины в интенсификацию сельскохозяйственного производства” (24-26 сентября 1986 года). – Харьков, 1986. – С. 58-59.

44. Админ Е.И. Совершенствование технологии содержания молочного скота с учетом показателей поведения / Е.И. Админ, А.А. Бондар., Е.Н. Зюнкина, Е.З. Петруша, Б.А. Корсун., Н.М. Рыбалка, А.В. Борщ, С.Г. Пищан // Тезисы докл. респуб. научн. конф. „Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве” (21-22 сентября 1988 года). – Харьков, 1988. – С. 128. (Здобувачем доповнені дані поведінки високопродуктивних корів).

45. Пищан С.Г. Некоторые аспекты этологии высокопродуктивных коров на доильной площадке / С.Г. Пищан // Тезисы докл. обл. научн.-производ. конф. „Животноводству – научное обеспечение”. – Днепропетровск : Городская типография, 1991. – С. 11-12.

46. Пищан С.Г. Потери молочной продуктивности коров при заболевании органов воспроизводства и вымени / С.Г. Пищан, А.С. Архипов // Тезисы докл. обл. научн.-производ. конф. „Животноводству – научное обеспечение”. – Днепропетровск : Городская типография, 1991. – С. 16-17. (Здобувач самостійно теоретично обґрунтував та розробив програму досліджень, експериментальну частину роботи; прийняв участь в аналізі та обговоренні отриманих даних; сформулював висновки).

47. Пищан С.Г. Подготовка нетелей к лактации с применением массажа их вымени / С.Г. Пищан, Г.Б. Коровников // Тезисы докл. обл. научн.-производ. конф. „Животноводству – научное обеспечение”. – Днепропетровск : Городская типография, 1991. – С. 17-19. (Здобувач самостійно теоретично обґрунтував та розробив програму досліджень, експериментальну частину роботи; прийняв участь в аналізі та обговоренні отриманих даних; сформулював висновки).

48. Пищан С.Г. Показатели молокоотдачи передних и задних молочных желез коров при однорежимном выдаивании / С.Г. Пищан // Тезисы научн.-производ. конф. „Проблемы интенсификации производства молока”. – Минск, 1991. – С. 233-234.

49. Піщан С.Г. Використання дворежимних апаратів для доїння корів / С.Г. Піщан // Тези доп. наук.-виробн. конф. „Наукове забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин”. – Львів, 1992. – С. 54-55.

50. Піщан С.Г. Спонтанне гальмування галактопоезу молочних залоз корів / С.Г. Піщан // Тези доп. республ. наук.-практ. конф. „Проблеми підвищення продуктивності тварин” (19-21 квітня 1994 р.). – Дніпропетровськ, 1994. – С. 45.

51. Пищан С.Г. Некоторые подходы в изучении процесса машинного доения коров / С.Г. Пищан // Тезисы док. науч.-практ. конф. „Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины”. – Днепропетровск, 1996. – Ч. I. – С. 70-71.

52. Пищан С.Г. Адаптация коров к двухрежимному выдаиванию / С.Г. Пищан // Тезисы док. науч.-практ. конф. „Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины”. – Днепропетровск, 1996. – Ч. I. – С. 72-73.

53. Пищан С.Г. Организация доения коров в доильном зале / С.Г. Пищан // Тезисы док. науч.-практ. конф. „Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины”. – Днепропетровск, 1996. – Ч. I. – С. 74-75.

54. Пищан С.Г. Индекс молочных желез у коров красной степной породы / С.Г. Пищан // Тезисы док. науч.-практ. конф. „Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины”. – Днепропетровск, 1996. – Ч. I. – С. 79-80.

55. Пищан С.Г. Управление функциональной активностью молочных желез лактирующих коров / С.Г. Пищан // Безопасность сложных систем и проблемы устойчивого развития : тр. II Международного симпозиума (июнь 1997 года). – Днепропетровск, 1998. – Т. 3 А. – С. 84-127.

56. Піщан С.Г. Технологічно обумовлене „холосте” доїння лактуючих корів / С.Г. Піщан // М-ли наук.-практ. конф. „Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах”. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 27- 29.

57. Піщан С.Г. Витрати ручної праці при доїнні корів в залежності від рівня їх продуктивності / С.Г. Піщан, П.Г. Прокоф’єв // Вісник ХДАУ : М-ли Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 185-й річниці заснування Харківського державного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. – Харків, 2001. – № 7. – С. 255-257. (Здобувач самостійно теоретично обґрунтував та розробив програму досліджень; провів експериментальну частину роботи; сформулював висновки).

58. Піщан С.Г. Морфо-фізіологічні властивості молочних залоз корів протягом лактації / С.Г. Піщан // М-ли V(XVIII) наук.-виробн. конф. „Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах” (31 січня 2003 року). – Дніпропетровськ, 2003. – С. 53-58.

59. Піщан С.Г. Особливості процесу молоковиведення у корів молочних порід / С.Г. Піщан // М-ли VI (XIX) наук.-виробн. конф. „Науково-методичні основи управління породотворчим процесом на Дніпропетровщині” (30 травня 2003 року). – Дніпропетровськ, 2003. – С. 85-88.

60. Піщан С.Г. Залежність якості видоювання лактуючих корів від рівня забезпеченості кормами / С.Г. Піщан // М-ли VIII (XXI) наук.-виробн. конф. „Наукове забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в сучасних умовах” (12 грудня 2003 року). – Дніпропетровськ, 2003. – С. 49-55.

61. Піщан С.Г. Функціональна активність молочних залоз корів різного віку / С.Г. Піщан // М-ли IX (XXII) Всеукр. наук.-практ. конф. „Новітні технології в тваринництві” (23 березня 2004 року). – Дніпропетровськ, 2004. – С. 54-61.

62. Піщан С.Г. Залежність тривалості сервіс-періоду корів чорно-рябої породи від величини їх молочної продуктивності / С.Г. Піщан // М-ли XII (XXV) наук.-виробн. конф. „Проблеми відтворення великої рогатої худоби в сучасних умовах” (23 липня 2004 року). – Дніпропетровськ, 2004. – С. 77-84.

63. Піщан С.Г. Вплив стану молочної залози корів на якість молока / С.Г. Піщан // М-ли XVI (XXVII) наук.-практ. конф. „Технологічні проблеми переробки та підвищення якості продуктів тваринництва”. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 31-38.

64. Піщан С.Г. Морфофункціональна активність молочних залоз корів при видоюванні апаратами однорежимної дії / С.Г. Піщан // М-ли XVIII (XXIX) Міжнар. наук.-практ. конф. „Кроки науки назустріч виробництву”. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 137-153.

65. Піщан С.Г. Умовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковіддачі у корів / С.Г. Піщан, І.С. Піщан // М-ли Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (11-12 квітня 2006 р.). – Дніпропетровськ, 2006. – С. 251.

66. Піщан С.Г. Технологічний „холостий” режим видоювання корів та його попередження / С.Г. Піщан // М-ли XXVI наук.-практ. конф. (6 березня 2007 року). – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 1. – С. 75-81.

67. Пищан С.Г. Фазы молокоотдачи и молоковыведения в молочных железах коров при двухрежимном выдаивании / С.Г. Пищан // М-лы Междунар. научн.-практ. конф. „Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции” (12-13 октября 2007 года). – Жодино, 2007. – С. 372-373.

68. Піщан С.Г. Адаптація корів до режиму видоювання при зміні функціональної активності гіпогалактійної молочної залози / С.Г. Піщан // М-ли Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених „Аграрний форум – 2007” (4-6 квітня 2007 року). – Суми, 2007. – Ч. 1. – С. 24-25.

Авторські свідоцтва на винахід

69. А. с. 1402305 СССР, МКИ А 01 J 13 / 00. Устройство для подмывания и массажа вымени / Е. И. Админ, С.П. Пушкарь, С.Г. Пищан, А.Р. Зубачев (СССР). – № 906467 ; заявл. 8.12.86 ; опубл. 15.06.88, Бюл. № 22. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового технічного рішення).

70. А.с. 1604279 СССР, МКИ А 01 J 7/00. Устройство для массажа вымени животных / С.Г. Пищан (СССР). – № 1306526 ; заявл. 16.05.88 ; опубл. 07.11.90, Бюл. № 41.

71. А. с. 1565432 СССР, МКИ А 01 J 7/00. Устройство для массажа вымени животных / С.Г. Пищан (СССР) – № 1311645 ; заявл. 27.07.88 ; опубл. 23.05.90, Бюл. № 19.

72. А. с. 1692419 СССР, МКИ А 01 J 7/00. Молочно-вакуумная линия для доильных установок / С.Г. Пищан, А.Р. Зубачев, Г.Б. Коровников, В.И. Левченко (СССР). – № 1692419 ; заявл. 11.12.89 ; опубл. 23.11.91, Бюл. № 43. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового технічного рішення).

73. А. с. 1713510 СССР, МКИ А 01 J 7/00. Коллектор доильного апарата / В.Г. Зайцев и С.Г. Пищан (СССР). – № 1113057 ; заявл. 08.01.90 ; опубл. 23.02.92, Бюл. № 7. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового технічного рішення).

74. А. с. 1811781 СССР, МКИ А 01 J 7/00. Устройство для массажа вымени животных / Г.Б. Коровников, С.Г. Пищан, А.Р. Лоза и В.И. Левченко (СССР). – № 1168150 ; заявл. 24.10.90 ; опубл. 30.04.93, Бюл. № 16. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового технічного рішення).

75. А. с. 1544305 СССР, МКИ А 01 J 5/04. Способ доения животных / Е.И. Админ, С.Г. Пищан и А.Р. Зубачев (СССР). – № 0032752 ; заявл. 19.02.88 ; опубл. 23.02.90, Бюл. № 7. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового способу доїння).

76. А. с. 1584840 СССР, МКИ А 01 J 5/04. Доильный аппарат / С.Г. Пищан, А. И. Пищан (СССР). – № 1335206 ; заявл. 07.06.88 ; опубл. 15.08.90, Бюл. № 30. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового способу доїння).

77. А. с. 1796101 СССР, МКИ А 01 J 5/10. Пульсатор / В.Г. Зайцев и С.Г. Пищан (СССР). – № 626732 ; заявл. 28.11.89 ; опубл. 23.02.93, Бюл. № 7. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового рішення).

78. А. с. 1748756 СССР, МКИ А 01 J 5/10. Шариковый пульсатор / С.Г. Пищан, Г.Б. Коровников, А.Р. Лоза и В.И. Левченко (СССР). – № 4880638 ; заявл. 06.11.90 ; опубл. 23.07.92, Бюл. № 27. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового рішення).

79. А. с. 1821102 СССР, МКИ А 01 J 5/10. Пневматический пульсатор / С.Г. Пищан, Г.Б. Коровников, А.Р. Лоза и В.И. Левченко (СССР). – № 959699 ; заявл. 15.01.91 ; опубл. 15.06.93, Бюл. № 22. (Здобувачем сформульована ідея, формула винаходу, проведений патентний пошук та опис нового технічного рішення).