Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Городецька Олена Василівна. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття: дисертація канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун- т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

Дисертацію присвячено проблемі вивчення мови та особливостей її функціонування по відношенню до національної культури й етнічної свідомості. Робота виконана в межах когнітивного, аксіологічного та етнолінгвістичного підходу до опису специфіки мов світу в мовознавстві.

В дослідженні описані базові національно-специфічні концепти британського суспільства та національного менталітету наприкінці минулого століття та їх відображення в сучасній англійській мові.

Проведене комплексне дослідження базових національно-маркованих концептів у британській мовній картині світу минулого століття показало, що зміни в ціннісній системі Великої Британії відбувалися еволюційно: цінності виникали і трансформувалися поступово. В XX столітті британці дуже часто відчували ностальгію, постійно згадуючи вікторіанськи часи, часи розквіту імперії, але водночас вони намагались пристосуватися до нових умов і визначити місце своєї країни в новому світовому порядку.

В дисертації на основі аналізу словників і тезаурусів сучасної англійської мови були визначені та описані основні національно-специфічні концепти та дослідженні зв’язки між різними концептами, а також з’ясована динаміка розвитку ціннісної системи британського суспільства.

Дослідження словників, публікацій, монографій, які надруковані в кінці XX століття й мають ретроспективну спрямованіть, дозволяють стверджувати, що домінуючими в британському суспільстві є цінності, які відображені лексемами – PROSPERITY (ПРОЦВІТАННЯ), CLASS (КЛАС), FREEDOM (СВОБОДА) та INDIVIDUALISM (ІНДИВІДУАЛІЗМ).

Використання польового підходу дозволило уявити мовне відображення цих концептів як поля, де вищеозначені лексеми створюють ядро. Навколо нього знаходяться інші лексеми, які позначають поняття, що входять до ціннісного концепту.

На вербальне оформлення концептів впливали різноманітні фактори, серед яких найвпливовішими були розвиток суспільства, економіки, розширення сфер діяльності та джерел прибутку. Саме тому позиції окремих ціннісних концептів в ієрархії змінювалися. Наприклад, патріотизм відчувався не лише в період світових війн, коли існувала загроза безпосередньо для Британії, для острова, географічна ізольованість якого забезпечувала безпеку країни протягом століть, а й тоді, коли була необхідність захистити британські інтереси на інших островах за тисячі миль від країни. З іншого боку, церква, інституція, яка формувала і підтримувала моральні цінності, поступилася своїми позиціями в усьому світі. Зміна ставлення до церкви і релігії призвела до падіння моральних цінностей, до вседозволеності в поведінці (permissive society), в тому числі і вербальній (спрощення стилю, демократизація спілкування).

Бажання забезпечити комфорт, безпеку для себе і своєї родини, високий рівень життя у країні стало основою для заповнення змісту концепту PROSPERITY рисами, які є специфічними саме для британскього національного характеру. Концепт ‘процвітання’ безпосередньо пов’язаний з поняттям загального успіху в Великобританії. Його складовими виступають такі поняття як багатство (wealth), гроші (money). Розподіл між багатими і бідними (the rich – the poor) сприймався як даність і зумовлював соціальне розшарування в суспільстві, але індівідуальні успіхи великої кількості британців призвели до змін в соціальній ієрархії суспільства і минулому столітті. Королівська сім’я знаходиться на верхівці суспільної піраміди, однак її престиж вже не можна порівнювати з тим, що був у XIX столітті чи на початку XX століття. Імена членів королівської родини не стали символами країни чи окремих періодів, не увійшли до британського симболаторію XX століття.

Найбільш помітною була втрата аристократією своїх позицій, що відображено у мові словосполученнями зі словом aristocracy (new aristocracy, intellectual aristocracy). З іншого боку, особи неаристократичного походження здобули славу завдяки своїм власним досягненням, стали відомими не лише в Британії, а й за її межами і наблизилися за своїм статусом у суспільстві до членів відомих аристократичних родин (meritocracy, new establishment). Постійно зростає кількість молодих професіоналів, з’являється досить багато успішних та відомих людей, які стають популярними (топ-моделі, зірки шоу-бізнесу). Виникають лексичні одиниці, які пов’язані з індивідуальними досягненнями людини, з її особистими зусиллями, що відображають послаблення патерналізму (yuppie, glitterati, bright young things, nylon). Однак, не дивлячись на появу в суспільстві досить великого прошарку молодих людей, що досягають успіхів самостійно, заможні батьки продовжують піклуватись про своїх дітей довгий час (parentocracy).

В суспільстві зберігається розподіл на вищий, середній та нижчий класи (upper-middle-low class), але в соціально-класовій структурі британського суспільства зменьшується вага робочого класу і з’являються нові прошарки - salariat, в тому числі managerial і professional salariat. Технології вносять свій внесок у ієрархію працівників, які виконують інтелектуальну роботу, з’являються “золоті комірці” (golden collars).

Британія зробила вагомий внесок в розвиток глобальної цивілізації, що стало можливим завдяки індивідуальним зусиллям кожного британця, намаганням піднятися у соціальній ієрархії, що призвело до формування ІНДИВІДУАЛІЗМУ, як однієї з центральних складових британського менталітету. Індивідуалізм пов’язаний з такими рисами британскього життя як потяг до усамітнення, закритості приватного життя (privacy) та свобода (freedom). Зараз індивідуалізм інколи критикують, намагаються його подолати, але у свій час свобода та індивідуальні досягнення дали позитивні результати для нації. Індивідуалізм, який став особливістю поведінки и життя англійців, знайшов віддзеркалення у мові, а саме в егоцентричності. Складовою цього концепту слід також вважати англійський характер, який відображений в концепті Englishness.

Основні положення роботи відображено у таких публікаціях:

  1. Городецька О. В. Ідіоми з природним компонентом в британській концептуальній картині світу// Вісник Київського університету. Іноземна філологія. К., 1998. – Вип. 27. – С. 20-21.

  2. Городецька О. В. Поняття ‘доля’ в британський мовній картині світу//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.:Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. 1998. – С. 16-21.

  3. Городецька О.В. Національний менталітет, система цінностей британського суспільства та їх відображення в мові //Науковий вісник Чернівецького ун-ту –Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – Вип. 60. – С. 128-135.

  4. Городецька О. В. Відображення англоцентризму в англійській мові//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.:Київській ун-т ім. Тараса Шевченка. 2000. – С. 103-108.

  5. Городецька О. В. Концепти “клас” та “соціальний статус” у сучасній англійській мові//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.Київський ун-т ім. Тараса. Шевченка, 2002. - N 7 – С.107-112.

  6. Городецька О. В. Назви кольорів та ‘кольорові’ словосполучення в англійській мові як вираження специфічних рис британського менталітету //Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті. Тенденції та перспективи. Матеріали конференції. – К.: Київський ун-т, 2000. – С. 21-22.

Анотації