1. У створенні національно орієнтованої мовної картини світу важливе місце займає кольоронайменування. Національно-культурна своєрідність семантики ФОКК є результатом лінгвокультурної інтерпретації колірного простору внаслідок архивування історично-культурного досвіду німецького соціуму, що простежується у таких сферах, як політика, історія, економіка, релігія, духовність, побут. 2. Відображення національно-культурної своєрідності колористичних компонентів актуалізується в асоціативних зв’язках, які виникають із певним найменуванням кольору і закріплюється за ним традицією вживання. Характер асоціювання (за схожістю, контрастом, суміжністю та причинно-наслідковим зв’язком) має національно-культурне забарвлення. 3. Актуалізація НКС у ФОКК фіксується за такими параметрами. Домінуючою складовою мовної форми ФОКК є КК, який експліцитно виконує функцію звукосимволу. Семантика КК актуалізується як у колірній, так і неколірній номінаціях. Значення прототипу ФОКК є сигналізатором особливого сприйняття світу носієм німецької мови. Денотативно-сигніфікативне, конотативне та граматичне значення ФОКК висвітлюють “генетичну” структурацію пізнання німецьким народом всесвіту. 4. Культурологічний компонент семантики ФОККНКС сучасної німецької мови відбивається у таких ономасіологічних категоріях: “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, “СВІТ+СТАВЛЕННЯ”, “СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”. Найбільш продуктивними є категорії “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ” та “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ” (див. табл. 3). 5. У фразеологічному фонді сучасної німецької мови виявлено 910 ФОККНКС, до складу яких входять 11 кольоронайменувань (blau, braun, gelb, golden/goldig, grau, grьn, rosa/rosig, rot, schwarz, silbern, weiЯ) із 1500. Найбільш продуктивними є ФОНКС з КК schwarz та КК blau, а найменш – з КК braun, silbern, rosa/rosig. 6. Формування НКС зворотів із КК є результатом пізнання навколишнього світу та зосередженням фонових знань (загальнолюдських, регіональних, країнознавчих). ФОККНКС розмежовуються на безеквівалентні за суттю фразеологізми-реалії з КК; стійкі мікротексти з КК з інтеркультурними елементами плану змісту та специфічним планом вираження. 7. Антропоцентричний характер ФОККНКС простежується через модально-оцінні ідеографічні категорії: “зовнішні та внутрішні відчуття”, “зорове та слухове сприйняття”, “мовленнєву діяльність”, “психічний стан”, “фізичний стан”. 8. Продуктивність механізмів первинного фразотворчого процесу значно відрізняється від механізмів вторинного фразотворчого процесу при формуванні НКС ФОКК. Механізми первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та структурно-семантичні шляхи формування НКС. Кількість утворених ФОККНКС при первинному фразотворчому процесі перевершують відсоткову кількість ФОККНКС, які виникли при вторинному фразотворенні. При первинному фразотворчому процесі домінуючими є семантичні шляхи формування НКС, при вторинному – структурно-семантичні (див. табл. 1 та 4). 9. Дослідження має перспективи розвитку. Перспективним вбачається вивчення засобів перекладу ФОКК зі збереженням їх національно-культурного компонента та особливостей функціонування ФОККНКС в контексті міжкультурної комунікації та дослідження національно-культурної семантики при номінації кольоронайменувань у зіставному аспекті. |