Національні стереотипи як уявлення про типовість зовнішніх ознак та рис характеру, властивих представникам певної нації, є складовою кожного національного образу, який зберігається у свідомості й відображається у мові на підставі знань або понять про норму в культурному середовищі комунікантів. На сучасне оформлення й емоційне забарвлення національних стереотипів впливає низка зовнішніх факторів історичного, політичного, економічного й культурного порядку. В англо-німецьких відносинах цими факторами є спільне англо-саксонське походження, спільна прамова, історичні відносини конкуренції й сучасна політико-економічна взаємозалежність в рамках Європейського Союзу, НАТО та різних міжнародних договорів. Із зміною парадигми міжнаціональних відносин стереотипні уявлення змінюються, або доповнюються новими контекстами, на які впливають безпосередні контакти націй. Національно-культурний контекст стереотипів та їх когнітивні властивості дають підстави розглядати стереотипи як когнітивні елементи культурно-специфічних знань, які мають вербальну (експліцитну або імпліцитну) й невербальну (поведінкову) оболонку. На мовному рівні стереотипи можуть бути виражені лексичними одиницями в предикативній чи атрибутивній функції, словосполученнями та реченнями. Стереотипи співвідносяться з національною ідентичністю з огляду на їх ідентифікаційну функцію – збереження, створення й ствердження позитивного образу “ми” та виконують ряд інших функцій, важливих для міжкультурної комунікації - когнітивну (впорядкування соціального світу), регулятивну (впорядкування й відбір фрагментів соціальної інформації з досвіду колектива), предиктивну (визначення набору асоціацій), прескриптивну (визначення стереотипів поведінки в тій чи іншій ситуації), ціннісно-захисну (збереження та підтримка позитивного Я-образу), ідеологічну (збереження групової ідеології) тощо. Особливо важливою є культурологічна функція стереотипів – детермінованість стереотипних суджень культурою, її установками й цінностями. Зазначені функції стереотипів призводять до вкорінення більш позитивного образу власної групи у ціннісних диференціаціях групи «ми» (автостереотипи) і «вони» (гетеростереотипи). Ця теза підверджується на мовному рівні при порівнянні значень «офіційних» етнонімів у фразеологічних сполуках, що виявляє якісні характеристики прямих чи віддалених сусідів як людей з поганими манерами, неохайних, націоналістичних та підступних. Аналіз функціонування «неофіційних» етнонімів (ксеноетнонімів) у німецькій та англійській мові виявив асоціативну природу етнономінації на основі природно-генетичних та соціокультурних ознак відмінності. В силу їхнього пейоративного значення такі ксеноетноніми призводять до утворення негативних етнічних образів. Соціальна природа стереотипів та необхідність їх актуалізації в соціумі у різних контекстах сприяють існуванню стереотипних суджень у текстах, орієнтованих на масову аудиторію, якими є анекдоти, популярні романи, мандрівні нотатки й публіцистичні нариси. Анекдоти відображають особливості національного характеру, що відповідають національним стереотипним уявленням. В художніх і публіцистичних текстах стереотипи відіграють апелятивну й фатичну функцію – звернення уваги на саме повідомлення, й іноді вживаються з дидактичною метою звернути увагу читача на контекст повідомлення та оцінити його вірогідність. Найбільш придатним ґрунтом для підтримки стереотипів у масовій свідомості є мас-медіа. Популярність стереотипів у масових виданнях визначається факторами адресата й адресанта: адресатами медіа-повідомлень є пересічні громадяни, для яких читання бульварної преси є засобом розваги, а не критичного сприйняття інформації; в свою чергу, адресанти, тобто журналісти, прагнуть актуалізувати стереотипи з метою маніпуляції свідомістю громадян, що виражається у нав’язуванні певного національного образу та ставлення до нього. Як виявив аналіз німецьких і англійських масових видань Bild і Sun, образ іншої групи, і в нашому випадку, англійців та німців, насичений стереотипними рисами переважно негативного й інколи нейтрального характеру. В той самий час спостерігається тенденція до більш позитивної репрезентації образу групи «ми». З-поміж комунікативних стратегій газет варто виділити інклюзивність, що досягається шляхом використання особового we/wir й присвійного займенника our/unser з метою ідентифікації себе з читацькою аудиторією та створення іміджу газети як друга й помічника, дистанціювання від негативних характеристик шляхом використання 3-ї особи множини, протиставлення й порівняння національних якостей та дискредитацію образу іншої групи за допомогою засобів іронії, провокації, зневаги, зловтіхи та приниження. З вищезазначених особливостей представлення англійсько-німецької теми випливає, що газети Bild і Sun виступають гарантами захисту національного іміджу від зазіхань. Стереотипні уявлення існують і невіддільні від свідомості людей. Експліцитно чи імпліцитно вони можуть проявлятися при вербалізації суджень представників різних лінгвокультурних спільнот у різних ситуаціях міжетнічного спілкування. Інтенсивність контактів культур інколи спричиняє міжкультурні непорозуміння, які люди прагнуть пояснити, виходячи зі стереотипних характеристик сприйняття на основі національності. Щоб уникнути цього, слід розпізнавати стереотипи у мові й мовленні, і де можливо, вказувати на їхній узагальнюючий характер. У зв’язку з цим подальше дослідження мовних ознак вираження стереотипів у різних жанрах дискурсу й тексту виявляється доцільним і необхідним для побудови конструктивних діалогів з представниками інших культур у ситуаціях міжкультурного спілкування. |
