У дисертаційному дослідженні розв‘язано проблему аргументованого національними інтересами України пошуку оптимальної реакції України на геополітичні зміни в регіоні ЦСЄ, в тому числі пов’язані із вступом більшості держав регіону до НАТО, та обґрунтовано шлях забезпечення в існуючих умовах належного рівня національної безпеки України. Проведено подвійний аналіз впливу євроатлантичної інтеграції на реалізацію інтересів національної безпеки України: а) через аналіз процесу євроатлантичної інтеграції як такого та вплив його на реалізацію інтересів національної безпеки України; б) через аналіз впливу безпосередньої участі України в процесах євроатлантичної інтеграції на інтереси національної безпеки України. Процес розширення НАТО в 1999 – 2004 рр. забезпечив наступні наслідки для регіону: зменшення зони “вакууму безпеки”; зняття з порядку денного територіальних суперечностей між державами ЦСЄ; зменшення тиску з боку Росії на країни СНД; прискорення вступу нових членів НАТО до ЄС; прискорення економічних реформ у країнах ЦСЄ завдяки впливові політичної передбачуваності на інвестиційну привабливість цих країн, а також завдяки поширенню економічної культури, властивої для старих членів НАТО; закріплення демократичного політичного процесу в нових членах НАТО. Вступ до НАТО справив позитивний вплив на: інвестиційний клімат у нових членах; на розмір прямих іноземних інвестицій в економіки нових членів; на збільшення інвестиційної привабливості ВПК окремих країн; на перехід країн-членів НАТО в очах інвесторів з категорії “постсоціалістичних” чи “пострадянських” держав до категорії держав євроатлантичної спільноти; на збільшення конкурентноздатності економік держав ЦСЄ через приєднання до нових коопераційних зв‘язків та зменшення рівня корупції в державному апараті, зумовленого впливом зобов’язальних нормативів вступу до НАТО. НАТО справляє демократизуючий вплив на політичну ситуацію в країнах-учасницях. Політичні сили в державах-членах НАТО обмежені в спробах використовувати чинник зовнішніх загроз для цілей політичної боротьби. Система стримування зовнішніх загроз через участь в НАТО, а також мінімізація зовнішніх впливів з-поза меж Альянсу на внутрішньополітичні процеси в державах-членах сприяють більшій стабільності політичних систем країн-членів. Євроатлантична інтеграція здійснює переважно сприятливий вплив на стан національної безпеки України. Розширення НАТО та зміцнення євроатлантичних зв’язків сприяли Україні в збереженні суверенітету і територіальної цілісності. Інтегруючись до НАТО, Україна отримує наступні переваги: достатні гарантії безпеки; зміцнення незалежності і недоторканості кордонів України; стабільність стану безпеки України незалежно від того, як розвиватиметься Російська Федерація; збільшення шансів України на приєднання до ЄС у видимій історичній перспективі; більш вагома участь України у процесах регіональної і континентальної інтеграції; пришвидшення реформ Збройних Сил. У сфері економічної безпеки інтеграція України до НАТО матиме наступні наслідки: зміни, як позитивні, так і негативні для військово-промислового комплексу України (негативні пов‘язані з розривом зв‘язків з виробничими партнерами на території Росії, позитивні – з перспективою участі в проектах інтеграції та кооперації українських конкурентноздатних виробництв з ВПК держав НАТО); прискорення економічного розвитку внаслідок зменшення ризиків для бізнесу, зв‘язаного із зростанням рівня безпеки України; прискорення ринкових реформ; поширення в Україні ринкової економічної етики; більші зусилля влади у боротьбі з корупцією; початок процесу деактуалізації іміджу України як пострадянської держави в очах західних інвесторів. Інтеграція України до НАТО здійснює стимулюючий вплив на розвиток демократичних процесів в Україні через підвищення рівня безпеки та вимоги НАТО щодо демократичного характеру політичного процесу. Ставлення більшої частини населення України до євроатлантичної інтеграції характеризується значною мірою амбівалентності та залежності від ситуативних чинників. Негативне ставлення до НАТО найменше виявлено серед молоді і тієї частини громадян, яка найбільше поінформована про діяльність Альянсу. Відносини України зі США в галузі безпеки вирізняються тим, що мають перспективу автономного розвитку. Співпраця із США у сфері безпеки має ту перевагу, що здатна швидко реалізуватися, на відміну від процесу вступу до НАТО, який, як правило, триває кілька років. Це може бути корисним для національних інтересів України в разі виникнення конфліктної ситуації в регіоні ЦСЄ. Водночас, союзницькі відносини із США не можуть стати замінником повномасштабної євроатлантичної інтеграції України. Інтереси національної безпеки України можуть бути реалізовані в межах поліцентричної євроатлантичної спільноти більшою мірою, аніж у випадку двосторонніх відносин із наддержавою. Основні негативні наслідки розширення НАТО для України пов‘язані з реакцією Росії на цей процес. Водночас, як свідчить досвід вступу до НАТО країн Балтії та інших держав ЦСЄ, через нетривалий час після приєднання цих держав до Північноатлантичного Альянсу відбувалося відновлення прагматичних відносин з Росією. Основні положення дисертації викладені в наступних роботах автора: 1. Палій О. Головна хиба американської орієнтації України // Підтекст. – 1997. – № 42 (64). – С. 24-29. 2. Палій О. Перспективи вступу Румунії до НАТО і українські інтереси // Підтекст. – 1997. – № 37-38 (59-60). – С. 39-41. 3. Палій О. Специфіка та наслідки інтеграції країн Балтії до євроатлантичних структур безпеки // Наукові записки НаУКМА. – 2002. – Т. 20. – С. 55 – 60. 4. Палій О. Україна між Європою і ... Америкою? // Підтекст. – 1997. – № 35-36 (57-58). – С. 18-21. 5. Палій О. Чому ще живе СНД? // Підтекст. – 1997. – № 39-40 (61-62). – С. 31 – 36. 6. Палій О. Що нам робити з Росією? // Підтекст. – 1997. – № 44 (66). – С. 30-35. | 