1. Під поняттям «права людини» розуміють можливості вибору людиною певної поведінки для забезпечення свого нормального існування й розвитку, закріплені в законах, інших правових актах держави й міжнародних документах. Права людини розглядаються як одна з провідних галузей сучасного міжнародного права, що визначає найбільш пріоритетні стандарти демократії у міжнародних та національних політичних системах. Високий рівень компетентності у сфері прав людини більшості громадян є необхідною умовою розбудови в Україні демократичної, правової держави. Формування в громадян нашої країни високого рівня такої компетентності належить на сучасному етапі до завдань освіти, які вимагають негайного розв’язання. Цей рівень може бути досягнутий за умови розвитку в нашій країні спеціального освітнього напряму – освіти для прав людини. Узагальнюючи положення багатьох міжнародних документів з цього питання, освіту для прав людини можна визначити як політику держав у галузі освіти, спрямовану на навчання та інформування населення для створення загальної культури прав людини, яка відіграє значну роль у забезпеченні прав людини. Для молоді розуміння і втілення прав людини – це вагомі аспекти підготовки до життя в демократичному, плюралістичному суспільстві. 2. Освіта для прав людини, за визначенням європейських експертів, охоплює знання та навички – ознайомлення з правами людини та механізмами забезпечення їхнього захисту, а також набуття навичок їхнього застосування у повсякденному житті; цінності, світоглядні підходи та моделі поведінки – формування цінностей та зміцнення світоглядних підходів і моделей поведінки, що орієнтовані на дотримання прав людини; дії – ужиття заходів щодо захисту та заохочення прав людини. Освіта для прав людини в середній школі зазвичай виступає як навчання учнів різного віку прав людини, що має на меті формування названих знань, навичок, цінностей та громадянської участі. Навчання прав людини в загальноосвітній школі є складовою громадянської освіти, що має на меті надання учням знань про права, свободи й обов’язки людини, механізми їх захисту відповідно до чинних міжнародних та національних нормативних актів, формування в них навичок реалізації та захисту прав людини, ціннісних установок щодо важливості поваги до прав людини й необхідності виконання відповідних обов’язків як умови функціонування громадянського суспільства й демократичної правової держави. 3. Результатом освіти для прав людини може стати формування компетентності особистості учня початкової та основної школи у сфері прав людини як складової його громадянської компетентності. Структура компетентності у сфері прав людини і громадянина України містить знання і розуміння основних понять у галузі прав людини (когнітивна складова), уміння й навички застосування отриманих знань про права людини та механізми їхньої реалізації та захисту (процесуально-діяльнісна складова), ціннісні орієнтації та установки, спрямовані на повагу до прав і свобод людини і громадянина. Як громадянська освіта, так і освіта для прав людини має бути неперервною, що передбачає комплексну роботу з формування й розвитку усіх складових громадянської компетентності особистості на всіх ступенях навчання. 4. Неперервність освіти для прав людини потребує наступності – постійного забезпечення нерозривного зв’язку між окремими ступенями освіти та всередині них через: постійне розширення та поглиблення знань учнів, зростання рівня їх освіченості; перетворення окремих уявлень і понять, набутих на попередніх етапах навчання, на струнку систему знань, умінь, навичок і ставлень; розгортання всього навчально-виховного процесу на основі обов’язкового врахування якісних змін, що поступово відбуваються в особистості учнів. 5. В українській освіті навчання прав людини закріплено сьогодні в найбільш важливих документах, що законодавчо врегульовують освіту й розглядають його у контексті формування громадянської компетентності школярів та вирішення основних завдань національного виховання У Державному стандарті початкової загальної освіти та Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти певну увагу приділено забезпеченню спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток і виховання особистості школярів, засвоєння ними загальнолюдських цінностей, норм поведінки, набуття знань про державу, закони, права та обов’язки й відповідальність людини та громадянина. Завдання освіти для прав людини певною мірою реалізовані в навчальних програмах освітньої галузі «Людина і світ» (початкова школа) та «Суспільствознавство» (основна школа), зокрема у змісті таких предметів як «Я і Україна» (1-4 класи) «Етика» (5-6 класи), «Історія України» (5, 7-9 клас), «Всесвітня історія» (7-9 клас), «Правознавство. Практичний курс» (9 клас). Проте, у початковій школі навчання прав людини реалізується не системно й не пов’язане за змістом і завданнями з предметами основної школи. В основній школі навчання прав людини здійснюється в рамках вищеназваних предметів лише частково, а в 7-8 класах ця наступність зовсім переривається, оскільки у цих класах немає спеціальних обов’язкових для всіх учнів громадянознавчих предметів, які б давали змогу поступово сформувати громадянську компетентність, а зміст інших предметів недостатньо повно забезпечує цей процес. Підручники з названих предметів також не повністю забезпечують особистісно та компетентнісно орієнтоване навчання прав людини. 6. Наступність у навчанні прав людини учнів початкової і основної школи можна забезпечити за умов: визначення та реалізації компонентів змісту освіти для прав людини та її організаційних форм і методів відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів, що обумовлені ступенем навчання; здійснення навчання прав людини на засадах цілісності та поступового збагачення цілей, змісту, методів і форм організації навчання від класу до класу на уроках та у позакласній діяльності учнів початкової та основної школи. Реалізація названих умов потребує розробки та впровадження методичної системи навчання прав людини учнів ЗОНЗ І та ІІ ступенів як органічної єдності предметно-тематичної, міжпредметної, виховної та інституційної моделей, що реалізується в урочний (послідовна інтеграція питань освіти для прав людини у зміст обов’язкових навчальних предметів та курсів за вибором) і позаурочний (здійснення виховних заходів та діяльність дитячих громадських організацій) час. 7. Критеріями рівня сформованості компетентності у сфері прав людини і громадянина України як складової громадянської компетентності учнів ЗОНЗ І та ІІ ступенів можуть виступати: когнітивний – знання та розуміння основних понять, категорій, термінів, щодо прав і свобод людини і громадянина, їх реалізації та захисту; діяльнісно-процесуальний – уміння та навички застосовувати знання з прав людини, ціннісний – усвідомлення школярем його ставлення до прав людини, що передбачає підвищення самосвідомості, відкритість по відношенню до інших, прийняття та поважання відмінностей, сформованість громадянської позиції учня, ціннісних орієнтацій, ідеалів, переконань. Виходячи з цих критеріїв, можна визначити чотири рівні сформованості компетентності у сфері прав людини та громадянина України учнів початкової і основної школи: низький, середній, достатній, високий, що відрізняються якісними та кількісними показниками. Причому високий рівень сформованості названої якості в загальноосвітній школі мають 3,8% учнів початкової школи та 4,6% учнів основної школи. 8. Наступність у навчанні прав людини учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає здійснення на обох ступенях навчання комплексної роботи з формування й розвитку в учнів усіх складових досліджуваної якості. Таку роботу було відображено у «Навчальній програмі неперервної освіти для прав людини учнів ЗОНЗ І та ІІ ступенів», яка складалась з циклу курсів варіативної складової навчального плану або програм роботи факультативу чи гуртка. Наступність забезпечувалась і через методи й форми організації навчально-виховного процесу, зокрема активні та інтерактивні, ігрові. Навчальна робота доповнювалась виховними заходами та роботою з батьками учнів. Після проведення формувального навчання кількість учнів 4-х та 9-х класів, які мають високий та достатній рівні сформованості компетентності у сфері прав людини та громадянина України, зросла практично вдвічі, водночас показники низького та середнього рівнів досліджуваної якості зменшились в експериментальних закладах також удвічі, що значно перевищує показники контрольної групи учнів. 9. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати ряд практичних рекомендацій, урахування яких сприяє більш успішній реалізації наступності у навчанні прав людини учнів ЗОНЗ І та ІІ ступенів. Пріоритетним завданням навчання учнів прав людини має стати формування їх компетентності в цій сфері як неперервний процес, що здійснюється впродовж усього життя людини й базується на принципах наступності і системності, тому необхідним є створення системи освіти для прав людини як відносно самостійної комплексної складової загальної середньої освіти. Удосконалення й оновлення вимагає навчально-методична література, у тому числі програми і підручники, які забезпечують процес навчання прав людини. Необхідно забезпечувати цілісність і системність у навчанні прав людини учнів початкової та основної школи через єдність у цілях, змісті, методах, формах, педагогічних вимогах. Формування в учнів компетентності у сфері прав людини та громадянина України має відбуватися з урахуванням їхніх вікових й індивідуальних особливостей. Першочерговим завданням педагогічних колективів є організація правового виховання учнів на засадах пріоритету прав і свобод людини, єдності прав і обов’язків; відновлення й удосконалення форм шкільного самоврядування, яке розвиває в учнів ініціативу, почуття відповідальності, поваги до прав людини та різноманітності. Оновлення вимагає робота з батьками взагалі й у правоосвітньому напрямі зокрема; необхідно посилити її спрямованість на гуманізацію відносин між батьками та дітьми, формування у батьків інтересу до виховання дітей, залучення їх до активного співробітництва з учнями і вчителями. Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують методика навчання прав людини й громадянина у старшій профільній школі, формування професійної готовності вчителя правознавства до викладання прав людини, створення спеціальної системи засобів навчання учнів прав людини, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. | 