На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури узагальнено зміст поняття наступності, встановлено, що проблема наступності є важливим й актуальним напрямом у теорії та практиці ступеневої системи професійної освіти і може виступати фактором, який має великі потенційні можливості для забезпечення цілісності й неперервності навчального процесу в умовах освітньої системи “ліцей–ВНЗ”, здатний сприяти підвищенню якості та професійної спрямованості фізико-математичної підготовки.
Однак, в даний час проблема наступності фізико-математичної підготовки в освітніх системах “школа–ВНЗ”, “ліцей–ВНЗ” не знайшла належного теоретико-методологічного та експериментального обґрунтування, та відображення в підручниках і методичних посібниках, що негативно відбивається на результатах навчання. 2. На основі аналізу літературних джерел і вивчення стану реалізації наступності в масовій педагогічній практиці окреслено низку проблем, що потребують наукового обґрунтування та практичного вирішення, зокрема, визначення педагогічних умов реалізації наступності, які враховують дидактичні, психологічні та організаційні фактори і відображають наступність навчального процесу в концептуальному, змістовому і процесуальному аспектах. За таких умов наступність фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації, в контексті нашого дослідження, ми розглядаємо як загальнодидактичний принцип, що відображає закономірності варіативності й узгодженості взаємозв’язаних структурних і функціональних компонентів процесу фізико-математичної підготовки та діяльності його учасників на всіх ступенях та етапах і спрямований на подолання суперечностей лінійно-дискретного характеру ступеневої системи освіти “ліцей–ВНЗ”. 3. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ступеневій освітній системі “ліцей–ВНЗ”, яка є відкритою цілісною динамічною системою, що відображає наступнісні взаємозв’язки між структурними і функціональними компонентами. Модель дозволяє забезпечити узгодженість між послідовними ступенями і етапами навчального процесу в освітній системі “ліцей–ВНЗ” (вертикальний аспект наступності) та взаємодію і координацію дій учасників навчального процесу (горизонтальний аспект наступності) на кожному етапі і ступені навчання. 4. Визначено, сформульовано та теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”: узгодженість змісту навчального матеріалу з фізики і математики на різних ступенях навчання; раціональний вибір та узгодженість форм, методів, дидактичних прийомів і засобів фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей-ВНЗ”; координація педагогічної діяльності учителів і викладачів фізико-математичних дисциплін у системі “ліцей–ВНЗ”; формування мотивації навчальної та професійно спрямованої діяльності учнів та студентів на всіх етапах навчання в системі “ліцей–ВНЗ”. 5. Запропоновано методику реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”, яка полягає у використанні форм, методів та прийомів навчання в ліцеї, максимально узгоджених з вузівськими, поєднанні традиційних форм і методів навчання з інноваційними, застосування у ліцеї елементів вузівських методів контролю та оцінювання знань, умінь і навичок (заліки, письмовий експрес-контроль, тестування тощо), у широкому впровадженні засобів та методів самостійної роботи в ліцеї та ВНЗ, формування мотивів навчальної та професійної діяльності учнів ліцею та студентів ВНЗ. 6. Експериментально підтверджено ефективність розробленої методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації. Аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів засвідчив істотне підвищення рівня сформованості фізико-математичних знань ліцеїстів, що є необхідною умовою їхньої швидкої адаптації до подальшого успішного навчання у ВНЗ. Результати моніторингу успішності студентів, які навчались у ВНЗ упродовж шести років, свідчать про значно вищий рівень фізико-математичних знань студентів, які навчалися в ліцеї, порівняно зі студентами, які закінчили звичайні ЗСШ. 7. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ, впровадження методики в інших навчальних системах показала дієвість і результативність усієї сукупності концептуальних положень пропонованої методики і технології її реалізації щодо забезпечення якісної, цілісної фізико-математичної підготовки високого рівня та сформованості навчальної та професійно спрямованої мотиваційної сфери учнів ліцею і студентів ВНЗ. Узагальнені результати проведених досліджень переконують у ефективності запропонованої методики реалізації наступності, підтверджують правильність висунутої гіпотези, засвідчують, що завдання, поставлені в дисертаційній роботі, повністю виконано, мети дослідження досягнуто, а наукові результати і висновки мають важливе значення для теорії і практичної діяльності вчителів і викладачів, які здійснюють фізико-математичну підготовку в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації. Результати даного дослідження, звісно, не вичерпують усіх можливостей запропонованої моделі і методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки. Внесення певних коректив у педагогічні умови і методику реалізації наступності, на нашу думку, дозволить успішно використовувати запропоновану методику в інших освітніх системах. У проведеному дослідженні окреслено можливі шляхи розв’язання проблеми наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ. Подальші дослідження автор вбачає у розширенні теоретичних і експериментальних досліджень наступності фізико-математичної підготовки фахівців у педагогічних ВНЗ: теоретико-методологічне і методичне обґрунтування та створення наскрізних навчальних програм, дидактичних засобів (посібники, задачники, підручники); дослідження психолого-педагогічних умов реалізації наступності у підготовці фахівців різного профілю; теоретичне обґрунтування дидактичних та психологічних аспектів наступності у дистанційних формах навчання. |