1. Економічна ефективність, як економічна категорія, у птахівництві визначається на основі максимізації прибутку від реалізації на ринку продукції високої якості в розрахунку на голову птиці при мінімальних трудових, матеріальних і фінансових витратах. З економічною ефективністю тісно пов’язані показники конкурентоспроможності виробництва, адже високу цінову конкурентоспроможність мають ті підприємства, які можуть знижувати власну ціну на продукцію порівняно з ринковою ціною, і при цьому забезпечувати прибутковість виробництва. 2. Організаційно-економічний механізм ефективного функціонування птахівничих підприємств передбачає поєднання гарантій вільного розвитку ринкових відносин і їх регулювання, які орієнтують підприємства на ефективну діяльність, ресурсозбереження і виконання екологічних вимог. Між державою і товаровиробниками повинні реалізуватися сприятливі економічні відносини. Удосконалення цих відносин має реалізуватися за наступними напрямами: посилення стимулюючої функції податків до інвестиційних процесів у птахівництві; всі податкові пільги повинні пов’язуватися із цільовим використанням коштів на розширене відтворення; стимулювання експорту продукції; спрощення механізму оподаткування для фермерських і особистих господарств; спрощення обліку і звітності підприємств. 3. При обґрунтуванні економічної ефективності та конкурентоспроможності птахівничих підприємств необхідно враховувати особливості та специфіку галузі. Переваги птахівництва перед іншими галузями тваринництва визначаються біологічними особливостями птиці, яка має високу продуктивність, швидку енергію росту і розвитку, короткий ембріональний період, скоростиглість, високу оплату корму приростом живої маси, великий забійний вихід, смакові і технологічні якості продукції. Організаційно-економічні переваги галузі формують здатність швидкого відтворення поголів’я і обороту стада; відсутність сезонності виробництва і можливість рівномірної реалізації продукції протягом року безпосередньо на ринку і в переробленому вигляді. Оскільки м’ясо і яйця є продуктами першої необхідності, попит на них постійний, масштаби виробництва гнучкі і мало залежать від площі земельних угідь господарств, але при цьому розвиток комбікормової промисловості і зернового ринку мають визначальний вплив на розвиток підприємств галузі. 4. Кризовий стан галузі і збитковість виробництва в Херсонській області обумовлюють наступні фактори загальнодержавного і регіонального характеру: практична відмова держави від регулятивних процесів в народному господарстві; порушення паритету цін на птахівничу і промислову продукцію, яке призвело до різкого підвищення собівартості і збитковості продукції птахівництва, значного спаду виробництва, припинення роботи більшості спеціалізованих господарств, ліквідації птахівництва в колективних і міжгосподарських підприємствах; низька платоспроможність населення і пов’язана з нею проблема реалізації продукції за цінами, які б задовольнили виробників; високі процентні ставки за кредити на розвиток птахівничих підприємств; жорстка конкуренція з боку імпортерів дешевої м’ясної продукції; відсутність у регіоні стабільної кормової бази, переробних підприємств, обслуговуючих кооперативів, належної виробничої і ринкової інфраструктури. 5. Всебічний аналіз ефективності виробництва у птахівництві дозволив виявити фактори, які її визначають. Зокрема, найбільш суттєвий зв'язок існує між показниками вартості корму та рентабельності і собівартості продукції. Виявлено, що збільшення вартості корму підвищує собівартість яєць (r=0,973) і знижує рентабельність (r=-0,779). Це співпадає з теоретичними уявленнями про ціноутворення та рівень рентабельності виробництва. Значний вплив на показники прибутковості виробництва здійснюють витрати корму на одиницю продукції, продуктивність праці, якість і собівартість сировини, продуктивність птиці, ціна реалізації продукції. 6. В умовах формування ефективного механізму функціонування галузі на рівні області найбільш важливим напрямком стабілізації і підвищення економічної ефективності птахівництва є подальший розвиток процесу інтенсифікації виробництва шляхом удосконалення племінних і продуктивних якостей поголів’я птиці, умов утримання і вирощування, створення міцної кормової бази. Інтенсифікація птахівництва – це основна форма розширеного відтворення, яка здійснюється шляхом впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з метою збільшення виробництва яєць і м’яса птиці із одиниці корисної площі виробничих приміщень, підвищення продуктивності праці і зменшення витрат на одиницю продукції. 7. Важливим резервом підвищення ефективності сучасного птахівництва є використання гібридних високопродуктивних кросів птиці, їх утримання в оптимальних умовах. Переваги гібридної птиці полягають у ефективнішій конверсії корму за швидкого досягнення продуційного потенціалу. Як свідчить досвід роботи САТВТ "Ольгівське" переваги кросу "Hy-Line W77" порівняно з "Білорусь-9" і "Прогрес" становлять відповідно по несучості – 20,2 і 17,0%; по виходу яєчної маси – 30,3 і 11,4%; по витратах кормів на 10 шт. яєць – 21,8 і 14,3%. 8. На сучасному етапі переваги мають технології, які забезпечують менший термін відгодівлі або високі середньодобові прирости. Значний вплив на продуктивність птиці здійснюють умови її утримання. Тому необхідною є заміна морально застарілого зношеного обладнання. Впровадження принципово нового кліткового обладнання дозволяє в 3–4 рази збільшити щільність утримання курей в приміщеннях порівняно з утриманням на підлозі, на 10-15% зменшити витрати кормів на виробництво яєць, в 6-7 разів підвищити продуктивність праці. 9. Однією із вирішальних умов прискореного розвитку птахівництва і підвищення економічної ефективності є створення стійкої і міцної кормової бази. Для ефективного розвитку спеціалізованого птахівництва на рівні регіонального управління АПК необхідно створити гарантовані страхові запаси кормових ресурсів або спеціальні фонди, що дозволить не тільки забезпечувати якісну годівлю птиці, а й нівелювати сезонне коливання цін на зернові ресурси. Запропонована нами методика зіставлення розрахункових показників ефективності виробництва продукції птахівництва при різній якості, а отже і вартості комбікормів, дозволяє підприємствам обґрунтовано, на науковій основі прийняти конкретні управлінські рішення щодо доцільності придбання комбікормів для годівлі птиці за пропонованими постачальниками цінами. 10. Нами встановлено, що в Херсонській області для розвитку птахівництва і досягнення високих показників ефективності виробництва і конкурентоспро-можності на споживчому ринку конкурентними перевагами є: сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють економити енергетичні ресурси; наявність спеціалізованих на виробництві зерна і продукції технічних культур підприємств, що є основою створення міцної кормової бази; потужна наукова і селекційно-племінна база для забезпечення підприємств регіону високопродуктивними кросами птиці; забезпеченість підприємств кваліфікованими кадрами; можливість розширення туристично-рекреаційної зони регіону, що збільшить попит на продукцію галузі; економії транспортних витрат на доставку продукції до безпосереднього споживача. 11. В сучасних економічних умовах здійснення запропонованих заходів в сукупності з державною підтримкою дозволить збільшити виробництво продукції птахівництва і підвищити ефективність роботи підприємств, досягти високого рівня рентабельності, який забезпечить розширене відтворення галузі на рівні регіону. Проведені в бізнес-плані розрахунки показують, що впровадження у виробництво комплексу заходів по інтенсифікації, удосконаленню виробництва і збуту птахівничої продукції в спеціалізованих птахівничих підприємствах Херсонської області, дозволить максимально використати наявний потенціал, збільшити обсяги виробництва яєць у 8,2 рази, досягти рівня рентабельності в межах 40 % при повному розрахунку з кредиторами. |