Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. До останнього часу окреслена проблематика була маловивченою в галузі і журналістикознавства, і лінгвістики. Хоча гендерні проблеми частково висвітлювалися в працях сучасних учених, не було проведено системного аналізу самих гендерних концептів та актуалізаторів їх семантичної інформативності. У поле зору не потрапляли засоби публіцистичних текстів, що концентрують увагу на виявленні компонентного складу та семантичних особливостях мовних одиниць концептуального гендерного класу. З’ясовано, що у зв’язку з розвитком у сучасних умовах міжособистісних поведінкових стереотипів, треба по-новому підходити до проблеми їх осмислення як у молодіжному середовищі, так і серед людей різних вікових категорій. З цього погляду в дисертації комплексно і різноаспектно досліджено вербально-когнітивні та емотивні елементи гендерної репрезентації, розглянуто семантико-поняттєві моделі вживаних гендерних стереотипів. 2. У системі засобів актуалізації гендерних понять основним є вживання відповідних концептів, які виступають посередниками між мовною картиною світу і екстралінгвальною дійсністю. Сутність поняття “концепт” є цілісним, але водночас багатоплановим: концепти співвідносні з одиницями свідомості, що відображають знання і досвід людини; є семантичними утвореннями, що володіють певною лінгвокультурною специфікою, а також характеризують носіїв мови тощо. У мас-медійних текстах, поряд із основними гендерними концептами “чоловік”, “жінка”, “хлопець”, “дівчина”, помітним стає актуалізація синонімічних мовних засобів, експресивно забарвленого семантичного поля гендерного концептуального класу. Важливу роль в осмисленні сучасних гендерних образів молоді відіграють також мовні стереотипи, які концентрують у собі змістові уявлення про соціально значущі характеристики образів чоловіка та жінки. Вони активно функціонують у журналістському дискурсі, відтворюючи стереотипні уявлення щодо рольових позицій статей у суспільстві. Ці сталі висловлювання пов’язані з культурними канонами, сферами самореалізації чоловіка й жінки та їх поведінковими моделями. Семантичне спрямування добору, трансформації, оновлення мовних засобів у друкованих виданнях відповідає суспільним інтенціям щодо налагодження гендерної гармонії, створення атмосфери гендерної чуйності в міжособистісних стосунках. Не можна не зазначити важливого внеску журналістів у розвиток нових цивілізаційних підходів до формування соціального буття, саме завдяки використанню концептуальних та стереотипних засобів відображення гендерних понять. 3. Дослідження засвідчило семантико-емотивну вагомість заголовків до матеріалів на гендерну тематику як комунікативно-векторних складників сучасного гендерного дискурсу. Аналіз зі структурно-змістового погляду виявив типологічні характеристики, які дають змогу з’ясувати особливості побудови і комунікативного вживання заголовних комплексів. Розглянуто такі типи заголовків: проблемні, спонукально-наказові, інформаційно-описові, рекламно-інтригуючі заголовки, які в свою чергу, мають семантичні підпорядковані підвиди і структури. У ці змістові конструкції закладаються гендерні компоненти, що не лише в певному контекстуальному функціонуванні орієнтують щодо тематики матеріалу, але й сприяють виокремленню певної проблеми і навіть шляхів її розв’язання. Є всі підстави стверджувати, що в наш час журналісти впроваджують яскраві змістові і структурні зразки заголовних формул. 4. У ході аналізу було з’ясовано, що важливим напрямком розвитку структури і змісту гендерних концептів є їх мовна актуалізація та конкретизація в певних контекстних ситуаціях, що відтворює багатоманітність гендерних найменувань у різних соціальних аспектах. Виокремлено відповідні групи, які репрезентують різні соціально-ментальні гендерні типи. Це стосується сфер: а) вікової ідентифікації; б) родинно-сімейних стосунків; в) сфери особистісно-інтимних взаємин та ін. Саме через конкретизацію значеннєвих гендерних концептів окреслюються ті чи інші функції, риси представників обох статей, розкриваються соціально важливі для них характерологічні аспекти. Дослідження гендерних концептів засвідчило їхню багатопланову семантико-експресивну реалізацію в мові мас-медіа, у відповідності з сучасним станом суспільної комунікації. Наприклад, під впливом інтернет-лексики закріплюються характерологічні найменування, пов’язані з віртуальним світом міжособистісних стосунків. У цілому з’ясовано, що збагачення компонентного складу гендерного концептуального класу новими сучасними номінативами є особливо притаманним молодіжному середовищу. Вагомість гендерних характеристик, їхня частотність стає дуже помітною в мові друкованих мас-медіа, їм належить безсумнівна ключова позиція серед інших лексичних засобів. По суті, спостерігається активний розвиток мовностилістичних засобів, які виступають компонентами творення гендерних образів. У цьому відношенні журналісти виявляють чимало творчих можливостей, розкривають свою майстерність. Усі ці засоби набувають концептуально-характерологічного значення в плані функціонування і закріплення системних ознак. Вони формують певну нову концептуальну систему, багату за кількістю складників і за комунікативно-концептуальним розгортанням, яке є принципово важливим для формування категорій гендерної свідомості, чуйності і, врешті-решт, для формування уявлень про гендерно-конкретизовані образи молодих сучасників. 5. Зародження нової гендерної свідомості в молодіжному соціумі значною мірою набуває вияву через різноманітні оцінні засоби, образно-метафоричну символіку. Досліджуваний матеріал дав змогу виділити групи слів і висловів з оцінним значенням, що створюють як основні семантико-експресивні характеристики, так і додаткові нашарування, які посилюють виразність формування уявлень про гендерні образи молоді: 1) за зовнішніми ознаками (“мила чорноока дівчина”, “довгонога красуня”, “гарна струнка блондинка з великими очима і милою усмішкою”, “блакитноокий хлопець”, “гарний, засмаглий юнак”, “привабливий, добряче накачаний молодик”); 2) за внутрішніми, духовними, інтелектуальними характеристиками (“жінка – істота складна, нестандартна, суперечлива, загадкова і незрозуміла”, “молодий та ґрунтовно компетентний”, “увічливий, цікавий співрозмовник”, “доглянуті, урбанізовані, інтелектуальні чоловіки”, “розумна, вихована”, “колюча і дико симпатична розумниця”); 3) за ознаками сексуальної привабливості (“темпераментна завойовниця”, “фатальні чоловіки, “серійні розбивателі жіночих сердець”, “легковажний і чарівний джиґун, для якого на першому плані почуттєві задоволення, а жінка – насамперед еротичний стимулятор”); 4) за уподобаннями, хобі (“розбещені та пропащі мешканці віртуального світу” та ін.). Оцінні засоби активно використовуються для створення узагальнених і конкретизованих гендерних характеристик, зокрема таких, що формують певні аспекти вираження зовнішнього плану репрезентації представників обох статей і внутрішньо-духовного світу важливого для збереження і розвитку суспільних ціннісних орієнтирів. Це не виключає того, що в мовленні виринають і негативно-оцінні найменування, які засвідчують об’єктивність, реалістичність журналістського викладу (“агресивна самка”; “чоловік – самець плюс гроші”; “заручниці секс-індустрії”; “сіра мишка” тощо). 6. Дослідження підтверджує важливу роль мовних стереотипів, які визначають характеристики поведінки людини в суспільстві, формують своєрідні архетипи в пристосуванні словесних образів до позамовних реалій. Виявлено три типи гендерних стереотипів: 1) традиційні; 2) актуалізовані; 3) нові. Ці одиниці в мовленні збагачуються додатковими оцінно-семантичними компонентами, що з’являються при використанні різноманітних супровідних мовних засобів, які конкретизують і експресивно забарвлюють значення основних, часто ключових, гендерних компонентів. Гендерні стереотипи активно функціонують у мовленні, зокрема в текстах мас-медіа, і є підґрунтям для поступових змін у поглядах на призначення чоловіка та жінки в суспільстві. Вони сприяють певній сучасній переорієнтації гендерних характеристик, коли, наприклад, на зміну уявленням про обов’язкову жіночу домашню, господарську турботливість приходить багато різних інших зацікавлень: у сфері освітній і професійній, щодо підвищення її соціального статусу та ін. Ця тенденція особливо помітно виявляється в молодіжному соціумі. Відбувається вирівнювання гендерних соціальних ситуацій і позицій, які потребують однаково уважного ставлення до них у суспільстві. Взаємодія традиційних, актуалізованих і нових гендерних стереотипів створює ту позитивну атмосферу, завдяки якій, у злагоді змісту та експресії мовних засобів, формуються почуття взаємоповаги, взаєморозуміння між двома началами всього сущого на Землі – чоловіком і жінкою. |
