Анотація до роботи:

Ломовських Л.О. Мотивація праці в сільськогосподарських підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.

У роботі розкрито результати теоретичних і практичних досліджень з мотивації праці. На основі розробленої методики досліджень здійснено комплексний аналіз ставлення механізаторів до проведених реформ, рівня їх життя, доходів, потреб; визначено рівень їх соціальної активності, рівень задоволеності життям, роботою, рівень бажання добросовісно і активно працювати, рівень економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку механізаторських колективів.

Вивчено вплив зазначених чинників мотивації на рівень трудової активності та показники економічної ефективності виробництва. На основі кластерного аналізу розроблені принципи сумісності механізаторів. Побудована дискримінантна функція, яка дозволяє прогнозувати рівень трудової активності.

1. В умовах подальшого розвитку ринкових трансформацій в агропромисловому комплексі України для підвищення рівня трудової активності сільськогосподарських працівників реформованих підприємств все більшого значення набуває високоефективна мотивація їхньої праці. Тому планування розвитку трудових колективів слід проводити за економічним, соціальним і соціально-психологічним напрямком, що включає в себе цілий ряд відповідних заходів.

2. Ситуація, яка склалася навколо приватної власності, поки що не в повній мірі сприяє її утвердженню, про що свідчать результати досліджень, основна частина яких була проведена до середини 2001 р. На той період в умовах реформування аграрного сектору економіки частка селян ще не визначилася щодо змін, які відбуваються. Значна їх кількість недостатньо інформована про майбутню ефективність цих заходів. Результати досліджень показали, що між задоволеністю механізаторів наслідками реформування і покращенням їх матеріального стану в результаті цього існує кореляційний зв’язок, рівень якого наближений до середнього. Не встановлено зв’язку між поліпшенням матеріального стану сімей механізаторів і тим, чи вважають вони достатньою орендну плату у встановленому розмірі від вартості паю .

3. Порівняння результатів анкетування механізаторів у 1983-1988 рр. і у 1999-2002 рр. показало значне зниження рівня їх життя та соціальної активності. Відповідно знизилась і їх оцінка задоволеності життям. Значно погіршився рівень економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку виробничих колективів, що привело до зниження задоволеності працівників своєю роботою. Змінилося ставлення працівників до різних видів заохочень. Якщо раніше лише близько половини механізаторів у вигляді заохочення хотіли б отримувати грошову премію, то тепер – майже всі, що свідчить про недосконалість системи оплати праці і про втрату її стимулюючої функції. Крім того, нині на підприємствах форми заохочень застосовуються значно рідше або не застосовуються зовсім.

4. Встановлено тісний кореляційний зв’язок рівня трудової активності механізаторів і мотивуючих чинників (економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку колективу, задоволеності роботою, реалізації бажання працювати); а також між цими мотивуючими чинниками; середній кореляційний зв’язок – між рівнем трудової активності і задоволеності життям і слабкий – між рівнем трудової і соціальної активності. Виявлено позитивний зв’язок досліджуваних мотивуючих чинників з продуктивністю праці механізаторів.

5. Класифікація елементів, включених у поняття “економічний, соціальний та соціально-психологічний розвиток колективу”, за теорією А.Маслоу показала, що в сучасних умовах через низький рівень заробітна плата втратила стимулюючу функцію. Більш тісний взаємозв’язок з рівнем трудової активності має рівень задоволеності потреб вищих рівнів (визнання та самовираження) у порівнянні з нижчими (фізіологічні, безпеки, соціальні). Це свідчить про те, що сільські працівники вважають потреби вищих порядків більш задоволеними, ніж нижчих порядків. У найближчий час середньомісячну заробітну плату в сільському господарстві необхідно підняти у декілька разів.

6. Вивчення впливу на рівень трудової активності досліджуваних факторів, класифікованих згідно з двофакторною теорією Ф.Герцберга, показало, що рівень задоволення як гігієнічних факторів, так і мотивуючих має позитивний вплив на рівень трудової активності. Рівень впливу на рівень трудової активності обох груп факторів приблизно однаковий.

7. Групування потреб відповідно до класифікації вітчизняних вчених показало, що на сучасному етапі на трудову активність механізаторів найістотніший вплив має рівень задоволення виробничо-побутових потреб, потім – духовних, матеріальних і соціальних. І, незважаючи на недосконалість виробничо-побутових умов і нерозвиненість духовних потреб, саме рівень їх задоволення в складі економічного, соціального та соціально-психологічного розвитку колективу має найбільший вплив на рівень трудової активності механізаторів.

8. Результати, отримані при проведенні кластерного аналізу, показали, що його можна використовувати при формуванні колективів, для визначення їх мікрогруп, що сприяє зростанню трудової активності працівників, а відповідно, і продуктивності праці. Проведений дискримінантний аналіз свідчить про високий рівень достовірності, а відтак, його можна використовувати при плануванні (прогнозуванні) рівня трудової активності механізаторів.

9. Для зростання рівня трудової активності сільськогосподарських працівників необхідно сформувати відповідну соціально-економічну та соціально-психологічну атмосферу, в якій і працівники, і роботодавці відчували б себе комфортно. Оскільки оплата праці, організація та умови праці, творче зростання тощо – це важливі чинники мотивації до високопродуктивної праці, тому особливу увагу слід приділяти їм і в сучасних умовах реформування соціально-трудових відносин на селі.

Публікації автора:

1. Ломовських Л.О. Роль переробного виробництва в розв’язанні соціально-економічних питань на селі // Вісник ХДАУ.-2001.- №5. - С. 265-268.

2. Ломовських Л.О. Аналіз чинників мотивації праці в трудових колективах // Зб. наук. пр. ЛДАУ / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Елтон, 2002. - № 14 (26).- С. 295-300.

3. Ломовських Л.О. Вплив соціально-психологічних чинників на рівень трудової активності механізаторів // Вісник ХНАУ. – 2002. - № 8.-С.72-77.

4. Ломовських Л.О. Економічні та соціально-психологічні аспекти реформування сільськогосподарських підприємств // Вісник ХНАУ. – 2002. - № 7. – С.189-196.

5. Ломовських Л.О. Вплив соціальних та психологічних процесів на економічні фактори // Вісник ХНУ. - № 506. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. – Ч.1. – С. 310-312.

6. Ломовських Л.О. Підвищення мотивації праці на основі покращання економічного, соціального та соціально-психологічного стану в трудових колективах // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія: В 2 т. – Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: 2000. – С. 427-433.

7. Ломовських Л.О. Оцінка економічного та соціально-психологічного дослідження стану трудового колективу // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія: В 2 т. – Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: 2001. - С. 683-684.

8. Ломовських Л.О. Вплив мотивуючих чинників, класифікованих за різними підходами, на рівень трудової активності механізаторів Харківської області // Вісник СНАУ. – 2002. - №1. – С. 132-135.

9. Ломовських Л.О. Деякі економічні та психологічні питання мотивації праці // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня, 2000 р. / Харк. держ. аграр. ун-т. – Харків, 2000. – С. 74-76.

10. Lomovskykh L. The methods of definition of social and socio-psychological processes in the production collectives on the economic efficiency of the production / III Symposium. Ukraine – Osterreich. - 2000. – C. 161.