Анотація до роботи:

Потапова Галина Миколаївна. Морфонологія віддієслівного словотворення (на матеріалі словотвірних гнізд та віддієслівних словотвірних зон). – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

Дисертацією виконано в межах динамічної теорії морфонології і спрямовано на розкриття ролі морфонологічних перетворень, що супроводжують словотворення.

Особливістю роботи є систематизація цих перетворень у межах комплексних одиниць словотвірної підсистеми-словотвірних гнізд, зон. словотвірних ланцюжків. Динамічність морфонологічних явищ розкрито в синхронії. У дослідженні проаналізовано не окремі морфонологічні чергування чи альтернаційні ряди, а встановлено морфонологічні моделі словотвору, що дозволило окреслити взаємопов’язаність морфонологічних перетворень на різних ступенях похідності слів у гніздах. Описані морфонологічні моделі дозволяють здійснити класифікацію словотвірних гнізд за типами морфонологічних перетворень. У роботі доведено, що активність перетворень найповніше виявляється в словотвірних гніздах на першому ступені перетворень і згасає в міру зростання ступеня похідності слів гнізда.

У дисертації описано характер морфонологічної поведінки окремих морфем у межах суфіксального та префіксального словотворення, а також систематизовано морфонологічні особливості віддієслівних похідних.

Морфонологічна маркованість словотвірного гнізда цілком залежить від словотвірного потенціалу того чи іншого СГ. Чим слабший словотвірний потенціал, тим менше морфонологічних операцій супроводжують процес словотворення. Загальною морфонологічною операцією для всіх віддієслівних похідних є усічення похідної основи. Найчастіше усічення супроводжує зміну акцентуації в комплексі з будь-яким іншим морфонологічним засобом. Інтерфіксації та внутрішньої флексії як морфонологічних операцій у дослідженому матеріалі не виявлено. Проаналізований матеріал підтвердив припущення, що тип константного чергування (корелятивний /некорелятивний) не є суттєвим для морфонологічних перетворень. Що ж до морфонології словотворчих формантів, одержані результати підтверджують висновки про надзвичайну морфонологічну сталість префіксів, відсутність у них класифікаційного значення та, відповідно, їхньої факультативної ролі у морфонологічних процесах. Найбільш потужною виявилася морфонологія суфіксального словотворення.

Множинну мотивацію було виявлено у словотвірних гніздах та віддієслівних словотвірних зонах 1—11 ФКВ. При віддієслівному словотворенні на різних ступенях словотворення морфонологічне маркування похідних збігається. При словотворенні від твірних основ різних частин мови на одному ступені словотворення – ні.

Типові морфонологічні моделі можна окреслити лише при віддієслівному словотворенні. При окресленні типології СГ та ВСЗ за морфонологічними моделями було встановлено такі основні типи:

1.У словотвірних гніздах та віддієслівних словотвірних зонах 1-11 ФКВ:

(S У+ЗА) - скрежетать, рокотать, гаркать, кликать, плакать, стукать, хлопать, петь;

(S У+КЧ+ЗА)- вопить, гудеть, гудить,сипеть, мычать, пищать, зудеть,сопеть, шуметь, шипеть, хрипеть, трещать,кричать,кряхтеть, свистеть, хрустеть, скрипеть;

(S У+ЗА+ВЧ) - роптть, ревть, стрекотть, грметь;

(P ВЧ+ЗА) - шептть стонть;

(S У) В СГ рыдть, лять.

Специфічна морфонологія виявилася в таких СГ та ВСЗ: визжть (4 ФКВ), СГ верезжть (8ФКВ), клкать, плкать, гласть(5 ФКВ), голость (7ФКВ), звенть ревть, кашлять.

2. У словотвірних гніздах та віддієслівних словотвірних зон 12-14 ФКВ

(S У) - бякать, фкать, фыркать, чиркать;

(S У+ЗА) - квкать, тнькать, тявкать;

(S У+КЧ) - цыкать, гаркать, хмыкать

(S У+КЧ+ЗА) - хрюкать, булькать;

(P ЗА) - бухать, шаркать, цокать.

Специфічна морфонологія виявилася в ВСЗ крякать.

Таким чином, окреслюємо такі загальні морфонологічні моделі для словотвірних гнізд з вершинами-дієсловами, віддієслівних словотвірних зон відіменникових словотвірних гнізд та віддієслівних зон словотвірних зон з вершинами звуконаслідуваннями:

Тип (S У+СА) – скрежетать, рокотать, гаркать, кликать, плакать, стукать, хлопать, петь. квкать, тнькать, тявкать;

Тип (S У+КЧ+СА) – вопить, гудеть, гудить,сипеть, мычать, пищать, зудеть,сопеть, шуметь, шипеть, хрипеть, трещать, кричать, кряхтеть, свистеть, хрустеть, скрипеть, хрюкать, булькать;

Тип (S У) – рыдть, лять, бякать, фкать, фыркать, чирикать;

Тип (P СА) – кашлять, выть, свистать, бухать, шаркать, цокать.

Типологія СГ та ВСЗ за морфонологічними моделями демонструє відмінність між морфонологією словотвірних гнізд та віддієслівних словотвірних зон 1-11 ФКВ і 12-14 ФКВ. Перші продемонстрували меншу типовість та більшу потужність у морфонологічних перетвореннях: дев’ять СГ та ВСЗ мають специфічну морфонологію. Другі наділені більш типовими, однак менш потужними морфонологічними моделями. Це пояснюється фонологічною структурою вершин віддієслівних словотвірних зон словотвірних гнізд звуконаслідувань: всі вони мають фонологічну модель з одним наголошеним голосним та твердою фіналлю.

В СГ і ВСЗ з вершинами дієсловами - звукопозначеннями знайдено співвідношення між фонологічним типом вершини СГ та типовою морфонологічною моделлю: для односкладових вершин СГ з основою на м’яку це морфонологічна модель S У+КЧ+СА, за винятком СГ і ВСЗ звенеть, звучать, реветь, лаять.

Отримана типологія СГ та ВСЗ за морфонологічними моделями може вважатися перспективною, тому що дає змогу найадекватніше уявити граматичні характеристики похідних у словотвірному гнізді та віддієслівній словотвірній зоні.

Публікації автора:

1. М.Крушевський та актуальні проблеми сучасної морфонології // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Київський університет, 2004. – Вип.10.– С.508–513.

2. Интерфикс как морфонологическое средство русского языка // Мовні і концептуальні картини світу.– К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип.11. – Кн.2. – С.94–98.

3. Морфонологические особенности словообразовательных гнезд имитационных глаголов // Мовні і концептуальні картини світу.– К.: Київський університет, 2004.– Вип.12. – Кн.2. – С.189–193.

4. Акцентуационные модели словообразовательных глагольных гнезд глаголов звучания в русском языке // Мовні і концептуальні картини світу.– К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005.– Вип.16. – Кн.2. – С.93–97.

5. Морфонологические модели словообразовательных гнезд с вершинами бегать, двигать, ехать // Мовні і концептуальні картини світу.–К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005.– Вип.18. – Кн.2. – С.86–90.

6. О морфонологии русских отглагольных словообразовательных гнезд (на материале СГ с вершинами глаголами звукообозначения и звукоподражания) // Лінгвістичні студії. – Зб. наукових праць.– Д.:ДонДУ, 2007.– Вип.15.– С. 407–411.