Анотація до роботи:

Ільків І.С. Морфолого-таксаційна структура букняків Бескидів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування та лісова таксація. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена дослідженням особливостей таксаційної та морфологічної структур марґінальних букових насаджень Бескидів і обґрунтуванню пропозицій виробництву стосовно формування їх оптимального стану та продуктивності.

Наведено доповнену автором і використану методику оцінки просторової структури насаджень. Опрацьовано умови розмежування крони дерева на освітлену і затінену частини на основі запропонованих коефіцієнтів, особливості обчислення об’єму і площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об’єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними і морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев за таксаційними та морфологічними показниками дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, із пристигаючого віку в них формуються біогрупи у складі 5-8 дерев та вертикальна зімкнутість намету. Вивчено намет насаджень за морфологічними показниками дерев та їх крон, проаналізовано об’єм та площу зовнішньої поверхні крони та їх освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об’єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками.

Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками в букових насадженнях. Сформовано групу морфологічних і таксаційних показників, за якими проаналізовано істотність впливу і здійснено моделювання методами множинної реґресії таксаційних показників для формування оптимальних за продуктивністю букових насаджень.

У дисертаційній роботі наведено результати вдосконалення теоретичних і методологічних засад вивчення морфологічної і таксаційної структур модальних букових насаджень Бескидів. У процесі досліджень охарактеризовано таксаційну і морфологічну будову, площинну та об’ємну структури насаджень, проаналізовано морфологію крон дерев та намету букових насаджень, вивчено взаємозалежності між морфологічними і таксаційними показниками дерев.

Сформульовані в дисертації наукові положення спрямовані на подальший розвиток наукових досліджень лісових насаджень, вдосконалення методів їх оцінки та практичне застосування отриманих результатів. Із підсумків здійснених досліджень витікають такі висновки:

1. Сучасний стан, структура та продуктивність букових насаджень Бескидів відображають наслідки тривалої комплексної дії історичних, антропогенних, природних та інших факторів;

2. Букові насадження в лісовому фонді ДЛГО „Львівліс” займають 20,9% площі вкритих лісовою рослинністю земель, у т. ч. 3,7% - стиглі та перестійні. Переважають середньовікові та середньоповнотні букняки. Середній запас становить 303 м³/га, середня зміна запасу – 4,1м³/га площі вкритих лісовою рослинністю земель букового господарства, у т.ч. в стиглих та перестійних насадженнях - 337м³/га, що вказує на існування певних проблем у веденні лісового господарства в букняках та актуальність вивчених питань;

3. У середньовікових і пристигаючих букових насадженнях переважає випадковий, а у стиглих та перестійних лісостанах домінує змішаний (перехідний до групового) тип розміщення дерев на площі; до складу біогрупи у середньовікових і пристигаючих букових лісостанах входить 5-8 дерев, а у стиглих та перестійних – 5-6 дерев;

4. Будова вивчених букових насаджень за діаметром і висотою дерев характеризується додатною асиметричністю, від’ємною крутістю та значною і середньою мінливістю; ранґ середнього дерева за діаметром та висотою дерев у букняках Бескидів є нижчим від потенційно можливих значень, що вказує на порушення їх природної структури;

5. Аналіз результатів дослідження рядів розподілу за показниками висоти дерев до початку крони, до поперечника крони і протяжності крони вказав на переважання у вивчених лісостанах дифузної структури намету та його вертикальної зімкнутості;

6. Об’єм та площа зовнішньої поверхні освітленої частини намету переважає у середньовікових і пристигаючих лісостанах, а у стиглих домінує об’єм та площа затіненої частини намету. Індекси об’єму росту і зовнішньої поверхні намету насадження з віком зменшуються;

7. У букових насадженнях основну частину продуктивності (75%) формують панівні, співпанівні та підпорядковані дерева, які характеризуються 1-2 (3) класом Крафта, крислатістю не більше 0,31, сплющеністю крон дерев від 0,50 до 0,67 із формою крони у виді витягнутого вздовж стовбура параболоїда;

8. З віком частка панівних дерев зростає за кількістю дерев, сумою площ поперечних перерізів, сумою площ поперечників крон, сумою об’ємів та сумою площ зовнішніх поверхонь крон;

9. Панівні дерева характеризуються відносною довжиною крон дерев, близькою до 1/2 загальної висоти дерев, часткою освітленої частини крони менше 50%, сплющеністю крон > 0,50, середнім класом росту від 1,0 до 2,4 за Крафтом;

10. Кореляційні залежності між таксаційними та морфологічними показниками в букових насадженнях характеризуються високою тіснотою зв’язку, що зростає з віком. За істотністю впливу, серед проаналізованих методами множинної реґресії факторів, найбільше впливає на окремі показники дерев об’єм крони, площа зовнішньої поверхні крони, діаметр дерева і його висота.

На підставі здійснених досліджень при плануванні та виконанні лісогосподарських заходів у букових насадженнях рекомендуємо:

1. При здійсненні рубань, пов’язаних із веденням лісового господарства, необхідно сприяти формуванню біогруп у складі 5-8 дерев і вертикальної зімкнутості намету шляхом вибирання фаутних, пошкоджених, відсталих і відмираючих дерев, а також дерев із відносною довжиною крони понад 55 %;

2. Здійснення догляду в насадженнях не повинно знижувати ранґ середнього дерева за таксаційним діаметром та висотою дерев;

3. Для оцінки модальних букових насаджень верхню висоту необхідно визначати як середньоарифметичну величину для 100 найвищих дерев на 1 га;

4. При здійсненні рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства, не слід зрубувати панівні та співпанівні дерева, зважаючи на їх роль у формуванні продуктивності букових насаджень;

5. З метою формування насаджень на селекційній основі при здійсненні першого прийому поступових рубок не рекомендується вибирати дерева, висота яких є більшою за середню;

6. Для моделювання величини основних показників продуктивності букових насаджень необхідно використовувати, окрім таксаційних, також морфологічні показники дерев.

Публікації автора:

1. Ільків І.С. Оцінка морфологічних показників намету букових лісостанів у Бескидах // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. Вип. 8.1. - С. 16-21.

2. Ільків І.С. Оцінка показників простору росту і динаміки поверхні намету букових лісостанів Бескидів // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - Вип. 9.2. - С. 143-146.

3. Ільків І.С. Використання просторових показників крон для оцінки намету букових лісостанів Бескидів // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 26. - С. 15-18.

4. Ільків І.С. Динаміка структури букових лісостанів на стаціонарних пробних площах у Бескидах // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.12. - С.115–120.

5. Ільків І.С. Встановлення залежностей між морфологічними і таксаційними показниками дерев бука лісового методами множинної регресії // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ, 2002. - Вип. 12.8. - С. 111–114.

6. Горошко М.П., Миклуш С.І., Прикладівська Т.Р., Пилипів Я.І., Ільків І.С. Система стаціонарних пробних площ як основа моніторингу лісостанів // Матеріали Міжнародної конференції «Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: Сучасний стан, проблеми і перспективи”. - Львів: УкрДЛТУ, 1995. – C. 36-41. (Здійснено частину досліджень, опрацьовано їх дані. Особистий внесок – 20 %).

7. Горошко М.П., Ільків І.С. Біометрія площинної структури букових лісостанів у Бескидах // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С. 28. (Здійснено дослідження, узагальнено дані. Особистий внесок – 50 %).

8. Ільків І.С. Визначення просторових показників крон бука лісового // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С.29.

9. Iлькiв I.С. Особливостi будови букових лiсостанiв за морфологiчними показниками намету // Матеpiали 46-ої науково-технiчної конфеpенцiї УкрДЛУ. - Львiв: ЛЛТІ, 1994. - С. 95-97.

10. Ільків І., Сліжук В. До оцінки морфологічних показників модальних букняків Сколівських Бескидів // Матеріали ІІІ Погребняківських читань. - Львів: ЛЛТІ, 1994. - С. 49-50. (Автору належить постановка проблеми, участь у зборі, опрацюванні матеріалів досліджень та формулюванні висновків. Особистий внесок – 50 %).

11. Ільків І.С. Оцінка форми та параметрів крон дерев. Методичні поради. - Львів: УкрДЛТУ, 1997. - 26 с.