Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нормальна анатомія


Супруненко Сергій Миколайович. Морфофункціональні особливості репаративної регенерації сечового міхура, зшитого синтетичними і біологічними розсмоктувальними шовними матеріалами (експериментально-морфологічне дослідження): Дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Українська медична стоматологічна академія. - Полтава, 2002. - 143арк. - Бібліогр.: арк. 115-143.



Анотація до роботи:

Супруненко С.М. “Морфофункціональні особливості репаративної регенерації сечового міхура, зшитого синтетичними і біологічними розсмоктувальними шовними матеріалами (експериментально-морфологічне дослідження)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Сімферополь, 2002.

У дисертаційній роботі запропоноване нове вирішення завдання оптимізації морфофункціонального стану регенеруючих тканин сечового міхура, зшитих різними біологічними і синтетичними розсмоктувальними шовними матеріалами.

Результати проведених досліджень указують на доцільність використання хірургічних розсмоктувальних ниток із твердої мозкової оболонки біофілу і його модифікації етонієм для операцій на сечовому міхурі замість кетгуту. Це дозволить уникнути ранніх післяопераційних ускладнень (розходження і нагноєння швів, утворення інфільтратів і лігатурних нориць) і пізніх (утворення грубого волокнистого рубця, який деформує сечовий міхур і знижує його функціональну активність).

Застосування ниток стандартного і модифікованого етонієм біофілу особливо доцільне для урологічних операцій, які пов’язані із супутньою патологією, в онкологічних і ослаблених хворих, оскільки ці шовні матеріали мають виражену біологічну активність і стимулюють процеси загоєння. При цьому навіть в умовах впливу агресивного середовища (сечі) розвивається пухкий вузький рубець, на якому не відбувається відкладання солей, каменеутворення. Крім того, вдається уникнути розвитку спайкової хвороби.

У дисертаційній роботі запропоноване нове вирішення завдання оптимізації морфофункціонального стану регенеруючих тканин сечового міхура, зшитих різними біологічними і синтетичними розсмоктувальними шовними матеріалами.

1. Застосовані для шва сечового міхура хірургічні розсмоктувальні шовні матеріали по-різному впливають на перебіг процесу репаративної регенерації залежно від природи нитки, її складу і застосованої технології виробництва. Це зумовлює особливості морфологічних змін тканин, визначає характер рубця, що формується, і темпи розсмоктування самих ниток.

2. У разі використання кетгуту для операцій на сечовому міхурі процеси загоєння відбуваються ускладнено через гнійно-некротичну стадію вторинним натягом із вираженими циркуляторними порушеннями і розвитком надлишкового рубця, який деформує оперований орган. При цьому відбувається пригнічення морфофункціонального ресурсу органа, що перешкоджає відновленню м’язових шарів і диференціюванню слизової оболонки.

3. Використання стандартного біофілу для шва сечового міхура супроводжується незначними ексудативно-проліферативними змінами, мінімальними циркуляторними порушеннями і морфологічними ознаками тканинної гіпоксії.

4. Хірургічна нитка біофіл, маючи біологічну активність, стимулює процеси репаративної регенерації (на 14 – 30 добу), пришвидшуючи загоєння рани сечового міхура з формуванням вузького пухкого рубця, який на 30 добу частково, а через 3 місяці практично повністю проростає регенератами ушкоджених структур.

5. Синтетична розсмоктувальна нитка дексон викликає незначні запально-реактивні зміни в тканинах сечового міхура в ранньому післяопераційному періоді. Проте, перебуваючи у тканинах тривалий час (до 3 місяців), дексон призводить до розвитку досить вираженої продуктивної реакції, що негативно впливає на репаративний гістогенез.

6. Використання для шва ран сечового міхура біофілу, модифікованого етонієм, характеризується пришвидшенням переходу ранового запалення на макрофагально-моноцитарну і фібробластичну стадії. На 7 добу після операції відбувається пришвидшення фібробластичної активності, обмеженої певним інтервалом (7 – 14 діб), що запобігає розвиткові надлишкової грануляційної тканини і грубого волокнистого рубця.

7. Морфометричні показники клітинного складу регенерату в разі застосування для шва сечового міхура модифікованого етонієм біофілу свідчать про підвищення на 48% кількості фібробластів в адекватні строки загоєння операційної рани сечового міхура (на 7 добу після операції). Крім цього, введення етонію до складу РШМ запобігає зниженню числа міоцитів у ранньому післяопераційному періоді.

Публікації автора:

1. Супруненко С.М. Морфологічні аспекти стану проблеми хірургічних шовних матеріалів в урологічній практиці//Вісник морфології. – 2000. –Т. 6. - № 2. – С.345-347.

2. Супруненко С.Н. Морфологические особенности заживления стенки мочевого пузыря в ранние сроки после сшивания раны нитью кетгута и дексона//Вісник морфології. – 2001. – Т. 7. - № 1. – С.80-82.

3. Пронина Е.Н., Супруненко С.Н. Динамика клеточного состава формирующегося рубца мочевого пузыря, ушитого кетгутом и биофилом после экспериментальной цистотомии / /Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5. - № 3-4. – С.195-196.

4. Пронина Е.Н., Костенко В.А., Супруненко С.Н. Влияние хирургических нитей, модифицированных этонием, на количество фибробластов в тканях оперированных почек и мочевого пузыря собак// Вісник морфології. – 2001. – Т. 7. - № 2. – С.258-260.

  1. Проніна О.М., Супруненко С.М. Гістохімічні дослідження динаміки вмісту РНК в тканинах сечового міхура після проведення цистотомії із застосуванням різних шовних матеріалів//Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип.1. – С.79-81.