У дисертаційній роботі запропоноване нове вирішення завдання оптимізації морфофункціонального стану регенеруючих тканин сечового міхура, зшитих різними біологічними і синтетичними розсмоктувальними шовними матеріалами. 1. Застосовані для шва сечового міхура хірургічні розсмоктувальні шовні матеріали по-різному впливають на перебіг процесу репаративної регенерації залежно від природи нитки, її складу і застосованої технології виробництва. Це зумовлює особливості морфологічних змін тканин, визначає характер рубця, що формується, і темпи розсмоктування самих ниток. 2. У разі використання кетгуту для операцій на сечовому міхурі процеси загоєння відбуваються ускладнено через гнійно-некротичну стадію вторинним натягом із вираженими циркуляторними порушеннями і розвитком надлишкового рубця, який деформує оперований орган. При цьому відбувається пригнічення морфофункціонального ресурсу органа, що перешкоджає відновленню м’язових шарів і диференціюванню слизової оболонки. 3. Використання стандартного біофілу для шва сечового міхура супроводжується незначними ексудативно-проліферативними змінами, мінімальними циркуляторними порушеннями і морфологічними ознаками тканинної гіпоксії. 4. Хірургічна нитка біофіл, маючи біологічну активність, стимулює процеси репаративної регенерації (на 14 – 30 добу), пришвидшуючи загоєння рани сечового міхура з формуванням вузького пухкого рубця, який на 30 добу частково, а через 3 місяці практично повністю проростає регенератами ушкоджених структур. 5. Синтетична розсмоктувальна нитка дексон викликає незначні запально-реактивні зміни в тканинах сечового міхура в ранньому післяопераційному періоді. Проте, перебуваючи у тканинах тривалий час (до 3 місяців), дексон призводить до розвитку досить вираженої продуктивної реакції, що негативно впливає на репаративний гістогенез. 6. Використання для шва ран сечового міхура біофілу, модифікованого етонієм, характеризується пришвидшенням переходу ранового запалення на макрофагально-моноцитарну і фібробластичну стадії. На 7 добу після операції відбувається пришвидшення фібробластичної активності, обмеженої певним інтервалом (7 – 14 діб), що запобігає розвиткові надлишкової грануляційної тканини і грубого волокнистого рубця. 7. Морфометричні показники клітинного складу регенерату в разі застосування для шва сечового міхура модифікованого етонієм біофілу свідчать про підвищення на 48% кількості фібробластів в адекватні строки загоєння операційної рани сечового міхура (на 7 добу після операції). Крім цього, введення етонію до складу РШМ запобігає зниженню числа міоцитів у ранньому післяопераційному періоді. |