1. У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі дослідження динаміки репаративних процесів у мозковій речовині та змін в імунному статусі дослідних тварин після локальної кріодеструкції структур головного мозку, що дозволило виявити вірогідний вплив даного хірургічного методу на центральні та периферичні імунні органи з розвитком нейроаутоімунних реакцій, вираженість яких співвідноситься з динамікою структурних змін в зоні кріопошкодження та прилеглих до неї ділянках мозку. 2. Особливістю кріовпливу на мозкову речовину щурів є наявність помірно виражених дистрофічних змін у нейронах і клітинах глії на фоні стійкого порушення мікроциркуляторного кровообігу та значного вазогенного набряку мозкової речовини, які утримуються впродовж 30-ти діб після оперативного втручання і можуть свідчити про порушення структури та функції ГЕБ. 3. Локальна кріодеструкція кори головного мозку здійснює значний вплив на центральні і периферичні імунні органи, що проявляється вірогідним підвищенням тимічного індексу, змінами в селезінці на 14-ту і 60-ту добу дослідження та зумовлює посилення функціональної активності В-лімфоцитів з розвитком вираженої клітинної та гуморальної нейросенсибілізації до мозкових антигенів, більшою мірою до ОБМ на 30-ту та 60-ту добу дослідження. 4. Стійкі порушення мікроциркуляції, недостатнє відновлення структур, що формують ГЕБ на 30-ту добу після локальної кріодеструкції, з тривалим надходженням у кров високоімуногенних мозкових антигенів, зумовлюють стійку активацію імунної системи і розвиток виражених нейроаутоімунних реакцій клітинного та гуморального типу. 5. Найбільш значні морфологічні зміни в корі головного мозку відбуваються після локальної електродеструкції, що підтверджено наявністю на 30-ту добу дослідження значної кількості дистрофічно змінених нейронів, виражених явищ гліозу та помірного набряку мозкової речовини, а у віддалених від зони електровпливу ділянках мозку формуються дрібнокістозні порожнини. 6. Пошкодження мозкової речовини при електролітичній деструкції відбувається без значної аутоімунної реакції, а стимуляція спонтанної проліферативної активності лімфоцитів та підвищення рівня аутоантитіл до NSE на 30-ту добу дослідження можна розцінити як санаційний процес, спрямований на нейтралізацію нейроспецифічних антигенів, при цьому для нормалізації імунного статусу після електровпливу достатньо 2-х місячного терміну. 7. Локальна механічна деструкція кори головного мозку у щурів призводить до найменших структурних змін в мозковій речовини, а гуморальні аутоімунні реакції до NSE та ОБМ, які спостерігаються до 30-ї доби дослідження, мають захисний характер. 8. Виявлені співвідношення між динамікою репаративних процесів в мозковій речовині та змінами в імунному статусі щурів у відповідь на локальну кріодеструкцію кори головного мозку обґрунтовують важливість оцінки імунного статусу перед застосуванням кріометоду в нейрохірургічній практиці. Виявлений нами розвиток стійкої клітинної та гуморальної нейросенсибілізації до мозкових антигенів після кріовпливу на кору головного мозку може порушувати репаративні процеси в зоні кріодеструкції та створює можливості для вторинного пошкодження аутоантитілами нейрональних структур у віддаленому періоді. |