У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи, окреслюються перспективи подальшого дослідження проблеми. Результати дисертаційного дослідження конкретизуються у наступних положеннях: Теоретичним підґрунтям етичних поглядів Е. Левінаса стали праці таких визначних мислителів ХХ ст. як Е. Гуссерль, М. Гайдеггер, Ф. Розенцвейг, М. Бубер та Ж. Дерріда. Французький мислитель багато у чому зберігає їх проблематику, методи та мову. Проблема моральної відповідальності посідає провідне місце в етичній концепції Е. Левінаса. По-перше, це випливає з контекстуального визначення і уточнення сенсу категорії “моральна відповідальність”, яка проголошується основою будь-якої сфери людського життя. По-друге, не заперечуючи традиційної етики, французький філософ виділяє три основні виміри відповідальності: перед собою, перед “Іншим” та перед Богом. По-третє, категорія “відповідальність” доводиться ним до “крайнього” визначення. Французький філософ вказує на те, що “Я” є відповідальним за “Іншого” навіть тоді, коли він чинить злочин. Відповідальність людини перед “Я” пов'язується з свободою та справедливістю, які хоча і належать світу об'єктивного, проте породжуються власним, особистісним почуттям відповідальності. Справедливість передбачає взаємність і сприяє вкоріненню рівності та братерства у суспільстві. Свобода розглядається як можливість звільнення власного “Я” всередині незмінного і невідворотного буття. На думку Е. Левінаса абсолютної свободи не існує. Особистість, перш за все, має бути внутрішньо вільною, і в той же час стати повноцінним суб'єктом людської діяльності. А це означає: оволодіти глибинами міжлюдського спілкування, навчитися жити в умовах зростаючої моральної відповідальності. Вищою формою моральної відповідальності в етичній концепції Е. Левінаса постає любов. Принциповими рисами тлумачення даного поняття є: а) у французького філософа мова йде про чоловічу любов предметом якої є жінка; б) здійснюється поділ любові на повну і неповну, на основі якого робиться висновок про плюралістичність акту існування. Повна любов передбачає батьківство, де дитина є одночасно “Я” і “не-Я”, дещо інше, відмінне. Єдиною абсолютною цінністю визнається здатність людини надавати першість “Іншому”. У своїй творчій спадщині Е. Левінас фіксує нездоланний драматизм ставлення до іншої людської істоти. Своєрідним підсумком етики відповідальності можна визначити його вислів, що ми є відповідальними по той бік наших намірів. Основними компонентами моральної відповідальності є вразливість, беззахисність, близькість та автономність ближнього, що спонукає нас до відповідальності щодо нього. Е. Левінас наголошує на несиметричності стосунків: взаємність не має стати визначальним чинником щодо наших вчинків. Людина повинна робити щось для “Іншого”, не вимагаючи нічого натомість, бо тільки так вона зможе продемонструвати власну небайдужість і любов. Вагоме місце у вченні Е. Левінаса посідають проблеми Бога, релігії та духовних цінностей. Французький етик зазначає, що віра в Бога є втіленням справедливості. У зв'язку з цим, відповідальність розглядається основою діяльності кожної країни та нації. Жодна з них не має права від неї відійти, а навпаки, повинна поводити себе так, неначе вона одна покликана відповідати за усіх. Актуальність концепції Е. Левінаса зумовлена тим, що її осягнення допоможе дати новий поштовх вирішенню багатьох світоглядних проблем, збагатити теоретичні уявлення про розвиток і вдосконалення етики як науки. У контексті продовження досліджень окресленої проблеми цікавим і перспективним може стати звернення до питань темпоральності, інтенційності, інтерсуб’єктивності, страждання, відповідальності, любові та ряду інших. У принципі, приналежність цього філософа до видатних етиків і гуманістів середини ХХ століття не викликає сумнівів і його внесок в етичну теорію важко заперечити. Пристрасний заклик французького філософа до відповідального буття людини у світі, поважного ставлення до “Іншого”, іншої культури, іншої системи цінностей вигідно відрізняє його вчення і робить співзвучним сьогоденню. | 