Анотація до роботи:

Хрімлі І.О. Мораль та право як регулятори відносин у сучасному українському соціумі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації. Дослідження охоплює коло питань, пов’язаних з теоретико-філософською інтерпретацію даних феноменів, їх взаємодією, взаємопроникненням, взаємообумовленістю на початку нового тисячоліття.

На основі діалектичного методу, синергетики і компаративістики розглянуто основні риси моралі та права у ході глобалізаційних процесів, визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджується загальне та відмінне таких компонентів моральної та правової систем, як норми пріоритетних соціальних регуляторів. Аналізуються особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави.

Констатуються властивості моралі і права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. До основних констант віднесено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб’єктів.

У висновках на підґрунті використання методологічних прийомів науково-теоретичного дослідження, а також за результатами інтерпретації феноменів моралі та права у гуманітарному знанні формуються головні положення соціально-філософського аналізу їх як регуляторів суспільних відносин у сучасному українському соціумі в умовах глобалізації і транзитивних змін.

1. Доводиться, що поширення сфери як правового, так і морального регулювання пов’язані з диференціацією нормостворювання у новій, видозмінюваній соціальній активності, зв’язаній з демократизацією всіх суспільних відносин в умовах ринкової економіки. При інтенсивному використанні природних ресурсів, впровадженні складних і небезпечних технологій зростає необхідність у більш ефективних законодавчих регламентаціях соціальної взаємодії, втілюючи критерії дозволеного і недозволеного, що впливає на зростання ролі процесуального права та інституціональної етики.

2. Констатується, що мораль та право як нормативні регулятори упорядковують соціальні відносини, здійснюють контроль над поведінкою людей через обмеження їх соціальної активності. Правова регламентація порівняльно з моральною має більш формальну визначеність, чіткість дефініцій, стійкість. Реалізація правових норм підтримується авторитетом держави, в той час як моральних – суспільною думкою. Однак норми моралі мають більший вплив на внутрішній світ особистості.

3. Формулюється положення про те, що в період побудови української державності проглядається тенденція до взаємозалежності норм моралі та права. Ефективність гармонізації соціальних відносин визначається ступенем її збалансованості, відладженості механізмів реалізації нових правових приписів з урахуванням існуючих етичних норм. Чинне законодавство у соціокультурній динаміці сучасного українського суспільства все більше орієнтується на затвердження прогресивних принципів, пов’язаних зі свободою як передумовою моральної та правової справедливості, з відповідальністю особистості за свої вчинки.

4. Обґрунтовується положення про те, що морально-правова регуляція в умовах глобалізації входить до аксіосфери сучасного українського соціуму. Вона спрямована на інтеграцію та консолідацію різних прошарків суспільства, сприяє поглибленню демократизації, шануванню прав, гідності та достоїнств особистості. Правові та моральні тенденції нормостворювання включаються до процесу формування цінностей у зв’язку з їх переоцінкою.

5. Аргументується ідея про те, що система заборони та заохочення морально-правового характеру, здійснюючи контроль за девіантною поведінкою, попереджує конфлікти, знімає крайні форми протистояння соціальних суб’єктів, транслюючи в суспільні відносини принципів толерантності, компромісу, наділяючи життєдіяльність людей злагодою та благополуччям.

6. Проводиться думка про те, що в умовах поширення комунікативного простору сферу духовного життя орієнтовано на перетворення морально-правової нормативності у конструктивні стереотипи поведінки, що пов’язано з новими підходами до інформування про морально-правову імперативність. Персональна компетентність соціального суб’єкта пов’язана з наявністю сукупності поглядів на змісто-життєвий пріоритет, закріплений у нормативному зразку людини, яка знає та поважає закони та має систему якостей громадянської спрямованості.

Публікації автора:

1. Давидов П.Г., Хрімлі І.О. Філософсько-деонтологічні засади діяльності суддів // Наука. Релігія. Суспільство. – 2005. – №1. – С.168-172.

2. Давидов П.Г., Хрімлі І.О. Право і моральність як соціальні цінності // Наука. Релігія. Суспільство. – 2005. – №2. – С.104-111.

3. Хримли И.А. Перспективы развития права и морали в третьем тысячелетии // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Темат. зб. наук. пр. із соц. – філос. пробл. Вип. 4 . – Донецьк: Дон ДУЕТ. – 2006. – С. 3-8.

4. Хримли И.А. Мораль и право в процессе глобализационных преобразований в Украине // Гуманітарний часопис: Зб. наук. пр. – Харків: ХАІ. – 2006. – С.138-142.

5. Давидов П.Г., Хрімлі І.О. Соціально-філософські та педагогічні аспекти дистанційної освіти // Тезі доповідей науково-методичної конференції «Впровадження нових інформаційних технологій навчання». – Харків: Нац. Аерокосмічний ун-т (ХА І). – 2004. – С.28-33.

6. Давидов П.Г., Хрімлі І.О. Соціально-філософська парадигма та педагогічно-психологічні аспекти дистанційної освіти // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Гуманізм і освіта»: у 2-х тт. – Т.2. – Вінниця: УНІВЕРСУМ. – 2004. – С.2-5.

7. Давидов П.Г., Хрімлі І.О. Право і моральність як соціальні цінності // Матеріали XVII Міжнародної науково-практичної конференції «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості». – Донецьк: ІПШІ, Наука і освіта. – 2005. – С.96-99.

8. Хримли И.А. Гражданское воспитание – основа морально-правовой концепции развития личности в период трансформации // Матеріали ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості». – Донецьк: ІПШІ, Наука і освіта. – 2006. – С.131-133.

9. Хримли И.А. Социальная идентичность личности в транзитивный период: моральные и правовые аспекты // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції «Ідентичність у сучасному соціумі». – Донецьк: Юго-Восток . – 2006. – С.395-397.