У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при хронічній пренатальній гіпоксії шляхом визначення діагностичної та прогностичної цінності показників кровоплину в судинах матки, пуповини і плода, розробки основних принципів моніторингу кровообігу у функціональній системі «материнський організм – плацента – плід» з метою зниження перинатальних втрат. 1. Суттєве значення в оцінці стану плода має комплексне доплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровообігу. Показники кровоплину в судинах матки, плацентарного ложа, пуповини і плода відрізняються високою діагностичною та прогностичною цінністю, значно поглиблюють інформацію про умови внутрішньоутробного існування, одержану на основі визначення фетального біофізичного профілю. 2. Основними чинниками розвитку гіпоксичного стану плода є розлади плодово-плацентарного кровоплину. При цьому спостерігається збільшення індексів судинного опору в артерії пуповини на 25-30% і більше. Високий периферичний судинний опір плодової частини дитячого місця спостерігається, як правило, у випадках ультразвукового відставання зрілості плаценти від терміну гестації. 3. Характерним порушенням плодово-плацентарного кровообігу при поєднанні гіпоксії плода і затримки його розвитку є поява нульових і від’ємних значень діастолічного компонента кровоплину. Появу нульового або реверсного діастолічного кровоплину в артерії пуповини та аорті плода у всіх серцевих циклах при зниженні показників судинного опору в середній мозковій артерії плода слід розцінювати як загрозливий стан матково-плацентарно-плодового кровообігу. Про критичний стан плода свідчить зниження діастолічної швидкості кровоплину в середній мозковій артерії, розвиток декомпенсації його центральної гемодинаміки. 4. Ефективну корекцію гемодинамічних порушень у функціональній системі «материнський організм – плацента – плід» забезпечує застосування селективного бета-симпатоміметика гініпралу, блокатора кальцієвих каналів ізоптину, антигіпоксанта актовегіну та дезагреганта аспірину. 5. Використання вазоактивних препаратів, які відрізняються артеріолодилятаторною дією (трентал, курантил), при терапії гіпоксії плода може зумовлювати появу патологічних кривих швидкостей кровоплину в мозкових судинах плода внаслідок зниження плацентарної перфузії у зв’язку з перерозподілом гемоциркуляції в організмі вагітної. 6. Моніторинг матково-плацентарно-плодового кровообігу при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії дає змогу прогнозувати завершення вагітності та пологів для плода, обрати оптимальну акушерську тактику, забезпечити зниження перинатальних втрат (в 3 рази). |